Постановление суда № 93855544, 21.09.2020, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/158/16-ц

Провадження 2/216/93/20

УХВАЛА

іменем України

21 вересня 2020 року м. Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Кузнецова Р.О.,

за участю секретаря судового засідання Марущак І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 4 в місті Кривому Розі цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 , товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія «Альфа-Гарант», про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування, -

встановив:

У провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 , товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія «Альфа-Гарант», про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування.

Сторони правом на участь у судовому засіданні не скористались, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

У відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив, що в уточненій позовній заяві Моторне (транспортне) страхового бюро України, крім вимог до ОСОБА_1 , пред`явило вимоги до товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія «Альфа-Гарант».

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають, зокрема, з цивільних правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (ч. 1 ст. 19 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 48 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Господарські суди розглядають, зокрема, справи у спорах між суб`єктами господарювання (п. 15 ч. 1 ст. 20 ГПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Сторонами в судовому процесі позивачами і відповідачами можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього кодексу (ч. 1 ст. 45 ГПК України).

Правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір (частини перша, третя статті 124 Конституції України).

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних і суспільних інтересів.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності. Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних і суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які спори, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Разом з тим, при визначенні юрисдикційної належності справи, окрім предмета спору, приймається до уваги також його суб`єктний склад.

Якщо страховик потерпілого, якому він виплатив страхове відшкодування, звертається з позовом про стягнення з особи, винної у настанні страхового випадку, суми виплаченого потерпілому страхового відшкодування понад передбачений договором, укладеним з винною особою, ліміт відповідальності страховика за завдану майну шкоду, такий спір має розглядатися за правилами цивільного чи господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін.

Така правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 13 березня 2018року у справі №14-40цс18, від 21 березня 2018 року у справі №14-41цс18, від 25 квітня 2018 року у справі №14-74цс18, від 20 червня 2018 року у справі №14-224цс18 та від 05 грудня 2018 року у справі №426/16825/16-ц.

У даному випадку, в частині вимог до товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія «Альфа-Гарант»,виник спір між двома суб`єктами господарювання Моторним (транспортним) страховим бюро Українита товариством з додатковою відповідальністю страхова компанія «Альфа-Гарант»про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування.

Отже, суд приходить до висновку, що спір між двома суб`єктами господарювання у даному випадку не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки повинен вирішуватися за правилами іншого виду судочинства господарського.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі в частині позовних вимог Моторного (транспортного) страхового бюро Українидо товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія «Альфа-Гарант», оскільки спір між юридичними особами не може розглядатися в порядку цивільного судочинства та підлягає розгляду за правилами господарського процесуального закону.

Керуючись ст. ст. 19, 48, п.1 ч.1ст. 255, ст. 260 ЦПК України, суд -

постановив:

Закрити провадження у цивільній справі за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія «Альфа-Гарант», про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування.

Роз`яснити позивачу, що заявлений позов підлягає розгляду в порядку господарського судочинства та за предметною підсудністю відноситься до компетенції Господарського суду Дніпропетровської області.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Р.О. Кузнецов