Постановление суда № 93867175, 01.12.2020, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/38831/20

Провадження № 2/761/9586/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2020 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Мальцев Д.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеження відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест хаус», Публічного акціонерного товариства «КБ «Надра» про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги,

В С Т А Н О В И В:

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеження відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест хаус», Публічного акціонерного товариства «КБ «Надра» про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги.

Під час вивчення матеріалів вказаної позовної заяви було встановлено, що вони не відповідають вимогам ст. 175, 177 ЦПК України.

Так, положеннями ч. 1 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Водночас, право на доступ до суду, тобто право кожного на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру є складовим елементом права на суд, передбаченого п. 1 ст. 6 Конвенції. Другим елементом права на суд є право розраховувати на розгляд спору судом по суті. Згідно до конвенційної практики Європейського суду право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням, які повинні також бути пропорційними, тобто щоб законна мета застосованого обмеження не зводила нанівець зміст конвенційного права на суд. Серед легітимних обмежень права на доступ до суду у практиці Європейського суду визнаються: необхідність сплачувати судовий збір за подачу заяви чи скарги (рішення по справі «Креуз проти Польщі», «Толстой-Мілославський проти Сполученого Королівства (Tolstoy Miloslavsky v. United Kingdom) від 13.07.1995р.).

Положеннями ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України встановлено вимоги до позовної заяви.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (840, 80 грн.).

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону, у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно ч. 7 ст. 6 вказаного Закону, у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивачами не надано до матеріалів справи доказів сплати судового збору.

Водночас позивачі вказують, що звільнені від сплати судового збору як споживачі на підставі Закону України «Про захист прав споживачів».

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини споживача з підприємством, установою, організацією чи громадянином-підприємцем, які виготовляють та продають товари, виконують роботи і надають послуги, незалежно від форм власності та організаційних форм підприємництва.

Разом з тим, посилання позивача ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» (споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав, в зв`язку з цим позивачем не було сплачено судовий збір, є безпідставними, оскільки споживачем, права якого захищаються на підставі Закону України «Про захист прав споживачів», є лише громадянин (фізична особа), котрий придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити товари (роботи, послуги) для власних побутових потреб.

Предметом спору у позовній заяві є визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги. При цьому, позивачі не є сторонами вказаного договору та не є в такому випадку споживачами.

Враховуючи вищенаведене, на вказані правовідносини норми Закону України «Про захист прав споживачів» не поширюють свою дію.

З врахуванням наведеного, позивачам необхідно сплатити судовий збір по 840, 80 грн. кожному окремим платіжним документом за вимогу немайнового характеру та надати докази сплати судового збору (оригінали квитанцій) до суду.

Реквізити для сплати судового збору за подання заяв до Шевченківського районного суду м. Києва:

Отримувач коштівУК у Шевчен.р-ні/Шевченк.р-н/22030101 Код отримувача (код за ЄДРПОУ)37995466Банк отримувачаКазначейство України (ЕАП) Код банку отримувача (МФО)899998 Рахунок отримувачаUA628999980313151206000026011 Код класифікації доходів бюджету22030101 Призначення платежу*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Шевченківський районний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа)

Згідно ч. 1,2 ст. 185 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на наведене, суд прийшов до висновку про необхідність усунення вищевказаних недоліків та надання позивачу строку для їх усунення.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 27, 28, 175, 177, 185, 293, 315 ЦПК України, суддя,

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеження відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест хаус», Публічного акціонерного товариства «КБ «Надра» про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги, - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали суду. У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу разом зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя: