Решение № 9323627, 27.04.2010, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2010 р. Справа № 15/31/10

          За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України»в особі Таврійської філії товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України», пошт. адреса: 74900, м. Нова Каховка, пл. Ентузіастів, 1, к. 316, код ОКПО 34067398;

          До відповідачів: 1. Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, 54018, АДРЕСА_1, ід. код НОМЕР_1;

          2. Фізичної особи –підприємця ОСОБА_2, 54018, АДРЕСА_1, ід. код НОМЕР_2;

          про: стягнення 2575,55 грн.

Суддя В.О.Ржепецький

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: представник не з’явився.

Від відповідачів: представник не з’явився.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, вимоги ухвали суду від 06.04.10 р. виконав.

Відповідно до абз. 2 п. 3.6. Роз’яснень Вищого арбітражного суду України від 18.09.97р. №02-5/289, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

          Відповідачі, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, у судове засідання не з’явились. Відзив на позовну заяву до суду не надали, позов не оспорили. За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу за наявними матеріалами за їх відсутністю.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд –

в с т а н о в и в:

09.06.2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України»(далі - позивач) та приватним підприємцем ОСОБА_1 (далі - відповідач) був укладений договір кредиту № ДК 127-65 (далі - Договір) на підставі якого позивач надав відповідачу кредит у сумі 4 000,00 гривень.

Факт одержання кредиту підтверджується видатковим касовим ордером № 144 від 09.06.2008 року на суму 4 000,00 грн.

Відповідач зобов'язався повернути вказану суму та проценти у строк до 16:00 години 09.06.2009 р. (пункти 2.1, 3.2. Договору) по частинам, згідно до графіку (Додаток № 1 до Договору), але до теперішнього часу свої зобов'язання не виконала.

Відповідач здійснив часткову виплату: основного боргу (тіло кредиту) в сумі 1 844,00 грн. та процентів –1 044,00 грн.

Заборгованість відповідача на 09 березня 2010 р. складає: по тілу кредиту 2 156,00 грн., проценти 346,00 грн., пеня 73,55 грн. Разом –2 575,55 грн.

Відповідно до п 7.1 – Договору кредиту, у випадку порушення позичальником термінів погашення заборгованості за кредитом, кредитор, починаючи з третього робочого дня прострочення зобов'язання по сплаті кредиту за користування кредитом, має право нарахувати, а позичальник зобов'язаний оплатити кредитору пеню (включаючи перші два дні прострочення платежу) у розмірі 0,5 % від суми непогашеного в строк платежу за кожний робочий день прострочення платежу до дня повного погашення поточної заборгованості.

На забезпечення виконання зобов'язань відповідача перед позивачем за Договором кредиту між приватним підприємцем ОСОБА_2 (далі - Поручитель) і позивачем був укладений договір поруки № 103 від 09.06.2008 р. (далі - Договір поруки). Умовами Договору поруки передбачено, що Поручителі зобов'язуються відповідати перед Фінансовою компанією за виконанням Підприємцем (відповідачем) зобов'язань у повному обсязі за Договором кредиту (пункт 1.1 Договору поруки). Згідно з пунктом 2.3 Договору поруки, у разі порушення Підприємцем зобов'язань за Договором кредиту, кредитор має право надіслати поручителям вимогу щодо виконання зобов'язань боржника за вказаним договором.

Відповідно до пункту 2.3 Договору поруки, поручитель прийняв на себе зобов'язання, у випадку невиконання Підприємцем зобов'язань за Договором кредиту, здійснити виконання його зобов'язань в обсязі, заявленому кредитором в письмовій вимозі, протягом трьох робочих днів з дати отримання такої вимоги. Поручитель не виконав свої зобов'язання і не сплатив борг Підприємця.

Згідно з частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статі 199 Господарського кодексу України встановлено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбачених цим кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Статтею 1049 Цивільного кодексу України передбачений обов'язок позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

До моменту подання позову до суду, не приймаючи до уваги неодноразові нагадування позивача про необхідність повернення всієї суми боргу відповідачі не прийняли жодних дій по поверненню залишеної суми кредиту, добровільно повернути гроші відмовилися.

Згідно з частиною 1 статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Пунктом 3.1 Договору поруки передбачена солідарна відповідальність Позичальника і Поручителів перед кредитором.

У частині 2 статті 196 Господарського кодексу України передбачено, що у разі, якщо це передбачено законодавством або договором, зобов'язання повинно виконуватися солідарно. При солідарному виконанні господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України, якщо інше не передбачене законом.

Відповідно до вимог ст. 230 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (пеню) у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 1 статті 543 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до частини 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом.

За таких обставин, позовні вимоги законні, матеріалами справи обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Зважаючи на наведене, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд

                                                            ВИРІШИВ:

          1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути солідарно з Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, (54018, АДРЕСА_1, ід. код НОМЕР_1) та з Фізичної особи –підприємця ОСОБА_2, (54018, АДРЕСА_1, ід. код НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України»в особі Таврійської філії товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України», (пошт. адреса: 74900, м. Нова Каховка, пл. Ентузіастів, 1, к. 316, код ОКПО 34067398) заборгованість по тілу кредиту у сумі 2156,00 грн., 346,00 грн. процентів, 73,55 грн. пені, 102,00 грн. –держмита та 236,00 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення –з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 цього Кодексу.

Суддя В.О.Ржепецький