Постановление суда № 93028921, 23.11.2020, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/130/837/2020

130/2121/20

У Х В А Л А

23.11.2020 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Сенько Л.Ю.,

за участі секретаря Даніловської А.С.,

представника позивача – адвоката Матюха В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Жмеринка у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства соціальної політики України та Фонду соціального захисту інвалідів України про визнання незаконним звільнення з посади, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

Представник позивача – адвокат Сидоренко В.А. звернувся до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області з даною позовною заявою в якій просив: визнати незаконними підстави дострокового припинення Контракту №2 від 16 травня 2019 року, укладеного між ОСОБА_1 та Міністерством соціальної політики, які зазначені в доповідній записці заступника Міністра соціальної політики Музиченка В.В. від 31 липня 2020 року №83/0/229-20 та в листі Міністерства соціальної політики України від 03 серпня 2020 року №11109/0/2-20; визнати незаконним звільнення ОСОБА_1 з посади директора Фонду соціального захисту інвалідів; скасувати наказ Міністерства соціальної політики України від 14 серпня 2020 року №49кс «Про припинення терміну дії контракту з ОСОБА_1 »; поновити ОСОБА_1 на посаді директора Фонду соціального захисту інвалідів; допустити негайне виконання рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на посаді директора Фонду соціального захисту інвалідів; стягнути з Фонду соціального захисту інвалідів на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 18 серпня 2020 року до 15 вересня 2020 року у розмірі 21 222 грн. 49 коп., а також за період з 16 вересня 2020 року до ухвалення судом рішення про задоволення даного позову із розрахунку 731,81 грн. за кожен день вимушеного прогулу; стягнути з Міністерства соціальної політики України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 300 000 грн.; стягнути з Міністерства соціальної політики України на користь ОСОБА_1 судові витрати.

Ухвалою від 09.10.2020 відкрито провадження у даній справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою від 28.10.2020 перейдено до розгляду даної справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін у судове засідання для розгляду справи по суті на 20.11.2020.

02.11.2020 до суду надійшла заява уповноваженої особи на здійснення самопредставництва Мінсоцполітики О.Вербицького проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження враховуючи те, що ціна позову становить 300 000 грн. без врахування суми вимушеного прогулу, дана справа не є малозначною та не підлягає розгляду в порядку спрощеного провадження, адже виходячи з вимог статті 19 ЦПК України ціна позову перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 219 700 грн. Ціна позову перевищує встановлений ЦПК України розмір, сума є непідтвердженою та необґрунтованою. Для Мінсоцполітики дана справа є значимою, адже за результатами проведеного аудиту було встановлено низку порушень з боку ОСОБА_1 , як директора Фонду соціального захисту інвалідів у зв`язку із чим і було припинено дію контракту. У разі розгляду справи у прядку спрощеного позовного провадження та задоволення позовних вимог щодо поновлення позивача на посаді директора не досліджуючи всіх обставин справи та не вчиняючи відповідних процесуальних дій, що можливо у загальному позовному провадженні, буде порушуватись принцип змагальності сторін та рівності усіх учасників судового процесу. Надані позивачем копії листів, наказів, інших документів Мінсоцполітики, Фонду соціального захисту інвалідів, що можуть слугувати предметом доказування повинні бути належним чином засвідчені органом видання (для їх прийняття судом) та прокоментовані у судовому засіданні для повного та всебічного встановлення обставин. Просив дану цивільну справу розглянути за правилами загального позовного провадження та призначити дату підготовчого судового засідання про що повідомити учасників судового процесу.

Представник Фонду соціального захисту інвалідів Кирилов О.В. в наданому до суду відзиві на позовну заяву просив розгляд справи №130/2121/20 здійснювати без участі представника Фонду соціального захисту інвалідів.

Представник позивача – адвокат Матюха В.В. заперечив щодо задоволення клопотання проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження вказав, що дана справа повинна розглядатися в спрощеному провадженні, так як виникає з трудових відносин.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження враховуючи таке.

Відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, серед іншого, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Стаття 12 Цивільного процесуального кодексу України гарантує те, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У пункті 30 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи «Щодо якості судових рішень» міститься положення, згідно з яким дотримання принципів змагальності та рівності сторін є необхідними передумовами сприйняття судового рішення як належного сторонами, а також громадськістю.

Так, у справі «Салов проти України» (заява №65518/01, п. 87) Суд зробив висновок, що принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу («Руїс-Матеос проти Іспанії» (Ruiz-Mateos v. Spain), заява №12952/87, п. 63).

У справі «Лазаренко та інші проти України» (№70329/12, п. 37) Суд нагадує, що принцип змагальності та принцип рівності сторін, які тісно пов`язані між собою, є основоположними компонентами концепції «справедливого судового розгляду» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, невід`ємними частинами права на суд необхідно розглядати, зокрема, такі вимоги, як змагальність процесу (Екбатані проти Швеції (Ekbatani v. Sweden), заява №10563/83, п. 24-33) та право на ефективну участь (T. проти Сполученого Королівства (T. v. the United Kingdom), заява №24724/94, п. 83-89).

Таким чином, принцип змагальності спільно з принципом рівності є одним з основних елементів поняття «право на справедливий суд», що гарантоване Конвенцією.

Верховний Суд у постанові від 3 жовтня 2018 року у справі №134/18/13-ц, виходив також з того, що у пункті 1 статті 6 Конвенції гарантується «процесуальна» справедливість, тобто змагальні провадження, у процесі яких у суді на рівних засадах заслуховуються аргументи сторін (рішення «Star Cate Epilekta Gevmata and Others v. Greece» №54111/07); справедливість проваджень завжди оцінюється їх розглядом загалом для того, щоб окрема помилка не порушувала справедливість усього провадження (рішення «Mirolubovs and Others v. Latvia», №798/05, №103).

Відповідно до ст. 237-1 Кодексу законів про працю України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

КЗпП не містить будь-яких обмежень чи виключень для компенсації моральної шкоди в разі порушення трудових прав працівників, компенсація завданої моральної шкоди не поглинається самим фактом відновлення становища, яке існувало до порушення трудових правовідносин, шляхом поновлення на роботі, а має самостійне юридичне значення.

Відповідне положення міститься у постанові КЦС ВС від 13 серпня 2020 року у справі № 127/16375/19.

Поняття моральної шкоди, підстави та порядок визначення розміру грошового відшкодування визначається Цивільним кодексом України.

Відповідно до п.п.1, 2 ч.1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин.

Відповідно до ч. 4 ст. 277 ЦПК України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Відповідно до ч. 6 ст. 277 ЦПК України, якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі.

Частиною 1 ст.196 ЦПК України передбачено, що в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

Судом встановлено, що відповідач – Міністерство соціальної політики України, в строки передбачені ч. 4 ст. 277 ЦПК України, звернулося до суду з клопотанням про перехід з спрощеного в загальне позовне провадження, яке суд вважає обґрунтованим.

Виходячи з позовних вимог позивача судом встановлено, що крім трудових правовідносин виникли цивільні правовідносини в частині стягнення моральної шкоди в розмірі, що перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому не є малозначними, в зв`язку з чим суд не приймає заперечення представника позивача.

Зважаючи на значення справи для сторін, враховуючи складність справи, суб`єктний склад, обсяг та характер доказів, які необхідно дослідити, одна із позовних вимог не є малозначною та з метою об`єктивного та повного розгляду справи, також дотриманням конституційного принципу змагальності сторін та з врахуванням вищезазначеної практики Європейського суду, забезпечення права на справедливий суд, суд вважає що клопотання відповідача підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст. 12, 196, 258 ,260, 261, 274, 277 ЦПК України, ст. 237-1 Кодексу законів про працю України, суд

у х в а л и в :

Перейти від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду за правилами загального позовного провадження по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства соціальної політики України та Фонду соціального захисту інвалідів України про визнання незаконним звільнення з посади, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Розгляд справи розпочати зі стадії відкриття провадження у справі.

Призначити підготовче засідання на 21 грудня 2020 року о 10:00 год. в приміщенні Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області.

Невідкладно надіслати копію даної ухвали сторонам.

В підготовче засідання викликати сторони.

Встановити відповідачам строк терміном в п`ятнадцять днів із дня отримання ухвали про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, протягом якого вони мають право подати відзив на позовну заяву, з урахуванням вимог статті 178 ЦПК України.

Копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. У разі ненадання відповідачами відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Встановити позивачу строк терміном в п`ять днів із дня отримання відзиву, протягом якого позивач має право подати відповідь на відзив.

Копія відповіді на відзив та доданих до неї документів повинна бути надіслана (надана) відповідачам одночасно з надісланням (наданням) відповіді на відзив до суду.

Встановити відповідачам строк терміном в п`ять днів із дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, до якого застосовуються правила, встановлені частинами третьою - п`ятою ст.178 ЦПК України.

Копія заперечення на відповідь на відзив та доданих до неї документів повинна бути надіслана (надана) позивачеві одночасно з надісланням (наданням) заперечення на відповідь на відзив до суду.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя