Постановление суда № 93397944, 02.12.2020, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області

Адреса: 88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua

___________________________

УХвала

"02" грудня 2020 р. м. Ужгород Справа № 907/83/17

Колегія суддів Господарського суду Закарпатської області у складі: головуючого судді – Пригари Л.І., суддів – Ремецькі О.Ф. та Ушак І.Г.,

розглянувши заяву Громадської організації “Всеукраїнське фізкультурно – спортивне товариство “Колос”, б/н від 05.08.2020 року (вх. № 02.3.1-03/3750/20 від 05.08.2020 року) про забезпечення позову у справі № 907/83/17

За позовом Підприємства об`єднання громадян експлуатаційно – виробничого підприємства “Учбово-спортивна база “Закарпаття” Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства “Колос” АПК України, м. Берегове

до відповідача 1 Державного підприємства “СЕТАМ” Міністерства юстиції України, м. Київ

до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю “ЖАЙВОРОНОК-ПАЧІРТА”, м. Берегове

до відповідача 3 Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, м. Ужгород

з участю у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Всеукраїнського фізкультурно – спортивного товариства “Колос” агропромислового комплексу України, м. Київ

з участю у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державної служби геології та надр України, м. Київ

з участю у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Фонду державного майна України, м. Київ

з участю у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 3 Товариства з обмеженою відповідальністю “СПД-К”, м. Мукачево

про визнання недійсними електронних торгів з реалізації арештованого майна та визнання недійсним протоколу проведення електронних торгів,

шляхом накладення арешту на належний Громадській організації “Всеукраїнське фізкультурно – спортивне товариство “Колос” (код ЄДРПОУ 01287191) майновий комплекс за адресою: Закарпатська область, м. Берегове, вул. Корятовича, 1, до складу якого входить споруда експлуатаційної свердловини термальних вод № 2-т (приналежна річ), та заборони Державному підприємству “СЕТАМ” Міністерства юстиції України, Товариству з обмеженою відповідальністю “ЖАЙВОРОНОК-ПАЧІРТА” та Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області вчиняти будь – які дії щодо розпорядження спорудою експлуатаційної свердловини термальних вод № 2-т, у тому числі видавати розпорядчі акти, проводити ремонтні роботи чи реконструкцію, а також проводити будь – які нотаріальні та реєстраційні дії щодо споруди експлуатаційної свердловини термальних вод № 2-Т, що є приналежною річчю до майнового комплексу за адресою: Закарпатська область, м. Берегове, вул. Корятовича, 1,

з участю представників сторін: без виклику

ВСТАНОВИЛА:

На новому розгляді колегії суддів Господарського суду Закарпатської області у складі: головуючого судді Пригари Л.І., суддів Ремецькі О.Ф. та Ушак І.Г. перебуває справа № 907/83/17 за позовом Підприємства об`єднання громадян експлуатаційно – виробничого підприємства “Учбово-спортивна база “Закарпаття” Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства “Колос” АПК України, м. Берегове до відповідача 1 Державного підприємства “СЕТАМ” Міністерства юстиції України, м. Київ, до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю “ЖАЙВОРОНОК-ПАЧІРТА”, м. Берегове, до відповідача 3 Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, м. Ужгород з участю у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Всеукраїнського фізкультурно – спортивного товариства “Колос” агропромислового комплексу України, м. Київ, з участю у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державної служби геології та надр України, м. Київ, з участю у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Фонду державного майна України, м. Київ, з участю у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 3 Товариства з обмеженою відповідальністю “СПД-К”, м. Мукачево про визнання недійсними електронних торгів з реалізації арештованого майна та визнання недійсним протоколу проведення електронних торгів.

Ухвалою суду від 04.06.2020 року судове засідання у справі № 907/83/17 призначено на 05.08.2020 року.

05.08.2020 року до канцелярії Господарського суду Закарпатської області від Громадської організації “Всеукраїнське фізкультурно – спортивне товариство “Колос”, надійшла заява про забезпечення позову у даній справі.

Однак, призначене на 05.08.2020 року судове засідання не відбулося у зв`язку з перебуванням учасника судової колегії по розгляду даної справи – судді Ушак І.Г. на лікарняному.

Подальше перебування учасників колегії по розгляду даної справи на лікарняних та у відпустках, неможливість проведення заміни відсутніх учасників судової колегії відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, Засад використання автоматизованої системи документообігу Господарського суду Закарпатської області, в тому числі у зв`язку з відсутністю необхідної кількості суддів, графіком розгляду інших справ, що перебувають у провадженні учасників колегії по розгляду даної справи, унеможливили призначення даної справи до слухання протягом тривалого періоду, а також, відповідно, розгляд поданої суду заяви про забезпечення позову.

У зв`язку з усуненням обставин, які перешкоджали розгляду даної справи, колегія суддів ухвалою від 01.12.2020 року призначила розгляд справи № 907/83/17 в судовому засіданні 21.12.2020 року.

Розглянувши заяву Громадської організації “Всеукраїнське фізкультурно – спортивне товариство “Колос”, б/н від 05.08.2020 року (вх. № 02.3.1-03/3750/20 від 05.08.2020 року) про забезпечення позову у справі № 907/83/17, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність підстав для задоволення такої з огляду на наступні обставини.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь – якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом цієї норми, обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову визначені ч.1 ст. 137 ГПК України. Позов забезпечується, зокрема: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Забезпечення позову – це, по суті обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів заявника, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь – яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу чи іншим особам здійснювати певні дії.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Враховуючи положення ч. 11 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, суд зобов`язаний з`ясувати, чи тотожні за змістом заявлені заходи забезпечення позову задоволенню заявлених позовних вимог, та не повинен вживати заходів забезпечення позову, якщо здійснення таких заходів забезпечення позову практично є задоволенням заявлених позовних вимог, і при цьому спір не вирішується по суті.

Отже, вирішуючи питання щодо забезпечення позову, суд насамперед повинен з`ясувати зміст позовних вимог, а також правові підстави позову, оскільки суд, який не вирішує спір по суті, у будь-якому випадку не може застосувати такий захід забезпечення позову, який за змістом є тотожним задоволенню заявлених позовних вимог.

Предметом спору в даній справі є вимога позивача – Підприємства об`єднання громадян експлуатаційно – виробничого підприємства “Учбово-спортивна база “Закарпаття” Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства “Колос” АПК України про визнання недійсними електронних торгів з реалізації арештованого майна та визнання недійсним протоколу проведення електронних торгів, оскільки такі торги, за переконанням позивача, проведені з порушенням Порядку реалізації арештованого майна, так як в ході реалізації майна боржника (позивача у справі) був накладений арешт на свердловину термальних вод № 2-т в м. Берегово по вул. Корятовича, 1, що не є майном в розумінні положень Цивільного кодексу України та не належить позивачу на праві власності. Позивач доводить, що він користується свердловинами Берегівського родовища термальних мінеральних вод, в тому числі свердловиною 2т, з 1997 року по 2016 роки на підставі Державного акту про право постійного користування землею від 05.05.1997 року, спеціального дозволу на користування надрами № 3476 від 25.10.2011 року та технічних паспортів свердловин. Позивач також зазначає, що він ніколи не був власником ні свердловин, в тому числі свердловини № 2-т, ні споруд та будівель, що знаходяться за адресою: м. Берегово, вул. Корятовича, 1. Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 12.10.2012 року, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Берегівської міської ради від 26.02.2012 року № 422 та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно власником будівель та споруд, що розташовані за адресою: м. Берегово, вул. Корятовича, 1 є Всеукраїнське фізкультурно – спортивне товариство “Колос” АПК України (третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача у даній справі).

Всеукраїнське фізкультурно – спортивне товариство “Колос” АПК України (код ЄДРПОУ 01287191), яке в подальшому перейменоване в Громадську організацію “Всеукраїнське фізкультурно – спортивне товариство “Колос” (код ЄДРПОУ 01287191) (третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача у даній справі) вважаючи себе власником експлуатаційної свердловини № 2-т, яка являється приналежністю до комплексу належних їй будівель, та яка була відчужена за результатами оспорюваних у даній справі торгів, просить суд забезпечити позов у даній справі шляхом накладення арешту на належний Громадській організації “Всеукраїнське фізкультурно – спортивне товариство “Колос” (код ЄДРПОУ 01287191) майновий комплекс за адресою: Закарпатська область, м. Берегове, вул. Корятовича, 1, до складу якого входить споруда експлуатаційної свердловини термальних вод № 2-т (приналежна річ), та заборони Державному підприємству “СЕТАМ” Міністерства юстиції України, Товариству з обмеженою відповідальністю “ЖАЙВОРОНОК-ПАЧІРТА” та Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області вчиняти будь – які дії щодо розпорядження спорудою експлуатаційної свердловини термальних вод № 2-т, у тому числі видавати розпорядчі акти, проводити ремонтні роботи чи реконструкцію, а також проводити будь – які нотаріальні та реєстраційні дії щодо споруди експлуатаційної свердловини термальних вод № 2-т, що є приналежною річчю до майнового комплексу за адресою: Закарпатська область, м. Берегове, вул. Корятовича, 1.

Заявник зазначає, що переможець торгів – Товариство з обмеженою відповідальністю “ЖАЙВОРОНОК-ПАЧІРТА”, на підставі документів, одержаних за результатами оспорюваних у даній справі торгів, в будь – який момент може оформити за собою (набути) право власності на експлуатаційну свердловину термальних вод № 2-т та, відповідно, безперешкодно здійснити її подальше відчуження. Проте, за переконанням заявника, набуття переможцем торгів права власності на експлуатаційну свердловину термальних вод до моменту перевірки законності електронних торгів і набуття рішенням суду законної сили, позбавить теперішнього власника, яким себе вважає Громадська організація “Всеукраїнське фізкультурно – спортивне товариство “Колос”, здійснити витребування вказаної свердловини від добросовісного набувача (переможця торгів) в силу вимог ст. 388 Цивільного кодексу України.

На думку заявника, вищенаведені обставини свідчать про наявність реальної загрози унеможливлення та ускладнення в подальшому вирішення судового спору у даній справі та поновлення порушених прав та інтересів Громадської організації “Всеукраїнське фізкультурно – спортивне товариство “Колос” як власника експлуатаційної свердловини, що входить до складу майнового комплексу, та Підприємства об`єднання громадян експлуатаційно – виробничого підприємства “Учбово-спортивна база “Закарпаття” Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства “Колос” АПК України, як користувача вказаного майна.

Враховуючи немайновий характер спору, досліджувати у даному випадку таку підставу вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання судового рішення, яке не підлягає примусовому виконанню, немає необхідності.

Натомість, у даному випадку, слід дослідити таку підставу вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний спосіб захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів заявника.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову покладається саме на заявника та полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

Як вбачається з матеріалів заяви про забезпечення позову, Громадська організації “Всеукраїнське фізкультурно – спортивне товариство “Колос” (третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача) обґрунтовує неможливістю поновлення її порушених прав як власника експлуатаційної свердловини, у випадку реєстрації прав на таку свердловину за переможцем торгів – Товариством з обмеженою відповідальністю “ЖАЙВОРОНОК-ПАЧІРТА”.

При цьому, у поданій до суду заяві про забезпечення позову заявником не зазначено, яким чином невжиття заходів забезпечення позову у цій справі унеможливить чи істотно ускладнить виконання рішення суду у разі задоволення позову, а також не наведено фактичних обставин, які б свідчили про реальну ймовірність ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту та поновлення прав заявника.

Аргументи заявника щодо можливого вчинення переможцем торгів – Товариством з обмеженою відповідальністю “ЖАЙВОРОНОК-ПАЧІРТА” дій, спрямованих на реєстрацію за собою (набуття) прав на свердловину за результатами проведених та оспорених у даній справі торгів, а також іншими особами дій щодо такої споруди експлуатаційної свердловини, документально не доведені та не обґрунтовані.

Доводи заявника про можливе вчинення як переможцем торгів так і іншими особами дій щодо видачі розпорядчих актів, проведення ремонтних робіт чи реконструкції, а також проведення будь – яких нотаріальних та реєстраційних дій щодо споруди експлуатаційної свердловини термальних вод № 2-Т, є його суб`єктивним припущенням, не підтвердженим належними та допустимими доказами.

Разом з тим, суд приймає до уваги те, що дана справа про визнання недійсними електронних торгів з реалізації арештованого майна та визнання недійсним протоколу проведення електронних торгів, проведених 02.10.2016 року перебуває на розгляді Господарського суду Закарпатської області з 27.01.2017 року (з врахуванням передачі даної справи на новий розгляд), і подання третьою особою заяви про забезпечення позову у 2020 році саме по собі свідчить про те, що переможцем торгів з часу проведення торгів не вчинено дій щодо реєстрації за собою (набуття) прав на свердловину чи інших дій, щодо розпорядження спорудою свердловини.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Системний аналіз наведених положень Господарського процесуального кодексу України дає підстав дійти висновку про те, що заявник, звертаюсь до суду із заявою про забезпечення позову, повинен підтвердити ті обставини, на які він посилається у заяві, певними доказами, на підставі яких суд має встановити обґрунтованість поданої заяви.

Крім того, згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Отже, наявність в майбутньому потенційної можливості задоволення судом вимог позивача про визнання недійсними електронних торгів з реалізації арештованого майна та визнання недійсним протоколу проведення електронних торгів, не може на час вирішення питання про забезпечення позову виправдовувати втручання у право іншої особи на мирне володіння своїм майном, враховуючи відсутність в матеріалах справи жодних належних доказів в розумінні статті 76 Господарського процесуального кодексу України, із якими діюче законодавство пов`язує застосування заходів забезпечення позову.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для забезпечення позову у даній справі з мотивів, викладених у поданій Громадською організацією “Всеукраїнське фізкультурно – спортивне товариство “Колос”, заяві б/н від 05.08.2020 року (вх. № 02.3.1-03/3750/20 від 05.08.2020 року).

Керуючись ст. ст. 73, 74, 77, 79, 123, 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні заяви Громадської організації “Всеукраїнське фізкультурно – спортивне товариство “Колос”, б/н від 05.08.2020 року (вх. № 02.3.1-03/3750/20 від 05.08.2020 року) відмовити.

2. Копію ухвали надіслати сторонам спору.

3. На підставі ст. 235 Господарського процесуального кодексу України ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ухвали). Ухвала може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду.

4. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі – http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді Пригари Л.І., суддів Ремецькі О.Ф. та Ушак І.Г. на онлайн навчанні з 09.11.2020 року по 13.11.2020 року та тимчасовою втратою працездатності головуючим суддею Пригарою Л.І. з 16.11.2020 року по 25.11.2020 року ухвалу складено та підписано 09.12.2020 року.

Головуючий суддя Пригара Л.І.

Суддя Ремецькі О.Ф.

Суддя Ушак І.Г.