Решение № 94196492, 18.01.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2021 р. справа № 400/2559/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., у порядку спрощеного позовного провадження, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2

до відповідачаВійськової частини А1965, вул. Аляуди, 3, м. Миколаїв, 54003

провизнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся з позовом до Військової частини А1965 (надалі - відповідач або Військова частина А1965), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, станом на день звільнення з військової служби 02.07.2019 року;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за неотримане речове майно, станом на день звільнення з військової служби 02.07.2019 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на час звільнення його з військової служби, йому не виплачено компенсацію вартості за неотримане речове майно відповідно до довідки від 02.07.2019 року № 6.

Судом відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).

Від відповідача до суду відзив не надходив, а копія вищезазначеної ухвали, яку суд направив відповідачу, повернулась до суду без вручення адресату з відміткою поштової установи "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 127 КАС України, часом вручення повістки вважається: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Відтак, судовий виклик вручений належним чином.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачу було надано достатньо часу для надання відзиву на позов.

Відповідно до ч. 1 ст. 263 КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

Позивач проходив військову службу у Військовій частині А1965.

19.06.2019 року наказом командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України № 143-РС майора ОСОБА_1 звільнено у запас за пп. "а" п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (у зв`язку із закінченням строку контракту).

Наказом командира Військової частини А1965 від 02.07.2019 року № 138 позивача виключено з списків особового складу частини та всіх видів забезпечення (а. с. 11).

Як зазначає позивач, під час звільнення його з військової служби та виключення з списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, відповідачем не проведено остаточний розрахунок, а саме не виплачено грошову компенсацію за неотримане речове майно за довідкою від 02.07.2019 року № 6.

При цьому, згідно витягу з наказу командира Військової частини А1965 від 02.07.2019 року № 138, відповідач зобов`язався виплатити грошову компенсацію за неотримане речове майно згідно довідки № 6 від 02.07.2019 року.

В ухвалі про відкриття провадження в адміністративній справі, суд зобов`язав відповідача разом з відзивом надати копію довідки № 6 від 02.07.2019 року. Відповідач ухвалу суду не виконав, відзиву та довідки не надав.

Відповідно до ст. 9-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3 Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 178 від 16.03.2016 року, грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.

Таким чином, ст. 9-1 Закону та п. 3 Порядку передбачено право військовослужбовця на отримання грошової компенсації вартості за неотримане речове майно у разі його звільнення з військової служби.

Як встановлено судом, 27.01.2020 року позивач звернувся до фінансово-економічного управління Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України із заявою щодо виплати грошової компенсації за невикористане речове майно та відпустку.

Згідно відповіді фінансово-економічного управління Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України від 10.02.2020 року, заява від позивача щодо виплати грошової компенсації не надходила (а. с. 12).

Верховним Судом у постанові від 03.10.2018 року у справі № 803/756/17 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/76906044) сформульовано наступну правову позицію: " ... Отже, військовослужбовці після звільнення їх з військової служби зберігають право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно.

На користь вказаного висновку свідчить те, що в пункті 4 Порядку №178 передбачено застосування різних форм звернення про виплату грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, а саме рапорту, як особливої, передбаченої спеціальним законодавством форми доповіді військовослужбовця при його зверненні до вищого начальника в різних випадках службової діяльності, так і заяви, як звернення громадянина із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством його прав та інтересів."

Таким чином, підстав для відмови позивачу у виплаті йому грошової компенсації, право на яку передбачено ч. 1 ст. 9-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", суд не вбачає.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно згідно довідки № 6 від 02.07.2019 року, оскільки як вбачається з наказу від 02.07.2019 року, довідка № 6 від 02.07.2019 року наявна та знаходиться у відповідача.

Питання про розподіл судових витрат судом не вирішувалось, так як позивач на підставі ст. 5 ч. 1 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору, а доказів понесення інших судових витрат сторони суду не подали.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 263 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Військової частини А1965 (вул. Аляуди, 3, м. Миколаїв, 54003, ЄДРПОУ 26614171) задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини А1965 (вул. Аляуди, 3, м. Миколаїв, 54003, ЄДРПОУ 26614171) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) грошової компенсації вартості за неотримане речове майно згідно довідки № 6 від 02.07.2019 року.

3. Зобов`язати Військову частину А1965 (вул. Аляуди, 3, м. Миколаїв, 54003, ЄДРПОУ 26614171) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно згідно довідки № 6 від 02.07.2019 року.

4. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз