Приговор № 94072921, 12.01.2021, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/13053/20

1-кп/357/2/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.01.2021 року м. Біла Церква

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Клепи Т.В.,

секретар судового засідання Макійчук К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, кримінальне провадження за № 12020115030001203 від 20.11.2020 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Біла Церква Київської області, громадянки України, з професійно-технічною освітою, вдови, непрацюючої, маючої на утриманні малолітню дитину – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимої,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження: прокурор Дацюк О.І., обвинувачена ОСОБА_1 ,

У С Т А Н О В И В:

12.11.2020 в період часу з 12-42 год. по 13-44 год. ОСОБА_1 , перебувачи в магазині №69 ТОВ «Сільпо-фуд», що розташований по вул. Героїв Небесної Сотні, 2-а, в м. Біла Церква Київської області умисно, з корисливих мотивів, з метою збагачення за рахунок чужого майна, таємно від оточуючих, шляхом вільного доступу, скориставшись відсутністю поруч працівників вказаного магазину, впевнившись, що за її діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи незаконний характер своїх дій із полиці для продажу товарів взяла креветки «Ваннамей в глазури» вагою 2.187 кг вартістю 418.00 грн, креветки «Ваннамей хвости в глазури» вагою 1.345 кг вартістю 356.00 грн, «Кабель-разветвитель USB GSB2359» 1 шт. вартістю 36-00 грн, «Носки жен., Conte Elegant Clas» 1 шт. вартістю 42.00 грн., «Кобласа Ятрань Ветчинная к/з в/с» вагою 0.550 кг вартістю 50.00 грн та в приміщенні кафе цього ж магазину переклала вказані товари до належної їй сумки. У подальшому ОСОБА_1 залишила приміщення магазину, викраденим майном розпорядилась на власний розсуд, чим заподіяла ТОВ «Сільпо-фуд» майнової шкоди на суму 902.00 грн.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, визнала повністю та пояснила що 12.11.2020 з період часу з 12-42 год. по 13-44 год., перебуваючи в магазині № 69 ТОВ «Сільпо- фуд» здійснила крадіжку креветок, кабеля, носків жіночих та ковбаси. З переліком викраденого та його вартістю погодилася, фактичні обставини не оспорює, в скоєному щиро кається, просить суд суворо не карати, запевнила, що зробила для себе правильні висновки і не допустить подібних дій у майбутньому. Шкоду відшкодувала в повному обсязі, а саме: оплатила вартість викраденого.

Представник потерпілої юридичної особи ТОВ «Сільпо-фуд» Яременко О.В., в судове засідання не прибув, натомість надіслав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченої не має, у зв`язку із відшкодуванням збитків, щодо міри покарання обвинуваченій покладається на розсуд суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою всіх учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежившись показаннями обвинуваченої та матеріалами кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченої й стосуються процесуальних витрат та речових доказів. При цьому судом з`ясовано, чи правильно учасники судового провадження розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Судовий розгляд проведено стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і в межах висунутого обвинувачення за ч. 1 ст. 185 КК України, відповідно до вимог ст. 337 КПК України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна, ОСОБА_1 вчинила кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 185 КК України.

При призначенні обвинуваченій ОСОБА_1 покарання суд враховує вимоги ст. 65 КК України згідно із якими особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, та ст. 50 КК України згідно якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів.

Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), та в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський Суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Конституційний Суд України в своєму рішенні зазначив: «Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного».

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_1 суд відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 66 КК України відносить її щире каяття та добровільне відшкодування завданого потерпілому збитку.

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченій, суд враховує обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченої, відсутність обтяжучих обставин, суспільну небезпеку вчиненого кримінального проступку проти власності, дані про особу обвинуваченої ОСОБА_1 , яка раніше не судима, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, вдова, має на утриманні малолітню дитину.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченій ОСОБА_1 , яка вчинила, кримінальне правопорушення, яке, згідно ст. 12 КК України відноситься до кримінальних проступків, менш суворого покарання, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 185 КК України, суд зазначає, що поряд з іншими видами покарань, вказаною нормою закону передбачено також штраф. Призначаючи покарання у виді штрафу і визначаючи його розмір, суди мають враховувати майновий стан обвинуваченого. Майновий стан винного є поняттям оціночним. Для оцінки майнового стану винного слід, зокрема, враховувати розмір заробітної плати, пенсії чи стипендії такої особи; грошових доходів та інше.

Оскільки, обвинувачена не працює, не має джерела доходів, в судових дебатах просила суворо не карати та призначити покарання у виді громадських робіт, а тому, в даному конкретному випадку, до неї, на думку суду, не може бути застосований такий вид покарання як штраф.

Що стосується, такого виду покарання, як виправні роботи, який передбачений санкцією ч. 1 ст. 185 КК України, то в даному випадку, відповідно до ст. 57 КК України, він не підлягає застосуванню, оскільки обвинувачена не працює, а вказаний вид покарання повинен відбуватися за місцем роботи засудженої.

Також, дотримуючись вимог ст. 61 КК України, до обвинуваченої не може бути застосоване такий вид покарання, передбачений санкцією ч. 1 ст. 185 КК України, як обмеження волі, оскільки обвинувачена ОСОБА_1 має на утриманні малолітню дитину віком до 14 років.

Враховуючи викладене, беручи до уваги, що інші види покарань, передбачених ч. 1 ст. 185 КК України не можуть бути застосовані до обвинуваченої ОСОБА_1 , а також відповідно до принципу індивідуалізації покарання, суд, керуючись принципом справедливості, дійшов висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження нових правопорушень, буде покарання у виді громадських робіт, в мінімальних межах, передбачених санкцією статті обвинувачення.

На думку суду, призначене покарання у виді громадських робіт в мінімальних розмірах, передбачених санкцією ч. 1 ст. 185 КК України, буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення нових правопорушень і не буде становити особистий надмірний тягар для особи.

Цивільний позов у справі не заявлений.

Процесуальні витрати відсутні.

Доля речових доказів вирішується відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 7, 349, 368, 370, 373, 374, 394 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити їй покарання 80 (вісімдесят) годин громадських робіт.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_1 не застосовувати.

Речові докази: DVD-R диск з відеозаписом з камер відеоспостереження магазину № 69 ТОВ «Сільпо-фуд», розташованого по вул. Героїв Небесної Сотні, 2-а, в м. Біла Церква Київської області - зберігати при матеріалах кримінального провадження; кросівки чорного кольору з написом «Solomon», зимову куртку чорного кольору з жовтим внутрішнім кольором, штани темні, шапку чорного кольору з логотипом, сумку чорного кольору з написом «Karstart Drespen», які згідно розписки від 24.11.2020 передані на відповідальне зберігання ОСОБА_1 після набрання вироком законної сили – залишити в її розпорядженні.

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляції через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області. Вирок суду з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України, не може бути оскарженим в апеляційному порядку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо його не буде скасовано.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій і прокурору.

Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя Т.В. Клепа