№ 9237751, 14.01.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2010 р. Справа № 2-а-3923/09/1815

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді Шевцової Н.В.,

суддів - Макаренко Я.М., Донець Л.О.

за участю секретаря судового засідання Карнаух О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Управління праці та соціального захисту населення Роменської районної державної адміністрації на постанову Роменського міськрайонного суду Сумської області від 05.08.2009р. по справі№2-а-3923/09/1815

за позовом ОСОБА_1

до Управління праці та соціального захисту населення Роменської районної державної адміністрації

про перерахунок та стягнення заборгованості допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,

ВСТАНОВИЛА:

01.07.2009 року ОСОБА_1 (надалі по тексту позивач) звернулася до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Роменської районної державної адміністрації (надалі по тексту відповідач), в якому просила суд:

-поновити строк звернення до суду;

-визнати протиправним рішення відповідача про призначення їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у менших розмірах ніж це передбачено Законом України «Про державну допомогу сімям з дітьми»;

-зобовязати відповідача зробити перерахунок та виплачувати їй допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у відповідності з приписами ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми»в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років, встановленого законом;

-стягнути з відповідача на її користь суму недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01 квітня 2007 року по 31 травня 2009 року в розмірі 9796, 81 грн.;

-стягнути з відповідача на її користь 200 грн. в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу адвоката.

Постановою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 05.08.2009р. позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним рішення Управління праці та соціального захисту населення Роменської районної державної адміністрації про призначення ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі нижчому ніж передбачено ст. 15 Законом України «Про державну допомогу сімям з дітьми»в період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року. Зобовязано Управління праці та соціального захисту населення Роменської районної державної адміністрації здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого законом. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Позивачка, не погодившись з постановою суду, подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, прийняття оскаржуваної постанови з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а також на те, що судом першої інстанції неповно встановлені обставини, які мають значення для справи, просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги.

Також, не погодившись з постановою суду першої інстанції, апеляційну скаргу подав відповідач, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 19, 85, 95, 143 Конституції України, ст.ст. 3, 4, 22, 23, 51 Бюджетного Кодексу України, Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми», що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає, апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року позивачка народила сина ОСОБА_2. Рішенням Управління праці та соціального захисту населення Роменської районної державної адміністрації позивачці призначено допомогу по догляду за дитиною до трьох років працюючим жінкам.

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправним рішення Управління праці та соціального захисту населення Роменської районної державної адміністрації про призначення ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі нижчому ніж передбачено ст. 15 Законом України «Про державну допомогу сімям з дітьми»в період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та зобовязання Управління праці та соціального захисту населення Роменської районної державної адміністрації здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого законом, суд першої інстанції виходив з Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року за № 6-рп/2007, яким визнано неконституційним положення статей 29, 36, п.14 ст.71 та інших та абз. 3 ч.2 ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік»щодо встановлення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, як різницю між 50 відсотками прожиткового мінімуму для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім"ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 грн. для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідно до зазначеного рішення Конституційного Суду України Управління праці та соціального захисту населення Роменської районної державної адміністрації з 9 липня 2007 року повинно було діяти у відповідності з нормою ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми». Призначувати та здійснювати позивачці нарахування допомоги у розмірі встановленого законом, на рівні прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Між тим, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу призначена і виплачується допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років відповідно до п. 7-11 Порядку призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообовязкового державного соціального страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за №13 від 11.01.2007 р. (а.с. 26) Отже, позивач є особою, застрахованою в системі загальнообовязкового державного соціального страхування.

Правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, народженням дитини та необхідністю догляду за нею визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».

Відповідно до визначення термінів, які вживаються у зазначеному Законі субєктом загальнообов'язкового державного соціального страхування є застрахована особа, на користь якої здійснюється відповідне страхування.

Страховий випадок подія, з настанням якої виникає право у застрахованої особи або членів її сім»ї на отримання матеріального забезпечення або соціальних послуг.

За приписами ч. 1 ст. 35 вказаного Закону, допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї такого страхового випадку, як догляд за дитиною віком до трьох років.

Статтею 43 цього Закону визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі в розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

При цьому, відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень вищевказаного Закону визначено, що до стабілізації економічного становища в Україні розмір виплат, передбачених статтями 41, 43, 46 цього Закону, визначається Верховною Радою України щороку виходячи з рівня забезпечення прожиткового мінімуму одночасно з встановленням розміру страхових внесків з поступовим наближенням виплат до прожиткового мінімуму.

Таким чином, виходячи із системного аналізу приписів Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», права на отримання допомоги за цим законом має особа, застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, при настанні страхового випадку. При цьому розмір такої допомоги визначається щорічно Верховною Радою України.

Між тим, Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»на 2007 рік дію статті 43 зупинено, та статтею 56 цього Закону встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішенням Конституційного Суду від 09.07.2007 року визнано неконституційним положення статті 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», в частині визначення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років. Також цим же рішенням, визнано неконституційними положення п. 7 ст. 71 вказаного Закону, в частині зупинення на 2007 рік дії частини першої статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».

Отже, починаючи з 9 липня 2007 р. набула чинності, як ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», так і пункт 5 Перехідних положень цього закону.

Враховуючи, що позивач, яка є застрахованою особою, народила дитину у неї настав страховий випадок у вигляді необхідності догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. При цьому, у позивачки виникло право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у формі матеріального забезпечення, передбаченого ст. 43, в розмірі, визначеному п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».

Відповідно до ч. 1 ст. 50 зазначеного Закону матеріальне забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 6 цього Закону, призначаються та надаються за основним місцем роботи за рахунок сплачених застрахованими особами страхових внесків (крім видів матеріального забезпечення, передбачених пунктами 1, 2 статті 34 цього Закону, яке надається за основним місцем роботи та за сумісництвом у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Отже, обовязок щодо надання позивачу матеріального забезпечення у вигляді допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку покладено на роботодавця за основним місцем роботи, а не на відповідача по справі.

Проте, постановою Кабінету Міністрів України за №32 від 16 січня 2007 р. встановлено, що в 2007 році допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку застрахованим особам за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату допомоги сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам та тимчасової державної допомоги дітям (далі - субвенція) з 1 січня 2007 р. призначається органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання застрахованих осіб;

Зазначена постанова Кабінету Міністрів України суперечить ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»щодо порядку призначення та надання вказаних виплат застрахованої особі.

Для подолання цієї колізії необхідно виходити з приписів ч. 4 ст. 9 КАС України, відповідно до яких, уразі невідповідності нормативно-правового акта закону України або іншому правовому акту, суд застосовує акт, що має вищу юридичну силу.

Виходячи із зазначеного принципу про пріоритетність законів над підзаконними нормативними актами, колегія суддів приходить до висновку, що починаючи з 9 липня 2007 р. по 31 грудня 2007 р. у відповідача був відсутній обовязок по призначенню, нарахуванню та сплаті позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років, оскільки такий обовязок відповідно до ст. 50 України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»було покладено на роботодавця.

Позивач є застрахованою особою, у звязку з чим у неї відсутнє право на отримання допомоги відповідно до положень ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

Виходячи з наведеного колегія суддів, вважає, що висновок суду першої інстанції щодо визнання протиправним рішення Управління праці та соціального захисту населення Роменської районної державної адміністрації про призначення ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі нижчому ніж передбачено ст. 15 Законом України «Про державну допомогу сімям з дітьми»в період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та зобовязання Управління праці та соціального захисту населення Роменської районної державної адміністрації здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого законом, є таким, що прийнятий з порушенням норм матеріального права, а тому постанова підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні цієї частини позовних вимог.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині покладення на відповідача обовязку перерахувати та виплатити позивачу допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2008 -2009 р.р., суд першої інстанції виходив з того, що при нарахуванні та виплаті такої допомоги у відповідач правомірно діяв на підставі діючого в 2008 -2009 р.р. законодавства.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 23 розділу II Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»», до ст. 13 Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми»внесено зміни та виключено слова "не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування". Цей закон набув чинності з 1 січня 2008 р.

Отже, з цього часу право на державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми»набули, як застраховані особи, так і особи, які незастраховані системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Крім того, пунктом 23 розділу II Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»», внесено зміни до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми». За новою редакцією цієї норми допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається в розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сімї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн.

Рішенням Конституційного суду України №10-рп/08 від 22.05.2008 року у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»(справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), положення п. 23 розділу II Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»» неконституційним не визнавалось.

В 2009 році ніяких змін до Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми»внесено не було.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідач, здійснивши у 2008-2009 р.р., виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у порядку та розмірі, встановленому Законом України «Про державну допомогу сімям з дітьми», в редакції закону від 28.12.2007 р., правомірно діяв, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначено діючим законодавством України, а тому не знаходить підстав для скасування рішення суду про відмову в задоволенні цієї частини позовних вимог.

Крім того, колегія суддів зазначає, що не підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на її користь 200 грн. в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу адвоката, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1, 6 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Якщо суд апеляційної інстанції змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

У звязку з тим, що суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, підстави для стягнення на користь позивачки судових витрат відсутні.

Відповідачем при подачі апеляційної скарги не сплачено судовий збір.

Відповідно приписів ч. 7 ст. 187 Кодексу адміністративного судочинства України, п. «З»ч. 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року № 7-93 «Про державне мито»з наступними змінами та доповненнями, колегія суддів приймає рішення про стягнення з відповідача судового збору у розмірі 1,70 грн (одержувач: УДК у Жовтневому районі м. Харкова, код ОКПО 24134113, банк: ГУДКУ у Харківській області, МФО 85011, рахунок 31412537700008). Пільг щодо сплати судового збору, відповідно до ст. 4 зазначеного Декрету, відповідач не має.

Керуючись ст.ст. 89, 94, 160, 195, п.3 ст.198, 200, ч. 4 ст.202, ст.205, ст.207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Роменської районної державної адміністрації задовольнити частково.

Постанову Роменського міськрайонного суду Сумської області від 05.08.2009р. по справі№2-а-3923/09/1815- скасувати в частині визнання протиправним рішення Управління праці та соціального захисту населення Роменської районної державної адміністрації про призначення ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі нижчому ніж передбачено ст. 15 Законом України «Про державну допомогу сімям з дітьми»в період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та зобовязання Управління праці та соціального захисту населення Роменської районної державної адміністрації здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого законом, прийняти нову постанову, якою в задоволенні цієї частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

В іншій частині постанову Роменського міськрайонного суду Сумської області від 05.08.2009р. по справі№2-а-3923/09/1815 - залишити без змін.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Роменської районної державної адміністрації до Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1,70 грн. (одержувач: УДК у Жовтневому районі м. Харкова, код ОКПО 24134113, банк: ГУДКУ у Харківській області, МФО 85011, рахунок 31412537700008).

Постанова набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання постанови у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Шевцова Н.В.

Судді<підпис >

<підпис >Макаренко Я.М. Донець Л.О. <Список ><Текст > Повний текст постанови виготовлений 18.01.2010р.