Решение № 93372521, 25.11.2020, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" листопада 2020 р.м. Одеса Справа № 916/1960/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.,

секретар судового засідання Овчар А.С.

розглянувши справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Ашрам” (вул. Водопровідна, 1-А/1, м. Одеса, 65007)

до відповідача: Комунального підприємства “Одесміськелектротранс” (вул. Водопровідна, буд. 1, м. Одеса, 65007)

про стягнення 1827062,82 грн

за участю представників учасників справи:

від позивача: Поліщук А.В.;

від відповідача: Зуєва І.І.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Ашрам” звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Комунального підприємства “Одесміськелектротранс”, в якій просить суд стягнути з відповідача на його користь:

- 644272,62 грн за користування у період з 01.01.2017 по 05.11.2017 приміщенням адміністративної будівлі літ. “Ж”, площею 379,6 кв.м., розташованого за адресою: вул. Водопровідна, буд.1-А, м. Одеса, 65007;

- 1182790,20 грн за користування у період 01.01.2017 по 05.11.2017 приміщенням будівлі літ. “И”, площею 690 кв.м., розташованого за адресою: вул. Водопровідна, буд. 1-А/3, м. Одеса, 65007.

Позиції учасників справи

Звертаючись до господарського суду з позовом до відповідача позивач посилається на те, що відповідач без правових підстав користувався протягом спірного періоду приміщеннями, що належать позивачу, у зв`язку з чим позивач заявив до стягнення з відповідача спірні суми як неотримані кошти від оренди майна.

15.08.2019 від відповідача до суду надійшов відзив на позов (а.с.126-131, т.1), в якому останній наголосив про безпідставність поданого позову, зазначивши, що здійснення розрахунку із застосуванням орендної ставки у розмірі 15% від ринкової вартості майна жодним нормативним актом не передбачено, при цьому у спірних відносинах не підлягає застосуванню затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 Методика розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, оскільки спірне майно перебуває у приватній власності позивача. Також відповідач наголосив, що подані позивачем в обґрунтування заявлених вимог звіти визначають лише ринкову вартість майна, а не розмір чи порядок обчислення орендної плати.

07.10.2019 відповідачем у судовому засіданні було подано суду клопотання про поновлення строку для надання доказів та приєднання їх до матеріалів справи (а.с.196-219, т.1), в якому останній, зокрема, наголосив на тому, що позивачем не доведено обставин використання відповідачем у спірний період приміщень під літ. «Ж», при цьому відповідач наполягає на тому, що вказане приміщення КМ «Одесміськелектротранс» звільнило ще в грудні 2016 року, на підтвердження чого відповідачем було надано суду відповідний наказ. Водночас відповідач наголосив на тому, що наказ про звільнення приміщення не було подано суду разом з відзивом, враховуючи, що позивач не надав докази на підтвердження фактичного користування спірним приміщенням, а тому відповідач не мав змоги спростувати докази, які не було подано.

Після поновлення провадження у справі, у зв`язку з поверненням матеріалів справи з експертної установи, 17.11.2020 відповідачем у судовому засіданні було подано суду клопотання (а.с.111-113, т.2), в якому останній просив суд призначити у цій справі повторну оціночно-будівельну експертизу, на вирішення якої поставити наступне питання: визначити ринкову вартість нежитлового приміщення під літ. «И», за адресою: м. Одеса, вул. Водопровідна, 1 «А», для нарахування орендної плати, станом на 01.01.2017. У задоволенні цього клопотання відповідачу було відмовлено, про що у судовому засіданні 25.11.2020 судом було проголошено протокольну ухвалу з викладенням в порядку ч.10 ст.240 ГПК України мотивів, з яких суд дійшов такого висновку.

23.11.2020 від позивача до канцелярії суду за вх. № 31223/20 надійшли письмові пояснення щодо стану приміщень (а.с.117-118, т.2), в яких останній наполягає на тому, що станом на 01.01.2017 приміщення були в задовільному стані, при цьому надати суду відповідні докази на підтвердження цієї обставини позивач позбавлений можливості, оскільки обмежений у доступі до приміщень. Водночас, за позицією позивача, обставина щодо задовільного стану приміщень підтверджується фактом їх використання відповідачем у своїй комерційній діяльності.

25.11.2020 у судовому засіданні представником відповідача було подано суду свої пояснення щодо технічного стану приміщення під літерою «И» (а.с.119-120, т.2), в яких останній наголошує на незадовільному стані цього приміщення, зазначивши про наявність значних слідів вологості на стінах та фундаменті, необхідності проведення ремонту даху приміщення, при цьому, як зазначив відповідач, приміщення можливо використовувати тільки під ремонт автотранспорту або електротранспорту, при цьому обладнання приміщення не повинно враховуватись при оцінці об`єкта, оскільки знаходиться на балансі КП «Одесміськелектротранс». Також відповідач наголосив, що обставина незадовільного технічного стану приміщення підтверджується висновком незалежної оцінки майна, яка долучена відповідачем до матеріалів справи, та свідчить, зокрема, що фізичний знос приміщення дорівнює 45%.

Під час розгляду справи по суті представник позивача в повному обсязі підтримав заявлені до відповідача вимоги, наполягав на їх задоволенні. Представник відповідача, в свою чергу, проти позову заперечив, зазначивши про його необґрунтованість.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.07.2019 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Ашрам” було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №916/1960/19, ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи, підготовче засідання у справі було призначено на 07.08.2019 об 11:00.

07.08.2019 судом протокольно було ухвалено оголосити перерву у підготовчому засіданні до “02” вересня 2019 о 09 год. 45 хв.

02.09.2019 судом протокольно задоволено клопотання відповідача про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та протокольно ухвалено оголосити перерву у підготовчому засіданні до “02” жовтня 2019 о 11год.00хв., про що представника відповідача повідомлено під розписку, а позивача шляхом направлення на його адресу відповідної ухвали від 02.09.2020 в порядку ст.120 ГПК України.

02.10.2019 суд оголосив протокольну ухвалу про перерву в підготовчому засіданні до 07.10.2019 о 14:30, а 07.10.2019 – до 10.10.2019 о 09:00.

Ухвалою суду від 10.10.2019 у справі №916/1960/19 було призначено оціночно-будівельну експертизу, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. На вирішення експерта судом було поставлено наступне питання: яка ринкова вартість об`єкта нерухомого майна – нежитлового приміщення під літерою “И”, площею 690,0 кв.м., що розташоване за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Водопровідна, буд. 1-А/3, станом на 01.01.2017 ?

Ухвалою суду від 22.11.2019 за результатом розгляду відповідного клопотання експерта провадження у справі №916/1960/19 було поновлено; зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю “Ашрам” та Комунальне підприємство “Одесміськелектротранс” надати до Господарського суду Одеської області витребувані експертом докази; запропоновано сторонам надати пояснення з приводу клопотань експертної установи щодо погодження строків виконання експертизи, забезпечення безперешкодного доступу до об`єкту дослідження, вирішення питання щодо прибуття експерта, здійснення оплати; встановлено строк для подання витребуваних судом доказів та пояснень до 06.12.2019; провадження у справі №916/1960/19 зупинено.

Оскільки позивачем вищевказані вимоги ухвали суду від 22.11.2019 не були виконані, суд, з метою з`ясування обставин щодо розгляду клопотань експертної установи та неподання позивачем витребуваних судом доказів, ухвалою від 26.12.2019 розгляд цих клопотань призначив в засіданні суду на "08" січня 2020 об 11год.00хв.

Ухвалою суду від 08.01.2020 судом було застосовано до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ашрам” захід процесуального примусу у вигляді штрафу та стягнуто з позивача в дохід Державного бюджету України штраф у сумі 2102,00 грн.

Крім цього, ухвалою суду від 08.01.2020 судом було ухвалено: направити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України матеріали справи №916/1960/19 для проведення експертизи, призначеної ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.10.2019, за наявними у справі матеріалами; зобов`язано Одеський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України повернути матеріали справи №916/1960/19 після закінчення проведення експертизи або у випадках, встановлених законом, коли проведення експертизи виявилось неможливим; провадження у справі №916/1960/19 зупинено до закінчення проведення експертизи та повернення матеріалів справи до Господарського суду Одеської області.

Ухвалою суду від 02.04.2020 судом було, зокрема: поновлено провадження у справі №916/1960/19 для вирішення питання щодо продовження процесуального строку, долучення доказів до матеріалів справи та щодо направлення матеріалів справи до експертної установи; продовжено за ініціативою суду встановлений ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.11.2019 процесуальний строк для подання доказів до 25.03.2020; долучено до матеріалів справи №916/1960/19 супровідний лист Товариства з обмеженою відповідальністю “Ашрам” за вх. ГСОО № 7777/20 від 25.03.2020 та долучені до нього докази.

Ухвалою суду від 26.10.2020 судом було поновлено провадження у справі №916/1960/19 з 09.11.2020 та призначено підготовче засідання у справі на "09" листопада 2020 о 14:00.

09.11.2020 за клопотанням сторін суд протокольно закрив підготовче провадження у справі та призначив її до розгляду по суті у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання – на 09.11.2020. Крім цього, 09.11.2020 судом було протокольно ухвалено оголосити перерву у судовому засіданні при розгляді справи по суті до « 17» листопада 2020 о 10год.00хв.

17.11.2020 судом було протокольно ухвалено оголосити перерву у судовому засідання до « 25» листопада 2020 об 11год.30хв.

У судовому засіданні 25.11.2020 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи

Рішенням Господарського суду Одеської області від 30.03.2005 у справі №11/01-05-91 (а.с.82-85, т.1), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.05.2005 (а.с.86-88, т.1) та постановою Вищого господарського суду України від 11.10.2005 (а.с.89-91, т.1.), було задоволено вимоги ВАТ «Одесаремелектротранспорт» та виселено КП «ОДЕСМІСЬКЕЛЕКТРОТРАНС» з приміщень, займаних в адміністративній будівлі (заводоуправління), площею 379,6 кв.м та приміщень цеху по ремонту електротранспорту, площею 690 кв.м, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Водопровідна, 1-А.

Отже, ухвалення судами вищевказаних рішень за участю КП «ОДЕСМІСЬКЕЛЕКТРОТРАНС» свідчить про те, що відповідачу у 2005 році вже було відомо про обставину безпідставного використання вищевказаних приміщень.

Згідно з свідоцтвом про право власності від 28.03.2014 №19693031 (а.с.12, т.1), нежитлові приміщення, загальною площею 4544,5 кв.м., розташовані за адресою: вул. Водопровідна, 1 А/3, м. Одеса, на праві приватної власності належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Ашрам». Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 28.03.2014, індексний номер витягу 19693250 (а.с.13-14, т.1), нежитлові приміщення, загальною площею 4544,5 кв.м., розташовані за адресою: вул. Водопровідна, 1 А/3, м. Одеса, складаються з нежитлових приміщень І та ІІ поверхів, які розташовані у літ. «И» згідно технічного паспорту від 29.08.2013 №000121. Згідно технічного паспорту від 29.08.2013 №000121 (а.с.15-17, т.1), нежитлові приміщення під літ. «И» складаються, зокрема, з цеху, площею 690,0 кв.м.

Крім цього, згідно з свідоцтвом про право власності від 28.03.2014 №19679264 (а.с.18, т.1), нежитлові приміщення, загальною площею 4678,4 кв.м., розташовані за адресою: вул. Водопровідна, 1 А, м. Одеса, на праві приватної власності належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Ашрам». Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 28.03.2014, індексний номер витягу 19679634 (а.с.19-21, т.1), нежитлові приміщення, загальною площею 4678,4 кв.м., розташовані за адресою: вул. Водопровідна, 1 А, м. Одеса, складаються, зокрема, з адмінбудівлі літ. «Ж», площею 693,9 кв.м.

Обставини щодо належності позивачу права власності на вищевказані приміщення літ. «И», «Ж» відповідачем в межах цієї справи не заперечуються, між цим, ці обставини вже досліджені та встановлені судами в межах судових справ, що розглядались Господарським судом Одеської області, №916/2153/17 та №916/52/19.

Так, як вбачається з матеріалів справи (а.с.60-75, т.1), рішенням Господарського Одеської області від 10.07.2018 у справі №916/2153/17, яке залишено без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.02.2019 та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.05.2019, було задоволено повністю позов ТОВ «Ашрам» до КП «Одесміськелектротранс» про стягнення грошових коштів за користування відповідачем у період з 01.09.2014 по 31.08.2015 майном, а саме: приміщенням адміністративної будівлі літ. «Ж», площею 379,6 кв.м, розташованим за адресою: м.Одеса, вул.Водопровідна, 1-А та приміщенням адміністративної будівлі літ. «И», площею 690 кв.м, розташованим за адресою: м.Одеса, вул.Водопровідна, 1-А/3. Також рішенням суду у справі №916/2153/17 судом було відмовлено КП «Одесміськелектротранс» у задоволенні зустрічних позовних вимог до ТОВ «Ашрам» про визнання недійсними свідоцтва про право власності в частині включення до Свідоцтва №19693031 від 28.03.2014 нежитлових приміщень І та ІІ поверхів, розташованих у літ. «И», та адмінбудівлі літ. «Ж» у Свідоцтві №19679264 від 28.03.2014.

Іншим рішенням Господарського суду Одеської області від 12.04.2019 у справі №916/52/19 (а.с.76-81, т.1) судом було задоволено позовні вимоги ТОВ «Ашрам», заявлені до КП «Одесміськелектротранс», з аналогічних підстав, та стягнуто з відповідача на користь позивача кошти за користування у період з 28.12.2015 по 31.12.2016 майном, а саме: приміщенням адміністративної будівлі літ. «Ж», площею 379,6 кв.м, розташованим за адресою: м.Одеса, вул.Водопровідна, 1-А, та приміщенням адміністративної будівлі літ. «И», площею 690 кв.м, розташованим за адресою: м.Одеса, вул.Водопровідна, 1-А/3. Обставина набуття вказаним рішенням суду законної сили не заперечується учасниками справи.

Як зазначив позивач, не зважаючи на встановлення судами обставин використання відповідачем спірного майна без наявності правових підстав, відповідач продовжив використання цього майна у своїй діяльності, у зв`язку з чим позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача в межах цієї справи:

- 644272,62 грн за користування у період з 01.01.2017 по 05.11.2017 приміщенням адміністративної будівлі літ. “Ж”, площею 379,6 кв.м., розташованого за адресою: вул. Водопровідна, буд.1-А, м. Одеса;

- 1182790,20 грн за користування у період 01.01.2017 по 05.11.2017 приміщенням будівлі літ. “И”, площею 690 кв.м., розташованого за адресою: вул. Водопровідна, буд. 1-А/3, м. Одеса.

Розрахунок орендної плати за користування майном позивачем було здійснено на підставі долучених до позовної заяви звітів про оцінку майна, складених суб`єктом оціночної діяльності – Малієнко Наталією Вікторівною, а саме:

- звіту про оцінку майна №10062019_006 (а.с.25-41, т.1), згідно якого ринкова вартість нежитлового приміщення адміністративної будівлі літ. “Ж”, площею 379,6 кв.м., розташованого за адресою: вул. Водопровідна, буд.1-А, станом на 01.01.2017, складає 5073558,00 грн, а вартість оренди об`єкту оцінки складає 761034,00 грн, як 15% від ринкової вартості об`єкту. При цьому суб`єктом оціночної діяльності визначено технічний стан цього приміщення як задовільний;

- звіту про оцінку майна №10062019_005 (а.с.42-59, т.1), згідно якого ринкова вартість нежитлового приміщенням будівлі літ. “И”, площею 690 кв.м., розташованого за адресою: вул. Водопровідна, буд. 1-А/3, м. Одеса, станом на 01.01.2017, складає 9314313,00 грн, а вартість оренди об`єкту оцінки складає 1397147,00 грн, як 15% від ринкової вартості об`єкту. При цьому суб`єктом оціночної діяльності визначено технічний стан цього приміщення як задовільний.

Під час розгляду справи відповідач наголошував на недоведеності позивачем обставини використання спірних приміщень під літ. «Ж» в період з 01.01.2017, на підтвердження чого надав суду копію наказу КП «Одесміськелектротранс» від 27.12.2016 №587/1 про звільнення приміщення з 01.01.2017. Разом з цим, вказаний наказ не був прийнятий судом до розгляду та уваги, оскільки при його поданні відповідачем не були дотримані вимоги ст. 80 ГПК України. Крім цього, в матеріалах справи відсутні жодні докази вчинення відповідачем дій, спрямованих на виконання вказаного наказу та звільнення приміщення.

Відповідач, в свою чергу, подав суду звіт про незалежну оцінку майна (а.с. 144-192, т.1), який виконаний на замовлення КП “Одесміськелектротранс” та в якому визначено ринкову вартість об`єкту оцінки – частини нежитлового приміщення під літ. “И”, що розташоване за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Водопровідна, буд. 1-А/3, яка являє собою цех площею 690,0 кв.м. Згідно з висновком, що міститься у звіті, ринкова вартість об`єкту оцінки станом на 01.01.2017 року складає 5463217,00 грн. При цьому суб`єктом оціночної діяльності визначено технічний стан цього приміщення як незадовільний.

Приймаючи до уваги наявність в матеріалах справи двох висновки щодо ринкової вартості нежитлового приміщення літ. “И”, площею 690,0 кв.в., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Водопровідна, буд. 1-А/3, які є взаємно суперечливими, ухвалою суду від 10.10.2019 судом було призначено у справі №916/1960/19 оціночно-будівельну експертизу, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. На вирішення експертизи судом було поставлено наступне питання: яка ринкова вартість об`єкта нерухомого майна – нежитлового приміщення під літерою “И”, площею 690,0 кв.м., що розташоване за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Водопровідна, буд. 1-А/3, станом на 01.01.2017 ?

28.09.2020 судовим експертом Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз І.А. Билєнок було складено висновок судової оціночно-будівельної експертизи з поставленого судом в ухвалі від 10.10.2019 питання (а.с.78-95, т.2), згідно з яким експертом визначено, що ринкова вартість об`єкта нерухомого майна – нежитлового приміщення під літерою “И”, площею 690,0 кв.м., що розташоване за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Водопровідна, буд. 1-А/3, станом на 01.01.2017, з урахуванням округлень до сотень складає:

- у задовільному технічному стані – 9328800,00 грн;

- у незадовільному технічному стані – 8856800,00 грн.

Як вбачається зі змісту висновку експерта, останнім було визначено вартість спірного майна станом на 01.01.2017 з врахуванням технічного стану як задовільного (фізичний знос 21-40%, що означає придатність елементів в цілому для експлуатації, але які потребують ремонту, який є доцільним на цій стадії), так і незадовільного (фізичний знос 41-60%, що означає можливість експлуатації елементів будівлі лише за умов проведення їх ремонту).

Визначення вартості майна в задовільному та незадовільному стані обумовлено тим, що вартість майна необхідно було здійснити станом на 01.01.2017, водночас матеріали справи містять пояснення сторін, які визначають стан приміщення як у задовільному, так і не задовільному стані.

Законодавство, застосоване судом до спірних відносин

За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно з ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з ч.1 ст.1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов`язана повернути доходи.

Згідно з додатком №2 до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786, орендна ставка за використання нерухомого майна для розміщення транспортних підприємств з перевезенням пасажирів складає 15% від ринкової вартості.

Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.ч.1-2 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною 1 статті 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч.4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Позиція суду

Як встановлено судом, звертаючись до господарського суду з позовом до відповідача, позивач свої вимоги обґрунтовував положеннями ст.ст. 1212-1214 ЦК України, зазначивши, що відповідачем без достатньої правової підстави у спірний період - з 01.01.2017 по 05.11.2017 - використовувалось майно, що на праві приватної власності належить позивачу, а саме: приміщення адміністративної будівлі літ. “Ж”, площею 379,6 кв.м., розташоване за адресою: вул. Водопровідна, буд.1-А, м. Одеса, та приміщення будівлі літ. “И”, площею 690 кв.м., розташоване за адресою: вул. Водопровідна, буд. 1-А/3, м. Одеса.

Розрахунок заявленої до стягнення суми, як збереженого відповідачем майна, позивачем обчислено виходячи з ринкової вартості оренди використання спірного нерухомого майна, при цьому позивач посилається на те, що такий підхід щодо розрахунку відшкодування у спірних правовідносинах сторін, але за інші періоді, було використано судами під час розгляду справ №916/2153/17 та №916/52/19, які набрали законної сили. На підтвердження іншого розміру ставки орендної плати відповідачем не подано суду належних доказів.

Обставини щодо використання відповідачем вищевказаних приміщень без наявності відповідних правових підстав у попередні періоди, що не охоплює спірний у цій справі період, було встановлено судами в межах справ №916/2153/17 та №916/52/19 за участі ТОВ «Ашрам» та КП «Одесміськелектротранс», а тому дані обставини є встановленими та не потребують доказуванню згідно ст. 75 ГПК України.

Як встановлено судом, обставина використання відповідачем приміщення під літерою «И» у спірний в цій справі період (з 01.01.2017 по 05.11.2017) останнім не заперечується, натомість, під час розгляду справи відповідач наполягав на тому, що приміщення під літерою «Ж» він звільнив з 01.01.2017, на підтвердження чого відповідач подав суду наказ КП «Одесміськелектротранс» від 27.12.2016 №587/1 про звільнення цього приміщення. Водночас, як вже зазначалось судом, вказаний наказ не був прийнятий судом до розгляду та уваги, оскільки при його поданні відповідачем не були дотримані вимоги ст. 80 ГПК України. Крім цього, в матеріалах справи відсутні жодні докази вчинення відповідачем дій, спрямованих на виконання вказаного наказу та звільнення приміщення, а про обставини звільнення приміщення під літ. «Ж» відповідач не зазначив у відзиві на позов (ч. 4 ст. 165 ГПК України).

За вищевказаних обставин суд дійшов висновку, що позивачем доведено, а відповідачем належними доказами не спростовано обставини використання КП «Одесміськелектротранс» приміщень будівлі літ. “Ж”, площею 379,6 кв.м., за адресою: вул. Водопровідна, буд.1-А, м. Одеса, та будівлі літ. “И”, площею 690 кв.м., за адресою: вул. Водопровідна, буд. 1-А/3, м. Одеса, у період з 01.01.2017 по 05.11.2017. При цьому доказів використання цих приміщень відповідачем за наявності відповідних правових підстав у спірний період матеріали справи також не містять.

Як встановлено судом, розрахунок плати за користування спірними приміщеннями позивачем здійснено з урахуванням Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786. Ставка орендної плати у розмірі 15% було застосована судами під час розгляду аналогічних справ №916/2153/17 та №916/52/19. Відповідні дані щодо ставки орендної плати містять також звіти про оцінку майна, долучені позивачем до позовної заяви. За цих обставин, враховуючи відсутність обґрунтованого контррозрахунку відповідача, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем обставини неправомірності застосування позивачем при розрахунку спірних сум ставки у розмірі 15%.

Згідно наданого позивачем разом з позовом звіту про оцінку майна №10062019_006 (а.с.25-41, т.1), ринкова вартість нежитлового приміщення адмінбудівлі літ. «Ж», площею 379,6 кв.м., що розташована адресою: вул. Водопровідна, 1-А, м. Одеса, станом на 01.01.2017 складає 5073558,00 грн. Приймаючи до уваги, що матеріали справи не містять доказів на спростування відповідності зазначеної у звіті суми ринковій вартості вказаного об`єкту нерухомості, суд вважає, що застосування позивачем цих вихідних даних при здійснені розрахунку щодо цього об`єкту є обґрунтованим, таким, що підтверджується матеріалами справи та не спростованим відповідачем. Разом з цим, при перевірці розрахунку позивача суд встановив, що розмір збереженої відповідачем плати за користування приміщенням під літ. «Ж» за період з 01.01.2017 по 05.11.2017 становить 644272,36 грн.

Водночас, при визначені суми збереженої плати за користування приміщенням будівлі літ. “И”, площею 690 кв.м., за адресою: вул. Водопровідна, буд. 1-А/3, м. Одеса, суд вважає доцільним здійснити розрахунок виходячи з визначеної ринкової вартості цього об`єкту згідно висновку експерта судової оціночно-будівельної експертизи від 28.09.2020 №20-1081, проведеної в межах розгляду цієї справи, враховуючи, що з матеріалів справи не вбачається наявності підстав для відхилення цього висновку. Так, в результаті розрахунків експертом було встановлено, що ринкова вартість об`єкта нерухомого майна під літерою «И», станом на 01.01.2017, складає: у задовільному стані – 9328800,00 грн, у незадовільному стані – 8856800,00 грн. Проаналізувавши наявні у справі докази та пояснення сторін, суд дійшов висновку, що в даному випадку слід застосовувати ринкову вартість майна як у незадовільному стані, враховуючи, що позивач не має можливості надати суду докази технічного стану, станом на 01.01.2017, про що ним було зазначено, зокрема, у поданих до суду письмових поясненнях (а.с.117, т.2), водночас, поданий відповідачем висновок про вартість майна, який є більш актуальним та здійснений з врахуванням проведеного фактичного дослідження об`єкту нерухомого майна, визначає технічний стан приміщень як незадовільний.

Здійснивши власний розрахунок суми збереженої плати за користування приміщенням будівлі літ. “И”, площею 690 кв.м., за адресою: вул. Водопровідна, буд. 1-А/3, м. Одеса, у період з 01.01.2017 по 05.11.2017, виходячи з ринкової вартості об`єкта в розмірі 8856800,00 грн, суд встановив, що вартість користування вказаним майном складає 1124692,27 грн.

Отже, враховуючи, що відповідач у заявлений в позовній заяві період з 01.01.2017 по 05.11.2017 користувався спірними приміщеннями без належних правових підстав (іншого відповідачем не доведено), однак не сплачував вартість такого користування, суд дійшов висновку, що вказане є підставою для часткового задоволення позову позивача, враховуючи, що за результатом здійсненого судом розрахунку вартість безпідставно збереженого майна у виді плати за користування приміщеннями є меншою, ніж заявлено позивачем.

За вищевикладених обставин, позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Ашрам” до Комунального підприємства “Одесміськелектротранс” слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти за користування майном в сумі 1768964,63 грн, з яких 644272,36 грн за користування приміщенням адміністративної будівлі літ. “Ж”, площею 379,6 кв.м., розташованого за адресою: вул. Водопровідна, буд.1-А, м. Одеса, та 1124692,27 грн за користування приміщенням будівлі літ. “И”, площею 690 кв.м., розташованого за адресою: вул. Водопровідна, буд. 1-А/3, м. Одеса.

При цьому суд вважає, що відновлення порушених прав Товариства з обмеженою відповідальністю «Ашрам» за таких обставин і в такий спосіб не створює для відповідача жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які останній мав би сплатити за звичайних умов як фактичний добросовісний користувач приміщень позивача.

Розподіл судових витрат

Згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги часткове задоволення позову, судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог та з відповідача слід стягнути на користь позивача 26534,47 грн судового збору.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства “Одесміськелектротранс” (вул. Водопровідна, буд. 1, м. Одеса, 65007, код ЄДРПОУ 03328497) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Ашрам” (вул. Водопровідна, 1-А/1, м. Одеса, 65007, код ЄДРПОУ 34872748) грошові кошти за користування майном в сумі 1768964 /один мільйон сімсот шістдесят вісім тисяч дев`ятсот шістдесят чотири/грн 63 коп та судовий збір в сумі 26534 /двадцять шість тисяч п`ятсот тридцять чотири/грн 47 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст складено 07 грудня 2020 р.

Суддя Д.О. Бездоля