Решение № 93088914, 04.11.2020, Пологівський районний суд Запорізької області

Справа № 324/1431/19

Провадження № 2/324/43/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2020 року Пологівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Каретник Ю.М.,

за участю секретаря судового засідання Божко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Пологи в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_1 та в обґрунтування заявлених вимог зазначив, що товариство з обмеженою відповідальністю «Веллфін» (далі – ТОВ «Веллфін») є фінансовою установою, що надає фінансові послуги по наданню у позику грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності (розпорядженням Нацкомфінпослуг №2606 від 27 жовтня 2015 року зареєстровано в реєстрі фінансових установ за №16103225). 07 грудня 2018 року між позивачем та ОСОБА_1 укладено договір позики №657434 в електронній формі, згідно якого на картковий рахунок відповідача була перерахована сума позики в розмірі 2500,00 грн. Таким чином, позивачем належним чином виконані умови договору позики, в той час як відповідачем отримані грошові кошти в передбачені строки не повернуті, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість за договором позики станом на 19 серпня 2019 року у загальній сумі 17713,50 грн., з яких: 2500,00грн. - основний борг; 7317,50 грн. - заборгованість по відсоткам; 7896,00 грн. - заборгованість за простроченими відсотками. Вказану заборгованість позивач просить стягнути з відповідача, а також просить стягнути 1921,00 грн. судового збору.

Відповідач ОСОБА_1 надав до суду відзив, в якому, зокрема, зазначив, що не має і не звертався за отриманням персонального електронного підпису до уповноважених акредитованих органів. Такий підпис повинен буди задіяний в процесі реєстрації на сайті, про що свідчать положення п.6, п.12 ч.1 ст.3, ст.11, ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.13 Закону України «Про споживче кредитування» та нормативні акти Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. З цього слідує, що клієнт має бути ідентифікований одразу при реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній мережі за допомогою електронного підпису або електронного цифрового підпису, інших аналогів власноручних підписів. Матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів того, що відповідачем чи взагалі будь-якою особою підписано електронним цифровим підписом договір позики №657434 від 07 грудня 2018 року, графік розрахунків, що є додатком до цього договору. Відсутні докази укладення між сторонами угоди щодо надання відповідачу доступу до системи інтернет клієнт-банк, не підтверджено факт передачі саме відповідачеві грошових коштів через систему прийому платежів ООО ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ», відповідно до якої було проведено видачу займу на сайті creditup.com.ua. Позов не містить доказів того, що карта є власністю відповідача. Довідка про заборгованість не містить жодних доказів походження суми, не містить річної відсоткової ставки, збільшеного відсотку за вихід на прострочення та механізму нарахування пені. Також пеня в рамках Закону України «Про споживче кредитування» не може перевищувати 50% від розміру займу, тобто 1250,00 грн. Прикріплений до позову договір укладений лише на 30 днів під 1,1% за кожен день користування, а отже загальна сума не може перевищувати 3376,50 грн. Також треба відмітити, що договір суперечить Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про споживче кредитування», так як не містить річної відсоткової ставки. По факту надходження до відповідача інформації про заборгованість тільки після 04 лютого 2019 року ним було подане звернення в рамках встановленої форми до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. Остання надала дві відповіді, відповідно до яких станом на 25 березня 2019 року Товариством на вимогу Нацкомфінпослуг не надано інформацію та копії документів, а також що з інформації та копій документів, наданих ТОВ «Веллфін» на вимогу Нацкомфінпослуг, вбачаються порушення в частинні надання фінансових послуг.

У судове засідання представник позивача ТОВ «Веллфін» не з`явився, але надав заяву щодо розгляду справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 також в судове засідання не з`явився, звернувся до суду з заявою, в якій просив розглянути справу без нього, зазначив, що позовні вимоги не визнає з підстав, вказаних у відзиві.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, беручи до уваги підтримання позовних вимог представником позивача, невизнання відповідачем позовних вимог, дослідивши письмові докази, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на підставі заповненої відповідачем заявки 07 грудня 2018 року між позивачем та відповідачем було укладено договір позики №657434, відповідно до умов якого, позикодавець надає позичальникові грошові кошти в сумі 2500,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою.

Позивачем на підтвердження укладення з відповідачем договору позики надано роздруківку заявки відповідача з офіційного веб-сайту товариства https://creditup.com.ua про укладення договору позики, договір позики №657434 від 07 грудня 2018 року, який оформлений сторонами в електронній формі, сторонами якого визначено ТОВ «Веллфін» (позикодавець) та ОСОБА_1 (позичальник), та лист ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» від 19 серпня 2019 року про перерахування грошових коштів на банківську платіжну картку ОСОБА_1 07 грудня 2018 року у розмірі 2500,00 грн.

Відповідно до пунктів 1.1., 1.2., 1.3. та 1.4. Договору позики №657434 від 07 грудня 2018 року, копію якого надано до суду позивачем, позикодавець зобов`язується надати позичальнику на умовах, що передбачені даним договором, грошові кошти в позику в сумі 2500,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою зазначені у пункті 1.5. цього Договору. Позика надається позичальнику виключно за допомогою Веб-сайту позикодавця, за умови ідентифікації позичальника та використання електронноцифрового підпису одноразовим ідентифікатором. Строк позики за цим договором складає 30 днів, позика має бути повернута згідно графіку розрахунків (додаток до договору) до 06 січня 2019 року. Цей договір є укладеним з моменту перерахування суми позики на банківський рахунок, вказаний позичальником, та діє до повного виконання позичальником своїх зобов`язань за договором.

Відповідно до матеріалів справи, ТОВ «Веллфін» є юридичною особою, діє на підставі Статуту та зареєстровано як фінансова установа відповідно до розпорядження №2606 від 27.10.2015 року Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. Основним видом діяльності ТОВ «Веллфін» є кредитування, що підтверджується статутом товариства та Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Рішенням Загальних зборів учасників ТОВ «Веллфін» (Протокол №2 від 22 лимстопада 2016 року) затвердженні Правила надання грошових коштів у вигляді позики ТОВ «Веллфін», які розміщені на офіційному веб-сайті товариства https://creditup.com.ua.

Відповідно до п.п.4.1.,4.2. Розділу 4 Правил надання грошових коштів у вигляді позики ТОВ «Веллфін» заявник, що має намір отримати позику, проходить реєстрацію в Особистому кабінеті на сайті товариства. Заявник для оформлення позики здійснює оформлення заявки на сайті товариства шляхом заповнення всіх полів заявки, що відмічені як обов`язкові для заповнення.

Згідно з п.5.1. Розділу 5 Правил надання грошових коштів у вигляді позики ТОВ «Веллфін» рішення про погодження чи відмову в наданні позики приймається товариством на підставі наданої заявником в електронній формі заявки на отримання позики та будь-якої додаткової інформації, наданої заявником.

Відповідно до п.6.2. Правил надання грошових коштів у вигляді позики ТОВ «Веллфін» у разі прийняття позитивного рішення товариство інформує заявника шляхом відправлення СМС-повідомлення на телефонний номер зазначений в заявці, розміщенням інформації щодо прийнятого рішення в особистому кабінеті та шляхом надсилання електронного повідомлення на електронну адресу, зазначену в заяві. Електронне повідомлення про прийняття позитивного рішення в наданні позики містить гіперактивне посилання. Здійснюючи перехід по гіперактивному посиланню заявник отримує електронну копію договору позики.

Пунктами 6.9., 6.10., 6.11. вказаних вище Правил визначено, що товариство надає позику у порядку одночасного перерахування суми, зазначеної в договорі позики на рахунок банківської платіжної картки зазначеної в заявці. Перерахування грошових коштів здійснюється в строки не пізніше 1 (одного) робочого дня з дати підписання договору позики сторонами, датою укладення договору позики між товариством і позичальником є дата перерахування суми позики на банківський рахунок.

Відповідно до ч. 1 і ч.2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ч.1, ч.2 ст.1047 ЦК України).

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» №675-VIII (далі - Закон №675-VIII) від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі Інтернет, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У ст. 3 Закону №675-VIII визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону №675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону №675-VIII).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону (ч. 6 ст. 11 Закону №675-VIII).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч.12 ст. 11 Закону №675-VIII).

Статтею 12 Закону №675-VIII визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону №675-VIII).

Судом було встановлено, що Правила надання грошових коштів у вигляді позики ТОВ «Веллфін» перебувають у загальному доступі, розміщені на офіційному сайті фінансової установи та в розумінні статей 641, 644 ЦК України є публічною пропозицією (офертою) на укладення договору позики із визначенням порядку і умов кредитування, прав і обов`язків сторін, іншоїінформації, необхідної для укладення договору.

07 грудня 2018 року ОСОБА_1 оформив заявку для отримання позики шляхом заповнення всіх полів заявки на офіційному веб-сайті ТОВ «Веллфін» (у заявці відповідач зазначив: ПІБ, розмір позики - 2500,00 грн., строк позики - 30 днів, паспортні дані, номер банківської картки, номер телефону, електронну адресу, адресу реєстрації, дохід та місце роботи та фото заявника як особи, яка особисто виконала електронну заявку).

Факт реєстрації заявки позичальника на отримання позики на сайті кредитодавця, проведення перевірки дійсності банківської платіжної картки позичальника та ухвалення кредитодавцем рішення про надання позики у заявленому розмірі підтверджується наявними у справі письмовими доказами, які були долучені до позовної заяви.

При цьому, суд не бере до уваги посилання відповідача у відзиві на недоведеність обставин підписання саме ним договору з позивачем, належності саме йому картки, на яку було здійснено переказ коштів, оскільки ним, зі свого боку, також не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних тверджень.

Строк позики за цим Договором складає 30 днів, позика має бути повернута згідно Графіку розрахунків (додаток до Договору) до 06 січня 2019 року (п.1.3 Договору позики).

Згідно графіку розрахунків до Договору позики №657434 від 07 грудня 2018 року, сукупна вартість позики складає 3376,50 грн., з яких сума по договору складає 2500,00 грн., проценти за користування кредитом складають 876,50 грн.

На підтвердження здійснення переказу коштів відповідачу, позивач надав до суду копію листа ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» про те, що відповідно до угоди на переказ коштів №ВП-180516-3 від 18 травня 2016 року, укладеної між ТОВ «Веллфін» та ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ», за дорученням ТОВ «Веллфін» на виконання заявки відповідача ОСОБА_1 було здійснено переказ коштів 07 грудня 2018 року на суму 2500,00 грн., маска картки НОМЕР_1 , код авторизації 148062, номер транзакції в системі WayForPay - а_32007472_657434.

Таким чином, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору позики, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Нормою ст. 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Доказом підтвердження отримання коштів є лист від ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» від 19 серпня 2019 року, копія якого міститься в матеріалах справи, в якому зазначається сума коштів, власник картки, маска картки, код авторизації, номер транзакції в системі.

Суд не бере до уваги заперечення відповідача щодо позову, які ґрунтуються на відповіді Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, а саме, що з інформації та копій документів, наданих ТОВ «Веллфін» на вимогу Нацкомфінпослуг, вбачаються порушення в частинні надання фінансових послуг, оскільки з листа неможливо встановити, у чому саме виразилися ці порушення, і чи впливають ці порушення на ті правовідносини, які склалися між сторонами даної справи.

Пунктом 1.5 Договору передбачено, що строк та проценти за користування позикою за Договором позики обчислюються за фактичну кількість календарних днів користування позикою на наступних умовах: протягом строку позики, встановленого пунктом 1.3 Договору, розмір основних процентів складає – 1,14% від суми позики, але не менше ніж 50 п`ятдесят гривень за перший день користування позикою; 1,14% від суми позики, щоденно, за кожен день користування позикою, починаючи з другого дня в межах строку позики, зазначеного в п.1.3 цього Договору. При цьому нарахування процентів проводиться в момент внесення Позичальником коштів на погашення позики та належних на дату погашення платежів. У разі, якщо Позичальник не повернув суму позики у строк встановлений пунктом 1.3 Договору, нарахування процентів, встановлених пунктом 1.5.1 Договору, проводиться за фактичну кількість календарних днів користування позикою та до дня повного погашення заборгованості за позикою, включаючи день погашення. Крім того, додатково до основних процентів, на вимогу позикодавця, доведену до позичальника шляхом розміщення відповідного повідомлення у особистому кабінеті, позичальник зобов`язаний сплатити 1,52% від суми позики за кожен день прострочення. При цьому нарахування процентів проводиться в момент внесення позичальником коштів на погашення позики та належних на дату погашення платежів.

Сторони досягли згоди, що повернення позики та сплата процентів за користування позикою здійснюватиметься у відповідності до умов цього договору та графіку розрахунків (пункт 3.1. Договору).

У зв`язку з порушенням позичальником строку повернення позики та процентів за користування позикою ТОВ «Веллфін» (позикодавець) заявило вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за договором позики станом на 19 серпня 2019 року в загальній сумі 17713,50 грн., з яких 2500,00 грн. - заборгованість за основною сумою позики, 7317,50 грн. - заборгованість по відсоткам згідно договору; 7896,00 грн. - заборгованість за простроченими відсотками згідно договору.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що позичальник ОСОБА_1 взяті не себе зобов`язання не виконав, у передбачений у договорі строк суму позики та нараховані проценти за користування позикою не повернув, унаслідок чого у нього перед позивачем виникла заборгованість за основним зобов`язанням, яка складається із суми позики 2500,00 грн., процентів за користування кредитом в межах строку кредитування за період з 17 грудня 2018 року по 06 січня 2019 року в сумі складають 876,50 грн.

Правові наслідки порушення грошового зобов`язання боржником визначені статтями 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов`язують його сплати суму боргу кредитору.

Таким чином, вимога позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за основним зобов`язанням, яка складається із суми позики - 2500,00 грн., процентів за користування кредитом в межах строку кредитування за період з 17 грудня 2018 року по 06 січня 2019 року в сумі 876,50 грн., є доведеною та підлягає задоволенню.

Перевіривши вимогу позивача в частині стягнення основних та прострочених процентів за користування позикою за період з 07 січня 2019 року по 19 серпня 2019 року в сумі 14337,00 грн. суд виходить з наступного.

Згідно зі ст.ст. 1046, 1049 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 та ч.1 ст. 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, провадження №14-10цс18, від 04 липня 2018 року у справі №310/11534/13-ц, провадження №4-154цс18, від 31 жовтня 2018 року у справі №202/4494/16-ц, провадження № 14-318цс18.

Так, за умовами укладеного сторонами договору позики №657434 від 07 грудня 2018 року ТОВ «Веллфін», як фінансова установа, надало позичальнику суму позики, а останній зобов`язувався повернути надану позику у повному обсязі до 06 січня 2019 року.

Таким чином, позикодавець ТОВ «Веллфін» відповідно до ст.1048 ЦК України має право на стягнення заборгованості по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування, тобто до 06 січня 2019 року. Після закінчення строку його дії у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти.

Досліджений судом розрахунок заборгованості свідчить про те, що визначена позивачем до стягнення заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування позикою в загальній сумі 14337,00 грн. включає період з 07 січня 2019 року по 19 серпня 2019 року, який виходить за межі строку кредитування.

Оскільки після закінчення строку кредитування у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти, тому заявлена позикодавцем ТОВ «Веллфін» вимога в частині стягнення з відповідача заборгованості по основних та прострочених процентах за користування позикою за період з 07 січня 2019 року по 19 серпня 2019 року є безпідставною та задоволенню не підлягає.

З огляду на викладене, суд вважає, що в даній справі є наявні правові підстави для стягнення в примусовому порядку з відповідача заборгованості, яка складається із суми позики - 2500,00 грн., процентів за користування кредитом в межах строку кредитування за період з 17 грудня 2018 року по 06 січня 2019 року в сумі 876,50 грн., що разом становить 3376,50 грн.

В іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Крім того, в силу вимог ч.2 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути понесені останнім судові витрати, які складаються із витрат по оплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 366,18 грн. (розрахунок: судовий збір, сплачений позивачем за подачу позову до суду 1921,00 грн. х суму задоволених позовних вимог 3376,50 грн. / суму заявлених позовних вимог 17713,50 грн.).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 611, 629, 1049, 1050 ЦК України, 3, 4, 11-13, 19, 247 ч.2, 223 ч.4, 259, 263, 265, 279, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_2 , місце реєстрації якого: АДРЕСА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін», яке знаходиться за адресою: 03061, м.Київ, вул. Героїв Севастополя, буд.48, код ЄДРПОУ 39952398, заборгованість за договором позики №657434 від 07 грудня 2018 року, в загальній сумі 3376 (три тисячі триста сімдесят шість) гривень 50 копійок та 366 (триста шістдесят шість) гривень 18 копійок судового збору, а всього стягнути 3742 (три тисячі сімсот сорок дві) гривні 68 копійок.

У задоволенні іншої частини позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» до ОСОБА_1 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Пологівський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Каретник Ю. М.