Приговор № 93772649, 16.12.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/12737/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2020 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі колегії суддів:

головуючого судді Деметрадзе Т.Р.,

суддів Бенца К.К., Придачук О.А.,

секретаря судового засідання Скраль В.В.,

з участю прокурора Микулець В.Ю.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого Меженна В.І.,

представника потерпілої Кучеренко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12018070030002490 про обвинувачення: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгород Закарпатської області, громадянина України, українця, з повною загальною середньою освітою, тимчасово непрацюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, –

ВСТАНОВИВ:

08 серпня 2018 року близько о 03 годин 00 хвилин, ОСОБА_1 знаходячись поряд із приміщенням будинку АДРЕСА_2 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом та з метою особистого збагачення, через незачинене пластикове вікно проник всередину вищевказаного будинку, де вже знаходячись в будинку та перебуваючи у вітальній кімнаті, заволодів двома ноутбуками марки «НР» сірого кольору, моделі 250 G6 та марки «Asus». моделі «Еее PC1201НА» синього кольору.

Не зупиняючись на вчиненому, пройшов до кухонного приміщення, де взяв невстановлений досудовим розслідуванням кухонний ніж та свідомо, розуміючи, що в будинку знаходяться мешканці даного будинку, прослідував на другий поверх, де в одній із спальних кімнат помітив потерпілу ОСОБА_2 , яка на той час знаходилась в горизонтальному положенні спиною до останнього, та коли ОСОБА_2 повернулась обличчям до нього, наніс три удари кухонним ножем по її тілу, чим спричинив останній тяжкі тілесні ушкодження, після чого зник з місця вчинення кримінального правопорушення у невідомому напрямку.

Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України – нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із проникненням у житло та заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.

Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно обвинувального акту згідно до вимог статті 337 КПК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті визнав частково.

Пояснив, що влітку 2018 року вночі, точного дня у зв`язку із сплином часу не пам`ятає, проходив по АДРЕСА_2 , та через пластикове вікно на першому поверсі, проник в один із будинків на вказаній вулиці. На уточнююче запитання, відповів, що знав, що там проживають люди.

Вказав, що на першому поверсі заволодів комп`ютерною технікою, залишив її на столі у кухні, взяв ніж і піднявся на другий поверх ще щось викрасти. Зауважив, що в одній із кімнат побачив потерпілу, яка проснулась та почала кричати, у зв`язку з чим він налякався та наніс їй близько трьох ударів ножем та втік. Як саме залишив будинок та куди побіг не пам`ятає, так як перебував у шоковому стані. Додатково вказав, що нічого викрасти йому не вдалося, та й сам він отримав тілесні ушкодження покидаючи будинок порізався у скло на віконній рамі. Також пояснив, що не погоджується з кваліфікацією злочину, так як мав намір вчинити крадіжку майна.

Додав, що позов визнає. Просив призначити йому покарання у межах 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Захисник обвинуваченого - адвокат Меженна В.І. у судовому засіданні вказала, що ОСОБА_1 свою вину у вчиненому визнав частково та вважає, що його дії слід кваліфікувати за ч.3 ст. 15 та ч.3 ст. 185 та ч.1 ст. 121 КК України. При цьому зазначила, що її підзахисний мав умисел таємно завлодіти чужим майном, а спричинені потерпілій тілесні ушкодження були завдані останній з метою не бути викритим на місці злочину.

Представник потерпілої Кучеренко В.О. у судовому засіданні підтримав обвинувачення ОСОБА_1 згідно промови прокурора та просив задоволити цивільний позов.

Свідок ОСОБА_3 , який є батьком потерпілої, у судовому засіданні вказав, що тої ночі після опівночі почув сильний крик і плач доньки. Коли він підвівся і підійшов до неї то побачив, що вона лежала у себе у ліжку вся в крові, він намагався надати їй першу допомогу та викликав швидку. Додав, що спустившись на перший поверх побачив відчинене вікно, яке було у крові. Вказав, що на той момент йому здалося, що нічого з хати не зникло. Зауважив, що після вказаної події у його доньки почались серйозні проблеми зі здоров`ям, але вона йому чітко вказала, що ножові поранення їй наніс саме ОСОБА_1 . Додав, що ОСОБА_1 він знає тривалий час.

Крім показань свідка, вина обвинуваченого ОСОБА_1 також підтверджується безпосередньо дослідженими у судовому засіданні наступними письмовими доказами.

Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 08.08.2018 року, згідно якого заявник ОСОБА_3 просить прийняти міри до особи, яка проникла до його будинку та нанесла його дочці ОСОБА_2 тілесні ушкодження;

Протоколом огляду місця події від 08.08.2018 року та ілюстративною таблицею до нього, згідно з яким було оглянуто будинок АДРЕСА_2 , та прибудинкова територія, зафіксована загальна обстановка на місці події, розташування речей предметів, вилучено змиви виявленої речовини бурого кольору, схожої на кров з вікна будинку та перекладини на огорожі дворогосподарства;

Актом про застосування службового собаки від 08.08.2018 року, який із подвір`я дворогосподарства №4 по вул. Долгоша в м. Ужгород прослідував до центральної дороги вул. Стародоманинської;

Протоколом огляду місця події від 08.08.2018 року та ілюстративною таблицею до нього, згідно з яким було оглянуто будинок АДРЕСА_1 , зафіксована загальна обстановка та вилучено змиви крові з підлоги кімнати, футболку та шорти з речовиною бурого кольору;

Протоколом пред`явлення особи для впізнання від 08.08.2018 року та таблицею-ілюстацією до нього, згідно якого потерпіла ОСОБА_2 впізнала серед осіб, які пред`являлися для впізнання ОСОБА_1 та повідомила, що саме він 08.08.2018 року вночі проник до будинку та здійснив на неї напад з нанесенням тілесних ушкоджень;

Даними протоколу затримання ОСОБА_1 від 08.08.2018 року, з якого вбачається, що останній ознайомившись з підставами затримання, правами та обов`язками затриманого, претензій та зауважень не висловив;

Протоколом проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_1 від 08.08.2018 року, в ході проведення якого ОСОБА_1 показав, де саме, у який спосіб та при яких обставинах він проник до будинку АДРЕСА_2 , що намагався вкрасти та як був вчинений напад на потерпілу;

Висновком судово-медичного експерта №483 від 17.09.2018 року, згідно якого у слідах зі змивами з підлоги кімнати, з лінолеуму коридора, футболці та шортах, вилучених в ході огляду місця події (будинку АДРЕСА_1 ), знайдена кров людини, яка може походити від потерпілої ОСОБА_2 ;

Висновком експерта Ужгородського міжрайонного відділення судово-медичної експертизи №414 від 05.10.2018 року, відповідно якого у ОСОБА_2 були виявлені тілесні ушкодження у виді проникаючого ножового поранення лівої плевральної порожнини з пневмотораксом; ЗТГК; забій правої легені, правобічний гемоторакс; множинні колото-різані рани тіла; гіповолемічний шок ІІ ст. Виникли дані тілесні ушкодження внасідок дії колото-ріжучого предмету типу ножа, які по своєму характеру були небезпечними для життя в момент їх спричинення і за цією ознакою відносяться до тяжких тілесних ушкоджень і вкладаються в час і місце пригоди, яка мала місце 08.08.2018 року;

Висновком експерта Львівського НДЕКЦ №10/827 від 31.10.2018 року згідно якого, генетичні ознаки слідів крові людини на марлевій серветці зі змивом, яка містилася у згортку «змив з вікна будинку» встановлено та збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_1 ;

Вказані висновки експерта в комплексі з іншими доказами беззаперечно вказують на наявність в діях обвинуваченого ОСОБА_1 нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із проникненням у житло та заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.

Доводи сторони захисту про невірну кваліфікацію дій обвинуваченого та не викрадення речей суд до уваги не приймає у зв`язку з тим, що такі спростовуються сукупністю досліджених та перевірених в ході судового розгляду належних і допустимих доказів, та розцінює такі як спосіб захисту та намагання уникнути відповідальності за більш тяжкий злочин.

Так, перебуваючи у помешканні потерпілої з метою заволодіння чужим майном, ОСОБА_1 , склав два портативних комп`ютери (ноутбуки) і достаменно знаючи, що у будинку можуть бути інші особи, взявши ніж, піднявся на другий поверх будинку з метою пошуку інших цінних речей та побачивши ОСОБА_2 , яка прокинулася, наніс останній три ножових поранення у область грудей (висновок СМЕ № 414 від 05.10.2018 року). Такі дії кваліфікуються як напад, з метою заволодіння чужим майном поєднаний з насильством небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого.

Крім того, абз. 3 п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України № 10 від 06.11.2009 року "Про судову практику у справах про злочини проти власності" розбій вважається закінченим з моменту нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаним з насильством, небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, незалежно від того заволоділа винна особа майном потерпілого чи ні.

Судом було вжито передбачені законом заходи для допиту усіх свідків, зазначених стороною обвинувачення та захисту, а також досліджені всі докази, надані учасниками кримінального провадження. Судом досліджено характеризуючі дані обвинуваченого ОСОБА_1 .

Згідно ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України, та сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду доказів.

Згідно ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Згідно ст. 370 КПК України, судове рішення ухвалюється судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженим під час судового розгляду.

Судом також врахована позиція ЄСПЛ, викладена у рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Коробов проти України» від 21.10.2011 - «…що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків».

Оцінюючи кожний досліджений в судовому засіданні доказ окремо з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із проникненням у житло та заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 Кримінального кодексу України.

Відповідно до ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд враховує що відповідно до ст. 24 КК Українидане кримінальне правопорушення вчинене з прямим умислом, а також характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, дані, що характеризують особу обвинуваченого та те, що він є раніше неодноразово судимим, вік та стан здоров`я обвинуваченого.

Обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання судом не встановлено.

Зважаючи на положення статті 50 КК України якою встановлено, що «покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами», на положення статті 65 КК України, якою встановлено, що «особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів», враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч. 4 ст. 187 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 остаточного покарання, суд враховує вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.04.2019 року, яким його засуджено за ч.3 ст. 15 та ч.3 ст.185, ч.3 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді 3 років та 1 місяця позбавлення волі та вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.11.2019 року, яким його засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України та ч. 1 ст. 357 КК України та з урахуванням вироку Виноградівського районного суду Закарпатської області від 13.12.2018 року призначено покарання у виді чотирьох років позбавлення волі, та призначає покарання за правилами, визначеними ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарань.

Саме таке покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та попередження нових злочинів.

Вирішуючи цивільний позов адвоката Кучеренка Валентина Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 матеріальної шкоди в сумі 8600,07 (вісім тисяч шістсот грн. сім коп.) грн., та моральної шкоди у розмірі 300 000 (триста тисяч) грн., дослідивши надані докази, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 128 КПК України, форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом.

Згідно ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Положеннями ч. 1 ст. 56 КПК України передбачено, що потерпілий має право на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому законом.

Основними умовами пред`явлення цивільного позову в кримінальному процесі є подання позовної заяви; процесуальна правоздатність позивача; відсутність винесеного судом рішення за тією ж підставою та предметом позову.

Як встановлено судом, обвинуваченим внаслідок вчинення кримінального правопорушення завдано матеріальну шкоду на лікування позивача ОСОБА_2 , підтвердженням чого є копії фіскальних чеків, доданих до позову.

До спірних правовідносин слід застосувати норми ЦК України.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками, зокрема є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

За приписами ч. 1 ст. 1195 ЦК України, фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Аналізуючи докази, надані позивачем у судовому засіданні на підтвердження позовних вимог, суд приходить до висновку, що позивач належними та допустимими доказами довела ті обставини, на які посилалася як на підставу своїх вимог.

За таких обставин суд приходить до висновку, що у позивача виникло право вимоги до особи, яка завдала шкоду її здоров`ю шляхом заявлення позову до ОСОБА_1 щодо стягнення суми завданого матеріального збитку у розмірі 8600,07 (вісім тисяч шістсот грн. сім коп.) грн.

Одночасно, виходячи з положень ст. 23 ЦК України позивач просить відшкодувати моральну шкоду.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Позивач вказав, що неправомірними діями відповідача їй заподіяно моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв`язку із нападом, у перенесених нею хвилюваннях та душевних стражданнях, викликаних страхом за власне життя та здоров`я, яка отримала тяжкі тілесні ушкодження внаслідок отриманих ножових поранень.

Згідно з п. 9 Постанови ВСУ № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілої, тяжкість вимушених змін у її життєвих і виробничих стосунках.

З наведеного суд вбачає підстави для застосування до спірних правовідносин сторін загальної норми цивільного законодавства України щодо підстав для відшкодування моральної шкоди, що найбільш відповідатиме вимогам розумності та справедливості, враховує глибину понесених позивачем моральних страждань, та те, що потерпіла не могла чинити опір нападнику, а тому вважає за необхідне стягнути із відповідача на користь позивача відшкодування моральної шкоди у розмірі 200 000 (двісті тисяч) грн.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України.

Розподіл витрат на залучення експерта вирішити відповідно до ч.2 ст. 124 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.369-371, 373-376 КПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 8 /вісім/ років і 6 /шість/ місяців з конфіскацією майна.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України призначити ОСОБА_1 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання покарання за вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.04.2019 року та вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.11.2019 року до призначеного покарання за цим вироком та остаточно призначити йому покарання у вигляді 9 /дев`ять/ років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Строк відбування покарання рахувати з моменту фактичного затримання, а саме з 08.08.2018 року.

У строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зарахувати покарання, частково відбуте за вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.04.2019 року та за вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.11.2019 року.

Цивільний позов адвоката Кучеренка Валентина Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , рнокпп: НОМЕР_1 – суму завданої матеріальної шкоди в розмірі 8600,07 (вісім тисяч шістсот грн. сім коп.) грн., та моральну шкоду у розмірі 200 000 (двісті тисяч) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати по справі за проведення товарознавчої експертизи № 11/694 від 04.09.2018 року у розмірі 858 (вісімсот п`ятдесят вісім) гривень; дактилоскопічної експертизи № 3/358 від 21.08.2018 року, у розмірі 1144 (одна тисяча сто сорок чотири) гривні; молекулярно-генетичної експертизи № 10/827 від 31.10.2018 року, у розмірі 14113,04 (чотирнадцять тисяч сто тринадцять грн. чотири коп.) гривень.

Речові докази:

- зріз матерії розміром 37x48 см., з речовиною бурого кольору, який упаковано в паперовий конверт білого кольору; рушник світло-зеленого кольору, на поверхні якого виявлено пляму бурого кольору, схожу на кров, який упаковано до паперового конверту, білого кольору; речовину бурого кольору з виду схожу на кров, з якої на стерильний марлевий тампон зроблено змив, який упаковано в паперовий конверт білого кольору; речовину бурого кольору з виду схожу на кров, з якої на стерильний марлевий тампон зроблено змив, який упаковано в паперовий конверт білого кольору; речовину бурого кольору з виду схожу на кров, з якої на стерильний марлевий тампон зроблено змив, який упаковано в паперовий конверт білого кольору; наволочку з під подушки, з речовиною бурого кольоу, з виду схожої на кров, яку упаковано в паперовий конверт білого кольору, чоловічі шорти темно-синього кольору з трьома білими полосами по боках, з плямою бурого кольору, які упаковано в паперовий конверт білого кольору; майку сірого кольору, з плямою бурого кольору, схожою на кров, яку упаковано в паперовий конверт білого кольору; зразки крові від ОСОБА_2 , марлеву серветку, тампон, чоловічу рукавицю та два зразки крові ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , які були переупаковано до спец пакетів «Експертна служба МВС України» №3995111, №4189949, №3995100, №3995101; чоловічу рукавицю виготовлену із шкіри або шкірозамінника, чорного кольору, на поверхні якої наявна пляма бурого кольору з виду схожа на кров, яку упаковано до спеціального пакету «Національна поліція України Головне слідче управління» № 4354162; мікрооб`єкт схожий на волосся, який упаковано в паперовий конверт білого кольору, речовину бурого кольору з виду схожу на кров, з якої на стерильний марлевий тампон зроблено змив, який упаковано в паперовий конверт білого кольору, змив на стерильний марлевий тампон із поверхні наволочки з речовиною бурого кольору, який упаковано в паперовий конверт білого кольору, змив на стерильний марлевий тампон із поверхні віконної рами з речовиною бурого кольору, який упаковано в паперовий конверт білого кольору, сліди папілярних ліній, які відкопійовано на 3 відрізки клейкої стрічки «скотч» та упаковано до спеціального пакету № 4508236, слід низу взуття, який було упаковано до спеціального пакету № 4582235 – знищити;

- ноутбук фірми виробника «НР» моделі 250 G6, сірого кольору та ноутбук фірми виробника «ASUS» моделі Еее PC 1201 НА, темно-синього кольору – повернути ОСОБА_3 .

Вирок може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Головуючий Т.Р. Деметрадзе

Судді К.К. Бенца

О.А. Придачук