Решение № 92725876, 03.11.2020, Чернівецький районний суд міста Чернівців (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд м. Чернівців)

Єдиний унікальний номер 725/6510/14-ц

Номер провадження 2/725/782/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.11.2020 року Першотравневий районний суд м.Чернівців

в складі:

головуючої судді Піхало Н. В.

при секретарі Томко І.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, в обґрунтування якого посилався на те, що 12.01.2007 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та відповідачем було укладено договір №б/н, відповідно до умов якого банк надав відповідачу кредит в сумі 3000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач надав свою згоду на щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням і ініціативою банку.

Вказував, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку, які викладені на банківському сайті, складає між ним та Банком договір, при укладенні якого сторони керувались положеннями ст. 634 ЦК України. Крім того, відповідно до Умов та Правил надання банківських послуг позичальник зобов`язаний погашати заборгованість за кредитом, відсотками, оплачувати комісії, слідкувати за витратами платіжного ліміту. Також умовами передбачено, що у разі порушення позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов`язань більш ніж на 30 днів, позичальник зобов`язаний сплатити штраф 500 грн. + 5% від суми позову.

Вказував на те, що відповідач належним чином своїх зобов`язань за договором не виконав, у зв`язку з чим у нього станом на 30.09.2014 року виникла заборгованість в сумі 10650,70 грн., яка складається з наступного: 2793,52 грн. - заборгованість за кредитом; 6599,84 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1257,34 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом, а також штрафи - 500 грн. фіксована частина та 381,05 грн. - процентна складова.

Зазначав, що від вищевказаної суми заборгованості віднімається сума у розмірі 3029,70 грн., яка була задоволена судовим наказом Першотравневого районного суду м. Чернівці від 22.08.2008 року з відповідача ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приват Банк», різниця становить 7621,00 грн., а тому загальна сума заборгованості відповідача становить 8502,05 грн.

На підставі вище викладеного, посилаючись на норми права та умови договору, просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №б/н від 12.01.2007 року в сумі 8502,05 грн. та судові витрати у справі.

Заочним рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 11.02.2015 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 8502,05 грн. за кредитним договором №б/н від 12.01.2007 року, а також стягнуто судові витрати.

Разом з тим, ухвалою Першотравневого районного суду м.Чернівці від 05.10.2020 року вказане заочне рішення скасоване та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.

Крім того, на вищевказану позовну заяву відповідачем подано відзив, в якому він вказав, що позов не визнає з підстав відсутності доказів наявності кредитних відносин між ним та банком та неподанням позивачем суду документів на підтвердження існування кредитних відносини між ним та Банком, й відповідно неподання позивачем суду жодного доказу, який би підтвердив виникнення кредитного зобов`язання між сторонами. Також заперечуючи проти заявлених вимог зазначав, що в матеріалах справи відсутня заява, підписана сторонами, на яку посилається позивач як доказ отримання коштів відповідачем. Наявні в матеріалах справи Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», 30 днів пільгового періоду, та витяг з Умов та правил надання банківських послуг не містять його підпису, а тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети.

Представник позивача в у судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, причину своєї неявки суду не повідомив.

Відповідач в судове засідання не з`явився, в матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи у його відсутності, просив відмовити в задоволенні позову з підстав зазначених у відзиві, а також врахувати правову позицію сформовану Великою Палатою Верховного суду у постанові від 03.07.2019 року.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України судове засідання проводилося без технічної фіксації.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Так, згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1, 2 п.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, тощо. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

З матеріалів справи вбачається, що 12.01.2007 року ОСОБА_1 підписав заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, в якій вказано, що він дає згоду на те, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомлений та погоджується з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді (а/с 6).

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 30.09.2014 року відповідачу нарахована заборгованість за кредитним договором в сумі 10650,70 грн., яка складається із: 2793,52 грн. - заборгованість за кредитом; 6599,84 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1257,34 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом, а також штрафи - 500 грн. фіксована частина та 381,05 грн. - процентна складова.

Крім того, від вищевказаної суми заборгованості віднімається сума у розмірі 3029,70 грн., яка була стягнута з відповідача ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приват Банк» (а.с.5) на підставі судового наказу, виданого Першотравневим районним судом м. Чернівці від 22.08.2008 року й відповідно різниця становить 7621,00 грн., а тому загальна сума заборгованості відповідача становить 8502,05 грн.

Так, частиною першою, другою статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Таким чином, з аналізу вищевказаних норм слідує, що безпосередньо кредитний договір повинен містити відомості про проценту ставку, строк та умови повернення кредиту, відповідальність сторін за неналежне виконання взятих на себе зобов`язань, натомість підписана відповідачем заява-анкету таких відомостей не містить.

При цьому, враховуючи правову позицію сформовану Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 03.07.2019 (справа № 342/180/17), в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (12.01.2007 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (10.11.2014 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Отже, витяг з Тарифів обслуговування кредитних карток Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які не містять підпису позичальника, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети. Заява-анкета позичальника не містить положень щодо розміру процентів, неустойки, а тому відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Таким чином, за відсутності належних та допустимих доказів погодження умов договору, ПАТ «КБ «Приватбанк» має право вимагати захисту своїх прав шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів

Разом з тим, відповідно досудового наказу, виданого Першотравневим районним судом м. Чернівці від 22.08.2008 року з відповідача ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приват Банк» стягнуто борг в розмірі 3029,70 грн. (а.с.5), однак з наданого банком розрахунку заборгованості не зрозуміло, з чого саме складається вищевказана сума боргу та який розмір цієї суми боргу становив саме тіло кредиту, яке було стягнуто з відповідача й відповідно ураховуючи вищевказану суму стягнення за судовим наказом , банком у новому розрахунку не наведено належного та обґрунтованого розрахунку суми залишку тіла кредиту, який залишився відповідачем несплачений та підлягає стягненню.

Враховуючи вище наведене, в задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст. 509, 526, 530, 536, 549, 550, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 5, 7, 1, 12, 76-89, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 280-284, 352, 354, 355 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Першотравневий районний суд м.Чернівці протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Першотравневого

районного суду м.Чернівці Н. В. Піхало