Постановление суда № 93321048, 04.12.2020, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/4418/20

2/583/950/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2020 року Охтирський міськрайонний суд Сумськоїобласті в складі:

головуючого судді Яценко Н.Г.,

з участю секретаря судового засідання Артеменко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Охтирської міської ради про витребування майна із чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

01.12.2020 до Охтирського міськрайонного суду Сумської області надійшла зазначена позовна заява.

Ухвалою судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області Сидоренка Р.В. від 02.12.2020 задоволено заяву про самовідвід.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.12.2020 справу передано до мого провадження.

04.12.2020, до відкриття провадження у справі, суддею Яценко Н.Г. заявлено самовідвід, який вмотивовано тим, що тривалий час її родина проживали по сусідству з родиною позивачки, вони товаришували між собою, і на даний час між ними збереглися добрі стосунки.

Вважає, що вказана обставина може викликати сумнів у її неупередженості під час розгляду даної справи, у зв`язку з чим суддею Яценко Н.Г. заявлено самовідвід на підставі ч.1 п.5 ст.36 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що дана заява підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч.9 ст. 40 ЦПК України питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші підстави, що викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно вимог ч. 1 ст. 39 ЦПК України з підстав, визначених у статтях 36, 37, 38 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід.

Згідно із частиною 1 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження в справі.

Незалежність і недоторканість суддів гарантують ст. 126 і ст. 129 ЦПК України.

Згідно ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожному гарантується захист прав, свобод та інтересів незалежним, безстороннім і справедливим судом упродовж розумного строку.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини безсторонність (неупередженість) суду в сенсі п.1 ст.6 Конвенції має визначатися згідно з (i) суб`єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (i) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом установлення того, чи забезпечував сам суд та серед інших аспектів його склад достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»).

Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а також може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (див. рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру»).

У деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної

безсторонності (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»). У цьому сенсі навіть вигляд має певну важливість — іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя — ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії»).

ЄСПЛ зазначає у рішеннях у справах «Делкурт проти Бельгії», «Пєрсак проти Бельгії» і «Де Куббер проти Бельгії», що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід.

Як передбачено пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді, схвалених резолюцією 2006/23 економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення по справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Наведені у заяві про самовідвід мотиви дають підстави вважати, що в учасників судового розгляду та у будь-якого стороннього спостерігача можуть виникнути сумніви у неупередженості судді при розгляді зазначеної справи, а тому заява про самовідвід підлягає задоволенню.

У відповідності до ч.2 ст. 40 ЦПК України суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

За таких обставин, суд вважає заяву про самовідвід обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 36, 39, 40, 260 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Задовольнити заяву судді Яценко Наталії Георгіївни про самовідвід у справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Охтирської міської ради про витребування майна із чужого незаконного володіння.

Справу № 583/4418/20, провадження № 2/583/950/20 передати до канцелярії Охтирського міськрайсуду для автоматизованого розподілу в порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області Н.Г. Яценко