Решение № 94098839, 12.01.2021, Ровенский окружной административный суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

12 січня 2021 року м. Рівне №460/8186/20Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Борискіна С.А. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання неправомірним рішення, зобов`язання вчинення певних дій, -В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, в якому просила:

- визнати неправомірним рішення відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити з 19.02.2020 призначення та виплату пенсії за віком відповідно до ч.1 ст.27, ч.2 ст.40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням вже отриманих сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 01.03.2019 їй призначено пенсію за віком, згідно із Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". До того, вона отримувала пенсію за нормами Закону України "Про державну службу". Однак, відповідачем при визначені розміру пенсії безпідставно не здійснено перерахунок та виплату призначеної пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2017-2019 роки. У зв`язку з чим, позивач звернулася до суду та просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі

Ухвалою суду від 20.11.2020 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвала від 20.11.2020 про відкриття спрощеного позовного провадження у справі без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) отримана Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області 24.11.2020.

09.12.2020, у встановлений судом строк, відповідачем до суду подано відзив, у якому він заперечив проти задоволення позовних вимог. Відзив обґрунтовано тим, що правові підстави для застосування показника середньої заробітної плати по Україні за 2017-2019 роки при перерахунку пенсії позивача за віком у 2020 році відсутні, оскільки показник середньої заробітної плати по Україні за 2017-2019 роки застосовуються лише при первинному призначенні пенсії. Вказував, що у спірних правовідносинах відбулось переведення позивача автоматизованим способом на інший вид пенсії. Просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Відповідно до ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши позовну заяву, відзив на позов та надані докази у їх сукупності та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення повністю.

Судом встановлено і сторонами не заперечувалося, що ОСОБА_2 перебуває на обліку у відповідача, з 03.12.2002 їй призначено пенсію за віком на умовах Закону України "Про державну службу".

08.10.2020 позивач звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком, із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2017-2019 роки, відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Листом від 27.10.2020 за №8546-8489/А-02/8-1700/20 відповідач відмовив у задоволенні вимог її заяви. Зазначив, що з 19.02.2020 автоматизованим способом позивача переведено з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" на пенсію за віком на умовах Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Оскільки позивач реалізувала своє право на призначення пенсії за віком та з 03.12.2002 обрала отримання пенсії згідно з Законом України "Про державну службу", підстави для обчислення її пенсії з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки, відсутні.

З 19.02.2020 автоматизованим способом позивача переведено з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" на пенсію за віком на умовах Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", без застосування середньої заробітної плати по Україні за 2017-2019 роки.

Не погоджуючись з зазначеними діями відповідача та вважаючи, що при розрахунку призначеної їй пенсії за віком, відповідач повинен був застосувати показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2017-2019 роки, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) визначаються принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам.

Згідно зі ст.1 Закону №1058-ІV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім`ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 9 Закону №1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до ст.10 цього Закону особі, яка має одночасне право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Отже, Законом №1058-IV передбачено чіткий перелік видів пенсії, які призначаються за цим законом, а також визначено право вибору виду пенсії.

Відповідно до абзацу 1 ч.1 ст.40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Частиною 2 статті 40 Закону №1058-IV визначено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:

Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );

К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Згідно з п.п. 2, 13 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV (у редакції на час призначення позивачу пенсії) до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, які працювали на посадах, що дають право на пенсію за вислугою років, пенсії призначаються за нормами цього Закону. У разі якщо особі призначено пенсію відповідно до законів України "Про державну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про наукову і науково-технічну діяльність", її виплата продовжується до переведення за бажанням особи на пенсію на інших підставах або за бажанням особи поновлюється у розмірі, який було встановлено до переведення. До такого переведення розмір пенсії, встановлений до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", не переглядається та пенсія не індексується. Різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначених законодавчих актів, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Водночас, ч.3 ст.45 Закону №1058-ІV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону №1058-ІV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що ч.3 ст.45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший.

Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.

Як встановлено в ході розгляду справи, первинно позивачу було призначено пенсію за віком, згідно Закону України "Про державну службу", а за призначенням пенсії відповідно до Закону №1058-ІV позивач звернулася вперше у лютому 2020 року.

Враховуючи викладене, застосування відповідачем до спірних правовідносин положень ч.3 ст.45 Закону №1058-ІV є безпідставним.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної по Україні за 2017-2019 роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Правова позиція щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладена в постанові Верховного Суду від 11.09.2019 у справі №213/1226/16-а (провадження №К/9901/42455/18).

Крім того, аналогічні правові висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 по справі №876/5312/17 (№577/2576/17), згідно з яких у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно частини третьої статті 45 Закону №1058-IV.

Отже, суд встановив, що порушення прав позивача відбулося внаслідок протиправних дій відповідача під час призначення позивачу пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки замість показника 2017-2019 років.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи зміст спірних правовідносин, суд вважає, що ефективним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправними дій відповідача та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок призначеної пенсії за віком, із застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме: за 2017-2019 роки, та виплатити пенсію з урахуванням раніше виплачених сум.

Згідно з ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, позов підлягає до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оригінал квитанції про сплату судового збору знаходиться в матеріалах справи (а.с.7).

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (33028, м. Рівне, вул. Короленка,7, код ЄДРПОУ 21084076) про визнання неправомірним рішення та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати неправомірним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, оформлене листом від 27.10.2020 №8546-8489/А-02/8-1700/20, щодо відмови ОСОБА_1 в обчисленні її пенсії, з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити з 19.02.2020 ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме: за 2017-2019 роки, та виплатити пенсію з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 840,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 12 січня 2021 року.

Суддя С.А. Борискін