Постановление суда № 93455459, 10.12.2020, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/9837/20

Провадження №1-кп/463/630/20

УХВАЛА

про відвід

10 грудня 2020 року Личаківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Стрепка Н.Л.

суддів Гирича С.В.

Жовніра Г.Б.

з участю секретаря судових засідань Онишкевича О.І.

прокурора Бігуна А.О.

потерпілої ОСОБА_1

представника потерпілого Осадця М.Т.

захисників Калюжної Б.В.

Федірко І.І.

Роюк Л.І.

Лука Т.М.

обвинувачених ОСОБА_2

ОСОБА_3

ОСОБА_4

у відкритому судовому засіданні в м. Львові заяви про самовідвід колегії суддів у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020140000000273 від 22 квітня 2020 року, про обвинувачення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України, та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, -

в с т а н о в и в:

відповідно до вимог ч. 3 ст. 35 КПК України кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України, та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України визначене для розгляду Личаківському районному суду м. Львова у складі колегії: головуючого судді Стрепка Н.Л., суддів Гирича С.В., Жовніра Г.Б.

Суддями Стрепком Н.Л., Гиричем С.В. та Жовніром Г.Б. заявлено самовідводи від розгляду вказаного вище провадження з тих підстав, що відповідно до матеріалів кримінального провадження ОСОБА_2 обвинувачується у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_3 обвинувачується у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України, та ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України. Дані кримінальні правопорушення за версією слідства були вчинені у співучасті з ОСОБА_5 , щодо якого 4 грудня 2020 року на адресу суду надійшла угода про визнання винуватості, укладена між прокурором другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Львівської обласної прокуратури Величком Т.П. та обвинуваченим ОСОБА_5 відповідно. Ухвалою суду від 4 грудня 2020 року кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_5 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 309 КК України, виділено в окреме провадження для розгляду угоди про визнання винуватості, укладеної 3 грудня 2020 року між прокурором другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Львівської обласної прокуратури Величком Т.П. та обвинуваченим ОСОБА_5 4 грудня 2020 року колегією суддів у складі головуючого судді Стрепка Н.Л., суддів Гирича С.В. та Жовніра Г.Б. ухвалено вирок, яким затверджено зазначену вище угоду. З огляду на наведене, з метою забезпечення права обвинувачених на справедливий суд та, враховуючи те, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, і верховенство права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, колегія суддів приходить до висновку, що у цій справі слід заявити самовідвід.

Учасники судового засідання проти задоволення заяви про самовідвід не заперечили.

Оглянувши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників судового засідання, суд приходить до висновку, що заяви підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1, 2 ст.80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.

З матеріалів кримінального провадження та заяви про самовідвід вбачається, що ОСОБА_5 , щодо якого 4 грудня 2020 року на адресу суду надійшла угода про визнання винуватості, укладена між прокурором другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Львівської обласної прокуратури Величком Т.П. та обвинуваченим ОСОБА_5 відповідно, за версією слідства вчинив кримінальне правопорушення у співучасті з обвинуваченими ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Ухвалою суду від 4 грудня 2020 року кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_5 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 309 КК України, виділено в окреме провадження для розгляду угоди про визнання винуватості, укладеної 3 грудня 2020 року між прокурором другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Львівської обласної прокуратури Величком Т.П. та обвинуваченим ОСОБА_5 4 грудня 2020 року колегією суддів у складі головуючого судді Стрепка Н.Л., суддів Гирича С.В. та Жовніра Г.Б. ухвалено вирок, яким затверджено зазначену вище угоду.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Конституції України, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Згідно зі ст. 15 Кодексу суддівської етики (затвердженого XI (черговим) з`їздом суддів України 22 лютого 2013 року) суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Крім того, у п. 2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді» зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Щодо обов`язку судді відмовитись від розгляду справи у випадку можливості його упередженого сприйняття справи, зокрема, у Рішенні ЄСПЛ по справі «Micallef v. Malta» суд вказав, що кожен суддя, стосовно якого існують будь-які сумніви щодо недостатньої неупередженості, повинен відмовитись від розгляду справи. (Рішення від 15.10.2009, заява № 17056/06, п. 98), аналогічне положення міститься і в Рішенні по справі Castillo Algar v. Spain, від 28 жовтня 1998, Reports 1998-VIII, п. 45.

У Рішенні по справі «Pullar v. United Kingdom» ЄСПЛ вказав, що судова практика передбачає два критерії для встановлення безсторонності суду в сенсі п. 1 ст. 6 Конвенції. По-перше, потрібно встановити, що суд був суб`єктивно безсторонній, тобто жоден із його членів відкрито не проявляв упередженість та особисту зацікавленість. Особиста безсторонність презюмується доти, доки не буде доведено інше. По-друге, суд повинен бути об`єктивно безсторонній, тобто передбачається існування достатніх гарантій, щоб виключити будь-які сумніви щодо цього. (Рішення від 10 червня 1996, Reports 1996-ІІІ, п. 30).

При чому, як зазначає ЄСПЛ у п. 32 Рішення по справі «Pullar v. United Kingdom», у деяких випадках, коли складно надати докази за допомогою яких можна спростувати презумпцію суб`єктивної безсторонності судді подальший розвиток гарантії безстороннього розгляду забезпечує вимога об`єктивної неупередженості.

Зміст обов`язку безсторонності суду розкривається також у п.66 Рішення у справі «Мироненко і Мартенко проти України» від 10 грудня 2010 року, заява № 4785/02, де зазначено, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія A, N 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII).

У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38).

ЄСПЛ у п. 69 Рішення у справі «Мироненко і Мартенко проти України» зазначає, що при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими (див. згадане вище рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 44, та рішення у справі «Феррантеллі та Сантанджело проти Італії» (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), рішення від 7 серпня 1996 року, Reports 1996-III, с. 951-952, п. 58).

Крім того, ЄСПЛ у п.70 Рішення у Справі «Мироненко і Мартенко проти України» наголошує, що навіть видимі ознаки можуть мати певне значення або, іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється» (див. рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії» (De Cubber v. Belgium), рішення від 26 жовтня 1984 року, серія A, N 86, с. 14, п. 26). Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (див. згадане вище рішення у справі Веттштайна (Wettstein), там само, та рішення у справі «Кастілло Альгар проти Іспанії» (Castillo Algar v. Spain), рішення від 28 жовтня 1998 року, Reports 1998-VIII, с. 3116, п. 45).

Таким чином, оскільки під час розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_5 колегіє суддів висловлено правову позицію, що дане кримінальне правопорушення за версією слідства було вчинено ним у співучасті з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , обвинувальний акт відносно яких перебуває на розгляді Личаківського районного суду м. Львова (справа №463/9837/20), з метою забезпечення справедливого і публічного розгляду справи незалежним і безстороннім судом, суд приходить до висновку, що заяву про самовідвід головуючого судді Стрепка Н.Л., суддів Гирича С.В. та Жовніра Г.Б. слід задовольнити.

Керуючись, ст.ст. 75, 80, 81 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

заяви про самовідвід колегії суддів у складі головуючого судді Стрепка Назара Любомировича, суддів Гирича Сергія Васильовича та Жовніра Григорія Богдановича - задовольнити.

Відвести колегію суддів у складі головуючого судді Стрепка Назара Любомировича, суддів Гирича Сергія Васильовича та Жовніра Григорія Богдановича від розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020140000000273 від 22 квітня 2020 року, про обвинувачення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України, та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.

Головуючий суддя: Стрепко Н.Л.

Судді: Гирич С.В.

Жовнір Г.Б.