Решение № 9422787, 26.04.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" квітня 2010 р. Справа № 45/60-10

вх. № 1710/5-45

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився

відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом ДП "Львівська залізниця", м. Львів

до ТОВ "Телерадіосистеми", м. Харків

про стягнення 5857,20 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 5857,20 грн. штрафу мотивуючи тим, що відповідачем порушено умови договору поставки від 10 серпня 2009 року № Л/НХТер-З-09051 щодо термінів поставки обладнання. Також позивач просить суд стягнути із відповідача понесені позивачем судові витрати.

Ухвалою суду про порушення провадження у справі № 45/60-10 від 09 березня 2010 року розгляд справи призначено на 22 березня 2010 року.

В засіданні суду 22 березня 2010 року позивач позовні вимоги підтримував в повному обсязі, надав для огляду оригінали документів, якими обґрунтовано позов, а також витребувані судом докази, в тому числі довідку ЄДРПОУ відповідача.

Відповідач в засідання суду 22 березня 2010 року не з’явився, витребувані судом докази суду не надав.

Приймаючи до уваги нез’явлення відповідача в засідання суду та ненадання ним витребуваних судом доказів, ухвалою суду від 22 березня 2010 року, розгляд справи було відкладено на 26 квітня 2010 року о 10:30 год.

В судове засідання 26 квітня 2010 року позивач не з"явився.

Відповідач в призначене судове засідання не з"явився, відзив на позов та витребувані судом докази по справі не надав, про причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про його отримання - 22 березня 2010 року.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також з огляду на те, що ухвалою суду від 22 березня 2010 року сторони були попередженні про розгляд справи за наявними матеріалами у разі їх нез’явлення в засідання суду, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав позовні вимоги позивача обґрунтованими, підтвердженими наданими суду доказами та підлягаючими задоволенню з наступних підстав:

10 серпня 2009 року між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № Л/НХТер-3-09051, згідно п. 1.1 якого відповідач зобов’язується поставити та передати у власність позивача, а позивач прийняти та оплатити товар в асортименті та кількості відповідно до специфікації № 1 (додаток № 1, що є невід’ємною частиною договору. Відповідно до специфікації № 1 до договору сума даного договору на момент його підписання складає 99990,00 грн.

Згідно п. 5.2 вищевказаного договору, поставка товару проводиться в 15 (п’ятнадцяти) денний термін тільки після письмової заявки позивача.

Як свідчать матеріали справи, позивач, на виконання п. 5.2 договору, 19 жовтня 2009 року за вих. № 1918 направив відповідачу заявку, за якою просить відвантажити товар на його адресу (перелік товару міститься у заявці).

Згідно п. 5.4 договору, датою поставки товару вважається дата підписання видаткової накладної.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач, за видатковою накладною № 85 від 03 листопада 2009 року поставив позивачу частину товару на суму 41418,00, а саме: три позиції з семи перелічених позивачем у заявці, тобто свої зобов’язання перед позивачем щодо поставки товару в термін, визначений п. 5.2 договору виконав лише частково, чим порушив взяті на себе зобов’язання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Відповідно до ч.1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п. 9.1 договору поставки № Л/НХТер-3-09051 від 10 серпня 2009 року, укладеного між сторонами, за прострочення поставки товару відповідач сплачує позивачу штраф в розмірі 10% від вартості непоставленого товару.

02 грудня 2009 року позивач направив на адресу відповідача претензію з вимогою здійснити поставку недопоставленого товару та сплатити штраф, нарахування якого передбачено п. 9.1. договору. Однак відповідач відповіді на претензію не надав та штраф позивачу не сплатив, що й стало підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або Інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Згідно ст. 34 ГПК України, суд вважає, що позивач надав належні докази для підтвердження своїх вимог стосовно суми штрафу в розмірі 5857,20 грн.

На підставі наведеного, суд вважає позовні вимоги позивача в сумі 5857,20 грн. штрафу обґрунтованими, підтвердженими наданими суду доказами та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Виходячи з викладеного та керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіосистеми", 61002, м. Харків, вул. Чичибабіна, б. 2, кв. 213 (в тому числі з р/р 26009409192001 у філії КБ "Приватбанк", МФО 351533, код ЄДРПОУ 30360242) на користь Державного територіально-галузевого об"єднання "Львівська залізниця", 79007, м. Львів, вул. Гоголя, 1 (р/р 26007000046 в ЛФ АБ "Експрес-Банк", МФО 01059900) - 5857,20 грн. штрафу, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Рішення по справі № 45/60-10 підписано 28 квітня 2010 року.