Постановление суда № 92925656, 17.11.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/11868/20

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

17 листопада 2020 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Крегул М.М., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , до ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні відповідача Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради , про визнання будівництва самочинним,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні відповідача Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради , про визнання будівництва самочинним.

Статтями 175, 177 ЦПК України визначено вимоги до змісту та форми позовної заяви, документів, що додаються до позовної заяви, обов`язок дотримання яких покладається на позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Дана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки, подана без додержання вимог, викладених у ст. 175 ЦПК України, а саме не містить: відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору (ч. 6 ст. 175 ЦПК України); зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що за час проведення самочинного будівництва Позивачу 1,2 та 4 були пошкоджені суміжні паркани про що було повідомлено Ужгородський міський відділ національної поліції , однак, яких небудь доказів про таке звернення позивачами до позовної заяви не надано .

З прохальної частини позовної заяви також вбачається, що така містить вимогу про витребування з управління державного архїітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської ради оригіналів звернень (заяв) усіх доданих до звернення (заяв) документів та матеріалів, в тому числі проектів, технічних погоджень , умов необхідних служб, планів, проекту реконструкції, експертних звітів, тощо, видачі дозволів на виконання будівельних робіт від 03.07.2020р. №112201850566 з реконструкції адміністративної будівлі офісно-житловий комплекс за адресою у АДРЕСА_1 .

Так, відповідно до п. 3 ст.177 ЦПК України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо.

З прохальної частини позовної заяви також вбачається, що така містить вимогу про заборону відповідачу та будь-якій іншій особі проводити будівельні роботи з реконструкцією адміністративної будівлі під офісно-житловий комплекс , що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 .

Однак, відповідно до ч.1ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до роз`яснень Постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідного виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовними вимогами. Тобто, наявність ризику вчинення будь-якою особою дій, які в подальшому зможуть призвести до неможливості виконання відповідного судового рішення, має бути не ілюзорним, а підтверджуватись доказами, які б давали сторонньому незалежному спостерігачу зробити висновок про реальність такого ризику. Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Зустрічне забезпечення позову покликане забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.

З аналізу вищевказаних положень цивільно-процесуального законодавства слідує, що під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом на прохання осіб, які беруть участь у справі, передбачених заходів, спрямованих на реальне виконання майбутнього рішення.

Всупереч вищенаведеному, вимоги про забезпечення позову та витребування доказів викладена у самій позовній заяві, а не, як того вимагає ст.151 ЦПК та передбачено п.3 ст.177 ЦПК України та не містить, як пропозиції заявника щодо застосування зустрічного забезпечення відповідно до вимогст. 154 ЦПК України, так і не містить обґрунтування необхідності забезпечення позову; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Так, наявність або відсутність підстав для застосування ст. 154 ЦПК України визначається виключно судом на підставі наданих йому пропозицій та доказів.

Відповідно до ч.9 ст.153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу. Однак, заяву про забезпечення позову, витребування доказів, тощо, як вбачається з матеріалів справи окремо від позовної заяви позивачем до суду не подано.

Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи наведене, вважаю, що до даної позовної заяви слід застосувати правила ч. 1 ст. 185 ЦПК України та залишити без руху, надавши позивачеві строк для усунення вказаних недоліків шляхом подання до суду належним чином оформленої позовної заяви (у новій редакції) з усуненими недоліками, її копії для учасників справи.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , до ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні відповідача Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради, про визнання будівництва самочинним – залишити без руху.

Надати позивачам строк для усунення вказаних у даній ухвалі недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, роз`яснивши при цьому, що в разі не усунення у визначений строк недоліків позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачам . Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області М.М. Крегул