№ 93139999, 25.11.2020, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа №489/5074/20

Провадження №3/489/2089/20

ПОСТАНОВА

іменем України

25 листопада 2020 року м.Миколаїв

Суддя Ленінського районного суду м.Миколаєва Кирильчук О.І., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної полііції в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія АА №256917 від 10.10.2020 року, 10.10.2020 року о 10 год. 50 хв. в м.Миколаїв, Інгульський район, проспект Богоявленський, 37, водій ОСОБА_1 , здійснюючи перевезення пасажирів транспортним засобом марки «РУТА СПВ-19» державний номерний знак НОМЕР_1 , в режимі маршрутного таксі по маршруту №15, фірма-перевізник ПП «ІВА» та перевозив пасажирів в кількості більшій, ніж передбачено технічними характеристиками транспортного засобу, а саме: кількості 22 пасажирів, при кількості сидячих місць 11, згідно свідоцтва реєстрації НОМЕР_2 , чим порушив вимоги абзацу першого підпункту 2 пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України №641 від 22.07.2020 року зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2020 року №712.

Захисник ОСОБА_2 в судовому засіданні наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення заперечувала з тих підстав, що: з відеозапису неможливо визначити, чи дійсно зафіксовано автомобіль «РУТА СПВ-19» НОМЕР_1 ; чи відноситься відеозапис до вказаного протоколу і не визначено номер бодікамери поліцейського; копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу не долучена до протоколу, внаслідок чого перевищення кількості пасажирів неможливо встановити; на дату складання протоколу вже діяла в м.Миколаєві «помаранчева» зона, однак це не відображено в протоколі; останні зміни постанови КМУ №641 в протоколі не зазначені; права особі не роз`яснені.

Диспозицією статті 44-3 КУпАП встановлена відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.

Стаття 44-3 КУпАП є бланкетною, тому серед ознак, які мають бути відображені при викладенні по суті даного правопорушення, обов`язковим є наведення конкретного нормативно-правового акту, яким встановлюються відповідні правила та яких особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не дотрималася, порушивши тим самим законодавчі приписи.

При складанні протоколу співробітником повністю дотримані вимоги до його змісту та зазначено, що ОСОБА_1 порушив вимоги абзацу першого підпункту 2 пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України №641 від 22.07.2020 року, подальша конкретизація внесених до вказаної постанови КМУ змін не має жодного правового значення, оскільки за станом на дату порушення зазначена норма була чинною і редакція її не змінена.

Відповідно до абзацу першого підпункту 2 пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України №641 від 22.07.2020 року на території регіону (адміністративно-територіальної одиниці), на якій установлено «зелений» рівень епідемічної небезпеки, забороняється здійснення регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом, зокрема перевезень пасажирів на міських автобусних маршрутах у режимі маршрутного таксі, в електричному (трамвай, тролейбус), залізничному транспорті, у міському, приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжобласному сполученні, в кількості більшій, ніж кількість місць для сидіння, що передбачена технічною характеристикою транспортного засобу, визначена в реєстраційних документах на цей транспортний засіб.

За змістом пункту 14 вищевказаної постанови КМУ на території регіону (адміністративно-територіальної одиниці), на якій установлено «помаранчевий» рівень епідемічної небезпеки, встановлено додаткові заборони до протиепідемічних обмежень, передбачених для «зеленого» та «жовтого» рівня епідемічної небезпеки, тому відсутність у протоколі посилання на рівень епідемічної небезпеки не спростовує допущеного ОСОБА_1 порушення, так як заборона на перевезення пасажирів в кількості більшій, ніж кількість місць для сидіння, діяла для всіх рівнів, починаючи із зеленого.

Посилання захисника на те, що в матеріалах справи відсутні відомості щодо технічної характеристики транспортного засобу або ж реєстраційні документи на нього, в даному випадку до уваги судом не береться, так як кількість пасажирів, які перевозились, фактично перевищувала кількість сидячих місць, що фактично заборонено в період дії карантину. На відеозаписі бодікамери поліцейського зафіксовано, що у транспортному засобі пасажирів було більше ніж кількість місць для сидіння, тобто були пасажири, які перевозились у положенні стоячи при заповненні всіх сидячих місць.

Будь-якої додаткової ідентифікації диску з відеозаписом, інформації про здійснення відеофіксації конкретною бодікамерою із визначеним номером та видачі такої бодікамери поліцейському в день чергування і складання протоколу суд не потребує, оскільки з відеозапису вбачається, що протокол зачитано особі, яка не зробила жодних зауважень, що не є громадянином ОСОБА_1 та не керувала 10.10.2020 року транспортним засобом «РУТА СПВ-19» НОМЕР_1 .

Кодексом України про адміністративні правопорушення не встановлено вимог обов`язкової відеофіксації роз`яснення громадянину його прав та обов`язків як особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, а у протоколі відносно ОСОБА_1 стоїть його підпис нижче рядка про роз`яснення йому прав та обов`язків, передбачених ст.ст.55,56,59,63 Конституції України, статтею 268 КУпАП.

Невідповідність часу вчинення адміністративного правопорушення, а саме хвилин, зазначених у протоколі, зафіксованому часу на відеозаписі не позбавляє такий протокол та відеозапис доказового значення, оскільки в будь-якому випадку складання протоколу відбулося на кінцевій зупинці маршрутного транспортного засобу після виявлення поліцейським адміністративного правопорушення.

Вина ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії АА №256917 та дослідженим в судовому засіданні відеозаписом з нагрудного відеореєстратора поліцейського.

Враховуючи вищевикладене, належними та допустимими доказами підтверджено, що ОСОБА_1 було вчинено адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.44-3 КУпАП, дана особа винна в його вчиненні і підлягає адміністративній відповідальності.

Керуючись ст. ст. 44-3, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. 00 коп., в дохід держави, який перерахувати на р/р UA 108999980313020106000014005, отримувач коштів: УК у м.Миколаїв /Інгульський р-н/ 21081100, МФО 899998, ЄДРПОУ 37992781, код класифікації доходів бюджету: 21081100.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 420 гривень 40 копійок, в дохід держави, який перерахувати на р/р UA 908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м.Києві /м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанову може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її винесення до Миколаївського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Миколаєва.

Суддя