Решение № 94288500, 21.01.2021, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/387/20

Провадження № 2/347/143/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2021 року м. Косів

Косівський районний суд, Івано-Франківської області в складі:

Головуючої –судді: Крилюк М.І.,

Секретаря: Лазорик Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Косів цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

ПАТ КБ “Приватбанк” звернувся до суду із позовом доОСОБА_1 про стягнення заборгованості, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до укладеного договору №б/н від 21.05.2012р. ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 3000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п.2.1.1.2.5, п.2.1.1.2.6 Договору, де зазначено, що клієнт дає свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку. Пунктами 1.1.1.6.7, 1.1.5.1, 1.1.5.2 Договору передбачена можливість зміни Тарифів та інших невід`ємних частин договору. ОСОБА_1 не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, в зв”язку з чим станом на 08.12.2019 року її заборгованість становить 33042,39 грн. з яких: 24625,65 грн – заборгованість за тілом кредита, в т.ч. 24625,65 грн – заборгованості за простроченим тілом кредита; 756,77 грн. – заборгованості за простроченими відсотками 5610,33 грн., заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України, 500.00грн. штраф (фіксована частина), 1549,64 грн. штраф (процентна складова). В добровільному порядку відповідачка не бажає погасити вказану суму заборгованості. А тому, просить стягнути з неї заборгованість за кредитним договором.

Представник позивача, подав до суду заяву в якій просить справу розглянути у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задоволити.

Представник відповідачки подала суду заяву про розгляд справи без її участі, вимоги позову в інтересах відповідачки ОСОБА_1 визнає частково. Просить позов задоволити частково із врахуванням викладених нею письмових обґрунтувань зазначених в заяві від 10.11.2020 року.

Суд, вивчивши матеріали справи вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Статтею 530 вище вказаного кодексу визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання в строк встановлений договором або законом.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до укладеного договору №б/н від 21.05.2012р . ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 3000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п.2.1.1.2.5, п.2.1.1.2.6 Договору, де зазначено, що клієнт дає свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку. Пунктами 1.1.1.6.7, 1.1.5.1, 1.1.5.2 Договору передбачена можливість зміни Тарифів та інших невід`ємних частин договору.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачка порушила умови кредитного договору, а згідно ст.ст.1049, 1050 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу, якою передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлено договором або законом. Ст.1048 ЦК України стверджується, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до представленого розрахунку представником позивача ПАТ КБ “ПриватБанк” заборгованість відповідачки станом на 08.12.2019 року (а.с.10) становить 33042,39 грн. з яких: 24625,65 грн – заборгованість за тілом кредита, в т.ч. 24625,65 грн – заборгованості за простроченим тілом кредита; 756,77 грн. – заборгованості за простроченими відсотками 5610,33 грн., заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України, 500.00грн. штраф (фіксована частина), 1549,64 грн. штраф (процентна складова).

Разом із тимсуд звертає увагу, що в анкеті-заяві ОСОБА_1 від 21 травня 2012 року (а.с.11) процентна ставка за користування кредитними коштами взагалі не зазначена .

За вимогами представника позивача про погашення кредиту АТ КБ «Приватбанк» окрім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав у борг позичальник) останні вимагають стягнути складові його повної вартості, зокрема, заборгованість по нарахованих процентах за користуванням кредитом.

Відповідачка в справі, ОСОБА_2 фактично отримала від позивача кредит у розмірі 3 000 грн. - тіло кредиту, що останньою визнається та не заперечується. Однак позивач необґрунтовано посилається на суму боргу за тілом кредиту в сумі 24 625,65 грн., в тому числі 24 625,65 грн - заборгованості за простроченим тілом кредита.

Фактично представником позивача обґрунтовуючи право вимоги крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 21 травня 2012 року посилався і на витяг з Умов - Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які розміщені на сайті www/privatbank.ua, як невід`ємні частини спірного договору.

Витягом з Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на сайті www/privatbank.ua, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені у тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, а також містяться додаткові положення.

Представником позивача не доведено що саме цей витяг із Умов та Правил надання банківських послуг розуміла відповідачка, ознайомилась і погодилась з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ КБ «ПРИВАТБАНК». Як і те, що вказані документи на момент отримання позичальником кредитних коштів взагалі містили умови зокрема, й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, та саме у зазначеному в цих документах (долучених до позовної заяви) розмірах і порядку нарахування.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року по справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цсІ91 зауважила, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором , який укладений у вигляді заяви про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг – це значний за обсягом документ, що стосується усіх "аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Відповідачка в справі категорично заперечує факт її ознайомлення з вказаним документами та їх підписання.

Крім того, Роздруківка із сайту позивача не може бути належним доказом оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони, яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

Долучені Банком для підтвердження вимог Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, у можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником. А також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана ( останньою, і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила надання банківських послуг в ПриватБану, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату процентів за користування кредитними коштами та їх розмір, надані банком витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку не можуть розцінюватися як стандартна (типова форма), що встановлена до укладеного із ОСОБА_1 кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Таким чином, у цій справі відсутні підстави вважати, що сторони у письмовій формі обумовили сплату процентів за користування кредитними коштами.

З Довідки про зміну умов кредитування вбачається, що кредитний ліміт встановлено банком 16.08.2017 року для відповідачки в справі ОСОБА_1 у розмірі 3 000 грн. і такий, згідно даної ж довідки , не змінювався.

Станом на 12.04.2018 року відповідачка в справі ОСОБА_1 внесла на рахунок позивача – ПАТ КТ «Приватбанк» - 1100,00 грн.

Таким чином фактична заборгованість ОСОБА_1 перед ПАТ КБ «Приват Банк» становить: 3000 грн. (тіло кредиту) - 1 565,81 грн. (незаконно нараховані та стягнуті відсотки)= 1 434,19 грн.

Враховуючи вище наведене, з ОСОБА_1 слід стягнути на користь АТ КБ “ПриватБанк” заборгованість за кредитним договором №б/н від 21.05.2012 р. в сумі 1434,19 грн.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином на користь позивача з відповідача слід стягнути оплачений судовий збір в розмірі 2102,00грн.

На підставі наведеного, ст.ст.526, 530, 612, 625, 1048-1050, 1054 ЦК України та керуючись ст.ст. 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 на користь АТ КБ “Приватбанк”, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги,50, код ЄДРПОУ 14360570, рах.№ НОМЕР_2 , МФО №305299 - заборгованість за кредитним договором №б/н від 21.05.2012 р. в сумі 1434,19 грн (одну тисячу чотириста тридцять чотири гривні 19 копійок) та 2102 (дві тисячі сто дві) грн. оплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Косівський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: М.І. Крилюк