Решение № 9260174, 06.04.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" квітня 2010 р. Справа № 64/112-10

вх. № 2105/5-64

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Новіков В.М. за довіреністю від 02.04.2010р.; відповідача - ОСОБА_2 за довіреністю від 30.06.2009р.;

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліграфічні системи", м. Київ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Харків

про стягнення 52903,81 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Поліграфічні системи" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 кошти в розмірі 41000,00грн. основної заборгованості; 8364,48грн. пені; 2345,91грн. інфляційні нарахування; 1193,42грн. - 3% річних; 529,04грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що відповідачу на підставі договору №240409/PY-1 від 24.04.2009р., що був укладений між сторонами, було поставлено обладнання, а відповідач, в порушення умов договору, не сплатив своєчасно та в повному обсязі вартість поставленого товару.

Ухвалою суду від 18.03.2010р. за позовною заявою було порушено провадження по справі та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

06 квітня 2010 року позивач надав до канцелярії господарського суду Харківської області клопотання (вх. №7737) про долучення до матеріалів справи наданих ним, на виконання вимог ухвали суду від 18.03.2010р., документів.

06 квітня 2010 року позивач надав до канцелярії суду заяву про часткову відмову від позову (вх. №7736), в якій позивач відмовляється від позовних вимог в частині стягнення з відповідача коштів у розмірі 11903,81грн., а саме: 8364,48 грн. пені; 2345,91грн. інфляційних нарахувань та 1193,42грн. 3% річних.

Окрім того, 06.04.2010р. позивач надав до канцелярії суду заяву про уточнення та зменшення позовних вимог (вх.№7735), в якій просить суд зменшити суму основного боргу до 38000,00грн., у зв"язку з тим, що відповідачем після подачі позову до суду було сплачено 3000,00грн.

06 квітня 2010 року відповідач надав до канцелярії господарського суду Харківської області заяву (вх. №6661), в якій визнає суму основного боргу у розмірі 38000,00грн. та посилаючись на фінансове становище просить суд надати розстрочку виконання рішення суду наступним чином: повне відшкодування 529,04грн. суми державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу до 12.04.2010р.; часткове погашення заборгованості 20000,00грн. до 30.04.2010р.; повне погашення заборгованості 18000,00грн. до 28.05.2010р.

Надані сторонами документи були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги з урахуванням заяв поданих ним до суду 06.04.2010р.

Представник відповідача визнав суму основного боргу у розмірі 38000,00грн. та просить суд розстрочити виконання рішення суду відповідно до заяви від 06.04.2010р.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Поліграфічні системи" (продавець) та Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (покупець) був укладений договір №240409/PY-1 від 24.04.2009р. Відповідно до п.1.1. договору, предметом договору є купівля-продаж бувшого у використанні обладнання, згідно зі специфікацією - Додаток №1, що є невід"ємною частиною цього договору. Відповідно до додатку №1 вартість обладнання становить 83500,00грн.

Згідно до п.3.1.1. договору, відповідач зобов"язався оплатити загальну ціну обладнання у розмірі 83500,00грн., у т.ч. ПДВ 20%: 13916,67грн., на умовах розстрочення кінцевого розрахунку протягом двох календарних місяців, шляхом сплати окремих щомісячних платежів, починаючи їх сплату з місяця, в якому продавцем були виконані зобов"язання по проведенню пусконалагоджувальних робіт. Сума щомісячного платежу складає 41750,00грн. та сторонами було встановлено, що щомісячні платежі підлягають сплаті не пізніше 25-го числа кожного поточного місяця.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов"язання виконав належним чином, а саме своєчасно та в повному обсязі поставив відповідачеві обладнання на суму 83500,00грн. та виконав роботи з проведення пусконалагоджувальних робіт, що підтверджується накладною №1394042/1 від 28.04.2009р. - довіреність №56 від 27.04.2009р. та актом з проведення пусконалагоджувальних робіт від 29.04.2009р.

В порушення умов договору, відповідач за отримане обладнання розрахувався частково, сплативши станом на 25.02.2010р. лише 42500,00грн., що підтверджується виписками банку, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем становила 41000,00грн. Проте, в процесі судового розгляду справи відповідачем було сплачено ще 3000,00грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи те, що згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зважаючи на вищевикладене, а також те, що позовні вимоги позивача обгрунтовані, доведені матеріалами справи, визнані відповідачем, тому підлягають задоволенню в частині заявлених до стягнення 38000,00грн.

Окрім того, відповідно до вимог чинного законодавства, ст.ст. 611, 625 та п.7.3. договору в позовній заяві позивачем були заявлені до стягнення 8364,48 грн. пені; 2345,91грн. інфляційних нарахувань та 1193,42грн. 3% річних.

Враховуючи те що, позивачем була надана заява про відмову від позовних вимог в частині стягнення пені, інфляційних витрат та 3% річних, що становить: 8364,48 грн. пені; 2345,91грн. інфляційних нарахувань та 1193,42грн. 3% річних, й вказана заява була прийнята судом до розгляду, суд припиняє провадження по справі в цій частині відповідно до ч.4 ст.80 ГПК України.

В частині позовних вимог щодо стягнення суми основного боргу у розмірі 3000,00грн. суд припиняє провадження, враховуючи те, що відповідач розрахувався за отриманий товар в цій сумі вже в процесі судового розгляду справи, що підтверджується виписками банку, та те, що відповідно до п.1-1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження по справі, якщо відсутній предмет спору.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного. Відповідно до ч. 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. З урахуванням цього, суд покладає державне мито та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст. ст. 526, 530, 610 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, п. 1-1 ст. 80, п.4 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Задовольнити заяву відповідача про розстрочку виконання рішення суду.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (61145, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1; р/р НОМЕР_2 в ХОФ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 351016) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліграфічні системи" (03151, м. Київ, вул. Очаківська/Очаківський провулок, 5/6, код ЄДРПОУ 31604488, п/р 260043757501 в ПАТ Банк "Петрокоммерц-Україна", МФО 300120) 38000,00грн. основного боргу; 410,00грн. державного мита та 182,90грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Розстрочити виконання рішення суду наступним чином:

- часткове погашення заборгованості 20000,00грн. до 30.04.2010р.;

- повне погашення заборгованості 18000,00грн. до 28.05.2010р.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Припинити провадження в частині позовних вимог у розмірі 3000,00грн. основного боргу.

Прийняти відмову позивача від позовних вимог у розмірі 8364,48 грн. пені; 2345,91грн. інфляційних нарахувань та 1193,42грн. 3% річних та припинити провадження в цій частині.

Суддя

Повний текст рішення підписаний 12 квітня 2010 року.