Решение № 93876740, 24.12.2020, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/3726/20 Херсонський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Херсонській області (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність та скасувати рішення відповідача від 07.10.2020 р. № 3934-3784/К-02/8-2100/20 про відмову у проведенні перерахунку пенсії;

- зобов`язати відповідача зробити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням кратності 2 роки 5 місяців 4 дні запису у трудовій книжці № 7 запису трудовій книжці (серія НОМЕР_1 ) за період з 17.03.1981 р. по 20.08.1983 р.;

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 , починаючи з 04.07.2011 р. у розмірі без обмежень граничного розміру з урахуванням раніше проведених виплат, з виплатою заборгованості, що утворилася.

Позовні вимоги мотивує тим, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Херсонській області та з 04.06.2011 р. отримує пенсію за віком. Вважає, що відповідачем при призначенні пенсії до трудового стажу протиправно не зараховано період роботи з 17.03.1981 р. по 20.08.1983 р., у зв`язку з чим призначено пенсію у меншому розмірі. 23.09.2020 р. звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, проте листом від 07.10.2020 р. пенсійний орган повідомив про те, що при перевірці змісту і належного оформлення трудової книжки від 15.08.1978 р. НОМЕР_1 встановлено, що потребують підтвердження періоди роботи з 15.08.1978 р. по 24.08.1979 р. (в наказі про звільнення є необумовлене виправлення), з 17.03.1981 р. по 20.08.1983 р. (в даті про прийняття на роботу є необумовлене виправлення); вказані записи в трудовій книжці внесені з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях. Вказує, що при призначенні пенсії у відповідача жодних зауважень до записів, які містяться у трудовій книжці, не було. В подальшому період роботи з 15.08.1978 р. по 24.08.1979 р. відповідачем зараховано та до трудового стажу додано 1 рік 10 дні. Щодо зарахування період роботи з 17.03.1981 р. по 20.08.1983 р. до трудового стажу відповідач не повідомив. Зазначає, що неповідомленням про необхідність підтвердження трудового стажу у 2011 році відповідач порушив її соціальні та майнові права.

Ухвалою від 24.11.2020 р. відкрито спрощене провадження в адміністративній справі, відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк для подання до суду відзиву на позовну заяву.

15.12.2020 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого заперечує проти позовних вимог. Зазначає, що оскільки записи в трудовій книжці (за періоди роботи з 15.08.1978 р. по 24.08.1979 р. та з 17.03.1981 р. по 20.08.1983 р.) внесені з порушенням вимог Інструкції № 58, пенсія позивачу призначена без урахування таких періодів до надання уточнюючих довідок. Крім того, в матеріалах пенсійної справи наявна особиста заява позивача від 08.06.2011 р. на призначення пенсії без врахування стажу за період з 15.08.1978 р. по 24.08.1979 р. та з 17.03.1981 р. по 20.08.1983 р. до надання підтверджуючих документів, а тому про незарахування вказаних періодів позивач була обізнана. Вважає вимогу позивача про перерахунок пенсії з 04.07.2011 р. безпідставною, оскільки при неподання у тримісячний строк додаткових документів пенсія призначається, відновлюється за наявними документами, а в подальшому при надходженні додаткових документів пенсія перераховується зі строків, передбачених п.4 ст.45 Закону № 1058. Зауважує, що позивач із заявою та в порядку затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. № 22-1 до ГУ ПФУ в Херсонській області не зверталась та додаткових документів для перерахунку (зарахування стажу) не надавала. При цьому зазначає, що період з 20.02.1982 р. по 19.02.1985 р. позивачу зараховано до страхового стажу як період по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років.

Положеннями п.2 ч.1 ст.263 КАС України визначено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

За таких обставин суд розглядає справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Херсонському сервісному центрі ГУ ПФУ в Херсонській області.

Відповідно до протоколу від 09.06.2011 р. № 7199 позивачу призначено пенсію за віком з 04.06.2011 р. згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", загальний трудовий стаж складав 18 років 2 місяці 12 днів.

23.09.2020 р. ОСОБА_2 звернулась до ГУ ПФУ в Херсонській області із заявою щодо перерахунку пенсії починаючи з 04.06.2011 р. з включенням записів трудової книжки (серія НОМЕР_1 ) № 1, № 2, № 7 та № 8.

Листом від 07.10.2020 р. за вих. № 3934-3784/К-02/8-2100/20 відповідач повідомив, що при перевірці змісту і належного оформлення наданої трудової книжки від 15.08.1978 р. НОМЕР_1 встановлено, що потребують підтвердження періоди роботи з 15.08.1978 р. по 24.08.1979 р. (в наказі про звільнення є необумовлене виправлення), з 17.03.1981 р. по 20.08.1983 р. (в даті про прийняття на роботу є необумовлене виправлення). Вказані записи в трудові книжці внесені з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях. За заявою довільної форми від 08.06.2011 р. пенсія за віком призначена без урахування вказаних періодів роботи до надання уточнюючих довідок. Довідок ОСОБА_1 не надано. З метою надання допомоги у витребуванні довідок, що підтверджують роботу з 15.08.1978 р. по 24.08.1979 р., з 17.03.1981 р. по 20.08.1983 р., Херсонським сервісним центром направлені відповідні запити. Розгляд питання щодо врахування до стажу вказаних періодів роботи можливий лише після надходження відповідей.

На адресу ГУ ПФУ в Херсонській області надійшли довідки з Відділу освіти Каховської районної державної адміністрації Херсонської області від 06.10.2020 р. № 01-24/779 щодо періоду роботи ОСОБА_3 з 15.08.1978 р. по 25.08.1979 р. на посаді вчителя хімії Чорнянської середньої школи; від 06.10.2020 р. № 01-24/778 щодо перейменування Чорнянської середньої школи в Чорнянську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів.

27.10.2020 р. ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою щодо перерахунку пенсії у зв`язку із зміною страхового стажу, набутого до 01.01.2004 р.

Відповідно до протоколу перерахунку пенсії від 10.11.2020 р. та довідки форми РС-право від 14.12.2020 р. період роботи ОСОБА_1 з 15.08.1978 р. по 24.08.1979 р. зараховано до трудового стажу, у зв`язку з чим загальний страховий стаж склав 19 років 2 місяці 22 дні.

Вважаючи, що відповідачем при призначенні пенсії за віком протиправно не враховано до трудового стажу період роботи з 17.03.1981 р. по 20.08.1983 р., позивач звернулася до суду з даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.

Статтею 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі - Закон № 1058).

Виключно Законом № 1058 визначаються, зокрема, коло осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком (ч.2 ст.5 Закону № 1058).

Частиною 1 статті 9 Закону № 1058 передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Положеннями ст.26 Закону № 1058 (в редакції, чинній на час призначення пенсії) передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками - 55 років та наявності страхового стажу не менше п`яти років.

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону № 1058 (в редакції, чинній на час призначення пенсії) мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

За змістом ч.1 ст.24 Закону № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч.2 ст.24 Закону № 1058).

Згідно ч.1 ст.24 Закону № 1058 періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Статтею 44 Закону № 1058 (в редакції, чинній на час призначення пенсії) визначено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії або про її відстрочення та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Порядок надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. № 22-1 (далі - Порядок № 22-1).

Пунктом 7 Порядку № 22-1 (в редакції на час призначення пенсії) визначений перелік документів, які подаються для призначення пенсії за віком:

- довідка податкової адміністрації про присвоєння ідентифікаційного номера заявнику. За документ, що засвідчує відсутність у заявника ідентифікаційного номера для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні державні органи та мають відмітку у паспорті, береться копія сторінки паспорта з відміткою про те, що особа має право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера;

- документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637;

- довідка про заробітну плату особи (додаток 1) за період страхового стажу до 01.07.2000, а починаючи з 01.07.2000 індивідуальні відомості про застраховану особу надаються відділом персоніфікованого обліку за формою згідно із додатком 2, додатком 3;

- документи про місце проживання (реєстрації) особи;

- документи, які засвідчують особливий статус особи.

Пунктом 38 Порядку № 22-1 передбачено, що при прийманні документів орган, що призначає пенсію: а) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; б) здійснює попередню правову експертизу змісту і належного оформлення представлених документів; в) перевіряє правильність копій відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розходження; г) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 6), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення в трьохмісячний термін з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, а також перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі.

Отже, відповідач наділений правом перевіряти надані особою документи для призначення пенсії та вірного її обчислення.

Системний аналіз вказаних положень дає підстави для висновку, що при зверненні особи із заявою про призначення пенсії, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, зокрема у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи. Для підтвердження трудового стажу приймаються відповідні довідки, виписки із наказів та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Проте, копія пенсійної справи не містить жодного доказу повідомлення ОСОБА_1 про наявні недоліки у записах трудової книжки чи направлення будь-яких запитів для перевірки неточних записів про періоди роботи позивача.

За змістом п.39 Порядку № 22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення раніше призначеної пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

До набрання чинності Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (01.01.2004 р.) питання пенсійного забезпечення, в тому числі й порядок обчислення стажу для призначення пенсій, регулювалося Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. № 1788-XII (далі - Закон № 1788).

За приписами ст.62 Закону № 1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначеної норми Закону, постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки чи відповідних записів в ній (далі - Порядок № 637).

У пунктах 1 та 2 Порядку № 637 зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Порядок ведення (внесення записів) до трудових книжок до 29.07.1993 р. регулювався Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 р. № 162 (далі - Інструкція № 162).

Пунктом 2.3 Інструкції № 162 передбачено, що всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільненні - в день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи вносяться арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо працівник прийнятий на роботу 5 січня 1984 р. в графі 2 трудової книжки раніше встановленого зразка (1938 г.) записується: "1984.05.01", в трудових книжках, виданих після 1 січня 1975 р.; "05.01.1984".

Записи вносяться акуратно, пір`яною чи кульковою ручкою, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольору.

Пунктами 2.5-2.8 Інструкції № 162 передбачено, що у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення на іншу постійну роботу, про нагородження та заохочення та ін. виправлення здійснюється адміністрацією того підприємства, де було зроблено відповідний запис. Адміністрація за новим місцем роботи зобов`язана надати працівникові в цьому необхідну допомогу.

У разі необхідності адміністрація підприємства видає робітникам і службовцям на їх прохання завірені виписки відомостей про роботу з трудових книжок.

Якщо підприємство, що внесло неправильний або неточний запис, ліквідоване, виправлення вносяться правонаступником, а при його відсутності - вищестоящою організацією, якій було підпорядковане ліквідоване підприємство.

Виправлені відомості про роботу, про переведення на іншу постійну роботу, про нагородження та заохочення та ін. повинні повністю відповідати оригіналу наказу або розпорядження. У разі втрати наказу чи розпорядження або невідповідності їх фактично виконуваній роботі виправлення відомостей про роботу здійснюється на підставі інших документів, що підтверджують виконання робіт, не зазначених у трудовій книжці.

Відповідно до п.13 постанови Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС "Про трудові книжки робітників і службовців" від 06.09.1973 р. № 656 (далі - постанова № 656) при звільненні робітника або службовця всі записи про роботу, нагородження і заохочення, внесені в трудову книжку за час роботи на даному підприємстві, в установі, організації, засвідчуються підписом керівника підприємства, установи, організації або спеціально уповноваженої ним особи і печаткою.

Положеннями п.18 постанови № 656 передбачено, що відповідальність за організацію робіт з ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

Відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, та їх облік, зберігання і видачу несе спеціально уповноважена особа, призначена наказом (розпорядженням) керівника підприємства, установи, організації.

За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Аналогічні положення містяться в постанові Кабінету Міністрів України "Про трудові книжки працівників" від 27.04.1993 р. № 301.

Згідно позиції Верховного Суду, яка викладена в постанові від 21.02.2018 р. у справі № 687/975/17, на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 р. у справі № 490/12392/16-а висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Суд також враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 30.09.2019 р. у справі № 638/18467/15-а, в якій наголошено, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем не обґрунтовано покладено на ОСОБА_1 тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці.

Як вбачається з копії трудової книжки ОСОБА_1 , в ній містяться записи № 7 та № 8, які свідчать про наявність у позивача стажу за період з 17.03.1981 р. по 20.08.1983 р. для врахування його при обчисленні і призначенні пенсії за віком.

Разом з тим, як слідує з копії пенсійної справи ОСОБА_1 , відповідачем зараховано до стажу роботи за період з 14.11.1980 р. по 17.03.1981 р., а з 20.02.1982 р. по 19.02.1985 р. зараховано позивачу до стажу роботи як догляд за дитиною до 3-х років.

Відповідно до довідки Державного архіву Херсонської області від 05.11.2020 р. № 05-12/0/20/1709 у документах архівних фондів Каховського міського комітету ЛКСМ України та Херсонського обласного комітету ЛКСМ України є: постанова V Пленуму Каховського міськкому ЛКСМУ від 14.03.1981 р. № 1 про обрання ОСОБА_4 другим секретарем Каховського міськкому ЛКСМУ; постанова бюро Херсонського обкому ЛКСМУ від 03.04.1981 р. № 30 (протокол № 19) про затвердження ОСОБА_4 другим секретарем Каховського міськкому ЛКСМ України з 14.03.1981 р.; постанова бюро Херсонського обкому ЛКСМУ від 25.01.1982 р. № 9 (протокол № 34) про звільнення ОСОБА_4 від обов`язків другого секретаря Каховського міськкому ЛКСМУ з 09.01.1982 р. у зв`язку з переходом на роботу за спеціальністю (інженер-профілактик Каховської зрошувальної системи).

Отже, з урахуванням викладених обставин, суд приходить до висновку, що до трудового стажу позивача не враховано період роботи з 17.03.1981 р. по 09.01.1982 р., який підтверджено належними документами.

Щодо розгляду заяви позивача від 23.09.2020 р. в порядку визначеному Законом України "Про звернення громадян" суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 44 Закону України № 1058 передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Згідно ч.5 ст.45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

За змістом п.4.2 Порядку № 22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію: перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Суд звертає увагу, що відповідач не був обмежений у можливості звернутися до позивача з вимогою щодо дооформлення поданої ОСОБА_1 заяви за наявності у ній певних недоліків.

Положеннями п.4.3 Порядку № 22-1 визначено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, отримавши від позивача заяву про перерахунок пенсії від 23.09.2020 р., в порушення ч.5 ст.45 Закону № 1058, п.4.3 Порядку № 22-1, не прийняв відповідного рішення про перерахунок або відмову у перерахунку пенсії, а розглянув заяву у порядку Закону України "Про звернення громадян".

Суд зауважує, що зміст заяви ОСОБА_1 свідчить про наявність всією необхідної інформації для здійснення перерахунку пенсії, до заяви додано відповідні документи, що підтверджують наявність у позивача трудового стажу, який не було враховано при призначені їй пенсії за віком.

Доводи відповідача, що подана позивачем заява не відповідає формі встановленій Порядку № 22-1 свідчать про допущений ГУ ПФУ в Херсонській області надмірний формалізм, наслідком чого стало порушення прав та інтересів позивача, як пенсіонера (верстви населення, яка навпаки потребує особливої уваги з боку держави в частині дотримання конституційних гарантій).

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 30.05.2018 р. у справі № 537/3480/17.

Таким чином, відповідачем по суті не розглядалася заява про перерахунок пенсії від 23.09.2020 р., яка отримана ГУ ПФУ в Херсонській області 24.09.2020 р.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зважаючи на викладене, належним способом захисту прав позивача є визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 22.09.2020 р. про перерахунок пенсії за віком в порушення вимог Закону № 1058 та Порядку № 22-1 та зобов`язання ГУ ПФУ в Херсонській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.09.2020 р. з урахуванням висновків суду.

Суд зазначає, що визнання протиправною бездіяльності та скасування рішення від 07.10.2020 р. № 3934-3784/К-02/8-2100/20, зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії з 04.07.2011 р. належним чином не захищає порушені права ОСОБА_1 , оскільки відповідачем не приймалося відповідних рішень, а надано відповідь у формі листа, яке не є правовими актами індивідуальної дії.

Щодо зобов`язання відповідача провести перерахунок пенсії без обмеження граничного розміру суд звертає увагу на те, що у порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише порушені права.

Враховуючи те, що права позивача в частині виплати пенсії з обмеженням граничним розміром на час розгляду даної справи не порушені, оскільки перерахунок пенсії не проведено, тому суд дійшов до висновку щодо відмови у задоволенні цієї частини позовних вимог.

Приписами ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Частиною 3 статті 139 КАС України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог ОСОБА_1 з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 420,40 грн.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 263 КАС України, суд -

вирішив:

Позовні вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Херсонській області (73036, м.Херсон, вул.28 Армії, буд.6, код ЄДРПОУ 21295057) про визнання бездіяльності протиправною, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Херсонській області (73036, м.Херсон, вул.28 Армії, буд.6, код ЄДРПОУ 21295057) щодо розгляду заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) від 23.09.2020 р. про перерахунок пенсії в порушення вимог Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-IV та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. № 22-1.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73036, м.Херсон, вул.28 Армії, буд.6, код ЄДРПОУ 21295057) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) від 23.09.2020 р. з урахуванням висновків, викладених у рішенні.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Херсонській області (73036, м.Херсон, вул.28 Армії, буд.6, код ЄДРПОУ 21295057) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) судовий збір у сумі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до пп.15.5 п.15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.І. Бездрабко

кат. 112010200