Решение № 92371621, 12.10.2020, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/24683/19

н/п 2/953/1098/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2020 року Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого – судді Зуб Г.А.

за участю секретаря Хлистун Ю.А.,

за участю представника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за опалення та гарячу воду, -

ВСТАНОВИВ:

13.12.2019 р. представник позивача КП «ХТМ» звернувся до суду з позовною заявою, в якій з подальшим уточненням просить стягнути з відповідача за опалення та гарячу воду за період з 01.01.2013 року по 31.10.2019 року в розмірі 63168,39 грн., та стягнути судові витрати в розмірі 1921,00 грн. В обґрунтування позовних вимог посилалась на наступне. Позивач надає послуги з централізованого опалення та підігріву гарячої води для потреб гарячого водопостачання. Внаслідок неповної та несвоєчасної сплати послуг відповідачем виникла заборгованість в сумі 63168 грн. 39 коп., що утворилась за період з 01.01.2013 року по 31.10.2019 року.

28.08.2020 відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що його житлове приміщення з 1998 року офіційно відключено від гарячого водопостачання та централізованого опалення, та просив застосувати строки позовної давності. Враховуючи, що копію ухвали про відкриття провадження від 16.12.2019 року разом з копією позовної заяви з доданими документами відповідач отримав – 20.01.2020 року (а.с. 10), та клопотань про поновлення пропущеного строку до суду не надходило, тому суд вважає за необхідне врахувати вказаний відзив як письмові пояснення по справі.

Представник позивача КП «ХТМ» в судове засідання не з`явився, повідомлявся у встановленому законом порядку, спрямував до суду повідомлення про слухання справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, та не заперечував проти винесення заочного рішення.

Представник відповідача Брильов А.Ю. в судовому засіданні повідомив, що йому не потрібен додатковий час на ознайомлення з поданими уточненнями, оскільки в задоволенні позову слід відмовити, так як відповідач не користується послугами позивача, а тому не має їх сплачувати, та просив застосувати строки позовної давності.

13.12.2019 року вказана позовна заява надійшла до Київського районного суду м. Харкова, та розподілена судді Зуб Г.А.

16.12.2019 року судом здійснено електронний запит з Реєстру територіальної громади м. Харкова для встановлення місцеперебування відповідача, відповідь на який надано до суду 16.12.2019 року.

Ухвалою судді від 16.12.2019 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву, та відкрито провадження в ній за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідач зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до наданого до суду акту обстеження теплоспоживання житлового приміщення №174/10050 від 29.07.2020 року, за результатами обстеження квартири відповідача виявлено, що гарячий трубопровід повністю демонтований, та на кухні встановлена газова колонка, що також підтверджується наданими до суду фото-картками.

Відповідно до довідки КЖЕП №4 Київського району м. Харкова від 10.05.2020 року, в квартирі АДРЕСА_2 з 1998 року встановлена газова колонка, та від централізованого опалення квартира відключена.

Згідно частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Статтею 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що розмір плати за комунальні послуги розраховується, виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про теплопостачання», споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію, а відповідно до статті 25 вищезазначеного Закону, у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії, заборгованість стягується в судовому порядку.

Відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правила), централізоване опалення - це послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу), яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем теплопостачання.

Згідно пункту 24 Правил споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється (пункт 25 Правил).

Доказів того, що відповідач звертався до відповідного органу із заявою про відключення його квартири від мереж централізованого опалення та гарячої води, та за вказаною заявою було прийняте відповідне позитивне рішення уповноваженим на це органом матеріали справи не містять.

Самовільне відключення квартири від мережі централізованого опалення не є підставою для припинення нарахування платежів теплопостачальною організацією.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду України від 11 листопада 2015 року (справа № 6-1192цс15), постановах Верховного Суду: від 11 грудня 2019 року (справа № 490/11619/15-ц, провадження №61-23337св18) та від 18 червня 2020 року (справа №643/133/17, провадження № 61-38460св18).

За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що у відповідача наявна заборгованість зі сплати за послуги, які надаються позивачем, яка після перерахунку за період з 01.01.2013 року по 31.10.2019 року складає 63168,39 грн.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право, зокрема одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, у постанові Верховного Суду від 18 травня 2020 року у справі № 176/456/17 (провадження № 61-63св18), а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 14-280цс18.

Відповідачем та його представником також заявлено клопотання про застосування строків позовної давності.

Відповідно до ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За приписами ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Таким чином, оскільки відповідачем та його представником заявлено клопотання про застосування строків позовної давності, суд задовольняє позов частково в межах строку позовної давності та в межах заявлених позовних вимог та відповідно до наданого позивачем розрахунку, підстав недовіряти якому у суду не має, та стягує заборгованість за період з 01.01.2017 року

по 31.10.2019 року в розмірі 40021,33 грн., а в іншій частині відмовляє за наведених вище підстав.

У відповідності до ст. 141 ч.1 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати в розмірі 1217,08 грн. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 12, 76,141, 164, 206,263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за опалення та гарячу воду – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», код ЄДРПОУ 31557119, заборгованість за опалення та гарячу воду за період з 01.01.2017 року по 31.10.2019р. в розмірі 40021 (сорок тисяч двадцять одна) гривень 33 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», код ЄДРПОУ 31557119, витрати по оплаті судового збору в розмірі 1217 (одна тисяча двісті сімнадцять) гривень 08 коп.

В решті позову – відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач – комунальне підприємство «Харківські теплові мережі», місцезнаходження: м. Харків, вул. Мефодіївська, буд. 11, код ЄДРПОУ 31557119.

Відповідач – ОСОБА_2 , місцеперебування: АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 .

Повний текст рішення виготовлено 22 жовтня 2020 року.

СУДДЯ Г.А. ЗУБ