Решение № 92799772, 12.11.2020, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/713/20 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Мир" до Чорноморської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA 508000/2020/000016/2 від 21.12.2019 р.,

встановив:

I. Зміст позовних вимог

30 липня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Строй Мир" (надалі - позивач, ТОВ "Строй Мир") звернувся до суду з позовом до Чорноморської митниці Держмитслужби (надалі - відповідач, Митниця), у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Чорноморської митниці Держмитслужби України № UA 508000/2020/000016/2 від 21.12.2019 р. про коригування митної вартості товарів.

II. Позиція позивача та заперечення відповідача

Вказані вимоги позивач обґрунтовує тим, що з метою митного оформлення отриманого згідно контракту № CH-UA-18/03/12 від 12.03.2018 р. , укладеного з компанією - продавцем GUANGZHOU HUASHEN HARDWARE., CO LTD, на умовах поставки FOB SHANGHAI позивачем у відповідності до статей 57-58 Митного кодексу України самостійно за ціною контракту визначено митну вартість товарів в сумі 3 713,20 дол. США. На підтвердження числових значень складових митної вартості товару позивачем було надано до митного органу всі необхідні та достатні документи, передбачені частиною 2 статті 53 Митного кодексу України, які чітко ідентифікували товари та містили всі відомості складових митної вартості товарів. Проте, в порушення норм Митного кодексу України відповідач безпідставно прийняв оскаржуване рішення та неправомірно застосував резервний метод визначення митної вартості товару, що зумовило позивача надмірно сплатити суму ПДВ - 6 349,04 грн. та суму мита 2 885,92 грн. Позивач наголошує, що обставини, на які відповідач вказує в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості, жодним чином не спростовують митної вартості, яка була зазначена позивачем у поданій митній декларації і не є підставою для коригування такої митної вартості. Крім того, оскаржуване рішення відповідача не містить конкретних обставин, які викликали відповідні сумніви, а також причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, оскільки митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженим.

27.07.2020 року відповідач надав до суду відзив на позов, яким заперечує проти задоволення позову, оскільки подані позивачем на підтвердження заявленої митної вартості товару за митною декларацією № UA508040/2019/100454 документи достовірно не підтвердили відомості про митну вартість товару та складові митної вартості ( фактурна вартість, транспортні витрати та витрати на страхування), що знайшло своє відображення у графі 33 оскаржуваного рішення. Враховуючи, що позивачем не було виконано вимог митного органу щодо надання документів, необхідних для застосування основного методу визначення митної вартості товару, відповідно до вимог статті 64 Митного кодексу України митним органом було скориговано заявлену позивачем митну вартість товару за резервним методом на підставі інформації, наявної у митного органу та правомірно прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA 508000/2020/000016/2 від 21.12.2019 р.

III. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 23.03.2020 року позовну заяву було залишено без руху.

07.07.2020 р. позивачем усунуто недоліки позову.

Ухвалою суду від 08.07.2020 р. відкрито провадження у справі за правилами за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, якою передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі. (ст. 258 КАС України).

Згідно з частиною 2 статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.

Частиною 4 ст. 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

02.04.2020 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким розділ VI "Прикінцеві положення" КАС України доповнено пунктом 3 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

17.07.2020 набув чинності Закон України № 731-IX від 18 червня 2020 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким передбачено, що процесуальні строки, які були продовжені у зв`язку зі встановленням карантину (відповідно Закону № 540-IX від 30 березня 2020 року) закінчуються через 20 днів, тобто 06.08.2020 року.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 12.03.2018 р. між продавцем компанією GUANGZHOU HUASHEN HARDWARE., CO LTD (Китай) та покупцем ТОВ "Строй Мир" укладено контракт № CH-UA-18/03/12, відповідно до якого продавець зобов`язується на умовах FOB SHANGHAI продати, а покупець оплатити та прийняти товар.

На виконання умов вказаного контракту позивач отримав товар, у т.ч. фурнітура меблева з недорогоцінних металів: полкотримач меблевий, не містять в своєму складі передавачі або передавачі та приймачі, загальною кількістю 150 тис.шт. ( надалі - Товар № 4).

З метою здійснення митного оформлення вказаного товару, позивачем через представника ФОП ОСОБА_1 до сектору митного оформлення митного поста "Херсон - центральний " Чорноморської митниці Держмитслужби 20.12.2019 р. було подано митну декларацію № UA508040/2019/100454, відповідно до якої митна вартість товарів визначена позивачем за ціною контракту 3 713,20 дол. США.

Разом із митною декларацією, позивачем до митного оформлення були подані наступні документи:

- пакувальний лист б/н від 25.10.2019 р.;

- рахунок-фактура (інвойс) №2019/10 від 25.10.2019 р.;

- коносамент № NBS19100738B від 30.10.2019 р.;

- автотранспортна накладна № 340214 від 11.12.2019 р.;

- сертифікат на походження товару №G16140001913715 від 17.12.2019 р.;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) № CH-UA-18/03/12 від 12.03.2018 р.;

- доповнення до контракту№9 від25.10.2019 р.;

- довідка про транспортні витрати № 1959 від 05.12.2019 р.;

- рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги №327134 від 05.12.2019 р.;

- договір про надання транспортно-експедиційних послуг №0012-Т/18 від 06.03.2018р.

Під час перевірки митної декларації та вказаних документів спрацювала автоматична система аналізу та управління ризиками щодо можливого заниження митної вартості та у зв`язку з тим, що подані документи містять розбіжності та невідповідності позивачу було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 2) якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 3) документи, що підтверджують вартість перевезення; 4) додатки до зовнішньоекономічного договору (контракту) у разі їх наявності; 5) копію митної декларації країни відправлення; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

У відповідь на повідомлення митного органу стосовно надання додаткових документів, позивачем додатково було надано комерційну пропозицію та прайс - лист.

У зв`язку з ненаданням позивачем витребуваних документів для підтвердження заявленої митної вартості Чорноморською митницею Держмитслужби прийнято рішення від 21.12.2019 року № UA508000/2019/000016/2 про коригування митної вартості, яким було відкоригована митна вартість товару № 4 з розрахунку 4,07 дол. США за одиницю кг. та склала 1 556,78 дол. США. Даний товар випущено у вільний обіг із застосуванням фінансових гарантій на суму переплати митних платежів відповідно до розділу Х Митного кодексу України.

Не погоджуючись з даним рішенням митного органу, яке призвело до додаткових витрат з боку позивача при сплаті митних платежів на суму 9 234,96 грн., позивач звернувся до суду з даним позовом.

V. Норми права, які застосував суд

Порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної митної політики, становлять митну справу, як це передбачено у статті 7 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI ( надалі - МК України), яким передбачено, зокрема, -

- митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. ( стаття 49);

- митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу ( частина перша статті 51);

- декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації (частина 2 ст. 52);

- документами, які підтверджують митну вартість товарів є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина ч. 3 ст. 53).

- у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (частина 3 ст. 53)

- у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію) (частина 4 ст. 53).

- контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу ( частини 1 - 3 статті 54).

- орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (пункт 1 частини 4 статті 54)

- орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів тощо (частина 5 ст. 54).

- орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина 6 статті 54).

- декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів (частина 5 статті 55).

- основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частини 2-6 статті 57).

- митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частини 4-5 статті 58).

- кожна особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси. ( частина 1 статі 24).

VI. Оцінка суду

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що обов`язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Як вбачається зі змісту графи 33 оскаржуваного рішення, підставою для коригування заявленої декларантом митної вартості товару є подання останнім не всіх документів для підтвердження митної вартості, а документи надані для підтвердження митної вартості містять розбіжності, а саме,

- в рахунку на компенсацію вартості перевезення № 327134 від 05.12.2019 від ТОВ "Глобал Оушен Лінк" присутні витрати за транспортно-експедиторські послуги за межами митного кордону України, які не включені до митної вартості товару, що суперечить п. 5 ч. 10 ст. 58 Митного Кодексу України;

- за інформацією фрахтового брокера IMEXTRANS (www.sea- freight.com.ua/ru/price) вартість доставки 20-футового контейнера (20DV) до митного кордону України (порти Великої Одеси - Чорноморськ / Одеса ) з порту Shanghai (Китай), становить від 900 доларів США. Проте, у митниці наявні рахунки (№327135 від 05.12.2019; № 327134 від 05.12.2019 від ТОВ "Глобал Оушен Лінк") на компенсацію вартості перевезення контейнерів No TRLU9112673; TEMU4970092, згідно яких витрати пов`язані з доставкою вантажів становлять 19 048,51 гривень (або 816,65 доларів США по курсу на дати рахунків);

- серед документів для підтвердження, транспортних витрат декларантом надано договір транспортно-експедиторських послуг № 0012-1718 від 06.03.2019, пунктом п. 1-1 якого експедитор - (ТОВ "Глобал Оушен Лінк") зобов`язується забезпечити послуги з організації перевезення вантажів Клієнта (ТОВ "Строй Мир") та відповідно до п.3.1.2 від свого імені укладає договори з перевізниками. Відповідно до наданого коносаменту №NBS 19100738В від 30.10.2019 безпосереднім перевізником вантажу є компанія MRF INTERNATIONAL FORWARDING CO.LTD, при цьому, із вказаного договору не вбачається, що саме ТОВ "Глобал Оушен Лінк" встановлює вартість перевезення, а тому надані до митного оформлення документи не містять посилань на визначення ціни перевезення (фрахту) безпосереднім перевізником товару.

- відповідно до п.2.1. цього договору організація всіх послуг визначених договором здійснюється на підставі Заявки, яка є додатком та невід`ємною частиною договору. Відповідно до п.3.3.1 Клієнт надає експедитору Заявку на організацію перевезення вантажів із зазначенням переліку послуг, що замовляються. При цьому, відповідно п. 4.1 ціна послуг погоджується в Заявці. Оскільки до митного оформлення Заявку про яку йдеться у згаданому договорі не надано, то не можливо встановити який перелік послуг було замовлено у експедитора, та відповідно і не можливо встановити числові значення витрат (складових митної вартості) , які повинні додаватися при визначенні митної вартості товару.

- відповідно до п. 3.1.2 договору транспортно-експедиторських послуг № 0012-Т/18 від 06.03.2019 експедитор - (ТОВ "Глобал Оушен Лінк") від свого імені укладає договори про страхування вантажів і контейнерів. Проте, відсутня інформація про те, що товар не страхувався покупцем, що може свідчити про приховування достовірної інформації щодо страхування товару. А, згідно правил ІНКОТЕРМС 2010 на умовах поставки FOB, продавець зобов`язаний надати покупцю, на його прохання, на його ризик і за його рахунок (при наявності витрат) інформацію, необхідну для отримання страхування.

- додатково наданий прайс-лист має адресний характер та суб`єктивну спрямованість, що суперечить суті прайс-листа як комерційної пропозиції необмеженій кількості потенційних покупців.

- декларантом неподані усі необхідні додаткові документи, витребуванні в рамках положень статті 53 МКУ, а саме: 1) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 2) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування 3) копію митної декларації країни відправлення; 4) документи, що підтверджують вартість перевезення; 5) додатки до зовнішньоекономічного договору (контракт) у разі їх наявності;6) висновки про якісні га вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Надаючи правову оцінку вказаним доводам митного органу, які були покладені в основу оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, суд зазначає наступне.

Щодо доводу митного органу про не включення до митної вартості товару витрат за транспортно-експедиторські послуги за межами митного кордону України, які вказані в рахунку ТОВ "Глобал Оушен Лінк" на компенсацію вартості перевезення № 327134 від 05.12.2019, то суд вказує про таке.

Відповідно до пункту 5 частини десятої, пункту 2 частини одинадцятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а саме, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. До митної вартості не включаються витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню, а саме: витрати на транспортування після ввезення.

Як встановлено судом, заявлена позивачем у митній декларації митна вартість товару № 4 була визначена з урахуванням умов поставки FOB SHANGHAI та включає в собі компенсацію вартості перевезення, виконаного нерезидентом морським транспортом Шанхай-Південний, про що зазначено у рахунку ТОВ "Глобал Оушен Лінк" на компенсацію вартості перевезення № 327134 від 05.12.2019, чим спростовується довід представника відповідача щодо не включення вказаної суми транспортних витрат до митної вартості товару.

Досліджуючи доводи Митниці, що за інформацією, розміщеною в мережі Інтернет, вартість морського перевезення контейнера морськими перевізниками є вищою, ніж та за якою перевозив контейнер позивач, не засновані на законодавстві, оскільки сторони вільні у визначення умов договору щодо ціни.

Щодо доводу митного органу стосовно того, що надані до митного оформлення документи не містять посилань на визначення ціни перевезення (фрахту) безпосереднім перевізником товару з огляду на відсутність в умовах договору транспортно-експедиторських послуг № 0012-1718 від 06.03.2019 такого права у ТОВ "Глобал Оушен Лінк", то суд враховує таке.

Згідно умов договору № 0012-Т/18 від 06.03.2018 р. про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення у контейнерах експортно-імпортних та транзитних вантажів, ТОВ "Глобал Оушен Лінк", іменоване як експедитор, зобов`язується перед ТОВ "Строй Мир", іменованим як клієнт, за відповідну плату та за рахунок клієнта надати транспортно-експедиторські послуги з організації перевезення вантажів у великовантажних контейнерах морським, автомобільним, залізничним транспортом, а також додаткові послуги, необхідні для організації доставки товару.

При цьому, підпунктом 3.1.2 пункту 3.1 "Обов`язки Експедитора" вказаного договору передбачено, що експедитор укладає від свого імені у т.ч. договори з перевізниками та проводить розрахунки з ними за рахунок замовника, чи спростовується вказаний довід відповідача.

Надаючи оцінку доводу Митниці щодо неможливості встановити числові значення витрат (складових митної вартості) через не надання до митного оформлення заявки на організацію перевезення вантажів із зазначенням переліку та ціни таких послуг, що замовляються, то суд зазначає, якщо законом не визначено доказ виключно яким повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому у даному випадку довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Отже, суд вважає, що відсутність заявки на організацію перевезення вантажів при надані позивачем довідки ТОВ "Глобал Оушен Лінк" про транспортні витрати № 1959 від 05.12.2019 р., яка є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів, вказаний довід відповідача є необґрунтованим.

Щодо доводу митного органу про відсутність серед документів, наданих митниці для підтвердження заявленого рівня митної вартості, інформації про те, що товар не страхувався покупцем, то суд зауважує, що згідно вказаних Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати ( Інкотермс-2010) на умовах поставки FOB - франко -БОРТ (... назва порту відвантаження), як у продавця, так і у покупця не передбачено зобов`язань щодо укладання договору страхування.

Вказані зобов`язання сторін також не передбачені умовами контракту № CH-UA-18/03/12 від 12.03.2018 р., укладеного між продавцем компанією GUANGZHOU HUASHEN HARDWARE., CO LTD (Китай) та покупцем ТОВ "Строй Мир".

Крім того, вказаний довід також спростовується довідкою ТОВ "Глобал Оушен Лінк"про транспортні витрати № 1959 від 05.12.2019 р., відповідно до якої страхування вантажу поза межами митної території України не проводилося.

Щодо посилання відповідача наданий прайс-лист, який має адресний характер та суб`єктивну спрямованість, що суперечить суті прайс-листа як комерційної пропозиції необмеженій кількості потенційних покупців, то вказані обставини не впливають на складові митної вартості товарів та не можуть бути підставою для коригування митної вартості.

Щодо позиції митного органу про те, що декларантом неподані усі необхідні документи, то враховуючи, що надані декларантом документи підтверджували всі складові митної вартості, не містили розбіжностей та/або явних ознак підробки, тому у митного органу не було законних підстав для витребування додаткових документів, зокрема і перелічених вище.

Крім того, неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 19.12.2019 року справа № 810/5295/15, адміністративне провадження № К/9901/14750/18, у постанові від 06 лютого 2020 року, справа №540/2219/18, адміністративне провадження №К/9901/23676/19.

Крім того, згідно висновків щодо застосування норм права, викладених зокрема у постанові Верховного Суду від 04 вересня 2018 року (справа №814/2659/16), однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана недостатньою для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

Згідно з частиною 5статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених Наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Як вбачається зі змісту графи 33 оскаржуваного рішення, то "за результатами проведеної консультації, митну вартість Товару № 4 скориговано та визначено за резервним методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України на підставі інформації, наявної у митного органу - МД від 09.12.2019 №UA100060/2019/809288, а саме: 4,07 дол. США/кг (числове значення митної вартості товару становить: 382,5 * 4,07= 1556,78 дол. США).

Попередні методи не застосовуються з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні: - за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів; - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; - на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; - на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару".

Проте, суд вказує, що вказана графа оскаржуваного рішення не містить інформації - який саме товар було використано в якості джерела інформації, які числові значення митної вартості таких товарів, відсутні обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, методи визначення митної вартості тощо, що свідчить про порушення останнім частини другої статті 55 МК України в частині обґрунтованості прийнятого рішення.

VII. Висновок суду

Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові. Натомість митний орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню резервного методу.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення митного органу про коригування митної вартості товарів рішення митного органу про коригування митної вартості товарів № UA508000/2019/000016/2 від 21.11.2019 р., а тому позов підлягає задоволенню.

VIII. Розподіл судових витрат

Відповідно до вимог частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа лише у разі задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень.

Враховуючи, що судом задоволено вимоги позивача в повному обсязі, тому сплачений ТОВ "Строй Мир" відповідно до платіжних документів № 353 від 27.12.201 р. та № 167 від 06.07.2020 року судовий збір у розмірі 2102,00 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Чорноморської митниці Держмитслужби.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Мир" (місце знаходження 73000, м. Херсон, вул. Миколаївське шосе, 5 км, код ЄДРПОУ 41688915) до Чорноморської митниці Держмитслужби (місцезнаходження 73000, Херсонська область, м. Херсон, вул. Гоголя, 13, код ЄДРПОУ 43335608) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA 508000/2020/000016/2 від 21.12.2019 р. задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Чорноморської митниці Держмитслужби № UA508000/2020/000016/2 від 21.12.2019 р. про коригування митної вартості товарів.

Стягнути з Чорноморської митниці Держмитслужби (місцезнаходження 73000, Херсонська область, м. Херсон, вул. Гоголя, 13, код ЄДРПОУ 43335608) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Мир" (місце знаходження 73000, м. Херсон, вул. Миколаївське шосе, 5 км, код ЄДРПОУ 41688915) судовий збір в сумі 1 921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн. 00 коп.).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.А. Дубровна

кат. 108020200