Постановление суда № 93299101, 04.12.2020, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

04 грудня 2020 року Чернігів Справа № 620/4086/20

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Соломоко І.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника пози/ача Акуленка Вадима Михайловича про ухвалення додаткового рішення по справі № 620/4086/20,

У С Т А Н О В И В:

У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебувала справа №620/4086/20.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.11.2020 позов задоволено повністю та стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 840,00 (вісімсот сорок) грн 00 коп.

03.12.2020 представник позивач звернувся до суду із заявою, в якій просить ухвалити додаткове рішення, оскільки у позові була відсутня вимога про стягнення збору судового збору з Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на користь позивача, проте, судом при прийнятті рішення це враховано.

Суд, розглянувши вказану заяву, враховує таке.

Згідно із частиною третьою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Враховуючи те, що справа розглянута в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, суд вважає розглянути вказану заяву в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Пунктом 2 частини п`ятої статті 246 КАС України передбачено, що у резолютивній частині зазначається розподіл судових витрат.

Отже, вирішення питання щодо розподілу судових не є позовною вимогою, а входить до змісту судового рішення, і є обов`язком суду.

У свою чергу статтею 139 КАС України встановлено порядок розподілу судових витрат, зокрема частиною першою вказаної статті передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З аналізу наведених норм слідує, що у разі задоволення позову, суд в резолютивній частині має зазначити всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню, в незалежності від зазначення про це сторонами у справі.

Враховуючи те, що у справі №620/4086/20 позов задоволено повністю, суд зобов`язаний був у резолютивній частині рішення зазначити всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню на користь позивача.

За таких обставин, заява представника позивача від 03.12.2020 є безпідставною.

Відповідно до частини четвертої статті 252 КАС України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що у задоволені заяви представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення у справі №620/4086/20 слід відмовити за безпідставністю.

Керуючись статтями 241-243, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у справі №620/4086/20 – відмовити повністю.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена в порядку, встановленому ст.ст. 294-297 КАС України.

Суддя І.І. Соломко