№ 9303686, 22.04.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2010 р.                                                                       справа № 2а-5402/10/0570

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Крилової М.М.

при секретарі                                                  < Призвище секретаря >

при секретарі                     Гумуржи Т.В.

ВСТАНОВИВ:

Кіровська об’єднана державна податкова інспекція звернулась до суду із адміністративним позовом до Підприємства Жданівської виправної колонії №3 Управління Державного департаменту з питань виконання покарань в Донецькій області про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу, посилаючись на наявність за відповідачем податкового боргу з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на загальну суму 1252,67 грн.

Позивач посилається на пп. 3.1.1. ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідно до якого активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Просить стягнути суму заборгованості у загальному розмірі 1252,67 грн.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, про час та місце судового засідання був повідомлений, причин неявки суду не повідомив. Заяв про відкладення розгляду справи від нього не надходило. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю позивача на підставі наявних у справі доказів.

Відповідач в судове засідання не з’явився та надіслав заяву про повне визнання позовних вимог. Відповідно до ч.3 ст.112 КАС України у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Підстав для неприйняття судом визнання адміністративного позову не встановлено. Таке визнання позову не суперечить закону і не порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно пункту 1 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та пункту 1.16 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі – Закон) державна податкова інспекція в межах своєї компетенції, визначеної законодавством, здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування податків і зборів (обов’язкових платежів) та погашенням податкових зобов’язань чи податкового боргу. Вичерпний перелік контролюючих органів визначається статтею 2 цього Закону.

Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції (підпункт 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»).

Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Аналіз зазначених норм законодавства свідчить, що Кіровська об’єднана державна податкова інспекція, звернувшись до суду з позовом про стягнення податкового боргу за рахунок активів платника податків, реалізувала свої владні управлінські функції і виступила як суб’єкт владних повноважень.

Відповідач Підприємство Жданівської виправної колонії №3 Управління Державного департаменту з питань виконання покарань в Донецькій області зареєстроване як юридична особа 09.06.2000 року, на податковий облік до Кіровської об’єднаної державної податкової інспекції взяте 01.10.1992 року.

Як вбачається з матеріалів справи, за відповідачем рахується податковий борг з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на загальну суму 1252,67 грн., який виник внаслідок наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України від 11 грудня 1991 року N 1963-XII "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів", платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є юридичні особи, які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.

Відповідно до статті 6 Закону України від 11 грудня 1991 року N 1963-XII "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів обчислюється юридичними особами на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів станом на 1 січня поточного року. Обчислення податку з власників наземних транспортних засобів провадиться виходячи з об'єму циліндрів або потужності двигуна кожного виду і марки транспортних засобів, а податку з власників водних транспортних засобів - виходячи з довжини транспортного засобу за ставками, зазначеними у статті 3 цього Закону.

Юридичні особи на основі бухгалтерського звіту (балансу) у строки, визначені законом для річного звітного періоду, подають відповідному органу державної податкової служби за місцем реєстрації транспортних засобів розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на поточний рік за формою, затвердженою центральним податковим органом України.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України від 11 грудня 1991 року N 1963-XII "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується юридичними особами - щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом.

Так, на підставі акту перевірки № 152/17/08679824 від 27.02.2008 року позивачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 00006017/0 від 27.02.2009 року, згідно з яким відповідачеві було визначено податкове зобов'язання за штрафними санкціями в сумі 1252,67 грн., яке належним чином вручене відповідачу, що підтверджується підписом уповноваженого представника відповідача на корінці зазначеного податкового повідомлення-рішення та не оскаржені відповідачем у порядку, встановленому пунктом 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Підставою для визначення сум штрафу став підпункт 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобов’язань з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

Визначаючи правомірність нарахування позивачем штрафу за затримку граничних строків сплати податкових зобов’язань, слід взяти до уваги положення підпункту 17.1.7. п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» який передбачає, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.

Факти прострочки та кількість днів прострочки сплати узгоджених податкових зобов’язань встановлені позивачем на підставі акту перевірки № 152/17/08679824 від 27.02.2008 року, а саме податкове зобов’язання у сумі 2505,34 грн. сплачено відповідачем із затримкою 1477 календарних днів.

Враховуючи, що матеріалами справи доводиться допущення відповідачем затримки граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобов’язань, застосування податковим органом до відповідача штрафних санкцій податковим повідомленням-рішенням № 00006017/0 від 27.02.2009 року є правомірним.

Згідно пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим у день отримання таким платником податків податкового повідомлення.

Згідно п. 5.4.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею (тобто протягом 10 календарних днів після подання податкової декларації чи з дня отримання податкового повідомлення-рішення), визнається сумою податкового боргу платника податків.

Таким чином, відповідач має податковий борг у загальному розмірі 1252,67 грн.

З метою погашення податкового боргу позивачем відповідачу було направлено першу податкову вимогу № 1/5 від 24.10.2001 року та другу податкову вимогу № 2/62 від 06.12.2001 року, які належним чином вручені відповідачу.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про систему оподаткування» відповідальність за своєчасність сплати податків і зборів і додержання Законів про оподаткування несуть платники податків і зборів відповідно до Законів України.

Відповідно до п.п. 1.2., 1.3. ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання – це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом; податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк.

Суми податкових зобов’язань відповідачем не сплачені та, відповідно до розрахунку стягуваної суми по справі, наданого позивачем, податкова заборгованість відповідача складає у загальному розмірі 1252,67 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути податковий борг у загальному розмірі 1252,67 грн.

Відповідно до ч.4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не підлягають стягненню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 8, 9, 10, 11, 94, 159, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Кіровської об’єднаної державної податкової інспекції до Підприємства Жданівської виправної колонії №3 Управління Державного департаменту з питань виконання покарань в Донецькій області про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу – задовольнити повністю.

Стягнути з Підприємства Жданівської виправної колонії №3 Управління Державного департаменту з питань виконання покарань в Донецькій області податковий борг з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 1252,67 грн. до державного бюджету на бюджетний рахунок одержувача 33212807700050, код платежу 12020100, код ЗКПО 34686626, одержувач Кіровське відділення Держказначейства в установі банку УДК у Донецькій області, МФО 834016.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                       Крилова М.М.