Решение № 92405159, 06.10.2020, Чернівецький районний суд міста Чернівців (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд м. Чернівців)

Єдиний унікальний номер 727/3938/20

Номер провадження 2/725/604/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2020 року. Першотравневий районний суд м.Чернівці

в складі:

головуючої судді: Вольської-Тонієвич О.В.

при секретарі: Демчук О.М.,

за участю:

представника відповідача - адвоката Фортуни Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (юридична адреса: вул.Симона Петлюри, 30 м.Київ; фактична адреса: вул.Лісова, 2, поверх 4 м.Бровари Київської області) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

У травні 2020 року представник позивача звернувся до суду із вказаними вище позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Посилався на те, що 09 березня 2016 року між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та відповідачкою ОСОБА_1 укладено кредитний договір №9981076235, за умовами якого відповідачці було надано кредитні кошти на придбання товару у розмірі 34 757,30грн.

Разом з тим, відповідачка взяті на себе зобов`язання належним чином не виконала, у зв`язку із чим, у неї виникла заборгованість у розмірі 42 992,96грн., з яких 6055,08грн. - сума заборгованості за основною сумою кредиту; 1,15грн. - сума заборгованості за відсотками; 24725,41грн. - сума заборгованості за щомісячними процентами; 12211,32грн. - сума заборгованості за пенею.

30 липня 2018 року між ТОВ «ФК «ЦФР» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір відступлення прав вимоги №20180730.

У зв`язку із цим, позивачу було передано заборгованість за кредитним договором №9981076235 від 09.03.2016р., укладеним між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 у розмірі 42992,96грн.

08 серпня 2018 року ОСОБА_1 було надіслано повідомлення про відступлення права вимоги та необхідність погасити заборгованість, однак вказана вимога відповідачкою була залишена без задоволення.

Просив стягнути з відповідачки заборгованість в розмірі 42992,96грн. та понесені судові витрати.

27 серпня 2020 року до суду від відповідачки ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву. Вважає, що обставини вказані в позові не відповідають дійсності, так як у неї жодної заборгованості за кредитним договором №9981076235 від 09.03.2016р. немає. Вона достроково, ще задовго до укладання між ТОВ «ФК «ЦФР» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» договору про відступлення права вимоги, повністю погасила зазначену у кредитному договорі суму кредиту, на підтвердження чого надала квитанції. Більше того, жодного повідомлення про відступлення права вимоги за кредитним договором не отримувала. Просила у задоволені позову відмовити.

07 вересня 2020 року представник ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» подав до суду відповідь на відзив. На його думку, доводи зазначені відповідачкою у відзиві, не заслуговують на увагу суду.

Так, надана ОСОБА_1 квитанція про сплату кредитної заборгованості №0528102973 від 04.04.2016р. містить невірні реквізити отримувача, у зв`язку із чим, кошти у розмірі 6059грн. ТОВ «ФК «ЦФР» не були отримані та зараховані в рахунок погашення заборгованості. Жодних додаткових нарахувань заборгованості за кредитним договором позивач не здійснював та не застосовував штрафних санкцій. Заборгованість за кредитним договором у розмірі 42 992,96грн. була передана ТОВ «ФК «ЦФР» позивачу на підставі договору відступлення права вимоги, про що у встановленому законом порядку було повідомлено відповідачку. Просив позов задовольнити.

Справа слухалась у відсутність представника позивача, який в судове засідання не з`явився. Надав заяву, де просив судове засідання провести у його відсутність. Позов підтримав та просив задовольнити.

Під час розгляду справи представник відповідачки ОСОБА_1 - адвокат Фортуна Г.Г. позов не визнав та просив у його задоволенні відмовити, з підстав викладених його довірителькою у відзиві. Вважає, що позивачем не надано жодного належного доказу на підтвердження своїх позовних вимог.

Розгляд справи відбувався у відсутність відповідачки ОСОБА_1 , яка в судове засідання не з`явилася.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, а також оригінали квитанцій, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступних підстав:

Так, судом встановлено, що 09 березня 2016 року між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та відповідачкою ОСОБА_1 укладено кредитний договір №9981076235, за умовами якого відповідачці було надано кредитні кошти на придбання товару у розмірі 34 757,30грн. (а.с.6-15).

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За положеннями ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

30 липня 2018 року між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено 30 липня 2018 року Договір відступлення прав вимоги №20180730 (а.с.23-25).

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору відступлення прав вимоги, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право вимоги за кредитним договором №9981076235 від 09.03.2016р., укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 у розмірі 42992,96грн. (а.с.26).

До матеріалів позовної заяви додано повідомлення від 08 серпня 2018 року ТОВ «Фінансовою компанією «Європейська агенція з повернення боргів» ОСОБА_1 про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором №9981076235 від 09.03.2016р. (а.с.22).

Однак будь-яких доказів того, що вказане повідомлення надіслано відповідачці (поштовим зв`язком) та отримано нею належним чином, до матеріалів справи не додано.

У прохальній частині позову ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» просить стягнути з ОСОБА_1 суму боргу у розмірі 42992,96грн., з яких 6055,08грн. - сума заборгованості за основною сумою кредиту; 1,15грн. - сума заборгованості за відсотками; 24725,41грн. - сума заборгованості за щомісячними процентами; 12211,32грн. - сума заборгованості за пенею.

Проте, дослідивши та проаналізувавши наявні в матеріалх справи письмові докази, суд дійшов висновку про те, що у відповідачки ОСОБА_1 відсутня будь-яка заборгованість за кредитним договором №9981076235 від 09.03.2016р. При цьому суд виходить з наступного:

Так, під час оформлення кредиту представником ТОВ «ФК «ЦФР» Коханюк Г.М. надано примірник заяви на отримання кредиту із реквізитами сплати коштів, графіком здійснення платежів, зави про приєднання до умов отримання кредитів та інших послуг, а також зразок квитанції для погашення кредиту, в якому зазначено необхідні реквізити для сплати кредитних коштів, які безпосередньо стосуються відповідачки, суму та період безвідсоткового погашення кредиту (а.с.54-58).

Крім того, представником ТОВ «ФК «ЦФР» зазначено у заяві перелік банків партнерів, які приймають платежі без комісії або за пільговим тарифом, зокрема КБ «Хрещатик» (вул.Целана,6 м.Чернівці).

На виконання умов кредитного договору №9981076235 від 09.03.2016р., ОСОБА_1 04 квітня 2016 року здійснила у касі Чернівецького регіонального відділення ПАТ КБ «Хрещатик» сплату коштів на погашення кредиту у розмірі 6059грн. На підтвердження вказаного, касиром видано ОСОБА_1 квитанцію №0528102973 від 04.04.2016р.

Втім, як було встановлено судом, вказані кошти не були зараховані на рахунок ТОВ «ФК «ЦФР», у зв`язку із чим, відповідачці нарахована заборгованість у розмірі 42 992,96грн.

Разом з тим, на думку суду, ОСОБА_1 добросовісно виконувала умови кредитного договору, у зв`язку із чим у її діях відсутня будь-яка вина щодо незарахування коштів в сумі 6059грн. на рахунок ТОВ «ФК «ЦФР».

Так, у квитанції №0528102973 від 04.04.2016р. зазначено всі необхідні дані та реквізити, як і у зразку квитанції для погашення кредиту, зокрема, отримувача - ТОВ «ФК «ЦФР», прізвище платника - ОСОБА_1 , номер кредитного договору - №9981076235 від 09.03.2016р. та інші дані. Однак неправильно вказано код отримавача та замість «35725063» зазначено «19364259» (а.с.54,59).

Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків (далі - платіжні системи) в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, встановлює відповідальність суб`єктів переказу, а також визначає загальний порядок здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами визначає Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».

Пункт 32.1 ст.32 вказаного Закону (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що Банк, що обслуговує платника, та банк, що обслуговує отримувача, несуть перед платником та отримувачем відповідальність, пов`язану з проведенням переказу, відповідно до цього Закону та умов укладених між ними договорів. Переказ коштів (далі - переказ) - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою (п.1.24 ст.24).

Банки зобов`язані виконувати доручення клієнтів, що містяться в документах на переказ, відповідно до реквізитів цих документів та з урахуванням положень, встановлених пунктом 22.6 статті 22 цього Закону (п.32.3 ст.32 Закону).

У відповідності до вимог п.22.6 Закону обслуговуючий платника банк у розрахунковому документі зобов`язаний перевірити відповідність номера рахунка платника та коду юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України/реєстраційним (обліковим) номером платника податків/реєстраційним номером облікової картки платника податків - фізичної особи (серії та номера паспорта, якщо фізична особа відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відмітку в паспорті) і приймати цей документ лише в разі їх збігу. Крім цього, обслуговуючий платника банк перевіряє повноту, цілісність і достовірність цього розрахункового документа в порядку, встановленому нормативно-правовими актами Національного банку України. У разі недотримання зазначених вимог відповідальність за шкоду, заподіяну платнику, покладається на банк, що обслуговує платника.

Обслуговуючий отримувача банк у розрахунковому документі зобов`язаний перевірити відповідність номера рахунка отримувача та коду юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України/реєстраційним (обліковим) номером платника податків/реєстраційним номером облікової картки платника податків - фізичної особи (серії та номера паспорта, якщо фізична особа відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відмітку в паспорті) і зараховувати кошти на рахунок отримувача лише в разі їх збігу. У противному разі банк, що обслуговує отримувача, має право затримати суму переказу на строк до чотирьох робочих днів. У разі неможливості встановлення належного отримувача банк, що обслуговує отримувача, зобов`язаний повернути кошти, переказані за цим документом, банку, що обслуговує платника, із зазначенням причини їх повернення. У разі недотримання вищезазначеної вимоги відповідальність за шкоду, заподіяну суб`єктам переказу, покладається на банк, що обслуговує отримувача.

Згідно п.32.3.1. ст.32 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» у разі помилкового переказу суми переказу на рахунок неналежного отримувача, що стався з вини банку, цей банк-порушник зобов`язаний негайно після виявлення помилки переказати за рахунок власних коштів суму переказу отримувачу. У противному разі отримувач має право у встановленому законом порядку вимагати від банку-порушника ініціювання переказу йому суми переказу за рахунок власних коштів, сплати пені в розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення починаючи від дати завершення помилкового переказу, яка не може перевищувати 10 відсотків суми переказу.

Одночасно банк-порушник зобов`язаний після виявлення помилки негайно повідомити неналежного отримувача про здійснення помилкового переказу і про необхідність ініціювання ним переказу еквівалентної суми коштів цьому банку протягом трьох робочих днів від дати надходження такого повідомлення. Форма повідомлення банку про здійснення помилкового переказу встановлюється Національним банком України.

У разі переказу банком-порушником за рахунок власних коштів суми переказу отримувачу та своєчасного повідомлення неналежного отримувача про здійснення помилкового переказу, а також своєчасного переказу неналежним отримувачем суми переказу цьому банку банк-порушник залишає цю суму у власному розпорядженні. При цьому, у разі порушення неналежним отримувачем зазначеного триденного строку, банк-порушник має право вимагати від неналежного отримувача повернення суми переказу, а також сплату пені в розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день починаючи від дати завершення помилкового переказу до дня повернення коштів включно, яка не може перевищувати 10 відсотків суми переказу.

Працівники банку, винні в здійсненні помилкового переказу, несуть відповідальність відповідно до закону п.32.4 ст.32 Закону).

Таким чином, чинним законодавством визначено відповідальність та дії працівника Банку у разі здійснення помилкового переказу.

У відповідності до вимог п.33.2 ст.33 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платник несе відповідальність тільки за відповідність інформації, зазначеної ним в документі на переказ, суті операції, щодо якої здійснюється цей переказ. Платник має відшкодувати банку або іншій установі - учаснику платіжної системи шкоду, заподіяну внаслідок такої невідповідності інформації.

Як було вище встановлено судом, ОСОБА_1 під час переказу коштів щодо оплати кредиту надала працівнику ПАТ КБ «Хрещатик» всі необхідні дані для здійснення касової операції, які були зазначені у зразку квитанції для погашення кредиту, наданої їй працівником ТОВ «ФК ЦФР».

Таким чином, суд вважає, що помилка у зарахуванні коштів відбулася не з вини відповідачки, а з вини працівника Банку, який помилився у коді отримувача та у зв`язку із чим несе за це відповідальність.

При цьому, матеріали справи не містять даних про те, чи були в подальшому, у відповідності до ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», перераховані представником банку ПАТ КБ «Хрещатик» на рахунок ТОВ «ФК ЦФР» кошти у розмірі 6059грн.

За таких обставин, оцінивши досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в межах даного спору належними і допустимими доказами представником позивача не підтверджено заборгованість відповідачки за кредитним договором.

Більше того, варто зазначити, що ОСОБА_1 у стислий безвідсотковий період погасила усю суму кредитних коштів, шляхом перерахування через термінали самообслуговування. Жодних прострочень за кредитом у ОСОБА_1 не було, що свідчить про її добросовісне та належне виконання умов кредитного договору №9981076235 від 09.03.2016р.

Згідно статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

У відповідності до ч.1ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Отже, відповідальність у виді сплати процентів та пені може наступати у тому випадку коли особа (позичальник) порушила основне зобов`язання.

Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про належне виконання ОСОБА_1 умов кредитного договору, відсутні підстави і стягнення коштів (процентів та пені) за неналежне виконання зобов`язань.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 549-552, 610-612, 625, 627-629, 1054-1056-1 ЦК України, ст.ст.12, 13, 76-83, 141, 258, 259, 264-265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 16 жовтня 2020 року.

Суддя Першотравневого

районного суду м.Чернівці О.В. Вольська-Тонієвич