Постановление суда № 93346883, 27.11.2020, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 27.11.2020

Справа № 334/6853/20

Провадження № 2-з/334/12/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2020 року суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя Козлова Н.Ю. розглянувши заяву ОСОБА_1 про застосування заходів забезпечення позову

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Ленінського районного суду м. Запоріжжя з заявою про забезпечення позову, в якій зазначив, що 24 жовтня 2020 р. з метою отримання заробітної плати на товаристві з обмеженою відповідальністю «ЗТЛ» у відділенні Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» було оформлено картку для виплат у національній валюті № НОМЕР_1 .

04.11.2010 року, на його картку від ТОВ «ЗТЛ.» надійшла заробітна плата в сумі 1897 (одна тисяча вісімсот дев`яносто сім) грн., 49 коп., про що йому було повідомлено CMC- повідомлення від банку. Одразу за вказаним CMC- повідомленням заявника повідомлено про списання з його картки 948 (дев`ятсот сорок вісім) гривень, 75 коп. для погашення боргу. Проте, жодних особистих розпоряджень щодо використання грошових коштів він не надав.

З метою вирішення вказаного питання, заявник звернувся на гарячу лінію ПАТ КБ «Приватбанк» та намагався з`ясувати підстави щодо списання з його карткового рахунку заборгованості та повідомив, що рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 10.12.2019 р. по справі № 334/3278/18, яке 10.01.2020 р. набрало законної сили у стягненні заборгованості було відмовлено.

06.11.2020 року, банк знов надіслав CMC-повідомлення про списання з карткового рахунку 474 (чотириста сімдесят чотири) гривень, 37 коп. Потім, списання було 07.11.2020 р. в сумі 50 (п`ятдесят) гривень, 00 коп., 08.11.2020 р. в сумі 24 (двадцять чотири) Гривні, 37 КОП., 21.11.2020 р. В сумі 36 (тридцять шість) гривень, 89 КОП. А 19.11.2020 р. було надіслано повідомлення на номер у «Вайбер» про СПИСаННЯ 3 КарТКОВОГО рахунку 236 (ДВІСТІ ТРИДЦЯТЬ ШІСТЬ) Гривень 90 коп.

З урахуванням того, що відповідач фактично без дозволу власника здійснює розпорядження майном, на свій розсуд, заявник вимушений звернутись до суду про стягнення з останнього вказаних коштів.

Проте, існує об`єктивна підстава вважати, що відповідач може й в подальшому здійснювати розпорядження коштами, тому заявник просить суд забезпечити позову до подачі позовної заяви, про заборону відповідачу здійснювати будь-які списання з карткового рахунку на погашення не існуючої заборгованості до вирішення спору по суті.

Дослідивши надану заяву та матеріали, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Як вбачається з матеріалів заяви, 10 грудня 2019 року, Ленінський районний суд м.Запоріжжя ухвалив рішення, яким відмовив позивачу - ПАТ КБ «Приватбанк» у стягненні заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 .

Проте, незважаючи на рішення суду від 10.12.1019 року, банк з 04.11.2020 року по 21.11.2020 року автоматично списує з карткового рахунку ОСОБА_1 грошові кошти, які йому надходять в якості заробітної плати з ТОВ «ЗТЛ».

На тепершній час ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення з ПАТ КБ «Приватбанк» безпідставно стягнених грошових коштів.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 149 Цивільного процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Згідно з п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз`яснено, що забезпечення позову допускається на будь - якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній, якщо невжиття заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ч.1 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її винесення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2004 року по справі «Шмалько проти України» вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Заходи забезпечення позову спрямовані проти несумлінних дій Відповідача і невжиття таких заходів може істотно утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Таким чином, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і у пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2004'рхжу №15-рп/2004 у справі №1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від ЗО січня 2003 року №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов може бути забезпечено забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Суд вважає, що вжиття заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, оскільки мета забезпечення позову це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди позивачу.

Крім того, вжиті заходи забезпечення позову відповідають предмету позову (матеріально-правовій вимозі), є спів мірними із заявленими вимогами, не перешкоджають нормальній господарській діяльності та є необхідними »і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Керуючись ст. ст. 149-153, 157, 353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву про забезпечення позову задовольнити.

Застосувати заходи забезпечення позову, шляхом заборони відповідачу - Публічному акціонерному товариству «Комерційний банк «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570) здійснювати будь-які списання грошових коштів з рахунків, що належать ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ), в тому числі рахунку за яким було оформлено картку для виплат у національній валюті № НОМЕР_1 .

Строк пред`явлення виконавчого документа (ухвали) до виконання до 27.11.2023 року.

Ухвала про забезпечення позову набуває законної сили з дня її проголошення (підписання) суддею та підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання її копії.

Згідно з ст. 354 та відповідно до п. 8 та п.п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається шляхом подання апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Запоріжжя до Запорізького апеляційного суду.

Суддя: Н.Ю.Козлова