Постановление суда № 93772632, 23.12.2020, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/3943/20

Провадження № 1-кс/307/1255/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2020 року м.Тячів

Слідчий суддя Тячівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 розглянувши клопотання слідчого СВ Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_2 , погоджене прокурором Тячівської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні №12020070160000856 відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 20.12.2020 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області капітан поліції ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді з клопотання, погодженим прокурором Тячівської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , про арешт тимчасом вилученого майна у кримінальному провадженні №12020070160000856 відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 20.12.2020 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що 20.12.2020 близько 17 год. 50 хв., працівниками ГРПП Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області, під час патрулювання та зупинки в с. Біловарці по вулиці Головній, 41, Тячівського району Закарпатської області, автомобіля марки Мерседес-Бенц, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , виявили в салоні цього автомобіля предмет схожий на травматичну зброю та вісім резинових набоїв.

В ході проведення огляду місця події від 20.12.2020 року за адресою с. Біловарці вул. Головна, 41, вказаний автомобіль було вилучено та поміщено на спеціальний майданчик №3 м. Тячів, Закарпатської області.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 марки Мерседес Бенц, моделі «Е 220 СDІ, седан В» 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер шасі: НОМЕР_3 , власником автомобіля являється ОСОБА_5 мешканка АДРЕСА_1 .

Слідчий зазначає, що з метою збереження речових доказів, виникла необхідність у арешті тимчасово вилученого під час огляду місця події 20.12.2020 року майна та просить задовольнити клопотання та постановити ухвалу про накладення арешту на автомобіль марки Мерседес Бенц, моделі «Е 220 СDІ, седан В» 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер шасі: НОМЕР_3 , власником якого являється ОСОБА_5 , та який перебував у користуванні ОСОБА_4 шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування.

Дослідивши клопотання та додані до нього документи, приходжу до висновку про необхідність його повернення прокурору, який погоджував клопотання для усунення недоліків виходячи з наступного.

Згідно до ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із таких заходів є арешт майна.

При цьому, за загальними правилами застосування заходів забезпечення кримінального провадження, визначеними ст. 132 КПК України, для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні, а застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно зч.1ст.170КПК України,арештом майнає тимчасове,до скасуванняу встановленомуцим Кодексомпорядку,позбавлення заухвалою слідчогосудді абосуду правана відчуження,розпорядження та/абокористування майном,щодо якогоіснує сукупністьпідстав чирозумних підозрвважати,що воноє доказомзлочину,підлягає спеціальнійконфіскації упідозрюваного,обвинуваченого,засудженого,третіх осіб,конфіскації уюридичної особи,для забезпеченняцивільного позову,стягнення зюридичної особиотриманої неправомірноївигоди,можливої конфіскаціїмайна.

За приписами п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Стаття 98 КПК України визначає, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до абз.2 ч.1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

У даному клопотанні слідчим не зазначено ризиків, передбачених абз. 2 ч.1 ст. 170 КПК України, а саме: приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, чи відчуження вказаного автомобіля Мерседес-Бенц, д.н.з НОМЕР_1 .

Як вбачається з клопотання сторони обвинувачення про арешт майна, всі доводи в обґрунтування необхідності застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження зводяться лише до необхідності забезпечення збереження речових доказів.

Проте, в матеріалах клопотання відсутня постанова про визнання речовим доказом транспортного засобу марки Мерседес-Бенц, д.н.з НОМЕР_1 , номер шасі: НОМЕР_3 , рік випуску 2007, який належить ОСОБА_5 , мешканці АДРЕСА_1 , та на який слідчий просить накласти арешт.

Разом з цим, слідчий суддя зазначає, що з огляду на положення ст.. 98 КПК України, слідчий, який вважає за потрібне звернутись до слідчого судді з клопотанням про арешт майна з метою забезпечити збереження речового доказу, першочергово має визнати майно, на яке він просить накласти арешт, речовим доказом у кримінальному провадженні шляхом винесення про це постанови, в якій зазначити підстави для визнання майна речовим доказом.

За таких обставин, враховуючи, що до клопотання про арешт майна стороною обвинувачення не додано постанови про визнання майна речовим доказам в рамках кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про необґрунтованість стороною обвинувачення зазначених у клопотанні доводів.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Частиною 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Слідчим не конкретизовано та клопотання не містить виклад обставин на підтвердження того, що майно, яке за твердженням слідчого належить арештувати, відповідає критеріям ст. 98 КПК України.

Згідно статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Вимоги щодо змісту клопотання про арешт майна містяться у ст. 171 КПК України, яка серед іншого зобов`язує учасників кримінального провадження, які звернулися з відповідним клопотанням, не лише зазначити про мету застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, а і вказати на обставини, які дають підстави для застосування такого обмежувального заходу та надати докази на підтвердження своїх доводів.

Однак, із тексту клопотання слідчого вбачається, що таке складається з викладення змісту досудового розслідування, та посилання на ст. 170 КПК України без належного обґрунтування співвідношення вказаних положень процесуального закону з фактичними обставинами даного кримінального провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його слідчому, прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

За наведених обставин слідчий суддя вважає, що відповідно до наведених вимог кримінального процесуального закону клопотання про арешт майна підлягає поверненню прокурору , який його погодив, а для усунення недоліків клопотання слід встановити строк в сімдесят дві години, початок обчислення якого рахувати з моменту фактичного отримання вказаного клопотання прокурором.

Керуючись ст. ст. 98, 170-172 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання слідчого СВ Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_2 , погоджене прокурором Тячівської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12020070160000856 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 20.12.2020 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України - повернути прокурору Тячівської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , для усунення недоліків.

Встановити строк в сімдесят дві години з моменту отримання копії ухвали для усунення зазначених у ній недоліків.

Роз`яснити, що повернення клопотання не є перешкодою для повторного звернення до слідчого судді з клопотанням про вжиття заходів кримінального провадження (арешт майна).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1