Постановление суда № 93429913, 06.11.2020, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/28491/20

Провадження № 1-кс/761/17800/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2020 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Циктіч В.М., за участі секретаря судового засідання Філь В.В., представника власника майна ПОГ «Поступ» - адвоката Конюхова Є.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання адвоката Конюхова Є.А. в інтересах Підприємства об`єднання громадян «Поступ» громадської організації «Рівність прав і можливостей Київщини» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 320 201 000 000 002 49 від 19.05.2020,

у с т а н о в и в :

До Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про скасування арешту майна Підприємства об`єднання громадян «Поступ» громадської організації «Рівність прав і можливостей Київщини» (далі - ПОГ «Поступ») звернувся адвокат Конюхов Є.А.

На обґрунтування клопотання його ініціатор зазначив, що СУ ГУ ДФС у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № № 320 201 000 000 002 49 від 19.05.2020 за ч. 2 ст. 2051, ч. 5 ст. 191 КК України, у якому ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16.06.2020 (справа № 761/17665/20) накладений арешт на грошові кошти вказаного підприємства, які знаходяться на банківських рахунках у ПАТ «Банк Восток», ПАТ «Кристалбанк», АБ «Клірінговий Дім», а також на кошти на рахунку № НОМЕР_1 у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, що належить ПОГ «Поступ».

Згідно з вказаним рішенням слідчого судді арешт накладений у зв`язку з тим, що грошові кошти на банківських рахунках та на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість можуть бути предметом кримінальних правопорушень та набуті злочинним шляхом, тобто у силу ст. 98 КПК України є доказом у кримінальному провадженні.

Не погоджуючись з таким рішенням, представник ПОГ «Поступ» просив скасувати арешт, наполягаючи, грошові кошти на банківських рахунках передбачені для виплати працівникам заробітної плати та сплати податків. Крім того, представник наполягав, що службові особи ПОГ «Поступ» відношення до кримінальних правопорушень, за якими здійснюється досудове розслідування, не мають, а також, що суми податку на додану вартість у системі електронного адміністрування податку на додану вартість вказаних товариств не є майном товариства у розумінні ст. 170 КПК, крім того, застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження блокує господарську діяльність підприємства, оскільки ПОГ «Поступ» позбавлені можливості реєструвати податкові накладні, тобто здійснювати господарські операції та розрахунки з контрагентами.

У судовому засіданні представник підприємства клопотання підтримав, просив його задовольнити з підстав, які у клопотанні наведені, та врахувати, що ПОГ «Поступ» є реальним суб`єктом господарювання, перераховує до бюджету значні кошти зі сплати податку на додану вартість під час здійснення господарських операцій.

Слідчий СУ ГУ ДФС у м. Києві, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду клопотання, до суду не прибув, про причину неявки не повідомив.

Слідчий суддя, заслухавши доводи представника власника майна, дослідивши наявні у розпорядженні суду матеріали, дійшов висновку про таке.

У силу ч.1 ст.174 КПК України арешт майна може бути скасований за клопотанням власника майна або його представника, якщо ним доведено, що у подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або він накладений необґрунтовано.

Як вбачається з ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16.06.2020, на грошові кошти ПОГ «Поступ», які знаходяться на банківських рахунках у ПАТ «Банк Восток», ПАТ «Кристалбанк», АБ «Клірінговий Дім», а також на кошти на рахунку № НОМЕР_1 у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, що належить ПОГ «Поступ»накладений арешт.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», Закону України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) є частиною національного законодавства.

Відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом.

Розглядаючи питання про втручання будь-якого органу у права особи, встановленню підлягає, чи була у особи «власність» у розумінні статті 1 Протоколу.

Підстави та порядок встановлення тимчасового обмеження прав особи під час досудового розслідування визначені кримінальним процесуальним законодавством.

У силу ст. 2 Кримінального процесуального кодексу України до завдань кримінального провадження з-поміж іншого віднесена охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення того, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу.

У контексті клопотання, що розглядається слідчим суддею, має бути надана оцінка правомірності дій сторони обвинувачення щодо обмеження певного суб`єкта у можливості реалізації ним своїх прав.

Главою 2 КПК встановлені засади, тобто основоположні принципи кримінального провадження до яких, серед інших, віднесена законність (ст. 9 КПК), що покладає на суд, слідчого суддю, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого обов`язок під час кримінального провадження неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК, міжнародних договорів згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Процесуальним законом визначено, що обов`язок здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні покладається на слідчого суддю.

Таким чином, саме слідчий суддя шляхом застосування своїх повноважень має забезпечити дотримання закону усіма учасниками кримінального провадження, а також зобов`язаний вживати передбачені законом заходи для поновлення порушених під час досудового розслідування прав та інтересів осіб.

Особливої актуальності та гостроти це питання набуває у відношенні здійснення судового контролю за діяльністю сторони обвинувачення, представники якої наділені значними можливостями застосування заходів примусового характеру.

Отже, слідчий суддя, виконуючи покладені на нього обов`язки, має запобігти зловживанню стороною обвинувачення її повноваженнями з метою збереження рівності сторін кримінального провадження та збалансованості їх прав.

Рішенням слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16.06.2020 накладений арешт, зокрема, на суми ліміту податку на додану вартість в системі електронного адміністрування ПДВ, що належить ПОГ «Поступ».

У силу п. 2001.1 ст. 2001 Податкового кодексу України (далі - ПК) система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 2001.2 ст. 2001ПК платникам податку на додану вартість автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Тобто, система електронного адміністрування податку на додану вартість - це база даних Державної фіскальної служби, яка аналізує та проводить аналітичний облік податку на додану вартість по кожному підприємству.

Як передбачено Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість (затв. Постановою КМУ від 16.10.2014 № 569), рахунок у системі електронного адміністрування податку - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку.

Електронний рахунок відкривається платнику податку Казначейством автоматично на безоплатній основі та виключно на підставі реєстру платників податку, який ДФС надсилає Казначейству.

З наведеного витікає, що відкриття електронних рахунків платнику ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ здійснюється з метою аналізу та автоматичного обліку органами Державної фіскальної служби податку по кожному підприємству на підставі зазначених суб`єктом господарювання сум податку, на які останній має право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в ЄРПН, суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних, суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Таким чином, показники, відображені відповідним підприємством у системі електронного адміністрування, є за своєю суттю обліком господарських операцій платника податку, а сума ліміту податку на додану вартість - це електронний розрахунок суми податку, на яку його платник має право зареєструвати податкові накладні та сплатити до бюджету відповідну суму податку.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, з-поміж іншого, є доказом злочину.

Частиною 2 ст. 170 КПК передбачено, що завданням застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження є запобігання можливості його приховання, пошкодження, втрати, відчуження.

Для реалізації мети у виді забезпечення збереження речових доказів, відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК арешт накладається на майно будь-якої фізичної особи, якщо воно відповідає зазначеним у ст. 98 КПК критеріям.

Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди його вчинення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Таким чином, арешт з метою збереження речового доказу накладається виключно на об`єкти матеріального світу, які підтверджують факт вчинення кримінального правопорушення та причетність до нього певних осіб або є обґрунтовані підстави вважати, що таке майно набуте незаконним шляхом.

Наведене кореспондується з ч. 10, 11 ст. 170 КПК, згідно з якими арешт може бути накладений на рухоме чи нерухоме майно, гроші у готівковій або безготівковій формі, кошти та цінності, що знаходяться на банківському рахунку, видаткові операції, цінні папери, корпоративні права за умови, що незастосування заборони або обмеження користування, розпорядження майном призведе до приховування, зникнення, втрати чи знищення такого майна.

Водночас, як встановлено вище, реєстраційні ліміти податку на додану вартість відповідних підприємств, на які ухвалою слідчого судді від 16.06.2020 накладений арешт, - це електронні розрахунки сум податку, на які його платники мають право зареєструвати податкові накладні та сплатити до бюджету відповідну суму податку та які містяться у системі електронного адміністрування.

Тобто, реєстраційний ліміт не є майном платника податку, об`єктом матеріального світу, а виступає лише умовним значенням, яке обчислюється за формулою, передбаченою ст. 200.1 ПК, та на яке платник податку має лише право реєструвати податкові накладні.

Викладене свідчить, що підприємство не має права власності на суму грошових коштів на рахунку № НОМЕР_1 у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, оскільки ці кошти за своє суттю не є грошовими коштами підприємства, що перебувають у його власності та розпорядженні, що виключає незаконність походження такого об`єкта і використання його як речового доказу.

Таким чином, сума ліміту податку на додану вартість у системі електронного адміністрування ПДВ не є майном у розумінні ст. 170 КПК, що унеможливлює накладення на такий об`єкт арешту.

Крім того, застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження до суми ліміту податку на додану вартість фактично позбавляє відповідного суб`єкта господарювання можливості здійснювати господарську діяльність, а саме реєструвати податкові накладні та здійснювати господарські операції з продажу відповідного товару, оскільки внаслідок накладення арешту на електронний рахунок суб`єкта господарювання у системі електронного адміністрування відбувається блокування господарської діяльності суб`єкта господарювання в цілому.

З наведеного витікає, що арешт на кошти на рахунку № НОМЕР_1 у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, що належить ПОГ «Поступ»суперечить ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції та свідчить про необґрунтованість його застосування, що має наслідком його скасування.

Водночас, розглядаючи питання щодо скасування арешту грошових коштів ПОГ «Поступ», що знаходяться на банківських рахунках у ПАТ «Банк Восток», ПАТ «Кристалбанк», АБ «Клірінговий Дім», слідчий суддя дійшов висновку про таке.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК на власника майна чи його представника покладається обов`язок довести ті обставини, які можуть стати підставою для скасування арешту.

Отже, заявник має навести докази того, що на цій стадії розслідування втратив свою актуальність вищезазначений захід забезпечення або ж під час його застосування таке рішення прийняте безпідставно, тобто без урахування певних суттєвих обставин.

У той же час, оцінюючи наведені представником власника доводи, слідчий суддя не знаходить їх переконливими, оскільки вони не спростовують висновків слідчого судді щодо наявності обґрунтованих сумнівів у законності походження грошових коштів на банківських рахунках та не доводять наявність обставин, що свідчать про необґрунтованість застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.

Сукупність вищезазначених обставин, їх правова оцінка свідчать про відсутність підстав для задоволення клопотання у частині скасування арешту грошових коштів ПОГ «Поступ».

Враховуючи наведене, керуючись ст. 2, 8, 9, 16, 85, 98, 132, 170, 174 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в :

Клопотання адвоката Конюхова Є.А. в інтересах Підприємства об`єднання громадян «Поступ» громадської організації «Рівність прав і можливостей Київщини» задовольнити частково.

Скасувати арешт, накладений ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 16.06.2020 (справа № 761/17665/20, провадження № 1-кс/761/11119/2020) у кримінальному провадженні № 320 201 000 000 002 49 на кошти на рахунку № НОМЕР_1 у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, що належить ПОГ «Поступ» (код ЄДРПОУ 38491823).

У задоволенні решти вимог відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя В.М. Циктіч