Решение № 92286153, 06.10.2020, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" жовтня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/512/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.,

при секретарі судового засідання: Горнович Л.О.

у судове засідання з`явились:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Шевченко Т.Ю. (на підставі ордеру);

за позовом: Калінчук-Сосніної Алли Іванівни ( АДРЕСА_1 );

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку „Невського 43/2” (65088, Одеська обл., м. Одеса, Київський р-н, вул. Олександра Невського, буд. 43, корпус 2);

про визнання неправомірними та скасування рішення установчих зборів, статуту та скасування запису проведення державної реєстрації

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: 26.02.2020 року позивач - Калінчук-Сосніна Алла Іванівна звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача – Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку „Невського 43/2” вх. ГСОО №533/20, в якій просить суд:

1) визнати незаконними та скасувати рішення установчих зборів про створення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку „Невського 43/2” оформлене протоколом установчих зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку „Невського 43/2” №1 від 20.06.2016 року, проведеного 10 червня 2016 року за адресою: АДРЕСА_2 ;

2) визнати недійсним статут Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку „Невського 43/2”;

3) визнати недійсним та скасувати запис проведення державної реєстрації Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку „Невського 43/2” дата та номер в ЄДРЮО 22.06.2016р., 1 556 102 0000 058811.

В обґрунтування поданої заяви позивач посилається на те, що вона є власницею на праві спільної часткової власності 1/3 квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , а отже є співвласницею ОСББ «Невського 43/2». Як зазначає позивач, при створенні Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Невського 43/2", на установчих зборах 20.06.2016р., було порушено вимоги ст. 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" щодо процедури скликання установчих зборів та вимог до Установчих зборів і рішень, що на них приймаються, оскільки не було дотримано вимог щодо порядку повідомлення всіх власників про проведення установчих зборів, та позивача особисто не було повідомлено про вказані збори, а також порушено компетенцію установчих зборів об`єднання і включено до порядку денного питань, які не відносяться до компетенції установчих зборів, що призвело до порушення прав позивачки на участь у таких зборах і її волевиявленню стосовно питань порядку денного стосовно управління спільним майном та інших питань.

Ухвалою суду від 06.03.2020 року, після усунення позивачем встановлених судом недоліків, було відкрито провадження у справі №916/512/20 за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на 30.03.2020 року

Між тим, 27.03.2020 року від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку „Невського 43/2” надійшло клопотання про відкладення розгляду справи №916/512/20, з підстав оголошення на всій території України надзвичайної ситуації до 24.04.2020, у зв`язку із поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19.

30.03.2020 року до суду від представника ОСОБА_1 також надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання, у зв`язку із запровадженням карантину в Україні.

Ухвалою суду від 30.03.2020р., приймаючи до уваги наявні клопотання сторін, у зв`язку з оголошенням на державному рівні карантину та введенням на території України режиму надзвичайної ситуації, судом було відкладено підготовче засідання по справі №916/512/20 за межі встановленого карантину на "27" квітня 2020 р. о 11:30.

06.04.2020р. до господарського суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі та зазначає про зловживання позивачем своїми процесуальними правами та про те, що позивач достовірно знала про дату проведення установчих зборів створення ОСББ «Невського43/2», що підтверджується її підписом від 25.04.2016 у Відомості про отримання повідомлення про проведення установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. О. Невського, 43/2, яке відбулось 10.06.2016. В зв`язку з вказаними обставинами відповідачем також заявлено про застосування строку позовної давності, який, за його думкою, сплив 25.04.2019р.

27.04.2020 року електронною поштою до суду від позивача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання, з посиланням на зайнятість представника позивача в іншому судовому засіданні та необхідністю ознайомитись з відзивом та матеріалами справи.

Ухвалою суду від 27.04.2020 року, приймаючи до уваги наявне клопотання позивача, у зв`язку з оголошенням на державному рівні карантину та введенням на території України режиму надзвичайної ситуації, було відкладено підготовче засідання по справі №916/512/20 на "01" червня 2020 р.

У судове засідання від 01.06.2020 року представник позивача не з`явився, однак про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. В даному судовому засіданні було встановлено строки для надання відповіді на відзив та заперечень і протокольною ухвалою відкладено підготовче засідання на 17.06.2020р.

17.06.2020р. до матеріалів справи надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що йому не було відомо про створення і існування ОСББ, а підпис на відомості про отримання повідомлення про проведення установчих зборів позивачу не належить, при цьому позивач вказує, що це необхідно довести за допомогою спеціальних знань у галузі судової експертизи, але до суду з відповідною заявою не звертається. Також позивач зазначає, що про існування ОСББ він дізнався 18.10.2019р. з листа Київського районного суду м. Одеси про відкриття провадження по цивільній справі. Крім того, позивач вказує, що оплату комунальних послуг квартири АДРЕСА_4 здійснює її співвласник – ОСОБА_2 , що підтверджується відповідними квитанціями. Отже посилання відповідача в заяві про застосування позовної давності і самому відзиві є помилковим так як, відповідно до вимог ст. 257 ЦК України, він спливає лише 19.10.2022 р., а починає свій перебіг з 19.10.2019 р.

Також позивач у своїй відповіді на відзив просив залучити третьою особою без самостійних вимог по справі № 916/512/20 Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради та зобов`язати відповідача надати експертній установі - Одеській філії Київської незалежної судової експертної установи, оригінал документу «ВІДОМОСТЬ про отримання повідомлення про проведення установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку, розташованого за адресою:65088, м. Одеса, вул. Олександра Невського, буд. 43, корп. 2, які відбудуться 10 червня 2016 року», - для дослідження судовим експертом. А також відкласти розгляд справи для отримання висновку судової - почеркознавчої експертизи по справі 916/512/20.

У судовому засіданні 17.06.2020р., судом було встановлено новий строк для надання до суду заперечень та протокольною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання позивача, заявленого у відповіді на відзив, про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради, у зв`язку з недоведеністю обставин, які дають змогу вважати, що рішення у справі вплине на права та обов`язки останнього. В даному засіданні було відкладено підготовче засідання на 22.07.2020р., про що представники сторін були повідомлені під розпис.

21.07.2020р. до суду від позивача надійшло клопотання про витребування доказів, в порядку ст. 81 ГПК України, в якому він просив поновити строк для подання даного клопотання, витребувати у відповідача для передачі до Одеської філії Київської незалежної судової експертної установи оригінал документа ВІДОМІСТЬ про отримання повідомлення про проведення установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: 65088, м. Одеса, вул. Олександра Невського, 43, корпус 2, які відбудуться 10.06.2016р. А також позивач просив у даному клопотанні, після отримання оригіналу вказаного документа, направити матеріали справи до Одеської філії Київської незалежної судової експертної установи для проведення експертного дослідження.

В судовому засіданні 22.07.2020р., за результатом розгляду вказаного клопотання, в частині направлення матеріалів господарської справи до експертної установи, суд відмовив у його задоволенні, оскільки подання такого клопотання не передбачене нормами ГПК України. Після вказаних подій представник позивача заявив у даному судовому засіданні усне клопотання про зобов`язання відповідача надати до суду оригінал вищевказаної Відомості для огляду у судовому засіданні, вказане клопотання було задоволено протокольною ухвалою та зобов`язано відповідача надати для огляду у судовому засіданні вказану відомість. Відповідач не заперечував проти задоволення вказаного клопотання. З урахуванням вказаних обставин, в даному судовому засіданні судом були оголошені протокольні ухвали про продовження строку розгляду справи в підготовчому провадженні на 30 днів та про відкладення розгляду підготовчого засідання на 03.08.2020р.

В судовому засіданні 03.08.2020р. судом та представником позивача було оглянуто витребуваний у відповідача документ – оригінал Відомості про отримання повідомлення про проведення установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: 65088, м. Одеса, вул. Олександра Невського, 43, корпус 2, які відбудуться 10.06.2016р. Також представником позивача в даному засіданні було заявлено усне клопотання про оголошення перерви в підготовчому провадженні для закінчення проведення судової експертизи. Представник відповідача заперечував щодо задоволення вказаного клопотання та зазначив про можливість призначення справи до розгляду по суті. Між тим суд протокольною ухвалою задовольнив клопотання позивача та відклав підготовче провадження на 17.08.2020р., попередньо узгодивши з представником позивача вказану дату судового засідання.

Між тим, в судове засідання 17.08.2020р. представник позивача не з`явився, причини неявки не повідомив, але на електронну адресу суду без електронно-цифрового підпису від позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення проведення судової почеркознавчої експертизи, оскільки станом на 17.08.2020р. почеркознавча експертиза по даній справі триває.

Незважаючи на те, що дане клопотання не було оформлене належним чином, у судовому засіданні 17.08.2020р суд розглянув дане клопотання та відмовив у його задоволенні протокольною ухвалою, з підстав того, що подання такого клопотання не відповідає положенням чинного ГПК України, крім того, відповідно до вимог ст. 80 ГПК України позивач повинен був подати докази разом з поданням позовної заяви, а не збирати їх під час підготовчого провадження.

При цьому суд зауважує, що відповідно до ч. 4 ст. 80 ГПК України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Між тим суд зазначає, що позивач не повідомляв ні усно, ні письмово суд про об`єктивні причини неможливості подання будь-яких доказів у встановлений строк, а про проведення експертизи позивачем було зазначено лише 17.06.2020р. у відповіді на відзив, при цьому суд зауважує, що ніяких клопотань про призначення експертизи судом від позивача не надходило.

Ухвалою суду від 17.08.2020р. було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 08.09.2020р.

При цьому суд зазначає, що ухвала від 17.08.2020р. про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті, яка була надіслана за належною адресою вказаною позивачем у позовній заяві, була повернута поштовою установою із посиланням на відсутність адресата за вказаною адресою, між тим попередні судові ухвали позивач отримував за цією адресою належним чином.

З урахуванням викладеного, суд зауважує, що у разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою (повідомленою суду стороною), і повернуто підприємством у зв`язку із посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт не отримання позивачем кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.06.2018 у справі №904/9904/17).

Крім того, відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень", для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Також слід врахувати, що Верховний Суд у постанові від 21.02.2018 у справі №2103/490/2012 вказав про те, що сторона, яка бере участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, а процесуальна бездіяльність позивача як ініціатора позову не може ставити під сумнів здійснення судочинства господарським судом відповідно до вимог процесуального закону. Також за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яку суд застосовує як джерело права, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (§ 41 рішення ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, заява № 3236/03).

Між тим, в судовому засіданні з розгляду справи по суті 08.09.2020р. було оголошено перерву до 30.09.2020р., в зв`язку з відсутністю в матеріалах справи доказів належного повідомлення позивача.

Однак в судове засідання 30.09.2020р. представник позивача також не з`явився, при цьому подав клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату або зупинити провадження у справі до складення висновку судового експерта.

У судовому засіданні 30.09.2020р., за результатом розгляду даного клопотання, судом було оголошено протокольну ухвалу про відмову у його задоволенні, з огляду на не наведення поважності причин неприбуття у судове засідання та невідповідність його нормам чинного Господарського процесуального кодексу. Також судом було оголошено перерву у розгляді справи до 06.10.2020р., про що позивача повідомлено ухвалою в порядку ст. 120 ГПК України.

У судове засідання 06.10.2020р. представник позивача повторно не з`явився, про поважність причини неявки суд не повідомив, при цьому, з урахуванням надіслання на електронну адресу представника позивача ухвали, в порядку ст. 120 ГПК України, суд дійшов висновку що нез`явлення у судове засідання представника позивача не перешкоджає розгляду справи у судовому засіданні.

Представник відповідача у судовому засіданні 06.10.2020р. підтримав свою позицію, викладену у заявах по суті справи, щодо відмови у задоволенні позовних вимог у повному обсязі та зроблено заяву в порядку ст. 221 ГПК України.

У судовому засіданні 06.10.2020р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено 16.10.2020р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Згідно відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_1 є власницею на праві спільної часткової власності 1/3 квартири АДРЕСА_5 , загальною площею 135.8 кв.м. житловою площею 52.4 кв.м, згідно свідоцтва про право власності, серія та номер: НОМЕР_1 , видане 26.06.1998р. Іншими співвласниками є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , по 1/3 частки спільної часткової власності.

Як вбачається із матеріалів справи, ініціативною групою, яка складалась із власників квартир будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , було повідомлено мешканців будинку про проведення Установчих зборів 10.06.2016р. щодо утворення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, шляхом вручення повідомлення про проведення установчих зборів під особистий підпис, що вбачається із наявної у матеріалах справи відомості про отримання повідомлення про проведення установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_6 .

Так, із змісту зазначеної відомості вбачається, що квартира АДРЕСА_4 , співвласницею якої є ОСОБА_1 , отримала вищевказане повідомлення, про що свідчить підпис співвласника або уповноваженої особи цієї квартири, проставлений 25.04.2016р.

Тобто, про проведення установчих зборів щодо утворення ОСББ «Невського 43/2» співвласники багатоквартирного будинку були повідомлені у встановлений законом спосіб та строк - за 37(тридцять сім) днів до проведення таких зборів.

10.06.2016 відбулись Установчі збори ОСББ «Невського 43/2» на якому були присутні 119 (сто дев`ятнадцять) осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 4283,63 кв.м., та шляхом письмового опитування взяла участь - 1 (одна)особа, якій належить квартира(приміщення) загальною площею - 56,8 кв.м., результати проведених зборів були оформлені протоколом №1 від 20.06.2016р.

За змістом протоколу №1 установчих зборів, на вказаних зборах було розглянуто наступні питання порядку денного:

- Обрання голови Установчих зборів;

- Створення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Невського43/2», затвердження його найменування, місцезнаходження та Статуту ОСББ, доручення та надання повноважень представнику зборів здійснити всі необхідні дії, що пов`язані з державною реєстрацію ОСББ;

- вибори правління та голови правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Невського43/2»;

- вибори ревізійної комісії Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Невського 43/2».

По першому питанню порядку денного Зборів щодо обрання Головою зборів ОСОБА_4 проголосувало «за» - 117 Співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 4125.63 м2; «проти» -2 (два) співвласника, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 158 кв.м.

По другому питанню порядку денного Зборів щодо створення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Невського 43/2», затвердження його найменування, місцезнаходження та Статуту ОСББ, доручення та надання повноважень ОСОБА_4 здійснити всі необхідні дії, що пов`язані з державною реєстрацію ОСББ проголосувало «За» - 118 співвласників квартир(приміщень) загальна площа яких становить 4182,43 кв.м, «проти» - 2 співвласника, загальна площа квартири(приміщення) яких складає - 158 кв.м.

По третьому питанню порядку денного Зборів щодо обрання складу правління наступних осіб: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та обрання головою правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Невського 43/2» - ОСОБА_9 проголосувало «за» - 118 (сто вісімнадцять) співвласників квартири, загальна площа квартир (приміщень) яких складає - 4182,63 кв.м, «проти» - 2 (два) співвласника, загальна площа квартири(приміщень)яких складає - 158 кв.м.

По четвертому питанню порядку денного зборів щодо обрання ревізійної комісії Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Невського 43/2» у складі ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 проголосували «За» - 118 співвласників квартир(приміщень) загальна площа яких становить 4182,43 кв.м, «проти» - 2 співвласника, загальна площа квартири(приміщення) яких складає - 158 кв.м.

22.06.2016 державним реєстратором було проведено реєстрацію ОСББ «Невського 43 2» та внесені відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань за реєстраційним № 1 556 102 0000 058811 та сформовано Виписку.

Таким чином ОСББ «Невського 43/2» було створено внаслідок об`єднання фізичних осіб для спільної господарської некомерційної діяльності з метою сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Між тим, як стверджує позивач, на вказаних установчих зборах не було дотримано вимог щодо порядку повідомлення всіх власників про проведення установчих зборів, оскільки позивача особисто не було повідомлено про вказані збори, а також порушено компетенцію установчих зборів об`єднання і включено до порядку денного питання, які не відносяться до компетенції установчих зборів, що призвело до порушення прав позивачки на участь у таких зборах і її волевиявленню стосовно питань порядку денного, управління спільним майном та інших питань.

З урахуванням викладеного судом установлено, що між сторонами виникли правовідносини, пов`язані з порядком створення ОСББ, регулювання яких здійснюється Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши належність, допустимість доказів, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, повно, всебічно і об`єктивно з`ясувавши обставини справи, суд дійшов таких висновків:

В силу ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до ч. 1 та ч.2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред`явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

При цьому, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Отже, зазначені норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, які склалися, виходячи із тих відносин, які відповідають відповідним нормам права.

Так, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Згідно з ч. 2 ст. 382 та ст. 385 ЦК України, всі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку, у зв`язку з чим для забезпечення експлуатації такого будинку, користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку можуть створити об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ).

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (далі - Закон України "Про ОСББ").

Відповідно до статті 1 Закону України "Про ОСББ" об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Співвласники багатоквартирного будинку - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

За приписами ст. 4 Закону України "Про ОСББ" об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. Об`єднання є юридичною особою, яка створюється відповідно до закону.

Частинами 1-5 статті 6 Закону України "Про ОСББ" передбачено, що об`єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках). Установчі збори об`єднання у новозбудованих багатоквартирних будинках можуть бути проведені після державної реєстрації права власності на більше половини квартир та нежитлових приміщень у такому будинку. Для створення об`єднання скликаються установчі збори. Скликання установчих зборів здійснюється ініціативною групою, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежилих приміщень. Повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного. Час і місце проведення обираються зручними для більшості можливих учасників зборів.

Щодо порядку повідомлення про скликання установчих зборів, суд зазначає, що законом визначена альтернатива здійснення такого повідомлення, про що свідчить сполучник «або», зокрема або шляхом вручення кожному співвласнику під розписку, або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом).

Судом встановлено, що, зокрема, оповіщення співвласників відбулося шляхом вручення повідомлення про проведення установчих зборів, кожному співвласнику багатоквартирного будинку під розписку, про що свідчить надана відповідачем відомість.

У вказаному списку напроти прізвищ всіх трьох співвласників кв. АДРЕСА_4 (в тому числі і позивачки) міститься один підпис, а також дата отримання повідомлення – 25.04.2016 року, тобто за 37 днів до проведення установчих зборів, що відповідає вимогам закону.

При цьому суд зауважує, що законодавством не встановлені вимоги до того, яким чином має фіксуватися вручення власнику квартири повідомлення про проведення установчих зборів об`єднання.

Статтею 356 Цивільного кодексу України визначено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до ст. 358 Цивільного кодексу України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Отже, учасники права спільної часткової власності, як і індивідуальні власники, наділяються правами володіння, користування та розпорядження майном. Але оскільки право кожного співвласника не обмежується якоюсь чітко визначеною частиною, а поширюється на усе спільне майно, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Здійснення права на засадах спільної згоди учасників має розглядатися як загальне правило, винятки з якого можуть встановлюватись законом. Так, за ст. 361 ЦК кожен співвласник наділений правом самостійного розпорядження часткою у праві спільної часткової власності.

Із викладеного вбачається, що підпис про отримання повідомлення про проведення установчих зборів, з датою отримання 25.04.2016р. може належати будь-кому із співвласників квартири АДРЕСА_4 , оскільки, як вбачається із змісту норм Цивільного кодексу, право кожного співвласника не обмежується якоюсь чітко визначеною частиною, а поширюється на усе спільне майно, а здійснення права на засадах спільної згоди учасників має розглядатися як загальне правило.

З урахуванням викладеного, за відсутності доведення позивачем протилежного, оскільки законодавством встановлено вручення повідомлення кожному співвласнику багатоквартирного будинку, а не кожному із співвласників однієї квартири, оскільки будь-який співвласник квартири АДРЕСА_4 мав право отримати вказане повідомлення, суд доходить висновку, що співвласники квартири АДРЕСА_4 , зокрема і позивач, є належним чином повідомленими про проведення установчих зборів 10.06.2016р.

Згідно ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

За приписами ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Між тим, в порушення вказаних норм, позивачем не надано належних доказів, які підтверджують наведені обставини щодо неналежного повідомлення позивача про проведення установчих зборів, отже, з огляду на більшу вірогідність та обґрунтованість доказів відповідача, суд вважає цю обставину спростованою.

Статтею 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», зокрема визначено, що установчі збори веде голова зборів, який обирається більшістю голосів присутніх співвласників або їх представників. Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості усіх співвласників. Якщо в результаті проведення установчих зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною дев`ятою цієї статті, проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на установчих зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення установчих зборів. Якщо протягом зазначеного строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважається неприйнятим. Письмове опитування під час установчих зборів об`єднання проводиться в порядку, передбаченому Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку". Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення установчих зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти"). Установчі збори приймають рішення про створення об`єднання і затверджують його статут. Державна реєстрація об`єднання (асоціації) проводиться у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб. Об`єднання (асоціація) вважається утвореним з дня його державної реєстрації. Державна реєстрація змін до статуту об`єднання проводиться у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб. Установчі документи об`єднання підписує голова установчих зборів або інша уповноважена зборами особа.

З викладеного вбачається, що установчі збори є повноважними, тобто набувають здатності приймати відповідні рішення за умови присутності на них більше половини співвласників багатоквартирного будинку.

Судом з матеріалів справи установлено, що присутніми на установчих зборах були більшість власників квартир, так само за рішення про створення ОСББ проголосувала більшість.

При цьому суд зауважує, що позивачем не наведено наявність порушення його прав або законних інтересів при включенні до порядку денного установчих зборів питань вибору правління та ревізійної комісії ОСББ, а також про прийняття будинку на баланс, оскільки вирішення цих питань є обов`язковим для діяльності ОСББ, рішення були прийняті більшістю голосів, а Порядок передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс, затверджений Постановою від 11.10.2002 р. № 1521 Про реалізацію Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" носить більше рекомендаційний характер щодо вказаної процедури та не може вважатись безумовною підставою для скасування державної реєстрації ОСББ.

Судом з фактичних обставин справи та пояснень представників сторін встановлено, що ОСББ здійснює свою діяльність з моменту реєстрації, здійснює управління, утримання та використання спільного майна, за таких обставин визнання недійсними установчих зборів та скасування державної реєстрації ОСББ буде здійснене без урахування принципу пропорційності - справедливої рівноваги (балансу) між інтересами усіх співвласників, які тривалий час належним чином реалізують свої права на участь в управлінні справами ОСББ та виконують свої обов`язки.

Суд зазначає, що справедлива рівновага не означає обов`язкового досягнення соціальної справедливості в кожній конкретній справі, а передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються.

При цьому суд звертає увагу, що позивач вправі відвідувати чи не відвідувати загальні збори ОСББ, оскільки здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд (ч. 1 ст. 12 ЦК України).

Так, приписами ч.ч. 1-4 ст. 13 ЦК України унормовано, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

За ч. 6 ст. 14 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» здійснення співвласником своїх прав не може порушувати права інших співвласників.

Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі (ч.ч. 4, 5 ст. 319 ЦК України).

Цивільні суб`єктивні права, будучи мірою можливої поведінки уповноваженої особи, мають певні межі за змістом і за характером здійснення. Межі є невід`ємною рисою будь-якого суб`єктивного права. Порушення меж здійснення цивільних прав веде до зловживання правом, тобто є підставою виникнення правового явища, яке нормативно закріплене ч. 3 ст. 13 ЦК України. Зловживання правом виявляється в тому, що особа, якій формально належить суб`єктивне право, неправомірно його здійснює. Зловживання правом має місце у випадку, коли уповноважена особа, спираючись на своє суб`єктивне право, допускає недозволене використання свого права, порушує міру і вид поведінки, визначені законом, посилаючись при цьому на формально належне їй суб`єктивне право.

На відносини зловживання цивільним правом поширюється дія принципу недопущення зловживання правом як принципу здійснення цивільних прав. Зміст цього принципу становить обов`язок особи, яка здійснює суб`єктивне право, не допускати зловживання правом і здійснювати належні особі суб`єктивні права і виконувати суб`єктивні обов`язки припустимими способами їх здійснення з урахуванням неприпустимості вчинення дій, що вчиняються виключно з наміром заподіяти шкоду іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. За своєю правовою природою "зловживання правом" є особливим типом цивільного правопорушення, вчиненого уповноваженою особою при здійсненні належного їй права, пов`язане з використанням недозволених конкретних форм в межах дозволеного їй законом загального типу поведінки. Характерною рисою зловживання правом є його пов`язаність не з суб`єктивним правом загалом, не з його змістом, а з процесом його реалізації, з його здійсненням. Зловживання правом пов`язане із здійсненням належного особі суб`єктивного цивільного права, за межі якого воно виходить. Тому зловживання правом може мати місце лише в тому випадку, коли уповноважений суб`єкт має певні права, при здійсненні яких він порушує права і законні інтереси інших осіб. Зловживання правом не обов`язково пов`язане з нанесенням шкоди третім особам. У цьому зв`язку шкода повинна розумітися в широкому значенні і включати в себе не лише прямі майнові втрати, але й всі інші несприятливі наслідки (порушення інтересів інших співвласників тощо).

При цьому суд враховує, що з моменту утворення від імені позивача та інших співвласників квартири №40 на рахунок ОСББ «Невського 43/2» вноситься квартплата та інші обов`язкові платежі, що є підтвердженням належного функціонування ОСББ та виконання мети його утворення.

Щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності до позовних вимог у даній справі, суд зазначає, що за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

У підпункті 2.2 пункту 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року N 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" зазначено, що перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Між тим, враховуючи встановлені обставини, суд доходить висновку про відсутність порушення законних прав та інтересів позивача - Калінчук-Сосніної Алли Іванівни, в зв`язку з чим відмовляє у задоволенні позову у повному обсязі з підстав його необґрунтованості, що свідчить про відсутність підстав для застосування позовної давності у вирішенні даного спору.

При цьому, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Між тим, суд вважає за необхідне окремо наголосити, що здійснення співвласником своїх прав не може порушувати права інших співвласників, це є прямим порушенням вимог закону.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, в зв`язку з відмовою у задоволенні вимог у повному обсязі, судові витрати позивача пов`язані із розглядом справи покладаються на позивача.

При цьому, з урахуванням здійсненої представником відповідача у судовому засіданні заяви про надання доказів на підтвердження розміру судових витрат (витрат на правничу допомогу) протягом п`яти днів після ухвалення рішення, суд, керуючись ст.221 та п.5 ч.6 ст.238 Господарського процесуального кодексу України, вважає за необхідне призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати.

Керуючись ст.129, ст.ст. 221, 232, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

2. Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати (витрати на правничу допомогу) на 21.10.2020р о 17 год. 20 хв., судове засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Одеської області за адресою: м. Одеса, пр-т Шевченка, 29, в залі судових засідань №13, (5-й поверх).

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено 16 жовтня 2020 р.

Суддя Ю.М. Невінгловська