Постановление суда № 92577886, 02.11.2020, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/1989/17

н/п 1-кс/953/8341/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" листопада 2020 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді Єфіменко Н.В.,

за участі секретаря Кіріяченко В.В.,

прокурора Рештакова Є.В.,

слідчого Сторчака В.В.,

захисника Гордейчука В.В.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СУ ГУ ДФС у Харківській області Сторчака В.В. у кримінальному провадженні №32016220000000129 від 11.05.2016 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець м. Новохоперську Воронезької області Російської Федерації, освіта вища, працює ТОВ СП «Агро-інвест», комерційний директор, одружений, має неповнолітню дочку 2006 р.н., раніш не судимий, зареєстрований та мешкає: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 212 КК України, -

встановив:

Як вбачається з клопотання, 17.07.2015 ОСОБА_1 уклав з ТОВ «СП Зерно-Інвест» (39820720) договір, за яким ним отримані у якості поворотної фінансової допомоги грошові кошти у сумі 11 950 000 грн., які у подальшому не повернуті. Так, ОСОБА_1 , будучи зобов`язаним самостійно включити суму доходів до загального річного оподатковуваного доходу, отриманого від ТОВ «СП Зерно-Інвест», приховав вказаний дохід від оподаткування. Вказані умисні дії ОСОБА_1 призвели до ненадходження до бюджету держави грошових коштів у вигляді податку на доходи фізичних осіб у сумі 2 330 250 грн.

15.10.2020 ОСОБА_1 повідомлена підозра за ч.1 ст.212 КК України.

В обґрунтування клопотання прокурор та слідчий посилались на обставини кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_1 та суму збитків спричинених Державі злочином, наявність ризиків, передбачених п.1, п.3 ч.1 ст.177 КПК України.

Прокурор та слідчий клопотання підтримали, просили його задовольнити.

Підозрюваний та захисник проти задоволення клопотання заперечували, посилаючись на необґрунтованість підозри та ризиків, відсутність наміру ухилення від слідства та суду. В порядку ст.206 КПК України підозрюваний пояснив, що насильство на досудовому слідстві до нього не застосовувалось. Вину не визнав. Пояснив, що отримані безготівково від ТОВ «СП Зерно-Інвест» в 2015р. кошти фінансової допомоги повернув у 2016р. готівкою, перевірка належності оформлення квитанцій не входить до його повноважень, станом на 01.01.2017р., суми нібито не сплачених податків, недостатньо для кваліфікації його дій за ч.1 ст. 212 КК України.

Вислухавши міркування сторін кримінального провадження, дослідивши надані докази, слідчий суддя вважає, що обґрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри підтверджується: протоколом огляду узагальненого матеріалу Державної служби фінансового моніторингу України №0157/2016/ДСК; квитанціями до прибуткового касового ордеру ТОВ «СП «Зерно-Інвест» за підписом від імені ОСОБА_2 в рядку «Касир»: №5 від 03.03.2016, №9 від 04.04.2016, №13 від 07.03.2016, №17 від 08.03.2016, №21 від 09.03.2016, №24 від 10.03.2016, №27 від 11.03.2016, №30 від 14.03.2016, №33 від 15.03.2016, №36 від 16.03.2016, №39 від 17.03.2016, №42 від 18.03.2016, №45 від 21.03.2016, №48 від 22.03.2016, №51 від 23.03.2016, №54 від 24.03.2016, №57 від 25.03.2016, №60 від 28.08.2016, №63 від 29.03.2016, №66 від 30.03.2016, №69 від 31.03.2016, №72 від 01.04.2016, №75 від 04.04.2016, №78 від 05.04.2016, №81 від 06.04.2016, №84 від 07.04.2016, №86 від 08.04.2016, №88 від 11.04.2016, №90 від 12.04.2016, №92 від 13.04.2016, №94 від 14.04.2016, №96 від 15.04.2016, №98 від 18.04.2016; протоколом допиту свідка ОСОБА_2 від 09.11.2017; висновками експертів від 23.05.2019 №10/88СЕ-19; №8/278СЕ-19 від 24.12.2019; актом про результати документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків ОСОБА_1 №953/20-40-33-05-08/ НОМЕР_1 від 29.11.2019; виписками з банківських рахунків ТОВ «СП Зерно-Інвест», ОСОБА_1 .

Так, дійсно, згідно п.15 Постанови пленуму Верховного Суду України №15 від 08.10.2004р. злочин, передбачений ст. 212 КК ( 2341-14 ), є закінченим з моменту фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів, які мали бути сплачені у строки та в розмірах, передбачених законодавством з питань оподаткування (тобто, сум узгоджених податкових зобов`язань, визначених згідно із Законом N 2181-III ( 2181-14 ), а саме - з наступного дня після настання строку, до якого мав бути сплачений податок, збір чи інший обов`язковий платіж, що відповідно до визначеного ст. 5 вказаного Закону порядку вважається узгодженим і підлягає сплаті. Якщо закон пов`язує строк сплати з виконанням певної дії, то злочин вважається закінченим з моменту фактичного ухилення від сплати.

Таким чином, оскільки закон пов`язує строк сплати з виконанням ОСОБА_1 певних дій, а саме: отриманням коштів та сплати за договором, то момент вчинення злочину визначений органом досудового розсування вірно і для кваліфікації цих дій, відповідно взяті 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи на 2016, що становило 689 грн.

Також слідчий суддя вважає встановленим існування ризиків, передбачених п.1, п.3, ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду ; незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

З урахуванням викладеного, при вирішенні питання обрання запобіжного заходу слідчий суддя враховує наявність ризиків, передбачених п.1, п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 інкримінованого кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим, обставини вчинення інкримінованого злочину та суму збитків спричинених Державі злочином, вважає, що застосування відносно ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів недостатнє для запобігання ризикам, передбаченим п.1, п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, а тому обирає йому запобіжний захід у вигляді застави, визначаючи її відповідно до п.1 ч.5 ст.182 КПК України - в розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 42 040 грн. (2102 х 20 = 42 040).

Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 182, 193, 194, 196, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,-

ухвалив:

Клопотання задовольнити.

Обрати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді застави у сумі 42 040 (сорок дві тисячі сорок) грн., які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області, (одержувач: ТУ ДСА України в Харківській області; код одержувача: 26281249; банк одержувача: ДКСУ м. Київ; МФО одержувача: 820172; р/р: UA 208201720355299002000006674) не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави він зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 строком на два місяці обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатись з м. Харкова без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 ; здати на зберігання до ГУ ДМС України в Харківській області паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_1 .

Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Застава, не звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним в той же строк з моменту вручення копії ухвали суду.

Слідчий суддя:

Копію ухвали отримав, про покладені на мене

обов`язки та наслідки їх невиконання повідомлений:

«____»____2020р. ______

Кукуяшний С.В.