Решение № 9323651, 27.04.2010, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2010 р. Справа № 11/47/10

За позовом: Відкритого акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль»

(54002, м.Миколаїв, вул.Каботажний узвіз, 18, р/р26034001411 в МОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 326461, код ЄДРПОУ 30083966)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес-центр»

(54008, м.Миколаїв, вул.Чкалова, 110 А, р/р26003080042101 в Філії КБ «Експобанк», МФО 386003, код ЄДРПОУ 33368066)

Суддя Василяка К.Л.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

від позивача: Кузьміна Б.М., дов. №09/34 від 03.11.2009р.

від відповідача: Заливчий Я.В., дов. б/н від 20.07.2009р.

Суть спору: стягнення 13986,68 грн.

В судовому засіданні 13.04.2010р. у відповідності до приписів ст..77 ГПК оголошувалась перерва до 27.04.2010р.

Позивач надав суду заяву про зменшення позовних вимог в зв’язку з частковим погашенням відповідачем заборгованості та просить суд стягнути з останнього 4814,6 грн. основного боргу, 6851,17 грн. пені, 220,0 грн. втрат від інфляції, 64,34 грн. – 3% річних та судові витрати.

Відповідач відзив на позов не надав, представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі, просить суд зменшити розмір стягуваної пені.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали суд, –

в с т а н о в и в:

01.11.2008р. за №2964 між сторонами було укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді, за умовами якого позивач взяв на себе зобов’язання постачати споживачу теплову енергію, а останній сплачувати її вартість відповідно за встановленим тарифами та у строки передбачені договором.

Договір продовжувався сторонами на підставі п.9.4 договору та є діючим.

Пунктом 6.3 договору сторони передбачили, що споживач за 20 днів до початку розрахункового періоду сплачує енергопостачальній організації вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії.

Виконуючи умови договору, енергопостачальна організація за період з листопада 2009 року по березень 2010 року поставила споживачу теплову енергію на суму 14067,94 грн., що підтверджується рахунками за теплову енергію (а.с.29-32), направленими на адресу відповідача, що підтверджується реєстрами вручення рахунків (а.с.40-43) та відомостями споживання теплової енергії (а.с.15-18).

Відповідач, в порушення умов договору, приписів ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України, розрахунки за отриману теплову енергію здійснював частково, сплативши 7216,77 грн. Залишок заборгованості складає 6851,17 грн.

09.02.2010р. за №65-Ю енергопостачальна організація направила товариству «Прогрес-Центр» претензію з вимогою сплатити існуючу заборгованість.

У визначений законом строк відповідач відповіді на вимогу не надав, заборгованість не погасив.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до вимог ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України обумовлено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями ст.599 Цивільного кодексу передбачено, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, задоволенню інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

На момент розгляду справи, відповідач частково погасив суму основного боргу за спожиту теплову енергію, сплативши 2036,57 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №153 від 31.03.2010р. та поясненнями представника позивача.

За таких обставин, провадження у справі в частині стягнення 2036,57 грн. основного боргу підлягає припиненню на підставі п.11 ст.80 ГПК України в зв’язку з відсутністю предмету спору.

Залишок основної заборгованості складає 4814,6 грн., який і підлягає стягненню з відповідача.

На підставі п.7.4.2 договору та ст.1 Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій»від 20.05.1999р. №686-XIV позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за період з 01.11.2009р. по 22.03.2010р. (141 дн.) у сумі 7828,38грн. з врахуванням приписів абз.3 ст.1 названого Закону, яким передбачено, що сума пені не має перевищувати 100% загальної суми боргу. За таких обставин позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 6851,17 грн.

Окрім стягнення суми боргу та пені, позивач, на підставі 625 Цивільного кодексу України, просить стягнути з відповідача збитки від інфляції за період з листопада 2009р. по лютий 2010р., що складає 220,0 грн. та 3% річних за період 01.11.2009р. по 22.03.2010р. у розмірі 64,34 грн.

Суд вважає, що позовні вимоги в цих частинах позову обґрунтовані у відповідності з діючим законодавством, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Частиною 3 ст.551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ч.2 ст.233 Господарського кодексу України. якщо порушення зобов’язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може, з урахуванням інтересів боржника, зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, а також враховуючи відсутність негативних наслідків, викликаних прострочкою виконання зобов’язання у вигляді заподіяної шкоди, беручи до уваги, що боржник продовжує ведення підприємницької діяльності, не уникає від відповідальності за порушення зобов’язання, шукає шляхи для погашення заборгованості, та той факт, що відповідачем здійснено часткове погашення основної заборгованості, суд вважає, що даний випадок є винятковим і визнає за необхідне, можливе та доцільне, на підставі ч.3 ст. 83 ГПК України, зменшити розмір стягуваної з відповідача пені до 50%, тобто до 3425,59 грн.

Керуючись ст. 80 п.11, ст.ст. 44,49,82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Провадження у справі в частині стягнення 2036,57 грн. основного боргу припинити.

2.          Позов задовольнити в повному обсязі зменшених позовних вимог.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес-центр», 54008, м.Миколаїв, вул.Чкалова, 110 А, (р/р26003080042101 в Філії КБ «Експобанк», МФО 386003, код ЄДРПОУ 33368066) на користь Відкритого акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль», 54002, м.Миколаїв, вул.Каботажний узвіз, 18, (р/р26034001411 в МОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 326461, код ЄДРПОУ 30083966) 4814,6 грн. основного боргу, 3425,59 грн. пені, 220,0 грн. збитків від інфляції, 64,34 грн. –3% річних, 139,87 грн. держмита та 236,0 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У разі подання апеляційної скарги, або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя К.Л.Василяка