Решение № 93289769, 26.11.2020, Збаразький районний суд Тернопільської області

Справа № 598/1278/16-ц

провадження № 2/598/7/2020

РІШЕННЯ

іменем України

"26" листопада 2020 р. Збаразький районний суд Тернопільської області

в складі: головуючої судді Щербатої Г.Р.

секретаря Сливки М.М.

за участю позивача ОСОБА_1 , відповідачів ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши в місті Збаражі у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Залужанської сільської ради Збаразького району Тернопільської області про усунення перешкод у користуванні присадибною земельною ділянкою шляхом відновлення межових знаків,

встановив :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Залужанської сільської ради Збаразького району Тернопільської області про усунення перешкод у користуванні присадибною земельною ділянкою, шляхом відновлення межових знаків.

В обґрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_1 зазначила, що є власником житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами номер АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 27 серпня 2007 року, зареєстрованого 07.09.2007 року в Збаразькому РБТІ за реєстровим номером 20040684. До позивача перейшло право користування земельною ділянкою для обслуговування житлового будинку та господарських будівель в розмірі 0.40 га. Суміжними користувачами є відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які є співвласниками житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами номер АДРЕСА_1 . Рішенням виконкому Залужанської сільської ради Збаразького району від 28.08.2007 року №84 позивачу надано дозвіл на будівництво житлового будинку присадибній на земельній ділянці номер АДРЕСА_1 , на підставі якого Збаразьким районним комунальним архітектурно-планувальним бюро розроблено та архітектором 16.04.2008 року затверджено генеральний план забудови, що базується на межах, визначених старою огорожею без урахування генплану забудови с.Залужжя та меж суміжних землекористувачів, згідно їх генеральних планів забудови. Згідно генерального плану забудови присадибна земельна ділянка позивача має форму трапеції із звуженням до вулиці села, що утруднює у користуванні земельною ділянкою та влаштування повноцінного заїзду до садиби. У жовтні 2015 року їй стало відомо про те, що наявна викопіровка із схеми акта від 21.06.1965 року №325, відповідно до якого земельна ділянка, що перебуває у її користуванні є прямокутної форми, та вказує на те, що відповідачі чинять їй перешкоди у користуванні земельною ділянкою, порушили межові знаки, чим порушують її право землекористувача.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала з підстав наведених у позові.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала і пояснила, що право позивача на користування присадибною земельною ділянкою ні вона ні відповідачі ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 не порушують, огорожа між їх суміжними земельними ділянками була встановлена батьком позивача ОСОБА_6 в той час коли вона була ще дитиною.

Представник Залужанської сільської ради Збаразького району Тернопільської області сільський голова Кирилюк З.М. позовні вимоги не визнав і пояснив, що межові знаки суміжних землекористувачів позивача та відповідачів встановлені відповідно до генеральних планів їх забудов, вони не мінялися і не переставлялися. Земельна ділянка надана в користування позивачу ОСОБА_1 в тому розмірі, що перебувала у користуванні її батька, яким позивачу подарований будинок, і яким була споруджена огорожа між земельними ділянками сторін. З метою врегулювання спору неодноразово були створені комісії, які обстежували земельні ділянки та не виявили жодних порушень щодо встановлення межових знаків.

Від відповідача ОСОБА_4 на адресу суду надійшла заява про розгляд справи у її відсутності.

Відповідач ОСОБА_5 в судові засідання не з`являвся, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, не повідомив суд про причини неявки, однак на адресу суду подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позов не визнає, просить суд відмовити в його задоволенні з тих підстав, що позивач не надала доказів про порушення її права землекористування.

Дослідивши та оцінивши докази по справі суд вважає, що позов до задоволення не підлягає.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником цілого житлового будинку з надвірними будівлями номер АДРЕСА_1 , згідно реєстраційного посвідчення про право особистої власності від 07.09.2007 року на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом 27.08.2007 року за реєстром №2962 (т.1 а.с.20-21).

Рішеннями виконавчого комітету Залужанської сільської ради Збаразького району Тернопільської області від 28 серпня 2007 року №84 та №85 позивачу ОСОБА_1 надано дозвіл на будівництво житлового будинку та реконструкцію і переобладнання належного їй житлового будинку на земельній ділянці по АДРЕСА_1 . Цими ж рішення зобов`язано позивача одержати у районного архітектора будівельні паспорта, зареєструвати їх виконкомі сільської ради, а після закінчення будівництва представити будівлі для прийняття комісією (т.1 а.с.13-14).

Рішеннями сесії Залужанської сільської ради Збаразького району Тернопільської області від 11 вересня 2007 року №372 передано безоплатно у приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку 0.25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господаських будівель по АДРЕСА_1 (т.1 а.с.12).

На виконання рішення Залужанської сільської ради Збаразького району Тернопільської області від 28 серпня 2007 року №84 архітектором Збаразького району розроблений та затверджений 16 квітня 2008 року генплан забудови ОСОБА_1 на земельній ділянці наданій для будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1 (т.1 а.с.22).

Згідно даних земельно-кадастрової книги реєстрації землевласників та землекористувачів на території АДРЕСА_1 , без зазначеного часового періоду, за ОСОБА_1 обліковується 0.40 га земель, з них присадибна земельна ділянка розміром 0.25 га (т.1 а.с.23).

На звернення ОСОБА_1 від 08.10.2015 року Залужанською сільською радою Збаразького району була створена комісія для відновлення межових знаків, якою було встановлено, що межові знаки між присадибними земельними ділянками позивача ОСОБА_1 та відповідачами ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , не порушені (т.1 а.с.17).

Із висновку проведеної земельно-технічної експертизи від 11.09.2017 року №452/17-22 вбачається, що відповідно до викопіювання із генплану с.Залужжя (сам генплан виконаний швидше за все до червня 1967, оскільки на ділянці гр.Олещука розташована стодола що повинна була зноситися), за ОСОБА_1 (тоді ОСОБА_7 ) числиться 0,173 га земельної ділянки. Відповідно до реєстраційних даних, запис №121 земельно-кадастрової книги реєстрації землевласників (т.1 ст.ст.23, 88 цивільної справи), без зазначеного часового періоду, обліковується 0,40 га земель, з них 0,25 га - присадибна ділянка. Згідно облікових даних сільської ради, відповідно до рішення від 25.05.1995 Залужанської сільської ради 7 сесії 21 скликання, згідно якого проводилися контрольні обміри земельних ділянок, за домоволодінням ОСОБА_8 було записано 0,21 га земель, фактично виміряно 0,32 га - присадибна ділянка (запис №83). Станом на день дослідження експертом встановлено, що фактичне землекористування ОСОБА_1 становить 0,3566 га. Отже відносно реєстраційних даних, площа ділянки змінилася на 0,04 га в сторону зменшення {точність 0,01 га), а відносно обмірів земельних ділянок відповідно до рішення від 25.05.1995, площа земельної ділянки змінилася на 0,03 га у сторону збільшення (<точність 0,01 га).

За власниками ОСОБА_9 та ОСОБА_10 - батьків відповідачів, облікувалося 0,113 га земельної ділянки (ділянка із стодолою що пізніше була знесена). Згідно облікових даних сільської ради, відповідно до рішення від 25.05.1995 Залужанської сільської ради 7 сесії 21 скликання, згідно якого проводилися контрольні обміри земельних ділянок, за домоволодінням ОСОБА_10 було записано 0,21 га земель, фактично виміряно 0,67 га, із них, згідно схеми обмірів, 0,38 га - присадибна ділянка. Станом на день дослідження експертом встановлено, що фактичне землекористування ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 становить 0,3688 га. Отже, відносно обмірів земельних ділянок відповідно до рішення від 25.05.1995, площа земельної ділянки змінилася на 0,01 га у сторону зменшення (точність 0,01 га).

Враховуючи схеми обмірів земельних ділянок відповідно до рішення Залужанської сільської ради Збаразького району від 25.05.1995, межі і, в той же час, конфігурація земельних ділянок – відрізняються.

Фактичне місце розташування будівель на території земельної ділянки ОСОБА_1 частково не відповідає генплану забудови.

Фактичне місце розташування будівель на території земельної ділянки ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не відповідає генплану забудови.

Приведення меж ділянки ОСОБА_1 до первинного стану можливе тільки із-за наявністю первинного генплану (схеми) забудови (за наявністю генеральної схеми із будівлями до реконструкції житлового будинку).

Приведення до первинного генплану забудови ділянки ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 можливо тільки із-за умови повного дотримання запроектованих прив`язок до меж (дотримання щодо генеральної схеми забудови присадибної ділянки).

Відповідно до ст. 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до ч.1 ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 106 ЗК України передбачені обов`язки щодо визначення спільних меж, відповідно до яких, власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними. Види межових знаків і порядок відновлення меж визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин.

Як слідує із норм статті 107 ЗК України основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації. У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки неможливо встановити, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки. У випадках, коли в такий спосіб визначення меж не узгоджується з виявленими обставинами, зокрема з встановленими розмірами земельних ділянок, то межі визначаються з урахуванням цих обставин.

Згідно ст. 103 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).

Як слідує із змісту ст.90 ЗК України порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

У відповідності до ст. 4, 12 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів та повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Проаналізувавши докази представлені сторонами суд вважає, що позовні вимоги є безпідставні, оскільки позивачем не представлені суду докази про порушення її права користування земельною ділянкою відповідачами, зокрема шляхом зникнення чи переміщення межових знаків, встановлених між земельними ділянками сторін, що перебувають у їх користуванні. При вирішенні даного спору суд приймає до уваги і ті обставини по справі, що на встановленій межі була споруджена огорожа попереднім землекористувачем ОСОБА_11 – батьком позивача, від якого, в порядку дарування, до позивача ОСОБА_1 27.08.2007 року перейшло право власності на житловий будинок з надвірними будівлями номер АДРЕСА_1 , та відповідно у позивача виникло право користування земельною ділянкою для будівництва і обслуговування вказаного житлового будинку та розташування огорожі між суміжними землекористувачами не змінювалося.

Суд не приймає до уваги як належний та допустимий доказ викопіровку із схеми акта від 21.06.1965 року №325, відповідно до якого земельна ділянка, що перебуває у її користуванні позивача є прямокутної форми, оскільки право постійного користування земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, та на підставі рішень Залужанської сільської ради Збаразького району Тернопільської області виготовлений генеральний план забудови позивача.

Керуючись ст. ст. 79,90,103,107 ЗК України, ст. ст. 4, 12, 81, 263, 265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалив :

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Залужанської сільської ради Збаразького району Тернопільської області про усунення перешкод у користуванні присадибною земельною ділянкою шляхом відновлення межових знаків відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Дане рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повна рішення складено 03 грудня 2020 року.

Суддя Г. Р. Щербата