Постановление суда № 93535621, 14.12.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

14 грудня 2020 року м. Київ № 320/13007/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними дії, скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та рішення про нарахування заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску,

ВСТАНОВИВ:

до суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, в якому просить суд:

визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Київській області щодо нарахування податкового боргу (недоїмки) та фінансових санкції (штрафу, пені);

скасувати податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) Ф-453275-54 від 25.06.2019;

скасувати рішення про нарахування заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску за результатами проведення камеральної перевірки від 25.08.2020.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Ознайомившись з адміністративним позов, суд дійшов висновку, що вказана позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

В порушення вищевказаних вимог, позивачем не надано жодного доказу на підтвердження його адміністративної процесуальної дієздатності, а також доказів реєстрації у встановленому законом порядку за адресою, вказаною у позові.

Також як вбачається з прохальної частини позову позивач просить суд, скасувати рішення про нарахування заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску за результатами проведення камеральної перевірки від 25.08.2020, проте позивачем не надано суду екземпляр оскаржуваного рішення та акту камеральної перевірки від 25.08.2020.

Частиною 1 статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI “Про судовий збір” (зі змінами та доповненнями) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI “Про судовий збір” (зі змінами та доповненнями), за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, встановлюється ставка судового збору 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається з прохальної частини позовних вимог, позивач просить суд: скасувати податкову вимогу про сплату боргу, рішення про нарахування заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску за результатами проведення камеральної перевірки від 25.08.2020 та оскаржує дії відповідача.

Так, із прохальної частини позовної заяви встановлено, що позивач просить суд скасувати скасувати податкову вимогу про сплату боргу, рішення про нарахування заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску, а також дії відповідача щодо нарахування таких сум.

Таким чином, при зверненні до суду з цим адміністративним позовом, позивачеві слід було сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру щодо скасування податкової вимоги про сплату боргу (недоїмки) Ф-453275-54 від 25.06.2019, що становить 840,80 грн. та судовий збір за другу майнову вимогу, а саме про скасування рішення про нарахування заборгованості.

Водночас, матеріали справи містять квитанцію №СВ04281645/1 з якої вбачається, що позивачем було сплачено лише 840,80 грн., тобто за одну вимогу майнового характеру, щодо скасування податкової вимоги про сплату боргу (недоїмки) Ф-453275-54 від 25.06.2019.

Відтак суд констатує, що позивачем не сплачено судовий збір за другу вимогу майнового характеру, а саме за скасування рішення про нарахування заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску за результатами проведення камеральної перевірки від 25.08.2020.

Також, суд зазначає, що оскільки позивачем до матеріалів справи не було приєднано рішення про нарахування заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску, яке є предметом оскарження, то суд позбавлений можливості розрахувати необхідну суму яку позивач повинен доплатити за подання адміністративного позову в цій частині.

Згідно із частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частина 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх справ, свобод чи інтересів (частина 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).

Отже, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків.

При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до преамбули Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010 №2464-VI цей Закон визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 6 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” платник єдиного внеску має право оскаржувати в установленому законом порядку рішення органу доходів і зборів та Пенсійного фонду та дії, бездіяльність його посадових осіб.

Згідно із абзацом 9 частини 4 статті 25 вказаного Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Отже, оскарження вимоги про сплату єдиного внеску може бути здійснено до органу доходів і зборів вищого рівня або до суду протягом 10 календарних днів з дня отримання цієї вимоги або ж дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про її винесення.

Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом, зокрема у постановах від 31.01.2019 по справі №802/983/18-а, від 17.07.2019 по справі №0740/1050/18, від 08.08.2019

по справі №480/106/19, від 12.02.2020 по справі №480/1192/19, від 19.03.2020 по справі №140/1757/19 та від 28.05.2020 по справі №200/11547/19-а.

Як слідує із позовної заяви, предметом даного позову є вимога про скасування податкової вимоги про сплату боргу (недоїмки) Ф-453275-54 від 25.06.2019, при цьому з позовною заявою позивач звернувся до адміністративного суду лише 08.12.2020, тобто із пропуском десятиденного строку звернення до адміністративного суду, встановленого Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування”.

Будь-яких доказів та пояснень, які б підтверджували неможливість звернення до суду із цим позовом в межах встановленого законом строку, позивачем суду не надано.

Водночас при визначенні початку цього строку суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Суд зауважує, що вирішення питання про поновлення строку звернення до суду суд здійснює виключно з ініціативи та у межах наведених доводів заінтересованої особи.

Таким чином, позивачеві слід надати пояснення та докази на їх підтвердження, що свідчать про існування обставин, що об`єктивно перешкоджали йому з`ясувати стан справ та звернутись до суду з адміністративним позовом у строки, визначені чинним законодавством.

Відповідно до частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, оскільки позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - п`ять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду:

- належним чином засвідчених доказів на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності позивача, а також доказів реєстрації у встановленому законом порядку за адресою, вказаною у позові (копія паспорту з відміткою про зареєстроване місце проживання, перебування, знаходження) як для суду так і для відповідача;

- належним чином засвідчених доказів в обґрунтування позову, зокрема рішення про нарахування заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску та акт за результатами проведення камеральної перевірки від 25.08.2020 як для суду так і для відповідача;

- оригіналу платіжного доручення про доплату судового збору в належному розмірі за одну вимогу майнового характеру в частині скасування рішення про нарахування заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску;

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин його пропуску та доказів на їх підтвердження.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними дії, скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та рішення про нарахування заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску - залишити без руху.

Встановити позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачеві за адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Панченко Н.Д.