Решение № 92587415, 29.10.2020, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2020 року, м. Херсон, справа № 923/787/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Соловйова К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-синтез", м. Дніпро,

до: Фермерського господарства "ДАВГАЛ АГРО", с.Чорнянка Каховського р-ну Херсонської обл.,

про стягнення 597 230,73 грн.

за участю секретаря судового засідання Рудченко І.О.,

представників сторін:

від позивача: адвокат Загуліна М.В., ордер серії АЕ №1034298 від 02.09.2020, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП № 4038 від 19.12.2018;

від відповідача: адвокат Самсон В.В., ордер серії ХС №157105 від 23.09.2020, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 433 від 10.01.2007

у с т а н о в и в:

Позиція та докази позивача

Правовими підставами позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-синтез" (позивач) до Фермерського господарства "Давгал Агро" (відповідач) про стягнення 597230,73грн заборгованості, з яких 568512грн основний борг, 13804грн річні (3%), 14914,73грн інфляційні втрати вказано ст.ст.509, 525, 526, 610, 625, 629 Цивільного та ст.ст.193, 199, 216, 217, 265 Господарського кодексів України, а в якості обставин, якими обґрунтовано позовні вимоги зазначено про невиконання відповідачем зобов`язань за укладеним між цими суб`єктами господарювання договором поставки від 30.05.2016 №16.0007, а саме, про нездійснення відповідачем, по отриманні товару позивача, оплати цього товару, у встановлені договором строки, через що позивачем нараховані відповідачеві, згідно приписів закону та положень договору, річні (3%) та інфляційні втрати на суму боргу. На підтвердження вказаних у позовній заяві обставин, якими обґрунтовано позов, у позовній заяві зазначено та подано разом з нею 1) копію договору поставки №16.0007 від 30.05.2016; 2) копію рахунку № 500000476 від 22.04.2019 на оплату товару; 3) копію видаткової накладної № 5002155 від 09.10.2019; 4) копію претензії №08/04-001 від 08.04.2020 позивача, з доказами її надсилання поштою відповідачеві; 5)акт звірки взаєморозрахунків за вказаним договором за станом на 31.07.2020 (а.с.8-16).

Позиція та докази відповідача

Відповідач відзиву на позов не подав. Поряд з цим, в судовому засіданні 23.09.2020 представником відповідача заявлено усне клопотання, яке занесено до протоколу судового засідання (а.с.65-66), про застосування позовної давності до заявлених позовних вимог, з огляду на дату укладання договору, а саме 30.05.2016 (більш ніж за три роки до звернення позивача до суду з відповідним позовом), невиконанням зобов`язань за яким обґрунтовано позовні вимоги до відповідача.

Процесуальні дії та рішення суду

Ухвалою суду від 07.08.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням учасників справи, судове засідання у справі призначене на 03.09.2020 об 11-00год., встановлено відповідачу строк надання відзиву на позов 26.08.2020, позивачу - строк надання відповіді на відзив 02.09.2020.

Ухвалою суду від 03.09.2020 судове засідання відкладено на 23.09.2020 о 10-30год.

Протокольною ухвалою від 23.09.2020 суд відмовив в задоволенні усного клопотання адвоката-представника відповідача про відкладення розгляду справи з підстав неотримання відповідачем позовної заяви та, поряд з цим, з підстав укладання відповідачем з цим адвокатом угоди про надання правової допомоги у справі лише напередодні даного засідання 22.09.2020 (а.с.65-65). Після чого в судовому засіданні оголошено перерву до 12-00год. 29.10.2020. В межах часового періоду з 24.09.2020 по 29.10.2020 відповідач не подав до суду будь-яких заяв та/або клопотань у справі.

Розгляд справи, з огляду на обставини провадження у справі проведений протягом розумного строку, та беручи до уваги позицію позивача щодо розгляду справи протягом такого строку. Позивачем дотримано вимоги ч.2 ст.80 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) щодо подання доказів разом з поданням позовної заяви, а тому докази, які подано разом з позовною заявою прийнято судом до розгляду.

Після завершення розгляду справи в судовому засіданні 29.10.2020 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини, які встановлено судом

Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа-синтез" (надалі - позивач), як постачальник, та Фермерське господарство "Давгал Агро" (надалі - відповідач), як покупець, уклали 30.05.2016 між собою договір поставки № 16.0007, на умовах якого позивач зобов`язався передавати у власність відповідача в період з дати підписання даного договору його сторонами та по 31.12.2017 продукцію, а саме, упаковку універсальну для харчових продуктів в асортименті, а відповідач, в свою чергу, зобов`язався прийняти вказану продукцію, оплативши її вартість на умовах повної попередньої оплати цієї продукції (надалі - договір).

За пунктами 1.2. та 3.1. договору, також, передбачено, що продукція постачається в строки, які вказано в специфікаціях до договору, а пунктом 8.3. договору передбачено, що у випадку, якщо не пізніше, ніж за один місяць до закінчення терміну дії цього договору жодна із сторін не заявить про його припинення, то цей договір вважається пролонгованим на кожен наступний календарний рік.

Поряд з цим, 22.04.2019 позивач виставив відповідачеві рахунок №500000476 від 22.04.2019 на оплату продукції, а саме пластиковий контейнер Т1-500/55 у кількості 1008000 (один мільйон вісім тисяч) одиниць, загальною вартістю 568512,00грн, з урахуванням податку на додану вартість. За текстом даного рахунку вказано про те, що він складений як рахунок до договору № 16.0007 від 30.05.2016.

В подальшому, у відповідності до видаткової накладної № 5002155 від 09.10.2019, за текстом якої підставу для її складання вказано як "договір № 16.0007 від 30.05.2016", позивач передав відповідачеві вказану продукцію у кількості 1008000 одиниць, загальною вартістю 568 512,00грн.

22.04.2020 позивач надіслав на адресу відповідача претензію вих.№ 08/04-001 від 08.04.2020 з вимогою про сплату відповідачем на користь позивача 568512,00грн заборгованості за договором поставки від 30.05.2016 № 16.0007. Проте, дотепер відповідач не здійснив оплати вказаної продукції позивача загальною вартістю 568512,00грн, ані повністю, ані частково.

Правові норми, що підлягають застосуванню

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько–господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Згідно з ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч.2 ст.193 Господарського кодексу України кожна сторона зобов`язання повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч.7 ст.193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається.

Відповідно до ч.1 ст.203 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона – постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) та сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.6 ст.265 Господарського кодексу України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу. Відповідно ж до ч.1, ч.2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець після прийняття товару (або товаророзпорядчих документів на товар) зобов`язаний сплатити продавцю повну ціну переданого товару, якщо договором не встановлений інший строк оплати.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також річні (3%) від простроченої суми, якщо інший розмір річних не встановлено договором.

Оцінка судом встановлених обставин, з урахуванням положень правових норм, що підлягають застосуванню при вирішенні спору

Наявність укладеного між сторонами справи договору поставки від 30.05.2016 №16.0007 свідчить на користь виникнення між ними майново-господарських зобов`язань, в силу яких, як-то встановлено приписами ст.ст.173-175 Господарського кодексу України, одна сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а інша управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У справі відсутні докази закінчення строку дії цього договору поставки від 30.05.2016 № 16.0007 після 31.12.2017 або ж після 31.12.2018.

За текстом рахунку позивача № 500000476 від 22.04.2019 на оплату продукції та видаткової накладної № 5002155 від 09.10.2019, безпосередньо, вказано про складання цих рахунку та накладної, саме, як рахунку та накладної до зазначеного договору №16.0007 від 30.05.2016. Поряд з цим, у справі відсутні докази наявності між сторонами справи договірних відносин, щодо передачі (постачання), й, відповідно, приймання та оплати зазначеної у вказаному договорі продукції за станом на дати складання цих рахунку та накладної на підставі разових заявок (замовлень) відповідача або на умовах іншого договору, поза межами дії договору укладеного між сторонами справи договору поставки від 30.05.2016 № 16.0007.

Таким чином, наявними у справі доказами підтверджено, що після 31.12.2017 строк дії цього договору поставки від 30.05.2016 № 16.0007, у відповідності до п.8.3. даного договору був продовжений (пролонгований) на наступний календарний, 2018 рік, а також, в подальшому, після 31.12.2018 - на наступний календарний, 2019 рік.

Видаткова накладна № 5002155 від 09.10.2019 була підписана відповідачем без будь-яких зауважень та заперечень щодо кількості або якості продукції, з скріпленням підпису відповідача у цій накладній відбитком печатки відповідача.

У справі відсутні докази складання між позивачем та відповідачем специфікації до вказаного договору поставки від 30.05.2016 №16.0007, за якою сторони даної справи дійшли б згоди про кількість, асортимент, продукції, ціну за одиницю продукції та строки поставки продукції щодо продукції загальною вартістю 568512,00грн, яка була передана позивачем відповідачеві на підставі видатковою накладної № 5002155 від 09.10.2019. Підписавши цю накладну без будь-яких зауважень та заперечень відповідач погодився (надав свою згоду) на здійснення позивачем поставки відповідачеві продукції, яка вказана у видатковій накладній № 5002155 від 09.10.2019, за кількістю, асортиментом та ціною за одиницю продукції, які зазначені у цій накладній, з строком поставки цієї продукції - у день складання зазначеної накладної (тобто, 09.10.2019). Докази іншого у справі відсутні.

Відповідач не пред`являв позивачеві претензій щодо неотримання рахунку на оплату вказаної продукції, а також щодо передачі продукції відповідачеві до здійснення відповідачем її повної попередньої оплати. Докази іншого, так само, відсутні у справі.

Оскільки приймання-передача продукції загальною вартістю 568512,00грн на підставі видаткової накладної № 5002155 від 09.10.2019 відбулося між відповідачем та позивачем до здійснення відповідачем повної попередньої оплати цієї продукції, то відповідач, в силу приписів ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України, повинен був здійснити оплату цієї продукції після її прийняття, 09.10.2019, а з наступного дня, з 10.10.2019 відповідач є таким, що прострочив перед позивачем виконання свого зобов`язання по оплаті продукції позивача, яка вказана у видатковій накладній № 5002155 від 09.10.2019.

Позивачем виконано встановлений для нього законом (ст.265 Господарського та ст.655 Цивільного кодексів України) та умовами укладеного між сторонами даної справи договору поставки від 30.05.2016 № 16.0007 (п.1.1.), як для постачальника продукції, обов`язок щодо поставки відповідачу продукції - пластикового контейнеру Т1-500/55. Проте, відповідачем не виконано встановлений для нього законом (ст.265 Господарського та ст.692 Цивільного кодексів України) та умовами цього ж договору від 30.05.2016 №16.0007 (п.1.1.), як для покупця продукції позивача, обов`язок по оплаті вартості прийнятої від позивача продукції, після прийняття цієї продукції.

Несплачена відповідачем за станом на теперішній час вартість вказаної продукції позивача складає 568512,00грн та утворює прострочену заборгованість відповідача перед позивачем за укладеним між ними договором поставки від 30.05.2016 № 16.0007, що підтверджено первинними документами: безпосередньо цим договором, видатковою накладною № 5002155 від 09.10.2019 та рахунком на оплату № 500000476 від 22.04.2019.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо договором або законом не встановлений іншій розмір процентів річних), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій, а є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідач не надав суду контррозрахунків заявлених до стягнення з нього 14914,73грн інфляційних втрат та 13804,00грн річних (3%). Розрахунки заявлених до стягнення 14914,73грн інфляційних втрат та 13804,00грн 3% річних судом перевірено. Ці розрахунки не містять арифметичних помилок, а також не є завищеними, оскільки виконані у відповідності до положень ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, а розрахунок інфляційних втрат, ще й додатково, з урахуванням положень листа Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р. "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ".

Відповідно до ст.256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, а за ст.257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Підстави для застосування за усним клопотанням представника відповідача позовної давності до заявлених позивачем позовних вимог відсутні, оскільки порушення прав позивача, у зв`язку з неоплатою відповідачем вартості продукції, яка вказана у видатковій накладній № 5002155 від 09.10.2019, має місце з 10.10.2019, а позовна заява про захист вказаних порушених прав подана позивачем до суду 06.08.2020. Тобто, менш ніж через рік за дати порушення відповідного права позивача.

Висновки суду

З урахуванням вказаних встановлених судом фактичних обставин та на підставі наведених правових норм, у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань перед позивачем щодо оплати у встановлений законом строк продукції позивача вартістю 568512,00грн, яку відповідач отримав від позивача на підставі укладеного між ними договору поставки від 30.05.2016 №16.0007 згідно з видатковою накладною № 5002155 від 09.10.2019, позовні вимоги про стягнення з відповідача 568512,00грн заборгованості з оплати продукції, 14914,73грн інфляційних втрат та 13804,00грн річних (3%) підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат

Судовими витратами у справі є витрати позивача на сплату судового збору за платіжним дорученням від 03.08.2020 № 164624 у сумі 8958,46грн, які у відповідності до положень п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, а саме "у спорах, що виникають при виконанні договорів... судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог", покладаються на відповідача, оскільки позов задоволений повністю.

Керуючись ст.ст. 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Фермерського господарства "ДАВГАЛ АГРО" (місцезнаходження: 74835, Херсонська обл., Каховський р-н, с. Чорнянка, вул. Пушкіна, буд.48; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 37316074) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-синтез" (місцезнаходження: 49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, буд.27, кв.30; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30392944) 568512,00грн заборгованості з оплати продукції, 14914,73грн інфляційних втрат, 13804,00грн річних (3%) та 8958,46грн компенсації по сплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ч.1 ст.256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 02.11.2020.

Суддя К.В. Соловйов