Решение № 93700693, 21.12.2020, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983,

e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" грудня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/3123/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г.

при секретарі судового засідання Аганін В.Ю.

розглянувши справу №916/3123/20

За позовом: Публічного акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Одеської філії Публічного акціонерного товариства „Укртелеком” (65023, м. Одеса, вул. Коблевська, 39; код ЄДРПОУ 01186691)

До відповідача: Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси” (65029, м.Одеса, вул. Балківська, буд. 1-Б; код ЄДРПОУ 34674102)

про стягнення 81305,10 грн.

Представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Каплун І.О., довіреність

Встановив: Публічне акціонерне товариство „Укртелеком” в особі Одеської філії Публічного акціонерного товариства „Укртелеком” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси” про стягнення 81305,10 грн.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Одеської філії Публічного акціонерного товариства „Укртелеком” обґрунтовано неналежним виконанням з боку Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси” прийнятих на себе зобов`язань за Договором про надання послуг бізнес мережі №20646 ОДС КОР/ТМО-691/16 від 19.12.2016р. та направлено на стягнення заборгованості у розмірі 78730,86 грн., пені у розмірі 1629,86 грн.,3% річних у розмірі 450,45 грн. та інфляційних витрат у розмірі 493,93 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.11.2020р. прийнято позовну заяву Публічного акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Одеської філії Публічного акціонерного товариства „Укртелеком” до розгляду та відкрито провадження у справі №916/3123/20. Справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на "02" грудня 2020 р. о 14:00. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог ст. 166 ГПК України протягом 10 днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень із урахуванням вимог 167 ГПК України, протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив. Викликано учасників справи у підготовче засідання на 02.12.2020р. о 14:00.

27.11.2020р. до суду відповідачем надано відзив на позовну заяву.

02.12.2020р. до суду позивачем супровідним листом були залучені копії документів.

02.12.2020р. у судовому засіданні було оголошено перерву до "07" грудня 2020р. о 11:30.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.12.2020р. повідомлено відповідача по справі №916/3123/20: Комунальне підприємство „Теплопостачання міста Одеси” про судове засідання, яке відбудеться "07" грудня 2020 р. о 11:30.

07.12.2020р. до суду відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи.

07.12.2020р. судом було оголошено перерву по справі до 21.12.2020р.

21.12.2020р. вх. № ГСОО 33975/20 до суду від Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси” надійшла заява про визнання позову, в якій відповідачем було зазначено суду, що Комунальне підприємство „Теплопостачання міста Одеси” не заперечує проти задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства „Укртелеком”.

Також відповідач просив суд зменшити розмір нарахованої позивачем пені, 3% річних та інфляційних витрат.

Позивач підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Відповідач визнає позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Одеської філії Публічного акціонерного товариства „Укртелеком” та не заперечує проти задоволення позовних вимог про стягнення основного боргу за договором №20646 ОДС КОР/ТМО-691/16 про надання послуг бізнес-мережі від 19.12.2016р. у сумі 78730,86грн. та визначає право позивача нараховування пені у сумі 1629,86 грн., 3% річних у сумі 450,45 грн. та інфляційних втрат на суму 493,93 грн.

У судовому засіданні 21.12.2020 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено 22.12.2020 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача за час розгляду справи, суд встановив.

19 грудня 2016 року між Публічним акціонерним товариством „Укртелеком” (Оператор) та Комунальним підприємством „Теплопостачання міста Одеси” (Бізнес-абонент) було укладено Договір №20646 ОДС КОР/ТМО-691/16 про надання послуг бізнес-мережі (надалі – Договір), за цим Договором Оператор надає Бізнес-абоненту телекомунікаційні послуги Бізнес-мережі (далі-Послуги ), що визначаються у Замовленні Послуг та відповідних Додатках до цього Договору, а Бізнес-абонент отримує Послуги, визначені у відповідних Додатках та Замовлені, та сплачує їх вартість. У разі зміни законодавства в сфері телекомунікацій щодо порядку надання та отримання телекомунікаційних послуг Оператор та Бізнес-абонент зобов`язується з дати набрання чинності новим актом законодавства дотримуватись його положень. У такому випадку Договір застосовується лише в частині, яка не суперечить чинному законодавству.

Також сторонами було укладено Додатковий Договір №1 від 19.12.2016р. Про надання послуг телефонного зв`язку для споживачів сегментів LA/NA – корпоративні/національні, Додаток №2 від 19.12.2016р. Про надання в користування каналів електрозв`язку/ліній безпосереднього зв`язку для споживачів сегментів LA/NA – корпоративні/національні та Додаткову угоду б/н до Договору №20646 ОДС КОР/ТМО-691/16 про надання послуг бізнес-мережі від 19 грудня 2016 року.

На підставі Договору та додатків до нього, між сторонами було укладено Замовлення про надання/зміну в користуванні лініями електрозв`язку, відповідно до якого відповідачу було надано в тимчасове платне користування послуги телефонного зв`язку „ТЗ” та лінії безпосереднього зв`язку „БЗ”, згідно якого відповідач оплачує надані послуги позивачем, відповідно до розрахунків щомісячної абонентної плати, в залежності від замовленої кількості лінії зв`язку , в якому необхідна організація Послуги „ТЗ/БЗ” розташованих за адресами, вказаними у Замовленні.

Відповідно до п. 1.2. Договору, найменування послуг згідно ДК 016:2010: 61.10.1- Телекомунікаційні послуги (ДК 021:2015: 64210000-1 – послуги телефонного зв`язку та передачі даних).

Згідно до п. 1.3. Договору, під Бізнес-мережею розуміється система комплексної обслуговування Бізнес-абонента, що забезпечує надання повного спектра телекомунікаційних послуг з підвищеним рівнем обслуговування.

Відповідно до п. 3.1. Договору, сторони за цим Договором мають права та несуть обов`язки, передбачені Умовами та порядком надання телекомунікаційних послуг ПАТ „Укртелеком” і чинним законодавством України, зокрема, Законом України „Про телекомунікації”, Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг.

Умовами п. 4.4. Договору, рахунок (рахунок-акт) за Послуги Бізнес-абонент повинен оплатити не пізніше останнього числа місяця, що настає за розрахунок, шляхом перерахування належної до сплати суми на розрахунковий рахунок Оператора.

На підставі Замовлення, відповідач щомісяця сплачує абоненту плату за надані Послуги „ТЗ”, загальний розмір якої складає 7633,50 грн. без ПДВ , та Послуги „БЗ” 6416,52 грн. без ПДВ.

В період часу з вересня 2019 року по березень 2020 року у відповідача виникла заборгованість зі спали послуг перед Позивачем у розмірі 78730,86 грн.

Відповідно до п. 5.1. Договору, цей Договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами і дає з 01 січня 2017 року до 31 грудня 2017 року.

Згідно до п. 6.1. Договору, у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України та Умов Договору.

Також було зазначено суду, що позивач направив претензію від 21.10.2019 року №961 до відповідача з вимогою щодо сплати боргу за договором, однак відповідач борг не оплатив.

Однак, в порушення вказаних положень Договору щодо здійснення оплати за надані Послуги та ст.193 ГКУ , в період з 09.2019 року (включно) по 03.2020 року ( включно ) оплата відповідачем не проводилась, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 78 730,86 грн.

Також було повідомлено суд, що 31.08.2020р. Договір №20646 ОДС КОР/ТМО-691/16 від 19.12.2016р. було розірвано в односторонньому порядку.

У зв`язку з неналежним виконання з боку відповідача прийнятих на себе зобов`язань за умовами договору, позивачем за період з 09.2019 р.(включно) по 03.2020 (включно) було нараховано пеню та сума нарахованої відповідачу пені складає 1629,86 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦКУ боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також, відповідачу нараховано 3% річних, сума яких складає 450,45 грн. та інфляційні витрати - 493,93 грн.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Одеської філії Публічного акціонерного товариства „Укртелеком” обґрунтовано неналежним виконанням з боку Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси” прийнятих на себе зобов`язань за Договором про надання послуг бізнес мережі №20646 ОДС КОР/ТМО-691/16 від 19.12.2016р. та направлено на стягнення заборгованості у розмірі 78730,86 грн., пені у розмірі 1629,86 грн.,3% річних у розмірі 450,45 грн. та інфляційних витрат у розмірі 493,93 грн.

Суд, розглянувши матеріали справи, вислухавши у судових засіданнях пояснення представників позивача та відповідача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій – це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, правовідносини між Публічним акціонерним товариством „Укртелеком” та Комунальним підприємством „Теплопостачання міста Одеси” виникли на підставі укладеного між ними 19 грудня 2016 року Договору №20646 ОДС КОР/ТМО-691/16 та додаткових угод до нього.

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено що, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання Комунальним підприємством „Теплопостачання міста Одеси” прийнятих на себе зобов`язань за умовами Договору №20646 ОДС КОР/ТМО-691/16 про надання послуг бізнес-мережі від 19.12.2016р.

Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України „Про телекомунікації”, у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем окремо по кожному періоду, у якому виникло прострочення виконання зобов`язання, було здійснено нарахування пені, із застосуванням облікової ставки Національного банку України, детальний розрахунок якої міститься у додатках до позовної заяви, так загальна сума боргу, що заявлена позивачем до стягнення становить суму боргу – 1629,86 грн.

Також позивачем було здійснено нарахування 3% річних у розмірі 450,45 грн. та інфляційних втрат у розмірі 493,93 грн.

Згідно з ч.ч. 1,4 ст.191 ГПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Під час розгляду справи відповідачем – Комунальним підприємством „Теплопостачання міста Одеси” 21.12.2020р. до господарського суду Одеської області було заяву про визнання позову, відповідно до якої відповідачем було визнано позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Одеської філії Публічного акціонерного товариства „Укртелеком” в повному обсязі.

Заява відповідача про визнання позову від 21.12.2020р. вх. № ГСОО 33975/20 підписана представником Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси” Каплун І.О., повноваження якої містяться в матеріалах справи.

За таких обставин, враховуючи, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Одеської філії Публічного акціонерного товариства „Укртелеком” в повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, а також визнання позову відповідачем, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Одеської філії Публічного акціонерного товариства „Укртелеком” в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 ГПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову ( ч. 3 ст. 7 Закону України „Про судовий збір”).

При цьому, вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, господарський суд виходить з того, що відповідно до положень п.5 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Суд зазначає позивачу, що питання про повернення судового збору у розмірі 1051,00 грн. з державного бюджету України буде вирішено судом, після подання позивачем відповідного клопотання.

Щодо прохання відповідача про зменшення розміру нарахованої позивачем пені, 3% річних та інфляційних витрат, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 229 Господарського Кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ст. 617 Цивільного Кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

На підставі вищенаведеного, а також враховуючи, що відповідачем не було належним чином та відповідними доказами обґрунтоване таке клопотання та не визначено обґрунтованих обставин задля такого зменшення, суд приходить до висновку, що наразі у суду відсутні підстави для зменшення розміру нарахованих позивачем штрафних санкцій.

Керуючись ст.ст. 129, 130, ч. 3, 4 ст.185, ч.1, 2, 4 ст.191, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України

ВИРІШИВ:

1.Позов Публічного акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Одеської філії Публічного акціонерного товариства „Укртелеком” – задовольнити повністю.

2.Стягнути з Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси” (65029, м.Одеса, вул. Балківська, буд. 1-Б; код ЄДРПОУ 34674102) на користь Публічного акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Одеської філії Публічного акціонерного товариства „Укртелеком” основну заборгованість за договором №20646 ОДС КОР/ТМО-691/16 про надання послуг бізнес-мережі від 19.12.2016р. у розмірі 78730 (сімдесят вісім тисяч сімсот тридцять) грн. 86 коп., пеню у розмірі 1629 (одна тисяча шістсот двадцять дев`ять) грн. 86 коп., 3% річних у розмірі 450 (чотириста п`ятдесят) грн. 45 коп., суму інфляційних втрат у розмірі 493 (чотириста дев`яносто три) грн. 93 коп. та втирати по сплаті судового збору у розмірі 1051 (одну тисячу п`ятдесят одну) грн. 00 коп.

Повний текст рішення складено 22 грудня 2020 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Д`яченко