Решение № 92505853, 29.10.2020, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/6461/19

Провадження № 2/159/185/20

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2020 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області

під головуванням судді Бойчука П.Ю.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 (м. Одеса, проспект Шевченка, 4А, офіс 245), до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ), з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 ), про визнання недійсним договору купівлі-продажу та застосування наслідків недійсності правочину, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу та застосування наслідків недійсності правочину.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22 лютого 2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , від імені якої на підставі довіреності від 11 жовтня 2010 року діяв ОСОБА_4 , було укладено договір № Б/Н купівлі-продажу автомобілю. Відповідно до вищевказаного договору відповідач продала, а позивач прийняв у власність автомобіль марки "VOLKSWAGEN", модель "LT 28", 2002 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , бежевого кольору, тип транспортного засобу - вантажний фургон, що зареєстрований за ОСОБА_3 на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , виданого 12 жовтня 2007 року РЕГ Ковельського МРВ ДАІ УМВС України у Волинській області. Відповідно до витягу з реєстру обтяжень рухомого майна - на автомобілі немає жодних арештів або обмежень.

У підтвердження отримання грошових коштів за продаж автомобіля, ОСОБА_4 написав позивачу розписку від 22 лютого 2018 року про отримання грошових коштів у розмірі 52 000 (п`ятдесят дві тисячі) гривень, що за офіційним курсом НБУ, станом на момент укладення правочину становило 2 000 (дві тисячі) доларів США (із розрахунку 1 долар США дорівнює 26 гривень).

Крім цього, у підтвердження укладення правочину, а також у зв`язку із тим, що відповідач не мала бажання більше приймати участі у будь-яких відносинах відносно автомобіля, ОСОБА_4 надав позивачу передоручення на право розпорядження автомобілем в рамках доручення ОСОБА_3 відповідно до довіреності від 11 жовтня 2010 року.

У зв`язку із тим, що автомобіль мав ушкодження та потребував ремонту, після підписання договору купівлі-продажу автомобіль не було перереєстровано на позивача, так як ушкоджений автомобіль міг не пройти технічний огляд при знятті з обліку.

Позивач і відповідач домовились, що ОСОБА_4 підпише з позивачем договір купівлі-продажу автомобіля та надасть позивачу довіреність (передоручення) з правом зняття з обліку та перереєстрації автомобіля для того, щоб позивач, після закінчення ремонту автомобіля, зміг самостійно зняти автомобіль з обліку та перереєструвати його на своє ім`я і більше не турбувати відповідача або ОСОБА_4 .

На підтвердження вищевказаної домовленості, 22 лютого 2018 року ОСОБА_4 надав позивачу передоручення довіреності з повним правом розпорядження автомобілем та здійснення реєстраційних дій щодо нього стоком до 11 жовтня 2020 року. Вартість видачі довіреності нотаріусом становила 200 (двісті) гривень.

Наприкінці лютого 2018 року позивач віддав автомобіль на ремонт до станції технічного огляду.

На протязі лютого, березня та квітня 2018 року автомобіль перебував у ремонті. Загалом вартість ремонту становила 25700 грн. Однак, в період ремонту автомобіля, через те, що позивач тривалий час не користувався автомобілем, довіреність (передоручення) що було надано 22 лютого 2018 року, було загублено.

Без довіреності позивач має лише розписку, договір, технічний паспорт на автомобіль та попередню довіреність, видану відповідачем на користь ОСОБА_4 , що не надає позивачу право знімати автомобіль з обліку, так як для подачі договору купівлі-продажу на перереєстрацію до Регіонального сервісного центу потрібна присутність діючого власника майна (або його довіреної особи), який бажає здійснити відчуження автомобіля.

У позивача залишився лише ксерокс довіреності від 22 лютого 2018 року, який йому надало керівництво СТО, де здійснювався ремонт, але із ксероксом довіреності позивач так само не має змоги здійснити зняття автомобілю з обліку, так як при перереєстрації автомобіля необхідна заява від самого власника або оригінал довіреності, який після перереєстрації залишається в архіві державної установи, що здійснює реєстрацію транспортних засобів.

У зв`язку із складеною проблемою позивач звернувся по допомогу до нотаріуса, який видав останню довіреність від 22 лютого 2018 року. Однак нотаріус роз`яснив, що дублікат довіреності або нову довіреність можливо видати лише за згодою відповідача, а нотаріально посвідчену копію довіреності можливо зробити лише з оригіналу, який позивач загубив.

У зв`язку із цим, позивач намагався знайти відповідача, однак тривалий час це не вдавалось. Знайшовши ОСОБА_4 , позивач звернувся з проханням поїхати з ним до державної установи, яка здійснює перереєстрацію транспортних засобів, для подачі заяви про зняття автомобілю з обліку, так як попередня довіреність на користь ОСОБА_4 було в наявності у позивача.

Крім цього, позивач просив ОСОБА_4 повторно надати позивачу нову довіреність на розпорядження автомобілем, однак останній відмовився.

Позивач не зміг знайти відповідача та поспілкуватись з нею з цього ж приводу.

Неодноразові звернення позивача до ОСОБА_4 не принесли бажаного результату, довіреність на автомобіль останній не надав.

Через деякий час, на телефон позивача задзвонив невідомий позивачу чоловік, який представився родичем ОСОБА_4 та запропонував позивачу допомогти з видачею нової довіреності, а саме - ОСОБА_4 надасть позивачу нову довіреність, якщо позивач сплатить 500 доларів США.

Вказане відношення обурило позивача, у зв`язку із чим 11 травня 2019 року позивач звернувся до Овідіопольського районного суду Одеської області із позовною заявою про визнання дійсним договору купівлі-продажу автомобіля від 22.02.2018 року та визнання за позивачем права власності на автомобіль.

Однак, 24 вересня 2018 року Овідіопольським районним судом Одеської області (справа №509/1780/18) винесено рішення, яким відмовлено позивачу в задоволені .позову у повному обсязі.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, 22 жовтня 2018 року позивачем було подано апеляційну скаргу на вищевказане рішення суду.

Однак, постановою Одеського апеляційного суду від 20.06.2019 року апеляційну скаргу позивача було залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

До касаційної інстанції сторона позивача не зверталась

У зв`язку із тим, що в судовому порядку визнати вищевказаний договір дійсним та визнати право власності на автомобіль позивачу не вдалось, позивач змушений звертатись до діючого власника автомобіля - ОСОБА_3 з позовною заявою про визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобіля та застосування наслідків недійсного правочину шляхом стягнення з відповідача на користь позивача сплачених позивачем на користь відповідача грошових коштів та понесених позивачем витрат у зв`язку із недійсністю правочину.

Враховуючи наведене, представник позивача просив суд: визнати недійсним договір купівлі-продажу автомобіля; застосувати наслідки недійсності правочину шляхом стягнення з відповідача в користь позивача грошових коштів в сумі 52000 гривень, отриманих за договором купівлі-продажу автомобіля, витрат на ремонт автомобіля в сумі 25700 гривень, 3% річних за користування коштами в сумі 2600 гривень, витрат на видачу довіреності в розмірі 200 гривень, моральної шкоди в сумі 5000 гривень та понесених судових витрат.

Ухвалою судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 21.01.2020 року відкрито провадження в цивільній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Крім цього, відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 03.03.2020 року розгляд справи по суті відкладено для повторного направлення відповідачу копії позовної заяви з копіями доданих до неї документів.

Ухвалою суду від 13.04.2020 року розгляд справи по суті відкладено для повторного направлення відповідачу копії позовної заяви з копіями доданих до неї документів.

Відповідач відзив на пред`явлений позов не подала.

Третя особа будь-яких пояснень з приводу позову не подав.

Таким чином, у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК).

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, тому, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, з`ясувавши обставини справи та дослідивши наявні серед матеріалів справи докази, прийшов до висновку про відсутність законних підстав для задоволення даного позову виходячи з таких міркувань.

Відповідно до договору купівлі-продажу автомобіля № Б/Н, укладеного 22.02.2018 року між ОСОБА_3 , від імені якої на підставі довіреності діяв ОСОБА_4 і ОСОБА_1 , було укладено договір купівлі-продажу автомобіля марки "VOLKSWAGEN", модель "LT 28", 2002 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , бежевого кольору, тип транспортного засобу - вантажний фургон.

Згідно пунктів 1.5; 1.6 договору купівлі-продажу № Б/Н, автомобіль продавцем з обліку не знято; для зняття автомобілю з обліку Продавцем додатково надається Покупцю довіреність на розпорядження автомобілем та представництво інтересів ОСОБА_3 з питань перереєстрації автомобіля в межах довіреності від 11 жовтня 2010 року.

Згідно пункту 2.1 зазначеного договору, за домовленістю сторін вартість автомобіля встановлено в розмірі 52000 грн., що за офіційним курсом Національного Банку України станом на момент укладання правочину у еквіваленті складає 2000 доларів США. Факт проведення повного розрахунку за цим договором підтверджується письмовою розпискою продавця та засвідчена його підписом.

Відповідно до ст.ст. 16, 203, 215 ЦК України, для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Аналогічна правова позиція висловлена в постанові ВС у справі №554/10202/13-ц від 11.09.2019 року.

Згідно ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

В даному випадку відсутні будь-які порушення вимог ст. 203 ЦК України, а правочин був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлене ним.

Це безпосередньо підтверджується довіреністю, виданою ОСОБА_4 , який діяв від імені ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 від 22.02.2018 року, виданою з метою виконання договору купівлі-продажу автомобіля, чим останньому було надано безоплатне право представляти інтереси власника транспортного засобу в підприємствах, установах та організаціях незалежно від підпорядкування та форм власності при вирішенні будь-яких питань, що стосуватимуться даного Т3, в т.ч. органах Державтоінспекції України (в тому числі по питанню зняття з обліку та постановки на облік, одержання транзитних номерів), органах нотаріату, митних органах, керувати, переганяти та транспортувати автомобіль до місця потреби з метою виконання вищезазначених повноважень, у разі втрати свідоцтва про реєстрацію Т3, отримати його дублікат в органах ДАІ, подавати та отримувати необхідні довідки та документи, подавати заяви, розписуватись, підписати відповідний договір, отримати виручені від продажу або обміну автомобіля гроші, виконувати всі дії, пов`язані з техоглядом та переобладнанням автомобіля, здійснювати страхові платежі та отримувати страхові виплати, сплачувати необхідні платежі по податках і зборах, а також вчиняти всі інші юридично значимі дії, які будуть пов`язані з виконанням цієї довіреності.

Видання довіреності на розпорядження автомобілем та представництва інтересів ОСОБА_3 з питань перереєстрації автомобіля в межах довіреності було безпосередньою умовою договору купівлі-продажу автомобіля, яка була виконана Продавцем, тобто ОСОБА_3 , в інтересах якої діяв ОСОБА_4 , з метою реального настання наслідків правових відносин купівлі-продажу автомобіля.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Так, підставою для визнання правочину (угоди) недійсним слугує невідповідність вимогам закону.

В той же час, представником позивача в позовній заяві не зазначено жодної підстави, на основі якої договір купівлі-продажу автомобіля є недійсним, а вказується лише вимога про таке визнання.

Втрата позивачем відповідної довіреності не може бути підставою для визнання договору купівлі-продажу недійсним та, відповідно, не може тягнути за собою застосування наслідків недійсності правочину.

Таким чином суд прийшов до переконливого висновку про те, що договір купівлі-продажу автомобіля № Б/Н від 22.02.2018 року є дійсним та таким, що відповідає вимогам законодавства України. Підстав для його визнання судом не встановлено.

Решта доводів позовної заяви не спростовують викладених вище висновків суду, а тому суд відхиляє їх.

З огляду на викладене, позивачем, всупереч вимог ст. 81 ЦПК України, не доведено порушення його цивільних прав саме відповідачем, а тому суд прийшов до висновку про безпідставність вимоги позивача про визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобіля.

Решта позовних вимог позивача є похідним від вказаної вимоги, а тому суд не вбачає підстав для їх задоволення, а відтак - вбачаються підстави для відмови в задоволенні позову в цілому.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд на підставі ст.ст. 133, 137, 141 ЦПК України, покладає на позивача понесені ним судові витрати по справі.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 82, 89, 141, 263, 264, 265, 280-289 ЦПК України, на підставі ст.ст. 203, 215, 629, 655, Цивільного кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 (м. Одеса, проспект Шевченка, 4А, офіс 245), до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ), з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 ), про визнання недійсним договору купівлі-продажу та застосування наслідків недійсності правочину, - відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ковельський міськрайонний суд Волинської області.

Головуючий:П. Ю. Бойчук