Постановление суда № 93025253, 12.11.2020, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 2-105/2010

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2020 року смт. Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Бочарова А.І.,

при секретарі Сірман Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Овідіополь заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія»» про заміну сторони у справі, шляхом заміни стягувача його правонаступником по цивільній справі № 2-105/2010 за позовом ПАТ «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

05 листопада 2020 року заявник звернувся до суду з вищевказаною заявою, в якій просив суд замінити стягувача Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» у виконавчому провадженні на його правонаступника – ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» у справі 2-105/2010 за позовом ПАТ «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором №05/08/2008/840-К/522 від 08.08.2008 року.

Заявник в судове засідання не з`явився, разом із позовом просив розглянути заяву без його участі, заяву підтримує, просить задовольнити.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає заяву обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 12 липня 2010 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» борг за кредитними договором № 05/08/2008/840-К/522 від 08.08.2008 року у розмірі 1 820 212,28 коп, а також стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 1700 грн. сплаченого державного мита та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

08.04.2020 року між АТ «Комерційний банк «Надра» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» було укладено Договір №GL3N016222 про відступлення права вимоги, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором №05/08/2008/840-К/522 від 08.08.2008 року перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія».

Таким чином, ПАТ «Комерційний банк «Надра» вибуло з правовідносин, що виникли за кредитним договором, а ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» набуло всіх прав кредитора за основними договорами

З наведених підстав, заявник просить суд, замінити стягувача Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» у виконавчому провадженні на його правонаступника – Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» у справі № 2-105/2010 за позовом ПАТ «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

Приписами ч.І ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження - це завершальна стадія судового провадження.

Відповідно до п.1 ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 N 14 зазначено, що рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод, та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права.

Після набрання законної сили відповідним судовим рішенням, воно підлягає обов`язковому виконанню сторонами справи, які, виходячи із суті такого рішення, набувають процесуального статусу стягувача та боржника, а у разі відсутності добровільного виконання судового рішення боржником - вчиняються дії щодо його примусового виконання у спосіб та в порядку, що визначені, зокрема Законом України «Про виконавче провадження», зокрема ініціювання відкриття виконавчого провадження, тощо.

Закон України «Про виконавче провадження» визначає умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до висновку Верховного суду України, викладені в постанові судової палати у цивільних справах Верховного суду України від 20.11.2013 року у справі № 6-122цоП згідно яких, заміна сторони виконавчого провадження відбувається на будь-якій стадії судового процесу тоді як виконавче провадження - його завершальна стадія.

Так, слід зауважити, що процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з вибуттям правопопередника після постановлення щодо нього судового рішення і заміни його правонаступником, тобто підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва, в тому числі, й у виконавчому провадженні, є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Після набрання законної сили рішення суду підлягає виконанню сторонами справи, які набувають статусу стягувача та боржника, а у разі відсутності добровільного виконання судового рішення боржником вчиняються дії щодо його примусового виконання, зокрема ініціювання відкриття виконавчого провадження.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Відповідно до ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд за поданням державного виконавця або за заявою сторони замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Заміна сторони правонаступником може відбуватись як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

Аналогічна позиція міститься у постанові Верховного суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі від 21 березня 2018 року по справі №6-1355/10, провадження № 61-12076св18.

Суд, повно, об`єктивно та всебічно дослідивши матеріали справи, керуючись діючим законодавством, вважає заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 442 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» про заміну сторони у справі, шляхом заміни стягувача його правонаступником по цивільній справі № 2-105/2010 за позовом ПАТ «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Замінити стягувача Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» (код ЄДРПОУ: 20025456) на його правонаступника – Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» (код ЄДРПОУ: 38750239), у справі № 2-105/2010 за позовом ПАТ «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її ухвалення.

Суддя А.І. Бочаров