Постановление суда № 94352407, 25.01.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

25 січня 2021 р. Справа №200/631/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Молочна І. С., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Костянтинівського міського відділу Головного управління Державної Міграційної служби України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

18.01.2021 ОСОБА_1 , позивач, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовними вимогами до Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області про:

- визнання протиправною відмову Костянтинівського міського відділу Головного управління Державної міграційної служби в Донецькій області (код ЄДРПОУ 37841728) у видачі ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ;

- зобов`язання Костянтинівський міський відділ Головного управління Державної міграційної служби в Донецькій області (код ЄДРПОУ 37841728) оформити та видати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України у формі книжечки, відповідно до Положення про громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ.

Разом з позовною заявою позивач надав клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке обґрунтоване скрутним матеріальним становищем позивача.

Згідно з частиною 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З наведеного вбачається, що жодна з умов для відстрочення сплати судового збору, передбачених частиною 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI не наведена позивачем.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23 січня 2015 року №2 Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір», визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

У свою чергу, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду позов. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Крім того, прийняття рішення щодо відстрочення сплати судового збору, є правом суду. Вказані норми не передбачають обов`язку суду відстрочити сплату судового збору у випадку наявності відповідного клопотання. Невмотивоване звільнення від сплати судового збору утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб`єктів звернення до суду.

Відтак, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівського міського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Керуючись статтею 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору.

Ухвала згідно зі статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя І.С. Молочна