Єдиний державний реєстр судових рішень
Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
15 лютого 2010 р. № 2а- 41685/09/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Тацій Л.В. , судді <Довідник >
при секретарі судового засідання Букар Х.М. вирішив за участю:
представника позивача –Літвінова А.С., діє на підставі довіреності від 11 січня 2010 року за № 248-8/2010;
представник відповідача 1 –Жепалов О.В., діє на підставі довіреності від 30. 06. 2009 року за № 8318/10/10-017;
представник відповідача 2 –не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу
Державного підприємства завод «Електроважмаш»
доСпеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, Головного управління Державного казначейства України у Харківській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень – рішень
ВСТАНОВИВ:
в с т а н о в и в:
Позивач, Державне підприємство завод «Електроважмаш»(далі –ДП завод «Електроважмаш»), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, після уточнення позовних вимог, прийнятих судом, просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові № 0000090840/0 від 27.03.2009 р. (№ 0000090840/1 від 30.04.2009, № 0000090840/2 від 01.07.2009 р., № 0000090840/3 від 11.09.2009) та № 0000100840/0 від 27.03.2009 р. ( № 0000100840П від 30.04.2009р., № 0000100840/2 від 01.07.2009 р., № 0000100840/3 11.09.2009р.).
В судовому засіданні представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги в повному обсязі, в обґрунтування яких зазначив наступне. ДПІ по роботі з ВПП у м.Харкові неправомірно зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ, заявлену у податковій декларації за січень 2009 р., визначено суму додаткового зобов’язання та штрафних санкцій ДП завод «Електроважмаш», а тому податкові повідомлення-рішення № 0000090840/0 від 27.03.2009 р. (№ 0000090840/1 від 30.04.2009, № 0000090840/2 від 01.07.2009 р., № 0000090840/3 від 11.09.2009) та № 0000100840/0 від 27.03.2009 р. ( № 0000100840/1 від 30.04.2009р., № 0000100840/2 від 01.07.2009 р., № 0000100840/3 11.09.2009р.) є протиправними і підлягають скасуванню. Укладені ДП завод «Електроважмаш»з контрагентами правочини спрямовані на організацію господарської діяльності, мали на меті та фактично призвели до отримання прибутку, були укладені з правоздатними особами, фактично виконані належним чином, понесені за такими правочинами витрати підтверджені належно оформленими первинними документами, самі правочини за своєю суттю та змістом прав та обов’язків сторін не порушують, вимогам закону не суперечать.
Представник відповідача, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, проти задоволення позову заперечував, посилаючись на відповідність проведеної перевірки та прийнятого рішення вимогам діючого законодавства.
Представник відповідача, Головного управління Державного казначейства України у Харківській області, свого представника в судове засідання не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без участі його представника (а.с. 229, т.4).
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача1, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач, ДП завод «Електроважмаш», пройшов, передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правовий статус суб’єкта господарювання-юридичної особи, значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців з ідентифікаційним кодом 00213121, на обліку, як платник податків, зборів (обов’язкових платежів), знаходиться у СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові.
В період з 02.03.2009 р. по 19.03.2009 р. СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові було проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2009 року ДП завод «Електроважмаш». За результатами перевірки складений акт від 19.03.2009 року за № 752/40-027/00213121 (а.с. 39-51, т.1).
Відповідно до висновків даного акту перевірки, відповідачем встановлено, що ДП завод «Електроважмаш»внаслідок порушення п.п. 7.4.5. п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за січень 2009р. на суму 2022901 грн. (за рахунок неправомірного віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ); сума ПДВ, яка підлягає до сплати за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від’ємного значення попереднього звітного періоду за січень 2009 р., складає 2498262,0 грн. (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій).
На підставі акту перевірки від 19.03.2009 року за № 752/40-027/00213121 контролюючим органом було винесено податкові повідомлення –рішення № 0000090840/0 від 27.03.2009р., відповідно до якого зменшено розмір бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 2022901,00 грн. (а.с. 70, т.1 ), та № 0000100840/0 від 27.03.2009 р., яким з посиланням на встановлене порушення п.п.7.7.2, п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»здійснено донарахування податку на додану вартість на загальну суму –2498262,0 грн., з яких основний платіж – 2081885,0 грн., штрафні санкції –416377,0 грн. (а.с. 71, т.1).
В судовому засіданні встановлено, що позивач оскаржив вказані податкові повідомлення –рішення в адміністративному порядку, шляхом подання адміністративних скарг послідовно до СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові, ДПА у Харківській області, ДПА України. Скарги позивача були залишені без задоволення у зв’язку з чим СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові були винесені податкові повідомлення –рішення від 30 квітня 2009 року за № 0000090840/1 (а.с. 72, т.1), від 30 квітня 2009 року за № 0000100840/1 (а.с. 73, т.1), від 01 липня 2009 року за №№ 00000908840/2 та 0000100840/2 (а.с. 74, т.1), від 11 вересня 2009 року за № 0000090840/3 (а.с. 16, т.4) та від 11 вересня 2009 року за № 0000100840/3 (а.с. 17, т.4) з ідентичним первинному розміром зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та розміром донарахованого податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій.
Крім того, судом встановлено, що при здійсненні документальної невиїзної (камеральної) перевірки достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2009 року, контролюючий орган врахував результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки ДП завод «Електроважмаш»щодо достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2008 року, оформлені актом від 18. 02. 2009 року за № 339/40-027/00213121 (а.с. 52-69, т.1).
З досліджених в судовому засіданні актів документальної невиїзної (камеральної) перевірки від 18. 02. 2009 року за № 339/40-027/00213121, від 19.03.2009 року за № 752/40-027/00213121 та рішень органів податкової служби на наслідками розгляду скарг позивача встановлено, що фактичною підставою для відображення в акті порушення п.п.7.4.5, п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»і винесення спірних податкових повідомлень –рішень слугував викладений в актах висновок відповідача про нікчемність угод укладених позивачем з ТОВ «ПБК «Вертикаль», ТОВ «ТП Статус Трейд-2008».
Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Український стандарт»в акті перевірки, викладені висновки відповідача про безпідставність включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість в грудні 2008 року в розмірі 4082073,40 грн. з посиланням на отримані відомості від ДПІ в Комінтернівському районі м. Харкова щодо переведення податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2008 року по підприємству ТОВ «Український стандарт»в стан «до відома»на підставі акту відсутності за юридичною адресою.
Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «ПБК «Вертикаль»в судовому засіданні було встановлено, що між ДП завод «Електроважмаш»(замовник) і ТОВ «ПБК «Вертикаль»(виконавець) укладено договір підряду № 52 від 02 квітня 2008 року на виконання робіт по очищенню мереж каналізації (а.с.123-124, т.1). Пунктом 1.1 зазначеного договору передбачено, що замовник доручає, а виконавець зобов’язується виконати у відповідності до умов договору роботу (на підставі технічного завдання –Додаток1). Як вбачається з наданого суду технічного завдання, затвердженого головним інженером Шуть Ю.А., воно складено на виконання робіт щодо чистки зовнішніх мереж каналізації в ДП завод «Електроважмаш»загальною довжиною 1300,7 м., 62 колодязі із залученням при цьому машин: АС –машина, гідромашина, спецавтомашина (а.с. 53, т. 4). Пунктом 2.1 договору визначено загальну вартість підрядних робіт за договором, яка склала 125437,06 грн., в тому числі ПДВ –20906,18 грн., а п. 2.2 договору передбачено, що найменування, обсяги і вартість матеріалів та виконаних робіт визначається протоколом узгодження договірної ціни (Додаток №2), і кошторисом (Додаток № 3), які є невід’ємною частиною цього договору. Відповідно до протоколу узгодження договірної ціни, підписаного сторонами договору, вартість чистки каналізаційних мереж складає 125437,06 грн. (а.с. 54, т.4).
Сторонами договору був підписаний акт прийому виконаних робіт №1 від 21 листопада 2008 року (а.с. 127, т.1), відповідно до якого ТОВ «ПБК «Вертикаль»здав, а ДП завод «Електроважмаш»прийняв роботи за договором відповідно до технічного завдання та згідно кошторису, розрахунку № 1-2 загальновиробничих видатків до акту № 1 і довідки про вартість виконаних робіт (а.с. 57-59, т.4).
Фактична сплата за надання послуг (виконання робіт) підтверджується платіжним дорученням з відміткою банку від 08 жовтня 2008 року за № 13490 на суму 62718,53 грн. (а.с. 129, т.1).
ТОВ «ПБК «Вертикаль»виписана податкова накладна за № 8108 від 08.10.2008 року ДП завод «Електроважмаш»на загальну суму 62718,53 грн., в тому числі ПДВ –10453,09 грн. (а.с. 128, т.1).
Щодо підстав укладення договору на виконання робіт з ТОВ «ПБК «Вертикаль», суд зазначає, що відповідно до Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 05.07.1995 р. № 30, прочистка каналізаційних мереж заводу здійснюється не рідше одного разу на рік.
Щодо фактичного виконання договору підряду № 52 від 02 квітня 2008 року судом встановлено наступне. Основні вимоги щодо організації внутрішньооб’єктового та пропускного режиму на ДП завод «Електроважмаш»визначаються Положенням про перепускний та внутрішньо об’єктовий режим на ДП завод «Електроважмаш», затвердженим наказом директора заводу № 636 від 28.11.2007 року (а.с. 71-97, т.3). Так ввезення та вивезення матеріально-технічних цінностей, вхід-вихід працівників сторонніх організації та супроводжуючого вантаж персоналу здійснюється відповідно до розділів 11, 12 Положення. При цьому для фізичних осіб в бюро перепусток заводу виписуються разові перепустки, які реєструються в електронній базі бюро перепусток заводу (а.с. 39-41, т.3). Крім того, згідно даних журналу обліку ввезення матеріальних цінностей на ДП завод «Електроважмаш», який ведеться охоронним агентством ТОВ «Інекс»відповідно до договору з позивачем про охорону від 23 січня 2006 року, автомобілі, які належать ТОВ «ПБК «Вертикаль»04 листопада 2008 року, 07 листопада та 11 листопада 2008 року перетинали територію заводу (а.с. 57, 61, 63, т. 3).
Таким чином, суд приходить до висновку, що договір № 52 від 02 квітня 2008 року на виконання робіт по очищенню мереж каналізації, укладений між ТОВ «ПБК «Вертикаль»та ДП завод «Електроважмаш», в повному обсязі виконано сторонами. Судом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що усі витрати позивача на отримання послуг (робіт) від ТОВ «ПБК «Вертикаль»були об’єктивно необхідні позивачу для забезпечення власної господарської діяльності - для функціонування мереж каналізації, та підтверджені належним чином складеними первинними документами.
Щодо правовідносин ДП завод «Електроважмаш»з ТОВ «ТП Статус –трейд -2008», судом встановлено наступне. 10 вересня 2008 року між ТОВ «ТП Статус –трейд -2008»(продавець) та ДП завод «Електроважмаш»(покупець) укладено договір купівлі-продажу бумаги за № 217-2008/15 (а.с. 88-89, т.1).
На виконання даного договору ТОВ «ТП Статус Трейд-2008»було поставлено паперу на суму 73559, 75 грн. Поставка товару ТОВ «ТП Статус Трейд-2008»позивачу, що підтверджується копією видаткової накладної від 10 листопада 2008 року за № ТС0/0000149 (а.с. 92, т. 1), яка має відмітку бюро перепусток від 10.11. 2008 року, що підтверджується даними журналу обліку ввезення матеріальних цінностей на ДП завод «Електроважмаш», який ведеться охоронним агентством ТОВ «Інекс»відповідно до договору з позивачем про охорону від 23 січня 2006 року (а.с. 63, т.3), оприбуткування зазначеного товару підтверджується приходним ордером №641 від 24.11.2008 року (а.с. 94, т.1). Фактична сплата за товар підтверджується платіжним дорученням від 07 листопада 2008 року за № 434 на суму 34862,25 грн. (а.с. 99, т.1). ТОВ «ТП Статус Трейд-2008» виписано податкові накладні № 149 від 07.11.2008 р. на загальну суму 34862,25 грн., в тому числі ПДВ –6810,37 грн. (а.с. 92, т.1) та № 172 від 11. 12.2008 р. на загальну суму 38697,50 грн., в тому числі ПДВ –6449,58 грн. (а.с. 95, т.1).
Поставка товару ТОВ «ТП Статус Трейд-2008»позивачу підтверджується також копією видаткової накладної від 15 грудня 2008 року за № ТС0/0000172 (а.с. 98, т. 1), яка має відмітку бюро перепусток від 22.12. 2008 року, що підтверджується даними бюро перепусток заводу (а.с. 37, т. 4). Оприбуткування зазначеного товару підтверджується приходним ордером №692 від 25.12.2008 року (а.с. 96,97, т.1). Фактична сплата за товар підтверджується платіжним дорученням від 11 грудня 2008 року за № 13956 на суму 38697,50 грн. (а.с. 100, т.1). ТОВ «ТП Статус Трейд-2008»виписано податкову накладну № 172.
Судом встановлено, що згідно наданої копії звіту з праці за січень 2009 року середньооблікова кількість штатних працівників у ДП завод «Електротяжмаш»за звітний місяць складає 5095 чоловік (а.с 247, т.2). Планування потреби підприємства в паперовій продукції здійснюється на підставі поданих підрозділами заводу заявок (а.с. 145-227, т.4). Щорічно підприємством використовується близько 8000 пачок паперу формату А4, до 1500 пачок паперу формату А3, до 1800 пачок офсетного паперу формату А4 та інших, що підтверджується даними службової записки начальника управління 217 Бурма І. В. від 23. 12. 2009 року за № 217-471 (а.с. 36, т. 3). Зазначені дані підтверджують об’єктивну потребу ДП завод «Електроважмаш»в поставленій ТОВ «ТП Статус Трейд-2008»продукції.
Таким чином, суд приходить до висновку, що договір купівлі-продажу від 10 вересня 2008 року, укладений між ТОВ «ТП Статус –трейд -2008»(продавець) та ДП завод «Електроважмаш »(покупець) за № 217-2008/15 в повному обсязі виконано сторонами. Судом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що усі витрати позивача на отримання товару (бумаги) були об’єктивно необхідні ДП завод «Електроважмаш» для забезпечення власної господарської діяльності та підтверджені належним чином складеними первинними документами.
Враховуючи наведене, та надаючи оцінку доводам відповідача, викладеним в актах перевірки, які стали підставою для винесення спірних податкових повідомлень –рішень в частині взаємовідносин позивача з ТОВ «ТП Статус –трейд -2008»та ТОВ «ПБК «Вертикаль», суд зазначає наступне.
Відповідачем зроблений висновок про визнання зазначених угод нікчемними на підставі ст. 228, ст.ст. 215, 203 ч.1. та ч. 5 ЦК України, тобто як такі, що порушують публічний порядок, та які укладені із порушенням вимог щодо змісту правочину та не спрямовані на реальне настання правових наслідків.
На підтвердження своїх доводів, відповідач в акті перевірки посилався на те, що згідно податкової звітності та наданих для перевірки ТОВ «ПБК «Вертикаль»і ТОВ «ТП Статус –трейд -2008»документів, у зазначених контрагентів позивача відсутні необхідні умови для здійснення основного виду діяльності згідно довідки з ЄДРПОУ та фактично здійснюваного протягом перевіряємого періоду –відсутні трудові ресурси та необхідні основні фонди.
Проте, наведені доводи відповідача є необґрунтованими, оскільки відповідачем не доведено, що оспорюваний договір можливо було виконати виключно за рахунок власних трудових ресурсів, основних фондів та обладнання ТОВ "ПБК "Вертикаль" і ТОВ «ТП Статус –трейд -2008».
Не може свідчити про відсутність реального виконання договору і факт ненадання ТОВ "ПБК "Вертикаль" та ТОВ «ТП Статус –трейд -2008»до перевірки договорів, угод, кошторисної документації, оскільки усі необхідні первинні документи, що свідчать про виконання угод надані ДП завод «Електроважмаш», який не несе відповідальності за порушення правил бухгалтерського обліку його контрагентами (незбереження документації).
Згідно із ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Відповідно до абзацу 1 ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Згідно з абзацом 1 ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.
Частиною 1 ст. 228 ЦК України встановлено, що, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Відповідно до ч.2 ст. 228 Цивільного кодексу України нікчемним правочином є правочин, який порушує публічний порядок, а згідно з ч.1 цієї ж статті правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Отже, за своєю суттю нікчемним правочином в податкових правовідносинах є діяння платника податків, спрямоване на ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), тобто свідоме діяння певної фізичної особи, що при укладанні правочину діяла від імені такого платника, яке має в собі ознаки кримінально переслідуваного.
Проте, доводів про прийняття компетентною особою рішення про порушення кримінальної справи за фактом здійснення господарської діяльності ДП завод «Електроважмаш», ТОВ «ТП Статус –трейд -2008»та ТОВ «ПБК «Вертикаль» чи відносно їх посадових осіб відповідач під час судового розгляду не наводив.
Щодо правовідносин ДП завод «Електроважмаш»з ТОВ «Український стандарт»суд зазначає наступне. 18 січня 2006 року між ДП завод «Електроважмаш»(покупець) та ТОВ «Український стандарт» (продавець) укладено договір купівлі - продажу № 238-06/18 (а.с.101-102, т. 1) та додаткову угоду до договору від 26 січня 2006 року (а.с. 103, т. 1).
На виконання даного договору ТОВ «Український стандарт»було поставлено кабельно - провідникову продукцію на суму 24492440,41 грн. та виписано податкові накладні № 20 від 05.12.2008 р. (а.с. 106, т.1), № 21 від 22.12.2008 року (а.с. 109, т.1), №22 від 23.12.2008 року (а.с. 112, т. 1), № 23 від 29.12.2008 року (а.с. 115, т.1) на загальну суму 24492440,41 грн., в тому числі ПДВ –4082073,40 грн.
Поставка товару ТОВ «Український стандарт» позивачу підтверджується копією видаткової накладної від 05 грудня 2008 року за № РН-0000023 (а.с. 107, т. 1), яка має відмітку бюро перепусток від 05.12.2008 року, що підтверджується даними журналу обліку ввезення матеріальних цінностей на ДП завод «Електроважмаш», який ведеться охоронним агентством ТОВ «Інекс»відповідно до договору з позивачем про охорону від 23 січня 2006 року (а.с. 65, т.3), оприбуткування зазначеного товару підтверджується приходним ордером №352 від 05.12.2008 року (а.с. 108, т.1). ТОВ «Український стандарт» виписано податкову накладну № 20 від 05.12.2008 року на загальну суму 2403822,44 грн., в тому числі ПДВ –400837,34 грн. (а.с. 106, т. 1).
Поставка товару ТОВ «Український стандарт» позивачу підтверджується копією видаткової накладної від 22 грудня 2008 року за № РН-0000024 (а.с. 110, т. 1), яка має відмітку бюро перепусток від 22.12.2008 року, що підтверджується даними журналу обліку ввезення матеріальних цінностей на ДП завод «Електроважмаш», який ведеться охоронним агентством ТОВ «Інекс»відповідно до договору з позивачем про охорону від 23 січня 2006 року (а.с. 63, т.3), оприбуткування зазначеного товару підтверджується приходним ордером №375 від 22.12.2008 року (а.с. 111, т.1). ТОВ «Український стандарт» виписано податкову накладну № 21.
Поставка товару ТОВ «Український стандарт» позивачу підтверджується копією видаткової накладної від 22 грудня 2008 року за № РН-0000025 (а.с. 113, т. 1), яка має відмітку бюро перепусток від 23.12.2008 року, що підтверджується даними журналу обліку ввезення матеріальних цінностей на ДП завод «Електроважмаш», який ведеться охоронним агентством ТОВ «Інекс»відповідно до договору з позивачем про охорону від 23 січня 2006 року (а.с. 69, т.3), оприбуткування зазначеного товару підтверджується приходним ордером №377 від 23.12.2008 року (а.с. 114, т.1). На зазначений товар ТОВ «Український стандарт»виписано податкову накладну № 22 від 23.12.2008 року на загальну суму 1733977,66 грн., в тому числі ПДВ –288996,28 грн.(а.с. 112, т.1).
Поставка товару ТОВ «Український стандарт» позивачу підтверджується копією видаткової накладної від 30 грудня 2008 року за № РН-0000026 (а.с. 117, т. 1), яка має відмітку бюро перепусток від 30.12.2008 року, що підтверджується даними з витягу реєстрації разових та тимчасових перепусток і автотранспорту перед входом/в’їздом на територію заводу ДП завод «Електротяжмаш»(а.с. 39, т.4), оприбуткування зазначеного товару підтверджується приходним ордером №382 від 30.12.2008 року (а.с. 118, т.1). На зазначений товар ТОВ «Український стандарт»виписано податкову накладну № 23 від 29 грудня 2008 року на загальну суму 17730416,66 грн., в тому числі ПДВ-2955069,44 грн. (а.с. 115, т.1).
Фактична сплата за кабельно-провідникову продукцію підтверджується платіжними дорученнями від 18 грудня 2008 року за № 1496, від 25 грудня 2008 року за № 1047, від 29 грудня 2008 року за №№ 1549 та 1553 (а.с. 119-122, т.1).
Судом встановлено, що поставка продукції здійснювалась відповідно до листів-заявок (а.с. 2-14, т. 3), що передбачено п. 3.2 Договору купівлі –продажу від 18 січня 2006 року за № 238-06/18.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до даних довідки ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова від 20.03.2009 року за № 759/16-010/32570235 перевіркою наданих ТОВ „Український стандарт»копій документів не встановлено розбіжності з відомостями, отриманими від ДП «Завод Електроважмаш», яке мало правові відносини з платником податків - ТОВ „Український стандарт»(а.с. 98-102, т.3).
З матеріалів справи вбачається, що висновки відповідача про безпідставність включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість в грудні 2008 року в розмірі 4082073,40 грн. ґрунтуються на тому, що СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові отримано відомості від ДПІ в Комінтернівському районі м. Харкова про те, що податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2008 року по підприємству ТОВ «Український стандарт»переведено в стан «до відома»на підставі акту відсутності за юридичною адресою. Інших порушень податковим органом не встановлено.
Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Стосовно посилання відповідача, про відсутність ТОВ «Український стандарт»за юридичною та фактичної адресою, суд зазначає наступне. Державна податкова інспекція, відповідно до Закону України «Про державне реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», надсилає повідомлення до Державного реєстратора про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням. Вказана інформація заноситься Державним реєстратором до Єдиного державного реєстру та є підставою для ухвалення судового рішення щодо припинення юридичної особи (ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»). Таким чином, суд вказує, що не знаходження юридичної особи за юридичною та фактичною адресою є достатньою підставою для постановлення судового рішення про припинення юридичної особи, однак не має відношення для визнання вчинених такою юридичною особою правочинів нікчемними.
Підпунктом 7.2.8 пункту 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (далі –Закон № 168/97-ВР) визначено, що платники податку зобов’язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об’єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону.
Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв’язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Підпунктом 7.4.4 пункту 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв’язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що усі витрати позивача з оплати придбаних кабельно-провідникової продукції за договором з ТОВ „Український стандарт»спрямовані позивачем для забезпечення власної господарської діяльності, в тому числі, виробництво електродвигунів, генераторів і трансформаторів.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов’язання чи зменшені податкові вигоди, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.
Відповідачем вказаного процесуального обов’язку стосовно податкових повідомлень– рішень за № 0000090840/0 від 27.03.2009 р. (№ 0000090840/1 від 30.04.2009, № 0000090840/2 від 01.07.2009 р., № 0000090840/3 від 11.09.2009) та № 0000100840/0 від 27.03.2009 р. ( № 0000100840П від 30.04.2009р., № 0000100840/2 від 01.07.2009 р., № 0000100840/3 11.09.2009р.), не виконано, тому суд приходить до висновку про невідповідність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства.
Судові витрати по справі підлягають розподілу у відповідності до ч. 1 ст. 94 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 204, 215, 216, 219, 220, 228 ЦК України, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», ст.ст. 5, 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. за № 334/94-ВР, ст.ст. 11, 12, 51, 71, 72, 94, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч.ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1, ч. 1 ст. 162, ст. 163 КАС України, суд –
п о с т а н о в и в:
1. Адміністративний позов Державного підприємства завод «Електроважмаш» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, Головного управління Державного казначейства України у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень – рішень- задовольнити в повному обсязі.
2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові № 0000090840/0 від 27.03.2009 р. (№ 0000090840/1 від 30.04.2009, № 0000090840/2 від 01.07.2009 р., № 0000090840/3 від 11.09.2009) та № 0000100840/0 від 27.03.2009 р. ( № 0000100840П від 30.04.2009р., № 0000100840/2 від 01.07.2009 р., № 0000100840/3 11.09.2009р.).
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства завод «Електроважмаш» (код 00213121, юридична адреса: просп. Московський, 299, м. Харків, 61089) витрати по сплаті державного мита в сумі 3,40 (три грн. 40 коп.) грн.
4. Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
5. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлено 22 лютого 2010 року.
Головуючий Суддя Тацій Л.В.
Судді Волкова Л.М. Сліденко А.В.
Судебное решение № 9227466, Харківський окружний адміністративний суд было принято 15.02.2010. Форма судопроизводства - Административное, форма решения – . На этой странице вы сможете найти важные сведения об этом судебном решении. Мы предлагаем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных включает полный спектр необходимой информации, позволяя вам легко находить важные сведения.
то решение относится к делу № 41685/09/2070. Организации, указанные в тексте настоящего судебного документа: