Постановление суда № 93524540, 02.11.2020, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/34223/20

Провадження № 2-о/761/336/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2020 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Мальцев Д.О., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення,

В С Т А Н О В И В:

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 , відповідно до якої заявниця просила встановити факт встановлення судовими експертами-психіатрами м. Львова наявності у ОСОБА_1 маячного розгляду і не розуміння значення нею дій та не можливості керувати ними в період 2014 - червень 2017 року згідно висновку експертів-психіатрів від 30.06.2017 за № 101.

Водночас, згідно з ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.

Так, окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч. 7 ст. 19 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про:1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;2) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності;3) визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою;4) усиновлення;5) встановлення фактів, що мають юридичне значення;6) відновлення прав на втрачені цінні папери на пред`явника та векселі;7) передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність;8) визнання спадщини відумерлою;9) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;10) примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу;11) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб. У порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом (ч. 2-3 ст. 293 ЦПК України).

При цьому, згідно ч. 1-2 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту:1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні;3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню;4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення;5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу;6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті;7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження;8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті;9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Разом з тим, з роз`яснень, викладених в Листі Верховного Суду України від 01.01.2012 року «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», вбачається, що оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження.

Так, відповідно до ст.1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судову експертизу», судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про судову експертизу», судовий експерт на підставах і в порядку, передбаченими законодавством, може бути притягнутий до юридичної відповідальності.

Як вбачається із змісту поданої заяви про встановлення факту, заявниця фактично не погоджується з висновком експертів-психіатрів м. Львова від 30.06.2017 за № 101, складеного під час розслідування кримінального провадження № 12014100090009136.

Разом з тим, питання щодо проведення експертизи, правильності складеного висновку, незгоди з результатами проведеної експертизи, оскарження дій експертів, залучених в рамках кримінального провадження, повинні вирішуватись відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України.

Крім того, заявниця сама зазначає, що факт встановлення судовими експертами-психіатрами м. Львова наявності у ОСОБА_1 маячного розгляду і не розуміння значення нею дій та не можливості керувати ними в період 2014 - червень 2017 року встановлений висновком експертів-психіатрів від 30.06.2017 за № 101.

При цьому, суд своїм рішенням не може заміняти чи підміняти документ встановленої форми, яким повинен бути встановлений певний факт.

Також положення ст. 315 ЦПК України не передбачає можливості встановлення розгляду в порядку окремого провадження заяв про встановлення факту встановлення судовими експертами-психіатрами наявності у особи будь-яких розладів, в тому числі і психічного чи психологічного характеру, оскільки вказані факти встановлюються безпосередньо самим експертом під час проведення експертизи.

Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про відмову у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, оскільки вказана заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 4, 19, 186, 293, 315, 353-355 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкриті провадження за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 261 ЦПК України.

Суддя: