Решение № 9382802, 23.12.2009, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" грудня 2009 р. Справа № 12/2903

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі Кадусі Н.В., за участю представників сторін: позивача Авраменко С.С. за довіреністю, відповідача не зявились, у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом закритого акціонерного товариства “Ензим” до субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення 402051 грн. 27 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача, на підставі договору купівлі-продажу від 27.11.2007 року № 69 та додатку до нього №2 від 30.04.2008 року, 359006 грн. 86 коп. боргу за поставлену продукцію, 43044 грн. 41 коп. пені, що разом складає 402051 грн. 27 коп., та відшкодування судових витрат.

У судовому засіданні представник позивача позов з підстав, викладених в позовній заяві, підтримав і просив суд задовольнити.

Відповідач письмовий відзив на позов і витребувані судом матеріали не подавав, в судове засідання явку свого представника повторно не забезпечив. Відповідно до ст. 75 ГПК України, судом справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позовні вимоги задовольняє повністю з наступних підстав.

Між сторонами по справі 27.11.2007 року було укладено договір купівлі-продажу № 69, за умовами якого позивач зобовязався передати у власність, а відповідач прийняти і оплатити продукцію. За своїм змістом зазначений договір є договором купівлі-продажу, в якому сторони узгодили всі його істотні умови.

Із пояснень представника позивача, видаткових та податкових накладних (а.с. 16-29) вбачається, що позивач передав, а відповідач прийняв продукцію на загальну суму 381110 грн. 75 коп. Відповідно п.1.1. додатку №2 до договору, п.9.4. договору, відповідач зобовязаний оплачувати продукцію (дріжджі) протягом 14 днів з дати виписки накладної. За несвоєчасну оплату продукції відповідач зобовязаний сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення виконання зобовязання.

За поставлену продукцію відповідач розрахувався частково, сума боргу складає 359006 грн. 86 коп.

Письмова вимога позивача № 1971 від 11.09.2009 року про сплату боргу відповідачем отримана, проте не виконана.

Наявність і розмір невиконаного грошового зобовязання по договору відповідачем допустимими доказами не спростовано.

Згідно ст.ст. 179, 193, 202 ГК, 11, 509, 525, 526, 599 ЦК України, угода (договір) є підставою для виникнення цивільних прав та обовязків (зобовязань), зобовязання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк відповідно до умов договору, вимог законодавства, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається, припиняється після його належного виконання.

Згідно п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст. 611, 625 ч. 1 ЦК, 216 ГК України, неможливість виконання зобовязання не звільняє сторони від обовязку виконати зобовязання в натурі, порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій.

Вимога позивача про стягнення пені передбачена п. 9.4. договору, відповідає ст.ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, ст. 231 п. 6 ГК України, її розрахунок судом перевірений і визнаний вірним.

Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позову і заперечень проти нього, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, подали всі наявні у них докази і на їх підставі судом прийнято рішення у справі.

Відповідно до ст.ст. 33 ч. 1, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами.

Враховуючи викладене, відповідно до умов договору і вимог законодавства, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню повністю.

На підставі статті 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати - сплачене державне мито в розмірі 4020 грн. 51 коп. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього 4256 грн. 51 коп.

Керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2, інд. 18008, АДРЕСА_1, п/р НОМЕР_2 в АКБ “Київ”, МФО 322498, ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь закритого акціонерного товариства “Ензим”, інд. 79014, м. Львів, вул. Личаківська, буд. 232, п/р 26005012693 в ПЛФ ВАТ “Кредобанк», МФО 325365, код ЄДРПОУ 00383320 359006 грн. 86 коп. боргу, 43044 грн. 41 коп. пені, 4256 грн. 51 коп. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня його прийняття.

Суддя В.М. Грачов