Решение № 92500721, 09.10.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2020 р. Справа№200/7219/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грищенка Є.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі позивачка) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі відповідач) про визнання протиправною бездіяльність щодо не списання безнадійного податкового боргу по орендній платі з фізичних осіб за земельну ділянку в сумі 67134,54 грн., зобов`язання вчинити дії щодо списання безнадійного податкового боргу по орендній платі з фізичних осіб за земельну ділянку в сумі 67134,54 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що у період з 14 лютого 2007 року по 10 липня 2015 року позивачка була зареєстрована як фізична особа-підприємець Ворошиловським районним управлінням юстиції у м. Донецьку. З 03 лютого 2020 року позивачка зареєстрована фізичною особою-підприємцем Солом`янською районною державною адміністрацією в місті Києві.

У зв`язку з виявленням в електронному кабінеті заборгованості в розмірі 67134,54 грн., яка виникла на підставі поданої податкової декларації з плати за землю, позивачка звернулась до відповідача із заявою про списання безнадійного податкового боргу.

Листом від 24 березня 2020 року відповідач відмовив у списанні безнадійного податкового боргу, оскільки на даний час механізм застосування норм пп. 38.7 ст. 38 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі ПК України) відсутні. Порядок коригування нарахованих сум з плати за землю в інтегрованих картках платників не визначено.

Крім того, відповідач зазначив про те, що у позивачки виникає право не нараховувати та не сплачувати плату за землю, що розташована на території населених пунктів, де органи державної влади не здійснюють свої повноваження з 14 квітня 2014 року по 31 грудня року, в якому звершено антитерористичну операцію та/або операцію Об`єднаних сил.

Позивачка вважає такі дії податкового органу протиправними, оскільки списання безнадійного податкового боргу стосовно якого минув 1095 денний строк, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

Ухвалою суду від 10 серпня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань та повідомлення (виклику) учасників справи.

01 вересня 2020 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив, що борг з орендної плати за землю виник на підставі поданої позивачкою податкової декларації, а тому самостійно визначене платником податкове зобов`язання відповідно до вимог чинного законодавства не підлягає оскарженню. Також представник відповідача зазначив, що позивачка мала можливість подати уточнену податкову декларацію, зменшивши раніше задекларовані зобов`язання до нуля.

Розгляд справи проведено заправилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивачка ОСОБА_2 , громадянка України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт № НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

14 лютого 2007 року позивачка зареєструвалась як фізична особа-підприємець та перебувала на обліку у ДПІ Київського району м. Донецька. 10 липня 2015 року діяльність було припинено.

18 лютого 2014 року позивачка подала податкову декларацію з плати за землю за 2014 рік.

03 лютого 2016 року позивачка зареєструвалась як фізична особа-підприємець та стала на облік в Головне управління ДПС у м. Києві.

У лютому 2020 року позивачка звернулась до Головного управління ДПС у м. Києві із заявою про списання безнадійного податкового боргу в розмірі 67134,54 грн., який виник на підставі податкової декларації з плати за землю №9007696398 від 18.02.2014 р.

Листом від 11 березня 2020 року № 9107/фоп/26-15-10-03-18 Головне управління ДПС у м. Києві повідомило, що станом на 05 березня 2020 року податковий борг, що контролюється Головним управлінням ДПС у м. Києві не обліковується. Борг з орендної плати з фізичних осіб обліковується в Головному управлінні ДПС у Донецькій області.

У березні 2020 року позивачка звернулась до Головного управління ДПС у Донецькій області із заявою про списання безнадійного податкового боргу в розмірі 67134,54 грн., який виник на підставі податкової декларації з плати за землю №9007696398 від 18.02.2014 р.

Матеріали справи містять інтегровано картку платника податків ФОП ОСОБА_3 , відповідно до якої за позивачкою рахується податковий борг з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 67 134,54 грн.

Листом від 24 березня 2020 року №25298/10/05-99-10-02-33 відповідач повідомив про те, що за даними інформаційної системи контролюючого органу, станом на 19 березня 2020 року за ФОП ОСОБА_2 обліковується податковий борг за земельну ділянку, розташовану у Київському районі м. Донецька на загальну суму 67134,54 грн., який виник за період з 30 серпня 2014 року по 30 січня 2015 року. Також податковий орган повідомив, що згідно з пп. 38.7 п. 38 розділу 10 ХХ «Перехідні положення» ПК України не нараховується та не сплачується у період з 14 квітня 2014 року по 31 грудня року, в якому завершено проведення антитерористичної операції плата за землі, за земельні ділянки, що розташовані на тимчасового купованій території та на лінії зіткнення. Поряд з цим на теперішній час механізм застосування вищезазначений норм відсутній. Порядок коригування нарахованих сум з плати за землю в інтегрованих картках платників не знайдено. Таким чином, Головне управління ДПС у Донецькій області не має законних підстав для списання податкового боргу з орендної плати з фізичних осіб за земельну ділянку.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюєПодатковий кодекс України(далі -ПК України).

Відповідно до підпункту 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 36.1 ст. 36 цього Кодексу визначено, що обов`язком є обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 (розділ ХІІ) ПК України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі - орендна плата).

За змістом пункту 288.7 ст. 288 розділу ХІІ ПК України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Відповідно до ст. 285 зазначеного розділу ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Згідно з п.п. 286.2 та 286.3 ст. 286 розділу ХІІ, яка визначає порядок обчислення плати за землю, визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 цього Кодексу, із розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій.

Із пункту 287.3 ст. 287 розділу ХІІ ПК України слідує, що зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем податкового (звітного) місяця.

Таким чином, ПК України визначено право платника податків (за його вибором) подавати декларацію з плати за землю у встановлений строк один раз за весь рік або щомісячно та обов`язок платника податків щомісячно сплачувати плату за землю.

Відповідно до ст. 6Закону № 1669в редакції, що діяла до 08.06.2016 року (тобто у період виникнення спірної заборгованості з орендної плати за землю) під час проведення антитерористичної операції звільнити суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Місто Донецьк включено до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затвердженогорозпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року № 1085-р. та було включено до переліку населених пунктів на території яких на території яких здійснювалася антитерористична операція згідно здодатком дорозпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 р. № 1275(в редакціїрозпорядження Кабінету Міністрів України від 23 січня 2019 р. № 28-р).

Таким чином позивачка на підставі ст. 6 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» була звільнена від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності (в т.ч. орендної плати) на період з 14 квітня 2014 року, в даному випадку з 30 серпня 2014 року по 30 січня 2015 року, оскільки саме за цей період вона не сплачувала задекларовані податків зобов`язання, внаслідок чого у неї виник податковий борг в розмірі 67134,54 грн.

Згідно з п. 102.1 ст. 102 ПК України, якою встановлені строки давності та їх застосування, контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст. 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 ст. 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом 102.4 ст. 102 Кодексу унормовано, що у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у п. 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно п. 101.2 ст. 101 вказаного Кодексу під терміном "безнадійний" розуміється, зокрема податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом.

Суд зазначає, що відповідачем не спростовано те, що контролюючим органом протягом 1095 днів заходи щодо примусового стягнення з позивачки податкового боргу у розмірі 67134,54 грн. не вживались. (останнім днем стягнення податкового боргу, що виник 30 січня 2015 року є 30 січня 2018 року).

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що за податковим боргом позивачки минув строк давності, встановлений ПК України, у зв`язку з чим він набув статус безнадійного.

Підпунктом 191.1.24 п. 191.1. ст. 191 Податкового кодексу України встановлено, що однією з функцій контролюючих органів є списання безнадійного податкового боргу.

Списання безнадійного податкового боргу врегульовано ст. 101 ПК України, згідно з п. 101.1 якої списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Згідно з п.п. 101.5 ст. 101 Кодексу контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу.

Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року № 577 (далі - Порядок № 577).

Згідно з пп. 3 п. 2.1 розд. ІІ вказаного Порядку під терміном "безнадійний податковий борг" слід розуміти податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений ст. 102 глави 9 розділу II Кодексу.

Відповідно до п. 3.1 розд. ІІІ Порядку визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами доходів і зборів, здійснюється на підставі даних інформаційних систем органів доходів і зборів (далі - ІС) станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

Пунктом 3.2 розд. ІІІ Порядку визначено, що днем виникнення безнадійного податкового боргу вважається, зокрема, у випадку, визначеному в пп. 3 п. 2.1 розділу II цього Порядку, - дата прийняття рішення керівника органу доходів і зборів.

Відповідно до п. 4.3 - 4.5 розд. ІV Порядку в інших випадках, передбачених підпунктами 1, 2, 3, 5 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, орган доходів і зборів здійснює процедури щодо проведення списання безнадійного податкового боргу відповідно до вимог пункту 4.2 цього розділу.

Структурний підрозділ органу доходів і зборів, до функцій якого належить списання безнадійного податкового боргу, здійснює таке списання щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації(розрахунку) за звітний (податковий) квартал.

Рішення про списання безнадійного податкового боргу вноситься до ІС не пізніше наступного робочого дня після підписання такого рішення.

За змістом Порядку № 577, списання безнадійного податкового боргу, яким є податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

При цьому, звернення платника податків про списання безнадійного податкового боргу є обов`язковим лише у випадку, якщо такий податковий борг виник внаслідок непереборної сили (форс-мажорних обставин) (п. 4.1 розд. ІV Порядку). В усіх інших випадках розгляд питання про списання безнадійного податкового боргу ініціюється контролюючими органами щоквартально та проводиться автоматично, без участі платника податків.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 4 вересня 2018 року в справі № 813/4430/16.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п`ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

За таких обставин, беручи до уваги всі надані сторонами докази в їх сукупності та враховуючи, що правомірність своїх дій відповідачем не доведена, суд доходить висновку про обґрунтованість пред`явленого позову та про задоволення позовних вимог позивачки в повному обсязі.

Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позивачкою сплачено судовий збір у розмірі 2102 грн., що підтверджується квитанцією № 27737053 від 30.07.2020 р., судові витрати у розмірі 2102 грн. підлягають відшкодуванню на користь позивачки за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 139, 243 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Донецькій області щодо не списання безнадійного податкового боргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з орендної плати з фізичних осіб за земельну ділянку у розмірі 67134,54 грн.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Донецькій області (місцезнаходження: м. Маріуполь, вул. Італійська, 59, код ЄДРПОУ 43142826) списати безнадійний податковий борг фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) з орендної плати з фізичних осіб за земельну ділянку у розмірі 67134,54 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області (місцезнаходження: м. Маріуполь, вул. Італійська, 59, код ЄДРПОУ 43142826) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 2102 грн.

Рішення прийнято в нарадчій кімнаті в порядку письмового провадження 09 жовтня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Є.І. Грищенко