Постановление суда № 92373054, 16.10.2020, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/30148/20

Провадження № 2/761/8158/2020

У Х В А Л А

16 жовтня 2020 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Осаулов А.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Офісу Президента України, Кабінету Міністрів України, Київської міської державної адміністрації, Київської міської ради про визнання бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2020 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Офісу Президента України (м. Київ, вул. Банкова, 11), Кабінету Міністрів України (м. Київ, вул. Грушевуського, 12/2 ), Київської міської державної адміністрації (м. Київ, вул. Дегтярівська, 31, корп.. 2), Київської міської ради (м. Київ, вул. Хрещатик, 36) про визнання бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою суду від 28.09.2020 р. зазначену позовну заяву залишено без руху, надано строк на усунення недоліків.

У виконання ухвали суду позивач надала уточнену позовну заяву, в якій позивач просить: 1) визнати бездіяльність Офісу Президента України стосовно відсутності контролю за виконанням Указів Президента України, що визначено в п. 5 Указу Президента України №119/2008 від 12.08.2008р.; 2) визнати бездіяльність Кабінету Міністрів України, що полягає у не виконанні Указів Президента України від 03.06.2006 р. №185, від 04.02.2008 р. №89/2008 , від 12.08.2008 р. №119/2008 та Розпорядження Кабінету Міністрів України №140-р від 06.01.2010 р.; 3) визнати бездіяльність Київської міської ради , що полягає у невиконанні постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2015р. у справі №826/166/15; 4) визнати бездіяльність Київської міської державної адміністрації стосовно не укладення з позивачем попереднього договору; 5) зобов`язати Київську міську державну адміністрацію укласти з позивачем попередній договір та основний договір на отримання житла.

Згідно ст. 19 ч. 1 ЦК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до ст. 19 ч.1 п.1 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

В п. 3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 №3 зазначено, що вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що відповідно до статей 15, 16 ЦПК у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17) (далі - КАС), Господарським процесуальним кодексом України (статті 1, 12; далі - ГПК), Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК) або Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства. У зв`язку з наведеним суди мають виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа). Оскільки згідно зі статтею 16 ЦПК не допускається об`єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом, суд відкриває провадження у справі в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції, і відмовляє у відкритті провадження у справі щодо вимог, коли їх розгляд проводиться за правилами іншого виду судочинства.

Виходячи зі змісту позовних вимог (пунктів 1-3 прохальної частини уточненої позовної заяви) та враховуючи положення статті 19 КАС України, спір в цій частині не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним відмовити у відкритті провадження у справі в частині вимог 1-3 прохальної частини уточненої позовної заяви.

В іншій частині позовна заява подана з додержанням вимог ст.ст.175-177 ЦПК України, віднесена до предметної, суб`єктної, інстанційної та територіальної юрисдикції суду.

Підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення, відмови у відкритті провадження відсутні.

Як передбачено ч.2 ст. 19 та п.4 ч.2 ст. 187 ЦПК України цивільне судочинство у порядку позовного провадження здійснюється за правилами загального та спрощеного провадження. Ці правила визначаються ухвалою суду про відкриття провадження.

Згідно ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: малозначні справи; що виникають з трудових відносин.

При цьому, згідно з ч.3 ст. 274 ЦПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя; щодо спадкування; щодо приватизації державного житлового фонду; щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; в яких ціна позову перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Згідно ст. 278 ЦПК України, особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні : відзив подається протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі. Треті особи мають право подати пояснення щодо позову в строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, а щодо відзиву - протягом десяти днів із дня його отримання.

Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази (Глава 5 Розділу 1 ЦПК України) і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи (Глава 1 Розділу ІІІ ЦПК України), а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків (ч. 1 ст. 279 ЦПК України).

Оскільки предмет позовних вимог не підпадає під обмеження, які визначені ч. 4 ст. 274 ЦПК України, тому вказана справа може бути розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, проте, це не позбавляє позивача, відповідача права у строк встановлений ч. 7 ст. 279 ЦПК України подати відповідне клопотання.

Згідно вимог ст. ст. 83, 178, 179, 180, 181 ЦПК України одночасно з направленням до суду: доказів (крім речових доказів), відзиву, відповіді на відзив, заперечення, пояснення третьої особи щодо позову або відзиву, їх копії повинні бути надіслані іншим учасникам справи, а суду надано документи, що підтверджують їх надіслання.

Керуючись ст.ст. 83, 178-181, 187-192, 260, 261, 274-279, 353 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі в частині вимог до Офісу Президента України, Кабінету Міністрів України, Київської міської ради.

Відкрити провадження за пунктами 4, 5 позовних вимог у справі за позовом ОСОБА_1 до Київської міської державної адміністрації про визнання бездіяльності, зобов`язання вчинити дії в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Учасникам справи надіслати копії ухвали про відкриття провадження у справі (в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення) протягом двох днів з дня її складення у відповідності до ч.5 ст. 272 ЦПК України.

Встановити відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву і всіх письмових доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів і заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову, а також заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 178, ст. 191 ЦПК України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи.

Роз`яснити відповідачу, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Роз`яснити відповідачу його право пред`явити зустрічний позов у строк, встановлений судом для подання відзиву.

Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення на відповідь на відзив, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Роз`яснити учасникам справи, що подання заяв по суті справи (позовна заява; відзив на позовну заяву; відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву є їхнім правом. У разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Інформацію по справі учасники справи можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/sud2610/.

Ухвала суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Осаулов А.А.