Решение № 92621175, 29.10.2020, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/1843/20

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Попова В.Ф.,

секретар Рябчич А.М.,

за участю:

позивача ОСОБА_1 , представника позивача Токаленко В.М.,

представника відповідача Краматорського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної Прикордонної служби України Маслова О.В.,

представника відповідача Херсонський прикордонний загін № 79 Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України Мієнка Д.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Краматорського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної Прикордонної служби України, Херсонського прикордонного загону № 79 Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду із позовом до Краматорського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Краматорського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України щодо ненарахування та невиплати грошової компенсації відпустки як учаснику бойових дій за період з 24.09.2015 року по 23.11.2016 року, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 30.05.2018 року;

- зобов`язати Краматорський прикордонний загін Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити позивачеві грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 24.09.2015 року по 23.11.2016 року, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 30.05.2018 року.

Ухвалою суду від 17.07.2020 року у справі відкрито спрощене провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою суду від 16.09.2020 р залучено до участі у справі другого відповідача - Херсонський прикордонний загін № 79 Азово-Чорноморського управління Державної прикордонної служби України, оскільки останнім місцем проходження служби позивача був саме Херсонський прикордонний загін, який на момент розгляду справи підпорядкований Південному регіональному управлінню Державної прикордонної служби України і є юридичною особою.

Судом встановлено наступне.

Наказом Начальника 79 прикордонного загону Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України від 30.05.2018 р. №303-ОС ОСОБА_1 звільнений з військової служби.

Відповідно до витягу з наказу начальника 79 Херсонського прикордонного загону Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України від 02.07.2018 року №366-ОС виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення старшого лейтенанта ОСОБА_1 у запас без надання права носіння військової форми одягу, та направлено його на військовий облік до Херсонського ОМВК м. Херсона.

Згідно із довідками про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України №10/13 від 29.10.2014 та №30/489 від 25.03.2017, які видані ОСОБА_1 та посвідчення Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України серії НОМЕР_1 від 13.10.2015 року, ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.

13.01.2020 р. ОСОБА_1 звернувся до Херсонського прикордонного загону із заявою щодо відшкодування грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки.

22.01.2020 Херсонський прикордонний загін листом №11/К-4 відмовив ОСОБА_1 у виплаті грошової компенсації, що стало підставою для звернення його до суду.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 20.03.2020 року у справі № 540/413/20 суд постановив:

Визнати протиправною бездіяльність Херсонського прикордонного загону №79 Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошової компенсації відпустки як учаснику бойових дій за період з 28.11.2016 року по 30.05.2018 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 30.05.2018.

Зобов`язати Херсонського прикордонного загону №79 Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України (73036, м.Херсон, вул.Перекопська, 175, ЄДРПОУ 14321378) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 28.11.2016 року по 30.05.2018 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 30.05.2018.

В задоволенні решти позовних вимог щодо нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 13.10.2015 по 28.11.2016 рік відмовлено.

Суд зазначив, що в період з 13.10.2015 року по 28.11.2016 позивач не проходив військову службу у Херсонському прикордонному загоні (79), тому відповідно ОСОБА_1 не перебував на грошовому забезпеченні відповідача у зазначений період. Отже, вимога позивача щодо нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 13.10.2015 по 28.11.2016 рік не може стосуватися відповідача - Херсонського прикордонного загону (79), і тому задоволенню не підлягає. Доказів не отримання додаткової відпустки за вказаний період за місцем служби у Азово-Чорноморському регіональному управлінні військовій частині 1486 м.Херсона до 28.11.2016, позивач суду не надавав.

Рішення суду вступило в законну силу.

ОСОБА_1 враховуючи висновки суду, з тих же самих підстав, посилаючись одні і ті ж норми права та докази, повторно звернувся в суд з позовом про стягнення грошової компенсації за невикористані відпустки як учаснику бойових дій за період з 29.09.2015 року по 23.11.2016 року та пред`явив ці вимоги до Краматорського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної Прикордонної служби України де він проходив службу у зазначений період.

Таким чином, предметом спору у цій справі є невиплата грошової компенсації за невикористані відпустки як учаснику бойових дій за період з 29.09.2015 року по 23.11.2016 року.

Зазначений період проходження служби позивачем у Краматорському прикордонному загоні Східного регіонального управління Державної Прикордонної служби України підтверджується витягами з наказу № 8-ОС від 29.09.2015 року яким ОСОБА_1 зараховано до списку особового складу та витягом з наказу № 474-ОС від 23.11.2016 року про виключення із списків особового складу загону та зняття з усіх видів забезпечення для подальшого проходження служби до Азово-Чорноморськоого регіонального управління Державної Прикордонної служби України (м.Херсон).

Позивач зазначив у судовому засіданні, що ним помилково зазначено у позовній заяві період проходження служби у Краматорському прикордонному загоні з 24.09.2015 року по 23.11.2016 року, тоді як правильним є період з 29.09.2015 року по 23.11.2016 року і просив це врахувати.

Відповідачі у справі Херсонський прикордонний загін Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України та Краматорський прикордонний загін Східного регіонального управління Державної Прикордонної служби України не оспорювали право позивача на отримання грошової компенсації за вказаний період.

Але при цьому, представник Херсонського прикордонного загону наполягав на тому, що у вказаний позивачем період він не проходив у них службу тому виплати повинен здійснювати Краматорський прикордонний загін, тобто за місцем проходження у той період служби.

Представник Краматорського прикордонного загону заперечував проти такої позиції і зазначив, що всі виплати які стосуються грошового, майнового забезпечення, компенсації за додаткові відпуски виплачуються за останнім місцем служби військовослужбовця, тому просив стягнути кошти з Херсонського прикордонного загону.

Позивач з цього приводу зазначив, що він вжив всіх заходів щодо стягнення грошової компенсації за невикористані відпуски, звертався до Херсонського прикордонного загону, до суду, після цього з урахуванням рішення суду до Краматорського прикордонного загону, але кошти не отримав і з кого вони будуть стягнуті для нього не має значення.

Таким чином, у цій справі суду необхідно визначити який з прикордонних загонів зобов`язаний здійснити повний розрахунок з позивачем та виплатити йому грошову компенсацію за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій, право на яку сторонами не оспорюється та підтверджено рішенням рішенням Херсонського окружного адміністративного суду у справі 540/413/20, що у відповідності до ст. 78 КАС України звільняє позивача від доказування цих обставин.

Системний аналіз норм Закону України від 22.10.1993 №3551-XII “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, Закону України “Про відпустки” від 05.11.1996 №504/96-ВР, Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” дає підстави прийти суду до висновку, що така компенсація здійснюється у разі звільнення військовослужбовця.

Так, частиною 2 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.

У випадку звільнення військовослужбовців з військової служби їм виплачується компенсація за всі невикористані ними дні щорічної відпустки, в тому числі за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої ст.16-2 Закону № 504/96-ВР та п.12 ч.1 ст.12 Закону № 3551-ХІІ.

Пунктом 293 «Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України» затвердженого Указом Президента України від 29 грудня 2009 року №1115/2009, визначено, що особа, звільнена з військової служби, на день виключення із списків особового складу органу Держприкордонслужби розраховується за всіма видами належного їй на день звільнення матеріального та грошового забезпеченням.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що незалежно від того в який період і в яких прикордонних загонах (військовій частині) Державної прикордонної служби України проходив службу військовий, розрахунок з ним по всім видам забезпечення та виплату всіх належних йому компенсацій повинен здійснити той прикордонний загін (військова частина) в якій він припиняє військову службу.

Тому, незалежно від того, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Краматорському прикордонному загоні у період з 29 вересня 2015 року по 23 листопада 2016 року, грошову компенсацію він має право отримати за останнім місцем проходження служби, а саме у Херсонському прикордонному загоні який здійснює всі розрахунки з військовослужбовцем який припиняє службу.

Крім того, судом встановлено, що Краматорським прикордонним загоном виплата грошової компенсації за не використані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період проходження служби не проводилась.

Суд відхиляє посилання представника Херсонського прикордонного загону, що рішенням Херсонського окружного суду яке вступило в законну силу вже відмовлено позивачу у стягненні зазначених сум за вказаний період виходячи з наступного.

Суд погоджується з тим, що рішення суду є обов`язковим для врахування у цій справі і суд його враховує та посилається на нього. Але, при цьому слід зазначити, що вказаним рішенням суду не визнано відсутність права у позивача на отримання грошової компенсації, а навпаки суд визнав право ОСОБА_1 як учасника бойових дій на отримання компенсації за невикористанні дні додаткової відпустки, в тому числі і за період служби у Краматорському прикордонному загоні. Зазначення в судовому рішенні про необхідність звернення з вимогами про стягнення коштів за цей період саме до Краматорського прикордонного загону не є підставою для відмови у позові.

Крім того, застосовуючи принцип правової визначеності, враховуючи довіру та повагу позивача у справі до судового рішень, висновки викладені в цьому рішенні ОСОБА_1 повторно звернувся до суду з цим позовом. Таке звернення стало причиною протиправної відмови у виплаті йому коштів саме Херсонським прикордонним загоном.

Відмова позивачу у задоволенні його позовних вимог чи закриття провадження у справі з підстав наявності судового рішення фактично буде грубим потуранням прав позивача, порушення принципу справедливості та законності при розгляді справи та прийнятті рішення судом.

Таким чином, позовні вимоги підлягають повному задоволенню, а грошова компенсація стягненню з Херсонського прикордонного загону.

Керуючись ст. 242-248 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Херсонського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України (Військова частина 2161) (ЄДРПОУ 14321378, місцезнаходження: 73036, м. Херсон, вул. Перекопська, 175) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 29.09.2015 року по 23.11.2016 року, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 30.05.2018 року.

Зобов`язати Херсонський прикордонний загін Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України (Військова частина 2161) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 29.09.2015 року по 23.11.2016 року, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 30.05.2018 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 03 листопада 2020 р.

Суддя В.Ф. Попов

кат. 113000000