Решение № 93676417, 04.12.2020, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/30101/20-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2020 року Печерський районний суд міста Києва

суддя Волкова С.Я.

секретар судового засідання Топал А.І.,

справа № 757/30101/20-ц

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних історій»,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних історій» про визнання інформації недостовірною та зобов`язання вчинити дії,

установив:

У липні 2020 р. ОСОБА_2 звернувся до суду із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних історій» про визнання недостовірною та такою, що не відповідає дійсності та принижує честь, гідність та ділову репутацію інформацію щодо наявності його заборгованості перед Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» за кредитним договором № 1759495 на загальну суму 23 962,58 грн, зобов`язання відповідача внести зміни до кредитної історії, вилучивши інформацію щодо наявності такої заборгованості.

Ухвалою суду від 21.07.2020 р. відкрито провадження у справі.

Відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних історій» відзив на позовну заяву не подано.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно частин першої-третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Так, на підтвердження заявлених позовних вимог про визнання недостовірною та такою, що не відповідає дійсності та принижує честь, гідність та ділову репутацію інформацію щодо наявності його заборгованості перед Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» за кредитним договором № 1759495 на загальну суму 23 962,58 грн, зобов`язання відповідача внести зміни до кредитної історії, вилучивши інформацію щодо наявності такої заборгованості, ОСОБА_1 у якості письмових доказів додано копії: паспорту громадянина України ОСОБА_1 , листа директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних історій» № 873 від 21.05.2020 р.

Частиною восьмою статті 279 ЦПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Частиною першою статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У статті 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

За нормами статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

За таких обставин, вбачається, що вимоги позивача не знайшли свого підтвердження, отже у задоволенні позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 267, 273, 274, 280, 354, 355 ЦПК України суд,

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних історій» про визнання інформації недостовірною та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Печерський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня складання цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних історій» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, ЄДРПОУ: 33546706).

Суддя Волкова С.Я.