Решение № 93961073, 24.12.2020, Хозяйственный суд Сумской области

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

24.12.2020 Справа № 920/1122/19 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., при секретарі судового засідання Чепульській Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду матеріали справи №920/1122/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алюпро Груп» (проспект Степана Бандери, 20Б, м. Київ, 01100),

до відповідача Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «СУМИГАЗ» (вул. Лебединська, 13, м. Суми, 40021),

про визнання незаконним та скасування рішення постійно діючої комісії Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «СУМИГАЗ» (вул. Лебединська, 13, м. Суми, 40021, код ЄДРПОУ 03352432) з розгляду актів про порушення від 18.04.2019, що викладене у виді протоколу № 133, в частині п. 49 порядку денного протоколу, стягнення 460 612 грн. 86 коп., що були отримані без достатньої правової підстави,

за участю представників сторін:

від позивача: Кондратенко М.М.

від відповідача: Сіденко Л.В.

справа розглядається у порядку загального позовного провадження

УСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Сумської області від 05.03.2020 позов задоволено повністю. Визнано незаконним та скасовано рішення постійно діючої комісії Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «СУМИГАЗ» з розгляду актів про порушення від 18.04.2019, що викладене у виді протоколу №133, в частині п. 49 порядку денного протоколу, а саме задоволення акту про порушення від 15.03.2019 № 07/2189 щодо споживача Товариства з обмеженою відповідальністю «Алюпро Груп» та визначення об`єму необлікованого природного газу за номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання споживача ТОВ «Алюпро Груп» за період з 07.03.2019 по 15.03.2019. Cтягнуто з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «СУМИГАЗ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алюпро Груп» 460612 грн. 86 коп., що були отримані без достатньої правової підстави, 8830 грн. 19 коп. витрат по сплаті судового збору.

26.03.2020 представником позивача подана заява (вх № 1026к) про ухвалення додаткового рішення, відповідно до якої адвокат Кондратенко М.М., як представник позивача, просить суд ухвалити додаткове рішення у справі № 920/1122/19, яким вирішити питання про стягнення судових витрат з відповідача.

У зв`язку із необхідністю направленням матеріалів справи № 920/1122/19 до Північного апеляційного господарського суду разом з апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «СУМИГАЗ» від 27.03.2020 № 400007-сл-2020-0320 на рішення Господарського суду Сумської області від 05.03.2020 у справі № 920/1122/19, листом суду від 31.03.2020 №920/1122/19 позивача було повідомлено, що подана ним заява про ухвалення додаткового рішення (вх. № 1026к від 26.03.2020) буде розглянута після повернення матеріалів справи із суду апеляційної інстанції.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2020 №920/11222/19 рішення Господарського суду Сумської області від 05.03.2020 №920/1122/19 залишено без змін.

07.08.2020 на примусове виконання судових рішень місцевого суду та суду апеляційної інстанції, відповідно до ч. 2 ст. 241 ГПК України, Господарським судом Сумської області виданий відповідний наказ.

08.07.2020 представником позивача додатково подана заява про ухвалення додаткового рішення (уточнена) від 08.07.2020 № б/н (вх № 5801/20 від 08.07.2020), відповідно до якої представник позивача просить суд ухвалити додаткове рішення у справі № 920/1122/19 щодо стягнення з відповідача 30400,00 грн. судових витрат (в т.ч.: 12000,00 грн. за участь в суді першої інстанції, 6000,00 грн за участь в суді апеляційної інстанції, 12000,00 грн. «гонорар успіху», 400,00 грн. витрати на відрядження.

Разом з тим, 04.08.2020 до Господарського суду Сумської області надійшов лист Північного апеляційного господарського суду від 31.07.2020 №920/1122/19/750/20, згідно з яким суд апеляційної інстанції просив направити матеріали даної справи до Північного апеляційного господарського суду для подальшого скерування разом із касаційною скаргою до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Листом суду від 07.08.2020 № 920/1122/19 позивача як заявника було повідомлено, що у зв`язку із необхідністю направлення матеріалів справи до суду апеляційної інстанції для подальшого їх скерування до суду касаційної інстанції, подані ним заява про ухвалення додаткового рішення (вх. № 1026к від 26.03.2020) та заява про ухвалення додаткового рішення (уточнена) від 08.07.2020 № б/н (вх №5801/20 від 08.07.2020) будуть розглянуті після повернення матеріалів справи №920/1122/19 до Господарського суду Сумської області.

Постановою Верховного Суду від 03.11.2020 № 920/1122/19 залишено без змін рішення Господарського суду Сумської області від 05.03.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2020.

Відповідно до ч. 3 та ч. 4 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ухвали суду від 17.12.2020 заяви позивача про ухвалення додаткового рішення (вх. №1026к від 26.03.2020 та №5801/20 від 08.07.2020) у справі №920/1047/18 призначено до розгляду у судове засідання на 24.12.2020, 11:00.

Представник позивача (заявника) в судовому засіданні вимоги, викладені у заявах про ухвалення додаткового рішення, підтримав та просить суд задовольнити їх у повному обсязі.

Від відповідача надійшли письмові заперечення №400007.1-СЛ-8758-1220 від 23.12.2020 (вх. №3981к від 24.12.2020) на заяву про ухвалення додаткового рішення (вх. від 26.03.2020) та заяву про ухвалення додаткового рішення (уточнену) (вх. від 08.07.2020), в яких зазначає. що позивач не подав до суду докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу протягом 5 днів після ухвалення судового рішення відповідно до ч.8 ст. 129 ГПК України, оскільки заява про ухвалення додаткового рішення від 26.03.2020 з додатками подана з пропущенням зазначеного строку, заява про поновлення строку на подачу доказів разом з відповідною заявою про ухвалення додаткового рішення не подавалась позивачем та в матеріалах справи відсутня. Крім того, зазначає, що заявником не додано доказів на підтвердження витрат на правову допомогу у заявленому розмірі, а розмір винагороди «гонорар успіху» є явно завищеним. У зв`язку з наведеним просить суд зменшити суму судових витрат на професійну правову допомогу до 3000 грн.

Згідно п. 3 ч. 1. ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Зі змісту ч.3 ст. 123 ГПК України вбачається, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 ст. 126 ГПКУ передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з п.1, п. 2 ч.5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи та чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору. З урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.

В постанові від 27.06.2018 по справі №826/1216/16 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що стаття 59 Конституції України гарантує кожному право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права. Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Судом встановлено, що в обґрунтування заяви про ухвалення додаткового рішення (вх. №1026к від 26.03.2020) представник позивача зазначає, що під час ухвалення рішення від 05.03.2020 у справі №920/1122/19 судом не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат на правову/правничу допомогу. У позовній заяві позивачем було наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат - 12000,00 грн. Відповідні докази понесення витрат на правничу допомогу в розмірі 12000,00грн. були надані суду першої інстанції до вирішення справи по суті.

10.10.2019 між адвокатом Кондратенко М.М. і ТОВ «Алюпро Груп» укладено договір про надання правової (правничої) допомоги №198/19.

Відповідно до п. 4.2. зазначеного Договору гонорар адвоката погоджується за взаємною згодою сторін та становить 12000,00 грн. – за захист прав та інтересів клієнта в суді першої інстанції; 6000,00 грн. за захист прав та інтересів клієнта в суді апеляційної інстанції.

Згідно з п. 4.2.1 договору передбачено наступний порядок виплати гонорару Адвоката за захист прав та інтересів Клієнта в суді першої інстанції:

- 6000,00 грн. Клієнт сплачує Адвокату протягом десяти днів з дня укладення даного Договору;

- 6000,00 грн. Клієнт сплачує Адвокату протягом десяти днів з дня підписання між Клієнтом та Адвокатом акту наданих послуг, що складається протягом 10 днів з дня отримання повного тексту рішення першої інстанції по справі.

У відповідності до товарного чеку від 18.10.2019р. підтверджено сплату СПД Адвокату Кондратенко М.М. з боку позивача грошової суми в розмірі 6000,00 грн. згідно умов договору.

Заявник зазначає, що 11.02.2020р. адвокатом Кондратенко М.М. було прийнято рішення про припинення здійснення адвокатської діяльності в формі індивідуальної та подані заяви про припинення платника податків Форми №8-ОПП та форми №7-ЄСВ до ГУ ДПС у Сумській області, при цьому 17.01.2020р. адвокатом Кондратенко М.М. було зареєстровано АДВОКАТСЬКЕ БЮРО «МАКСИМА КОНДРАТЕНКА» та адвокат продовжив свою діяльність, як адвокат - керівник адвокатського бюро.

04.02.2020р. між адвокатом Кондратенко М.М. та ТОВ «Алюпро Груп» було підписано Додаткову угоду №1 до Договору про надання правової (правничої) допомоги №198/19, відповідно до якої сторони вирішили розірвати даний договір за спільною згодою

Таким чином, сторонами договір було виконано частково: в частині участі в суді першої інстанції згідно з п.4.2 Договору та розірвано у зв`язку з припиненням адвокатом індивідуальної адвокатської діяльності та переходом у форму здійснення діяльності у вигляді адвокатського бюро.

04.02.2020р. між АБ «МАКСИМА КОНДРАТЕНКА» і ТОВ «Алюпро Груп» було укладено договір про надання правової /правничої допомоги №2/2020, відповідно до п.4.1.1 якого вартість послуг погоджується за взаємною угодою сторін та становить:6000,00 грн. за захист прав та інтересів Клієнта в суді першої інстанції; 6000,00 грн. - за захист прав та інтересів Клієнта в суді апеляційної інстанції.

Порядок виплати гонорару Адвоката за захист прав та інтересів Клієнта в суді першої інстанції: 6000,00 грн. Клієнт сплачує Адвокату протягом десяти днів з дня укладення Договору та надання рахунку АДОКАТСЪКИМ БЮРО.

У відповідності до товарного чеку від 10.02.2020р. підтверджено сплату АБ «МАКСИМА КОНДРАТЕНКА» з боку позивача грошової суми в розмірі 6000,00 грн. згідно умов договору.

Згідно з актом наданих послуг №1 від 16.03.2020р. до Договору про надання правової/правничої допомоги №2/2020, що підписаний сторонами на суму 6000,00 грн., підтверджено факт виконання робіт із зазначенням конкретних послуг.

Відповідно до п. 4.1.3. Договору про надання правової/правничої допомоги №2/2020 передбачено наступний Порядок виплати гонорару Адвоката за захист прав та інтересів Клієнта в суді апеляційної інстанції - 3000,00 грн. Клієнт сплачує Адвокату протягом трьох днів з моменту прийняття Клієнтом рішення щодо необхідності оскарження рішення суду першої інстанції по справі або протягом трьох днів з моменту отримання апеляційної скарги відповідача по справі на рішення суду першої інстанції; 3 000,00 грн. Клієнт сплачує Адвокату протягом 10 днів з дня отримання повного тексту рішення апеляційної інстанції по справі.

Згідно з п. 4.1.4 зазначеного Договору у разі успішного вирішення справи в суді та набрання законний сили рішенням про задоволення вимог Клієнта, останній додатково сплачує АДВОКАТСЬКОМУ БЮРО винагороду, що становить 12000,00 грн. Вказана в цьому пункті Договору винагорода сплачується Клієнтом протягом 10 робочих днів з дня набрання рішенням про задоволення вимог Клієнта законної сили.

Даний розрахунок судових витрат було зазначено Позивачем у відзиві на апеляцію скаргу.

З матеріалів справи вбачається, що 26.02.2020 відповідно до клопотання представника позивача, судом було долучено до матеріалів справи №920/1122/19 докази сплати позивачем витрат на надання правової (правничої) допомоги в сумі 12000,00 грн., а саме: товарний чек від 10.02.2020 на суму 6000,00 грн. з призначенням платежу «надання правової допомоги згідно з Договором про надання правової/правничої допомоги №2/2020 від 04.02.2020 і товарний чек від 18.10.2019 на суму 6000,00 грн. з призначенням платежу «надання правової допомоги згідно з Договором про надання правової (правничої) допомоги №198/19 від 10.10.2019.

05.03.2020 представником позивача подано клопотання про долучення до матеріалів справи копій договорів про надання правової (правничої) допомоги №198/19 від 10.10.2019 та про надання правової/правничої допомоги №2/2020 від 04.02.2020, а також акту наданих послуг №1 від 04.02.2020 до Договору про надання правової (правничої) допомоги №198/19 на суму 7000,00 грн.

Крім того, судом апеляційної інстанції не було задоволено клопотання Позивача та не призначено відеоконференцію, через що представник Позивача - адвокат Кондратенко М.М. було придбано квитки на автобус в напрямку з м. Суми до м. Києва та у зворотному напрямку вартістю 200,00 грн./шт.

28.05.2020р. згідно рахунку - фактури №2 до Договору про надання правової/правничої допомоги №2/2020 від 04.02.2020р. ТОВ «Алюпро Груп» виставлена сума для сплати в розмірі 3000,00 грн. за участь в суді апеляційної інстанції.

05.06.2020р. зазначена сума сплачена ТОВ «Алюпро Груп» на рахунок АБ «МАКСИМА КОНДРАТЕНКА», про що свідчить товарний чек від 05.06.2020р.

03.07.2020р. згідно рахунку-фактури №3 до Договору про надання правової/правничої допомоги №2/2020 від 04.02.2020р. ТОВ «Алюпро Груп» виставлена сума для сплати в розмірі 15400,00 грн., в тому числі: 3000,00 грн. за участь в суді апеляційної інстанції, 12000,00 грн. «гонорар успіху», 400,00 грн. витрати на відрядження.

За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI«Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьої статті 30 Закону № 5076-VI врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно -виборним з`їздом адвокатів України від 9 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis рішення ЄСПЛ у справі «East/West» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West., заява № 19336/04, § 268)).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що за наявності угод, які передбачають «гонорар успіху», ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі «Пакдемірлі проти Туреччини» (Pakdemirli v., заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала «гонорар успіху» у сумі 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).

З урахуванням наведеного вище не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Зазначена правова позиція вкладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що представником ТОВ «Алюпро Груп» подано належні докази, які підтверджують обґрунтованість витрат відповідача на професійну правову (правничу) допомогу, проте беручи до уваги заперечення відповідача, критерій реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог заявника: в розмірі 18400 грн. 00 коп. судових витрат, у тому числі: 6000 грн 00 коп. витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції, 6000 грн 00 коп. витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, 6000 грн 00 коп. – «гонорар успіху», 400 грн 00 коп витрат на відрядження.

Керуючись статтями 129, 238, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву представника ТОВ «Алюпро Груп» від 26.03.2020 (вх № 1026к) про ухвалення додаткового рішення та заяву представника ТОВ «Алюпро Груп» від 08.07.2020 (вх № 5801к) про ухвалення додаткового рішення (уточнену) у справі № 920/1122/19 – задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «СУМИГАЗ» (вул. Лебединська, 13, м. Суми, 40021) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алюпро Груп» (проспект Степана Бандери, 20Б, м. Київ, 01100) 18400 (вісімнадцять тисяч чотириста ) грн. 00 коп. судових витрат, у тому числі: 6000 (шість тисяч) грн 00 коп. витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції, 6000 (шість тисяч) грн 00 коп. витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, 6000 (шість тисяч) грн 00 коп. – «гонорар успіху», 400 (чотириста) грн 00 коп витрат на відрядження.

3. В іншій частині в задоволенні заяв – відмовити.

4. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Повний текст рішення складений та підписаний 30.12.2020.

Суддя В.Л. Котельницька