Постановление суда № 93558164, 15.12.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua0,2

УХВАЛА

м. Київ

15.12.2020Справа № 910/19584/20

Суддя Господарського суду міста Києва Морозов С.М. розглянувши

позовну заяву Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ

до 1. ОСОБА_1 , м. Київ

2. ОСОБА_2 , м. Київ

3. ОСОБА_3 , м. Київ

4. ОСОБА_4 , м. Київ

5. ОСОБА_5 , м. Київ

6. ОСОБА_6 , м. Київ

про солідарне стягнення 137 454 309,83 грн, -

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва 10.12.2020 року звернулось з позовом Фонд гарантування вкладів фізичних осіб до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про стягнення 137 454 309,83 грн.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.12.2020 матеріали справи №910/19584/20 передані на розгляд судді Морозову С.М.

Відповідно до частини 1 статті 173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, тоді як підстави позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відтак, об`єднання неоднорідних вимог, тобто таких, які не пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги, є порушенням правил об`єднання таких вимог.

На обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що відповідачами, як пов`язаними з банком особами АТ «Ерде банк», приймались необґрунтовані рішення щодо кредитування позичальників, які серед іншого були прямо чи опосередковано пов`язаними із власниками банку, без оформлення будь-якого забезпечення (або співмірного із сумою кредиту), з надмірною концентрацією кредитного ризику та безпідставного продовження строків виданих кредитів, що призвело до завдання банку збитків на суму 137 454 309,83 грн.

У той же час, як слідує із позовної заяви, позивач посилається на прийняття відповідачами рішень, за якими банком було здійснено збиткові операції стосовно позичальників ВАТ «Донецький рудо-ремонтний завод» за Договором від 29.12.2010 №94-КЛ (без будь-якого забезпечення), ТОВ «Євромарт» за Договором від 22.05.2012 №96/12-КЛ (без будь-якого забезпечення), ТОВ «Юридична компанія «Консалтинг Груп» за Договором від 08.06.2011 №107/11-КЛ (без належного забезпечення - неспівмірного з сумою отриманого кредиту), ТОВ «Магнум-Інвест» за Договором від 30.03.2011 №78/11-КЛ (без належного забезпечення - неспівмірного з сумою кредиту), ТОВ «Фондова компанія «Ініціатива» (інсайдер банк) за Договором від 28.03.2012 №95/12-КЛ (без будь-якого забезпечення).

Дані договори мають відмінний суб`єктний склад сторін та предмети договору, тобто господарські операції за кожним із цих договорів є самостійними правовідносинами, що потребують встановлення обставин вчинення кожного з цих п`яти договорів на підставі окремих доказів. У зв`язку з чим вимоги про стягнення збитків, що виникли внаслідок вчинення цих п`яти окремих договорів, не пов`язані ні підставами виникнення, ні поданими доказами, та не є похідними вимогами, незважаючи на пред`явлення таких вимог до відповідачів солідарно.

Пов`язаність відповідачів та схожість прийнятих ними окремих рішень щодо укладення двох різних договорів міни не є достатніми для застосування правил об`єднання вимог у розумінні статті 173 ГПК України.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 15.02.2019 у справі № 910/11811/18, від 25.07.2019 у справі № 916/2733/18.

Таким чином, сумісний розгляд заявлених Фондом гарантування вкладів фізичних осіб позовних вимог суттєво ускладнить вирішення спору, оскільки під час розгляду справи суд повинен буде надати оцінку умовам кожного з укладених договорів, встановити обставини дотримання їх умов сторонами, мети та обставин їх укладення, а також правильність заявлених до стягнення сум збитків по кожному договору внаслідок їх вчинення.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про порушення позивачем приписів статті 173 ГПК України, якими встановлено правила об`єднання позовних вимог.

Згідно пункту 2 частини 5 статті 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).

Оскільки судом було встановлено порушення позивачем положень статті 173 ГПК України щодо правил об`єднання позовних вимог, подана позовна заява згідно пункту 2 частини 5 статті 174 ГПК України підлягає поверненню позивачу.

У той же час слід зазначити, що відповідно до частини 8 статті 174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 162, 164, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про солідарне стягнення 137 454 309,83 грн з додатками, вважати неподаними та повернути заявникові.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя C.М. Морозов