№ 9304616, 09.04.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Львів

09.04.2010 р.                                                                                           № 2а-7636/09/1370

Львівський окружний адміністративний суд

в складі: головуючої cудді – Потабенко В.А.

при секретарі – Білас Ю.Ю.,

за участю представників сторін:

від позивача: Барила К.В., згідно довіреності,

від відповідача: Савченко П.В., згідно довіреності,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТзОВ) "Український інвестиційний центр" до Державної податкової інспекції (далі - ДПІ) у Галицькому районі м. Львова про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в :

позов пред'явлено ТзОВ "Український інвестиційний центр" до ДПІ в Галицькому районі м Львова про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 21.10.2009 року №00064211521/0, що було прийнято на підставі акту перевірки № 2394/15-2, яким встановлено порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що ТзОВ "Український інвестиційний центр" діяло в межах чинного законодавства, а тому, оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0006421521/0 від 21.10.2009 р. було прийнято неправомірно.

В ході судового розгляду позивач уточнив позовні вимоги, а саме, крім податкового повідомлення-рішення № 0006421521/0 від 21.10.2009 р., просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення № 0004241521/0 від 18.08.2009 р., яке було прийнято на підставі акта № 1651/15-2/34606273 від 07.08.2009 року про результати невиїзної документальної (камеральної) перевірки податкової звітності з ПДВ. Свої вимоги мотивує тим, що вищевказаний акт був надісланий поштою, а саме податкове повідомлення-рішення не надсилалось. 02.12.2009 року ТзОВ "Український інвестиційний центр" скерувало до ДПІ в Галицькому районі м. Львова лист з проханням надати копію, однак відповіді на цей лист відповідачем не надано. Тому позивач був позбавлений можливості оскаржити податкове повідомлення-рішення № 0004241521/0 від 18.08.2009 р. у встановлені законодавством терміни. Відтак, і податкове повідомлення-рішення від 21.10.2009 року №00064211521/0, що було прийнято у зв'язку з ніби-то порушенням граничного строку сплати узгодженого податкового зобов’язання з ПДВ слід також визнати нечинним. Крім того, позивач вказує на те, що законодавство не обмежує право платників податків на віднесення в звітному податковому періоді до податкового кредиту сум ПДВ за податковими накладними, виписаними постачальниками в попередніх податкових періодах, але отриманими покупцями в звітному періоді, а тому висновки податкового органу про неправомірність такого включення суперечать нормам п.п. 7.5.1. п.7.5. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

В судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав, просить позов задовольнити. Додатково зазначив, що сума податкового зобов'язання, визначена податковим повідомленням-рішенням № 0004241521/0 від 18.08.2009 р. дійсно була сплачена позивачем для того, щоб уникнути в майбутньому можливого нарахування штрафних (фінансових) санкцій у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання. Однак, сплата визначеного контролюючим органом податкового зобов'язання відповідно до податкового повідомлення-рішення не скасовує можливість платника податків звернутись до суду із заявою про оскарження спірного податкового повідомлення-рішення.

В судовому засіданні представник відповідача позов не визнав з мотивів, викладених у запереченні на позов від 09.04.2010 року. Суть заперечення зводиться до наступного. ТзОВ "Український інвестиційний центр" до податкового органу подано декларацію з податку на додану вартість за червень 2009 року. Проведеною невиїзною (камеральною) документальною перевіркою встановлено порушення п.п. 7.2.3 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в наслідок чого завищено податковий кредит з ПДВ на загальну суму 4150,31 грн. та, відповідно, занижено податкове зобов’язання, яке підлягає сплаті до державного бюджету. Представник відповідача зазначає, що податкова накладна має бути отримана покупцем у звітному періоді, на який припадає дата виникнення податкових зобов'язань продавця. Платник податку, який не отримав податкову накладну, але оплатив товари та отримав їх, має право подати до податкової декларації за звітній період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту. Законом не передбачено можливості для платника податку приймати самостійне рішення щодо відстрочення реалізації своїх прав на отримання податкового кредиту після настання дати виникнення права на податковий кредит. Тобто, якщо на дату виникнення права на податковий кредит платник таким правом не скористався, вважається, що ним прийнято рішення не формувати податковий кредит з використанням зазначених сум податку. Крім того, представник відповідача зазначає, що позивач погодився з сумою донарахованого податкового зобов’язання, підписав акт та сплатив її до державного бюджету. Жодних заперечень на висновки акту перевірки не надходило, рішення податкового органу не оскаржувалось. Пізніше податковим органом з дотриманням всіх вимог чинного законодавства прийнято ще одне податкове повідомлення-рішення - від 21.10.2009 р. № 0006421521 на підставі акту від 09.10.09 № 2394/15-2 "Про результати перевірки дотримання вимог п.п. 5.3.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Вказаним актом встановлено, що в порушення вищевказаного Закону платником податків сплачено узгоджену суму податкового зобов’язання із затримкою 30 календарних днів. Як вбачається з матеріалів справи податкове повідомлення-рішення, яким платник податків визначив позивачу суму податкового зобов’язання отримано 20.08.09 року та в передбачені Законом строки не погашено, у зв’язку з чим податковим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 21.10.2009 року №00064211521/0 про нарахування штрафу. Враховуючи наведене, представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити, враховуючи наступне.

Судом досліджено письмові докази, наявні в матеріалах адміністративної справи.

07 серпня 2009 року Державною податковою інспекцією в Галицькому районі м. Львова проведено документальну (камеральну) перевірку податкової звітності з податку на додану вартість ТзОВ "Український інвестиційний центр" за червень 2009 року. Перевіркою встановлено, що до складу податкового кредиту в податковій декларації за червень 2009 року включено податкові накладні за серпень, вересень та жовтень 2008 року. За наслідками перевірки складно акт № 1651/15-2/34606273 від 07.08.2009 р. /а.с. 26-29/, висновками якого встановлено завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 4150,31 грн. та, відповідно, заниження податкового зобов’язання, яке підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 4150,31 грн.

На підставі акту № 1651/15-2/34606273 від 07.08.2009 р. ДПІ в Галицькому районі м. Львова винесено податкове повідомлення-рішення № 0004241521/0 від 18.08.2009 р., яким позивачу визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 4150,31 грн. та нараховано штрафні санкції на суму 207,52 грн., всього на суму 4357,83 грн.

Актом від 09.10.209 року № 2394/15-2 про результати перевірки дотримання вимог п.п.5.3.1. п.5.3. ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" /а.с. 24-25/ встановлено несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов’язання за платежем ПДВ із затримкою до 30 календарних днів.

На підставі вищевказаного акта 21.10.2009 року ДПІ в Галицькому районі м. Львова винесла податкове повідомлення-рішення № 0006421521/0, яким зобов’язала позивача сплатити штраф в розмірі 10 % від суми узгодженого податкового зобов’язання, сплаченого із затримкою, в розмірі 411,53 грн. /а.с. 5/.

          На підтвердження правомірності заявленого податного кредиту позивачем подано копії податкових накладних та докази оплати вартості товарно-матеріальних цінностей /а.с.59-68/. Обставини реальності і товарності господарських операцій, оплати вартості отриманих товарно-матеріальних цінностей відповідачем не заперечувались, спір щодо правильності оформлення податкових накладних та щодо арифметичних обрахунків між сторонами відсутній. Відтак, вказані обставини доведенню не підлягають.

Відповідно до п.7.3.1. п.7.3. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, з наступними змінами та доповненнями /далі - Закон № 168/97-ВР/, датою виникнення податкових зобов’язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

-          або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти –дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої –дата індексації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

-          або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) –дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

У відповідності до п.п.7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону № 168/97-ВР, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чеку) –в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платника податку товарів (робіт, послуг). При цьому будь-які обмеження в часі щодо реалізації права платника податку на податковий кредит законом № 168/97-ВР не передбачено.

          Згідно п.п. 7.2.3. п.7.2. ст.7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов’язань продавця у двох примірниках. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Відповідно до п.п. 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону № 168/97-ВР, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

З системного аналізу даних норм вбачається, що законодавцем визначена дата виникнення права на формування податкового кредиту тобто початок перебігу строку виникнення права, як можливості такого платника податку на його використання. Натомість будь-якого обов’язку відображення такого кредиту, в тому числі і у відповідному звітному періоді його виникнення, та наслідків невиконання такого обов’язку для платника закон не містить, а тому суд не приймає посилання ДПІ в Галицькому районі м. Львова на те, що чинне законодавство не передбачає можливості для платника приймати самостійне рішення щодо відстрочення реалізації своїх прав на отримання податкового кредиту після настання дати виникнення права на податковий кредит.

В судовому засіданні представник відповідача послався на те, що якщо на дату виникнення права на податковий кредит платник податків таким правом не скористався, то вважається, що ним прийнято рішення не формувати податковий кредит з використанням зазначених сум податку.

Суд вважає, що така позиція податкового органу знаходиться поза межами змісту п.п. 7.2.3 та 7.5.1. ст.7 Закону № 168/97-ВР та є довільним їх трактуванням, що призвело у даному випадку до необґрунтованого збільшення позивачеві податкового зобов’язання з податку на додану вартість у червні 2009 року.

У відповідності до п. 1 ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на те, що правом прийняття, зміни та доповнення законів відповідно до Конституції України наділена лише Верховна Рада України, а функції та права ДПІ в Галицькому районі м. Львова чітко визначені ст.ст. 8, 11 Законом України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 р. № 510-ХІІ, то трактування відповідачем норм Закону України "Про податок на додану вартість", яке викладене в акті перевірки, за своєю правовою природою є доповненням цього закону, що знаходиться поза межами компетенції податкового органу.

Відповідно до п. 5.1 Закону України "Про погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ, податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону ) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Представник відповідача з запереченнях на позовну заяву вказує, що позивачем задекларовано суму податкового кредиту з ПДВ не в період виникнення податкового зобов’язання продавця, в тому числі в порушення Розпорядження КМУ від 17.07.2009 року № 838-р.

Згідно Розпорядження КМУ від 17.07.2009 року № 838-р, чинного на момент складання акту перевірки та винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0004241521/0 від 18.08.2009 р., з метою реалізації положень Закону України "Про податок на додану вартість" Державній податковій адміністрації Кабінетом Міністрів України доведена необхідність під час адміністрування податку на додану вартість при проведенні камеральних перевірок показників податкової звітності з податку на додану вартість враховувати, що коригування або уточнення платником податку показників декларації, пов’язане з несвоєчасним включенням сум податкової накладної до складу податкового зобов’язання або податкового кредиту, за відповідний звітний податковий звітний період є виправданим у разі, коли воно здійснюється протягом двох місяців з дати настання граничного строку подання відповідної декларації

У відповідності до ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Суд на підставі ст.9 КАС України не приймає до уваги посилання податкового органу на невиконання позивачем Розпорядження КМУ від 17.07.2009 р. № 838-р, оскільки вказаний підзаконний нормативно-правовий акт не роз’яснює, а фактично змінює та доповнює положення Закону України "Про податок на додану вартість", з огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними нормативно-правовими актами та відсутності компетенції в Кабінету Міністрів України своїми розпорядженнями вносити зміни в закони, чи будь-яким чином, на власний розсуд доповнювати їх зміст. Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0004241521/0 від 18.08.2009 р. є обґрунтованими.

Судом не береться до уваги твердження позивача про те, що позивач підписав акт перевірки № 1651/15-2/34606273 від 07.08.2009 р. без зауважень, та те, що сума основного зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій згідно податкового повідомлення-рішення № 0004241521/0 від 18.08.2009 р. сплачена позивачем в повному обсязі, оскільки Законом № 2181 прямо передбачено право платника податків оскаржити податкове зобов'язання в адміністративному чи судовому порядку у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення.

Щодо стосується визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 00006421521/0 від 21.10.2009 р., то суд вважає, що його слід скасувати, оскільки воно прийнято у зв'язку з несвоєчасною сплатою суми податкового зобов'язання, визначеного згідно податкового повідомлення-рішення № 0004241521/0 від 18.08.2009 р., яке за результатом розгляду справи суд вважає таким, що винесене з порушенням норм чинного законодавства і таким, що підлягає скасуванню.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п.п. 5.3.1. п. 5.1. ст. 5 Закону № 2181-ІІІ, у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження. Однак, доказів скерування та отримання ТзОВ "Український інвестиційний центр" податкового повідомлення-рішення представником відповідача не подано.

Враховуючи наведене, позов слід задовольнити повністю.

Відповідно до приписів ст. 94 КАС України, позивачу слід присудити з Державного бюджету України судові витрати, що підтверджені відповідною квитанцією про сплату судового збору, в сумі 3,40 грн.

Керуючись ст.ст. 7-14, 18, 19, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

          позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення, прийняте Державною податковою інспекцією в Галицькому районі м. Львова № 0004241521/0 від 18.08.2009 року.

Скасувати податкове повідомлення-рішення, прийняте Державною податковою інспекцією в Галицькому районі м. Львова № 0006421521/0 від 21.10.2009 року.

Стягнути з Державного бюджету України в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Український інвестиційний центр" 3,40 грн. судових витрат.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлений 14.04.2010 року.

Суддя                                                             Потабенко Варвара Анатоліївна