Решение № 92512791, 28.10.2020, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/7264/20

Провадження №2-а/463/139/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2020 року Личаківський районний суд м. Львова

Суддя Личаківського районного суду м. Львова Гирич С. В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції міста Києва Департаменту патрульної поліції про оскарження рішення про притягнення до адміністративної відповідальності, -

в с т а н о в и в :

позивач звернувся до суду із позовом про скасування постанови інспектора УПП міста Києва ДПП Варчака С.О. про накладення адміністративного стягнення серії ЕАМ №2897301 від 30 липня 2020 року.

Адміністративний позов мотивує тим, що 30 липня 2020 року орієнтовно о 08 годині 30 хвилин, керуючи транспортним засобом, він, повернувши праворуч, виїхав з другорядної дороги (вул. Лобановського 6) на головну дорогу по проспекту Лобановського (м. Київ). Початок переміщення по проспекту відбувався у крайній правій смузі. Ця смуга призначена для руху громадського транспорту. Після повороту з проспекту Лобановського, позивач увімкнув лівий поворот і мав намір перестроїтись у ліву смугу руху (загальну), повільно просуваючись уперед, проте у зв`язку із важким трафіком відповідної можливості не мав, автомобілі його не пропускали. Помітивши невеликий простір для маневру, оцінюючи дорожню обстановку як сприятливу, він повернув ліворуч, перестроюючись у загальну смугу руху. З метою уникнення потенційних ускладнень для водія, що слідував за ним, для завершення маневру він додав швидкості і перетнув пішохідний перехід (перехрестя Кривоноса-Лобановського). Позивач був вимушений перетинати регульований пішохідний перехід на миготливий жовтий сигнал світлофора. Оскільки оглядав дорожню обстановку у дзеркала, не стежив за світлофором невідривно і не міг точно оцінити коли жовтий ліхтар перемкнеться на червоний. Не маючи можливість зупинитися в порядку, встановленому пунктом 8.10 ПДР позивач був змушений завершити маневр. Найважливішим обов`язком водія є дотримання безпеки руху. Саме цій меті підпорядковуються усі правила. Водій, як безпосередній учасник руху, найкраще оцінює дорожню обстановку навколо себе і приймає рішення. Будь-які помилки водія чи формальні порушення Правил необхідно оцінювати з огляду на те, як це співвідноситься з обов`язком забезпечувати безпеку руху. Разом з тим, його пояснення при розгляді справи було проігноровано. Розібрати відео з камери спостереження, зокрема щоб підтвердити послідовність усіх дій, а не лише проїзду перехрестя з метою доведення версії про те, що він закінчував маневр повороту на жовтий сигнал світлофору, поліцейський Варчак С.О. не дав можливості. Вважає себе невинним, постанову серія ЕАМ №2897301 від 30.07.2020 необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню як з огляду на відсутність складу правопорушення, так і з огляду на дії в умовах крайньої необхідності.

Ухвалою суду від 13 серпня 2020 року відкрито провадження у адміністративній справі та надано відповідачу десятиденний термін на надання відзиву на позов.

Відповідачу 26.08.2020 року вручено ухвалу про відкриття провадження у справі, у якій йому запропоновано надіслати відзив до суду та подати докази на підтвердження правомірності оспорюваного рішення. Але відповідач до суду відзив на позов не подав, належними, допустимими доказами доводи позивача не спростував.

А тому, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи на підставі наявних доказів.

Дослідивши зібрані докази та з`ясувавши обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Постановою інспектора поліції роти №1 батальйону 3 Варчака Сергія Олексійовича Управління патрульної поліції міста Києва серії ЕАМ №2897301 від 30.07.2020 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн. за ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення за те, що 30.07.2020 о 08 годині 29 хвилин в м. Києві по "вул." Лобановського, 19, керуючи транспортним засобом «Hundai Elantra», номерний знак НОМЕР_1 , проїхав регульований пішохідний перехід на заборонений червоний сигнал світлофора, чим порушив п.8.7.3.е Правил дорожнього руху - порушення проїзду на заборонений червоний сигнал, або миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається із адміністративного позову, позивач, зокрема, зазначає, що не погоджується із вказаною постановою, оскільки в його діях відсутній склад правопорушення, а також наявності обставин, які вказують на дії позивача в умовах крайньої необхідності.

Відповідно до положень ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.70 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до положень ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до положень ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається із позовної заяви, позивач визнає, що 30.07.2020 о 08 годині 29 хвилин в м. Києві по пр. Лобановського, 19, рухався транспортним засобом «Hundai Elantra», номерний знак НОМЕР_1 , включивши сигнал повороту мав намір перестроїтися в ліву смугу для повороту, але транспорт його не пропускав. Коли автобус зупинився і пропускав його, він закінчував маневр повороту на жовтий сигнал світлофору і перетнув регульований пішохідний перехід (перехрестя вулиць Кривоноса-Лобановського) здійснивши його проїзд в умовах крайньої необхідності з метою уникнення небезпеки, яка загрожувала майну інших учасників руху, зокрема відвернення дорожньо-транспортної пригоди, посилаючись також на пункт 8.11 Правил дорожнього руху.

Дійсно, згідно положень п.8.11 Правил дорожнього руху, водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.

Згідно п. 8.10, у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62 "Місце зупинки", якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів.

Також, відповідно до положень ст.17 КУпАП, особа, яка діяла, зокрема, в стані крайньої необхідності, не підлягає адміністративній відповідальності.

Відповідно до ст.18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

Як вбачається із копії постанови, що надана суду позивачем, у постанові зазначено, що порушення підтверджується «Камерою 205 та камера відеореєстратора ТЗ 3134».

Разом з тим, відповідач, в супереч положенням ч.2 ст.70 КАС України, відзив на позов не подав, як і будь-яких доказів, на підтвердження факту вчинення правопорушення, доводи позивача не спростував.

Відповідно до статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як вбачається із матеріалів позову, позивач вказує, що перед винесенням постанови, просив поліцейських надати для огляду запис камер відео реєстратора, на який посилався поліцейський, але йому у цьому відмовлено. Не наданий такий відеозапис і суду.

Суд вважає, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. Разом з тим, доказів фіксації такого немає. Всупереч обов`язку доказування правомірності свого рішення, відповідачем не представлено жодних доказів вчинення особою правопорушення. Постанова не може бути доказом вчинення правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не є доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Окрім того, відповідач не спростував доводи позивача, щодо того, що закінчуючи маневр на перехресті вулиць, де здійснюється інтенсивний рух транспортних засобів, він діяв в умовах крайньої необхідності, про що зазначав при оформленні матеріалів, проте такі були проігноровані.

Таким чином, оскільки притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, а матеріали вказаної адміністративної справи не містять належних доказів для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 122 КУпАП, а тому суд вважає, що позов є підставним, тому його слід задоволити та скасувати постанову інспектора поліції роти №1 батальйону 3 Варчака Сергія Олексійовича Управління патрульної поліції міста Києва серії ЕАМ №2897301 від 30.07.2020 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 .

Відповідно до положень ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З врахуванням встановлених обставин у справі, суд приходить до переконання, що слід скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Окрім цього, з врахуванням задоволення позову, у відповідності до положень ч.1 ст.139 КАС України, слід стягнути судові витрати, які складається з судового збору в розмірі 420,4 грн., які були сплачені позивачем, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - відповідача Управління патрульної поліції міста Києва Департаменту патрульної поліції.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 94, 241-246, 286 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

позовну заяву задоволити.

Скасувати постанову інспектора поліції роти №1 батальйону №3 Управління патрульної поліції міста Києва Варчака Сергія Олексійовича серії ЕАМ №2897301 від 30.07.2020 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції міста Києва Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 420,4 грн. (чотириста двадцять гривень сорок копійок)

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга в порядку, передбаченому ст. 297 КАС України, з врахування особливостей, передбачених ч.6 ст.286 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;

відповідач: Управління патрульної поліції міста Києва Департаменту патрульної поліції, 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 9, код ЄДРПОУ 40108646.

Суддя: Гирич С. В.